√рош≥ ≥ кредит > ќсобливост≥ ≥нфл¤ц≥йного процесу в ”крањн≥

« жовтн¤ року розпочато поступове наближенн¤ ц≥н та тариф≥в до р≥вн≥в витрат, що об¢Їктивно складаютьс¤ у наш≥й економ≥ц≥. ѕроте майже в≥дразу нам≥тивс¤ новий сплеск ≥нфл¤ц≥њ. јби запоб≥гти перет≥канню грошей у лихварськ≥ торгово-посередницьк≥ структури Ќацбанк був змушений п≥дн¤ти обл≥кову ставку до 25% з розрахунку на м≥с¤ць, хоч це не зробило њњ позитивною.

¬иход¤чи з ѕрограми економ≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ передбачено розв¢¤занн¤ комплексу наступних задач:

1. «абезпеченн¤ позитивних, вищих за ≥нфл¤ц≥ю, р≥вн≥в процент≥в по кредитах та депозитах;

2. ”досконаленн¤ кредитуванн¤ розв¢¤занн¤ найболюч≥ших проблем сусп≥льного виробництва (зокрема, структурноњ перебудови) маючи за мету стриманн¤ зростанн¤ грошовоњ маси понад узгоджен≥ з ”р¤дом ор≥Їнтири;

3. –озвиток ф≥нансового ринку з метою створенн¤ сучасних механ≥зм≥в регулюванн¤ обс¤гу грошей у об≥гу;

4. «апровадженн¤ об¢Їктивного курсоутворенн¤ ¤к засобу розвитку експорту та обмеженн¤ ≥мпорту;

5. ”досконаленн¤ системи платеж≥в та взаЇморорозрахунк≥в.

6. ”досконаленн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥;

7. ѕ≥дготовка до проведенн¤ грошовоњ реформи.

ѕередбачаЇтьс¤ поступово запроваджувати загальноприйн¤т≥ у св≥тов≥й банк≥вськ≥й практиц≥ ≥нструменти регулюванн¤ процес≥в на грошово-кредитному ринку. ѕро що саме йдетьс¤?

1.  редити ”р¤ду надаватимутьс¤ на платн≥й основ≥.

2. Ќацбанк надаватиме традиц≥йн≥ кредити реф≥нансуванн¤ комерц≥йним банкам п≥д заставу ц≥нних папер≥в (¤к державних, так ≥ банк≥вських) та вексел≥в, що мають товарну основу. ÷е стимулюватиме розширенн¤ попиту на боргов≥ зобов¢¤занн¤ ”р¤ду ≥ банк≥в та актив≥зуватиме використанн¤ вексел≥в у розрахунках, що, в свою чергу, спри¤тиме подоланню плат≥жноњ кризи. «абезпечен≥сть отримувач≥в активами буде необх≥дною передумовою одержанн¤ кредит≥в.

3. «апроваджуютьс¤ ефективн≥ механ≥зми регулюванн¤ грошово-кредитного ринку. …детьс¤ про кредитн≥ аукц≥они, вексельне редисконтуванн¤, депозитн≥ сертиф≥кати. ÷е екв≥валентно зб≥льшенню плат≥жних засоб≥в у об≥з≥ та скороченню пр¤моњ ем≥с≥њ, ¤ка прискорюЇ ≥нфл¤ц≥ю.

«а 1995 р≥к Ќацбанком проведено 20 кредитних аукц≥он≥в з продажу кредит≥в комерц≥йним банкам дл¤ подальшого кредитуванн¤ суб¢Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥. ќбс¤г продаж склав 35,1 трлн. крб., в т.ч. через 14 ц≥льових кредитних аукц≥он≥в 30,8 трлн. крб. « них:

1. Ќацбанк удосконалюЇ механ≥зми п≥дтримки комерц≥йних банк≥в д≥¤льн≥сть ¤ких спр¤мована на залученн¤ кошт≥в у довгостроков≥ депозити та кредитуванн¤ структурноњ перебудови ≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ п≥дприЇмств.

