√рош≥ ≥ кредит > ѕравове регулюванн¤ вексельного об≥гу в ”крањн≥
ƒл¤ визначенн¤ пон¤тт¤ Ђпродажї варто звернутис¤ до п. 1.31 ст. 1 «акону про податок на прибуток, в≥дпов≥дно до ¤ких п≥д продажем товар≥в розум≥ютьс¤ будь-¤к≥ операц≥њ, зд≥йснюван≥ в≥дпов≥дно до договор≥в куп≥вл≥-продажу, м≥ни, постачанн¤ й ≥ншими цив≥льно-правовими договорами, що передбачають передачу прав власност≥ на так≥ товари за плату або компенсац≥ю, незалежно в≥д терм≥н≥в њњ наданн¤, а також операц≥њ по безоплатному наданню товар≥в. «астосуванн¤ цього визначенн¤ щодо операц≥й з в≥дчуженн¤ вексел¤ правом≥рно на т≥й п≥дстав≥, що вексель у даному випадку дл¤ ц≥лей оподаткуванн¤ на прибуток Ї товаром (див. п. 1.6 ст. 1 «акону податок на прибуток). ¬ексель продаЇтьс¤ на п≥дстав≥ цив≥льно-правового договору, угоди м≥ж ≥ндосантом ≥ ≥ндосатом, тобто передаЇтьс¤ у власн≥сть ≥ндосату, а отже, у даному випадку потр≥бно використовувати п. 7.6 ст. 7 «акону про податок на прибуток. ўо ж стосуЇтьс¤ можливого погашенн¤ вексел¤ векселедавцем (платником), то тут ситуац≥¤ не наст≥льки однозначна: куп≥вл¤ вексел¤ (одержанн¤ по ≥ндосамент≥) д≥йсно маЇ м≥сце, але продажу немаЇ, тому що пред'¤вленн¤ вексел¤ до платежу ≥ його погашенн¤ в≥дбуваютьс¤ не за цив≥льно-правовим договором, у результат≥ чого просто погашаЇтьс¤ ран≥ше виникле вексельне зобов'¤занн¤. ” зв'¤зку з цим не маЇ м≥сц¤ перех≥д права власност≥ на погашуваний вексель, тому що вексель п≥сл¤ його погашенн¤ фактично анулюЇтьс¤ (тобто припин¤Ї ≥снуванн¤ грошове зобов'¤занн¤, що випливаЇ з нього). ¬икористанн¤ визначенн¤ Ђпродаж товар≥вї, приведеного в п. 1.31 ст. 1 «акону про податок на прибуток, у даному випадку некоректно по вже розгл¤нутих причинах (тому що вексель у даному випадку товаром не Ї). ѕроте нав≥ть виход¤чи з цього визначенн¤, погашенн¤ вексел¤ продажем ц≥нного паперу названо бути не може. “ому ще разом звернемос¤ до статт≥ 224 ÷ , що визначаЇ, що за договором куп≥вл≥-продажу продавець зобов'¤зуЇтьс¤ передати майно у власн≥сть покупцю, а покупець зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти майно ≥ сплатити за нього певну грошову суму. ¬иход¤чи з цього, повинний мати м≥сце факт переходу права власност≥ на вексель, чого, ¤к ми в≥дзначили, при погашенн≥ вексел¤ не в≥дбуваЇтьс¤. «азначена операц≥¤ (погашенн¤ боргових зобов'¤зань) пр¤мо передбачена п. 7.9 ст. 7 «акону про податок на прибуток ≥ не спричин¤Ї ¤ких-небудь насл≥дк≥в ¤к дл¤ векселедавц¤ (платника), так ≥ дл¤ останнього векселетримача. р≥м того, ¤кщо сказати, що вексель при погашенн≥ продаЇтьс¤, те хто цей вексель купуЇ? ¬екселедавець не купуЇ, а погашаЇ вексель, що не те саме. јле у випадку, ¤кщо погашенн¤ не в≥дбуваЇтьс¤, а вексель передаЇтьс¤ векселедавцю шл¤хом упор¤дкуванн¤ передатного напису, то в даному випадку вже можна говорити про його куп≥влю ≥ продаж, а виходить, про веденн¤ окремого обл≥ку по торг≥вл≥ ц≥нними паперами. як бачимо, неоднакове використанн¤ вексел¤ (пред'¤вленн¤ до погашенн¤ або подальша передача векселедавец або трет≥й особ≥) веде до р≥зноман≥тних податкових насл≥дк≥в, що протиприродно, але