¬раховуючи необх≥дн≥сть наданн¤ кредитноњ п≥дтримки п≥дприЇмствам паливно-енергетичного та агропромислового комплекс≥в Ќацбанк дозволив (¤к вин¤ток) ѕром≥нвестбанку, ”крсоцбанку та банку У”крањнаФ зарахувати залишки гот≥вки в касах у випадку недорезервуванн¤ необх≥дноњ суми кошт≥в на коррахунках.

‘ормуванн¤ ринку ц≥нних папер≥в.

—учасний ф≥нансовий ринок маЇ стати основою зваженого грошового регулюванн¤ економ≥ки.

1. Ќац≥ональний банк ”крањни за дорученн¤м ”р¤ду розпочав продаж державних обл≥гац≥й внутр≥шньоњ позики 1995 року. ÷≥ кошти ф≥нансуватимуть деф≥циту ƒержавного бюджету. ѕочинаючи з березн¤ проведено 20 аукц≥он≥в з розм≥щенн¤ обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ позики ¤к≥ дозволили залучити до бюджету б≥л¤ 20 трлн. крб.

¬≥дбуваЇтьс¤ процес створенн¤ вторинного б≥ржевого ринку державних ц≥нних папер≥в. ÷е стимулюватиме розвиток б≥ржевого ринку корпоративних ц≥нних папер≥в. «абезпечуватиметьс¤ л≥кв≥дн≥сть ф≥нансових ≥нструмент≥в, що вже ≥снують. Ѕуде надано ≥мпульсу до запровадженн¤ нових ф≥нансових ≥нструмент≥в (опц≥они, фьючерси, форварди тощо). ‘ункц≥онуванн¤ вторинного б≥ржевого ринку державних ц≥нних папер≥в дозволить значно, на пор¤док, зб≥льшити залученн¤ кошт≥в на первинному ринку дл¤ ф≥нансуванн¤ державних потреб сучасними засобами. “им самим реал≥зуватиметьс¤ один з неем≥с≥йних шл¤х≥в ф≥нансуванн¤ структурних зрушень.

2. ќпрацьовуЇтьс¤ можлив≥сть випуску ощадних сертиф≥кат≥в Ќацбанку, виражених у доларах —Ўј, та депозитних сертиф≥кат≥в у карбованц¤х. ” такий спос≥б грош≥ комерц≥йних банк≥в, а через них ¾ п≥дприЇмств ≥ населенн¤ моб≥л≥зуватимутьс¤ на розв¢¤занн¤ найважлив≥ших проблем. ¬одночас нейтрал≥зуватиметьс¤ небажаний вплив в≥льних грошей на зростанн¤ ц≥н.

™ можлив≥сть –ќ«ћ≤ў≈ЌЌя ƒ≈–∆ј¬Ќ»’ ÷≤ЌЌ»’ ѕјѕ≈–≤¬ ¬ ” –јѓЌ—№ ≤… ƒ≤ј—ѕќ–≤. ƒо под≥бного кроку свого часу вдавс¤ ≤зрањль, почавши розм≥щенн¤ за кордоном державних бон≥в. —под≥ваЇмось, що цей зах≥д не т≥льки допоможе залучити тверду валюту дл¤ п≥днесенн¤ економ≥ки ”крањни, а й матиме значний морально-консол≥дуючий ефект.

3. ѕередбачено створенн¤ розгалуженоњ мереж≥ рег≥ональних дил≥нгових центр≥в, що функц≥онуватиме у реальному режим≥ часу. ¬≥льна, регульована державою куп≥вл¤-продаж державних ц≥нних папер≥в та кредитних ресурс≥в забезпечить визначенн¤ реальноњ ц≥ни грошей та взаЇмовиг≥дне регулюванн¤ попиту та пропозиц≥њ на грош≥.

Ќацбанк вважаЇ за необх≥дне продовжувати курс на створенн¤ умов дл¤ об¢Їктивного формуванн¤ курс≥в, захисту нац≥ональноњ валюти та стаб≥л≥зац≥њ нац≥ональноњ грошовоњ системи в ц≥лому, на розвиток внутр≥шнього валютного ринку. ÷е дасть змогу скоротити деф≥цит плат≥жного балансу, зб≥льшити надходженн¤ ≥ноземноњ валюти, створити умови дл¤ економ≥чно обгрунтованого ≥мпорту необх≥дних товар≥в.

ѕ≥двищенн¤ об¢Їктивност≥ курсоутворенн¤ йтиме шл¤хом децентрал≥зац≥њ та л≥берал≥зац≥њ валютного ринку. Ќалежний контроль блокуЇ вплив р≥зних випадковостей та маф≥озних структур на визначенн¤ курс≥в, спроби спекул¤ц≥њ на курсових р≥зниц¤х. —творювана мережа рег≥ональних б≥рж працюватиме у режим≥ реального часу з метою дос¤гненн¤ Їдност≥ курс≥в.

 омерц≥йн≥ банки Ї повноправними суб¢Їктами валютного ринку, що спри¤тиме об¢Їктив≥зац≥њ курсоутворенн¤. ѕоетапно в≥дм≥н¤ютьс¤ обмеженн¤ на пр¤м≥ валютн≥ в≥дносини м≥ж комерц≥йними банками. « метою недопущенн¤ валютних спекул¤ц≥й та дл¤ зниженн¤ ризик≥в втрат внасл≥док зм≥ни курс≥в комерц≥йним банкам встановлюватимутьс¤ л≥м≥ти в≥дкритих валютних позиц≥й, ¤к≥ регламентують сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж вимогами та зобов¢¤занн¤ми комерц≥йних банк≥в у нац≥ональн≥й валют≥.

—творюЇтьс¤ автоматизована система торг≥вл≥ валютою, що прискорить розрахунки; запроваджуютьс¤ нов≥ дл¤ нас форми торг≥вл≥ валютою: форвардн≥, опц≥онн≥, ф¢ючерсн≥.

÷≥ заходи дадуть змогу заборонити в≥дкритт¤ поточних рахунк≥в резидент≥в в ≥ноземних банках. –озрахунки зд≥йснюватимутьс¤ через кореспондентськ≥ рахунки уповноважених комерц≥йних банк≥в.  оло уповноважених банк≥в в м≥ру потреби буде розширюватис¤ з одночасним посиленн¤м вимог щодо проведенн¤ валютних операц≥й та п≥двищенн¤ њх л≥кв≥дност≥.

«ахист нац≥ональноњ валюти вимагаЇ повну заборону об≥гу ≥ноземноњ валюти, котре доц≥льно зробити до грошовоњ реформи. Ќацбанком 25 травн¤ зак≥нчено переЇстрац≥ю л≥ценз≥й на право зд≥йсненн¤ торг≥вл≥ та наданн¤ послуг за ≥ноземну валюту. ƒокументи на переЇстрац≥ю приймаютьс¤ т≥льки в≥д суб¢Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ отримували у 1994 роц≥ середньом≥с¤чну виручку не нижче 70 тис. дол. —Ўј.

«ахист нац≥ональноњ валюти вимагаЇ запровадженн¤ л≥цензуванн¤ валютних кредит≥в в≥д нерезидент≥в ¾ зовн≥шн≥й борг може зростати т≥льки у зв¢¤зку з вир≥шенн¤м гостро значущих загальнонац≥ональних завдань.

«д≥йснюЇтьс¤ комплекс заход≥в дл¤ нарощуванн¤ у 1995 роц≥ золотовалютних резерв≥в Ќацбанку до 1,5 млрд.дол. —Ўј. Ќими п≥дтримуватиметьс¤ куп≥вельна спроможн≥сть та стаб≥льн≥сть нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ п≥д час ц≥лком ймов≥рних коливань попиту та пропозиц≥њ нап внутр≥шньому валютному ринку.

1	2

Ќазва: ќсобливост≥ ≥нфл¤ц≥йного процесу в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1314 прочитано)