ц≥лком в≥дпов≥даЇ нормам «акону про податок на прибуток. «азначений момент варто мати на уваз≥, тому що за економ≥чними насл≥дками погашенн¤ вексел¤ ≥ його передача векселедавцю можуть мати однаковий результат, але вексельне зобов'¤занн¤ в першому випадку буде погашено, а в другому може бути припинене на п≥дстав≥ статт≥ 219 ÷ у результат≥ зб≥гу боржника ≥ кредитора в одн≥й особ≥. јле у випадку ¤кщо згодом цей зб≥г припин¤Їтьс¤ (вексель, наприклад, був индосируваний векселедавцем або платником дал≥), то зобов'¤занн¤ виникаЇ знову ≥ уже векселедавець буде змушений вести окремий обл≥к по своЇму ж векселю. “акож варто враховувати, що податков≥ органи схильн≥ вважати придбанн¤ вексел¤ з подальшим його погашенн¤м торг≥влею ц≥нними паперами (див., наприклад, лист ƒѕј” в≥д 02.07.99 р. є 9672/7/22-3117, сп≥льний лист ƒѕј”, ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни, ƒержавноњ ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в ≥ фондового ринку в≥д 10.01.2000 р. є 179/18), не привод¤чи н≥¤кого обгрунтуванн¤ щодо того, що погашенн¤ вексел¤ Ї його продажем. р≥м того, в абзац≥ 8 листи є 179/18 абсолютно правильно в≥дзначаЇтьс¤: Ђ« огл¤ду на, що в≥дпов≥дно до пункту 1.6 статт≥ 1 «акону про податок на прибуток товарами Ї матер≥альн≥ ≥ нематер≥альн≥ активи, а також ц≥нн≥ папери ≥ деривативи, використовуван≥ в будь-¤ких операц≥¤х, кр≥м операц≥й з њхнього випуску (ем≥с≥њ) ≥ погашенню, операц≥њ, що передбачають передачу прав власност≥ на ц≥нний пап≥р (вексель), кр≥м операц≥й з њхньому випуску ≥ погашенню, Ї операц≥¤ми по продажу ц≥нних папер≥вї. “обто пр¤мо говоритьс¤ про те, що операц≥њ по видач≥ ≥ погашенню вексел¤ - не продаж. јналог≥чний висновок зроблений ≥ в абзац≥ 5 листи є9672/7/22-3117. “аким чином, ƒѕј” суперечить сама соб≥, прив≥вши наступний р¤д аргумент≥в: торг≥вл¤ ц≥нними паперами - операц≥њ по куп≥вл≥ ≥ продажу (абзац 4 п.п. 7.6.2 ст. 7 «акону про податок на прибуток; абзац 9 листи є 9672/7/22-3117); погашенн¤ вексел¤ - не продаж ц≥нного паперу (абзац 8 листи є 179/18, абзац 5 листи є9672/7/22-3117); куп≥вл¤ ≥ погашенн¤ вексел¤ - торг≥вл¤ ц≥нними паперами (абзац 10 листи є 9672/7/22-3117, абзац 18 листи є 179/18). –озгл¤нут≥ листи стосуютьс¤ банк≥в (що, в ц≥лому, не маЇ ≥стотного значенн¤, тому що дл¤ них застосовуютьс¤ т≥ ж норми, що ≥ дл¤ ≥нших п≥дприЇмств), але, з огл¤ду на зроблен≥ висновки, усе-таки незрозум≥ло: мова йде про банки, що виступають у ¤кост≥ торговц≥в ц≥нними паперами або, не Ї торговц¤ми, що дуже принципово (особливо туманно це питанн¤ розкрите в лист≥ є 179/18). ѕроте в лист≥ є 9672/7/22-3117 однозначно говоритьс¤ про визнанн¤ таких операц≥й торг≥влею ц≥нними паперами за критер≥Їм дл¤ Ђнеторговц≥вї, тобто при на¤вност≥ операц≥й ¤к по куп≥вл≥, так ≥ по продажу (абзац 9 листа). ѕри цьому створюЇтьс¤ враженн¤, що проголошений у лист≥ ƒѕј” в≥д 06.05.99 р. є 2608/6/22-3116 дл¤ Ђнеторговц≥вї принцип Ђбез продажу немаЇ куп≥вл≥ї (а виходить, немаЇ торг≥вл≥ ≥ застосуванн¤ п. -7. 6 ст. 7 «акону податок на прибуток) на час забутий. ¬одночас ус≥ висновки, що випливають ≥з листа є 179/18, у ц≥лому справедлив≥ т≥льки дл¤ торговц≥в, що використовують п. 7.6 ст. 7 «акону про податок на прибуток у випадку зд≥йсненн¤ ¤кийсь з операц≥й (куп≥вл≥ або продажу). ¬иход¤чи з вищевикладеного вже можна зробити де¤к≥ висновки, що допоможуть визначити, чи сл≥д вести окремий обл≥к ф≥нансових результат≥в в≥д торг≥вл≥ ц≥нними паперами, ≥ ¤кщо Ђн≥ї, то в ¤ких випадках. якщо п≥дприЇмство Ї першим векселетримачем, тобто саме на його ≥м'¤ був виданий вексель, те незалежно в≥д його подальшоњ Ђдол≥ї (погашенн¤, продаж за грош≥, обм≥н на товар) використанн¤ п. 7.6 ст. 7 «акону про податок на прибуток Ї не зовс≥м правом≥рним, що, звичайно, невиг≥дно, тому що вексель одержуЇтьс¤ за ном≥налом, а передаЇтьс¤ дал≥ за б≥льш низкою варт≥стю. ” випадку, ¤кщо вексель погашаЇтьс¤ коштами, те незалежно в≥д того, ¤к в≥н був отриманий, веденн¤ окремого обл≥ку, строго говор¤чи, також не обов'¤зково, що виг≥дно, тому що вексель, ¤к правило, одержуЇтьс¤ за б≥льш низкою вартостю, н≥ж надал≥ погашаЇтьс¤ векселедавцем (платником). јле ¤кщо вексель одержуЇтьс¤ за передатним написом ≥ надал≥ за ≥ндосаментом передаЇтьс¤ дал≥, у тому числ≥ ≥ векселедавцю (платнику), то в цьому випадку необх≥дно використовувати п. 7.6 ст. 7 «акону про податок ≥з прибутку. ” ц≥лому, проанал≥зувавши випадки, коли обов'¤зково веденн¤ окремого обл≥ку ф≥нансових результат≥в з торг≥вл≥ ц≥нними паперами, в≥дзначимо, ¤к≥ суми, признаютьс¤ доходами ≥ витратами при зд≥йсненн≥ торг≥вл≥ ц≥нними паперами. —клад витрат приведений у п.п, 7.6.3 ст. 7 «акону про податок на прибуток, в≥дпов≥дно до ¤ких п≥д витратами розум≥Їтьс¤ сума кошт≥в або варт≥сть майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю ц≥нних папер≥в ¤к компенсац≥¤ њхньоњ вартост≥. ƒо складу витрат включаЇтьс¤ також сума будь-¤коњ заборгованост≥ покупц¤, що виникаЇ в зв'¤зку з таким придбанн¤м. ќтже, п≥д витратами варто розум≥ти варт≥сть майна, у забезпеченн¤ ¤кого вексель був индосируваний на користь наступного векселетримача (тобто варт≥сть отриманого вексел¤ незалежно в≥д його вексельноњ суми), або розм≥р будь-¤коњ заборгованост≥, у забезпеченн¤ ¤коњ вексель був отриманий. ѕ≥д доходами розум≥Їтьс¤ сума кошт≥в або варт≥сть майна, отриманий платником податку в≥д продажу, обм≥ну або ≥нших засоб≥в в≥дчуженн¤ ц≥нних папер≥в, зб≥льшена на варт≥сть будь-¤ких матер≥альних ц≥нностей або нематер≥альних актив≥в, переданих платнику податку в зв'¤зку з таким продажем, обм≥ном або в≥дчуженн¤м. ƒо складу доход≥в включаЇтьс¤ також сума будь-¤коњ заборгованост≥ платника податку, що погашаЇтьс¤ в зв'¤зку з таким продажем, обм≥ном або в≥дчуженн¤м (п.п. 7.6.4 ст. 7 «акону про податок на прибуток). р≥м цього, сл≥д зазначити, що в даному Ђц≥нно-паперовомуї випадку немаЇ п≥дстав дл¤ застосуванн¤ загального принципу визначенн¤ моменту виникненн¤ доход≥в ≥ витрат (правила Ђпершоњ под≥њї). ’оча пр¤мо в «акон≥ про податок на прибуток ≥нший (спец≥альний) пор¤док не зазначений (н≥ в ст. 11, н≥ в п. 7.6), в≥н випливаЇ з визначенн¤ торг≥вл≥ ц≥нними паперами, п≥д ¤ким розум≥Їтьс¤ куп≥вл¤ ≥ продаж ц≥нних папер≥в. “ому, нав≥ть ¤кщо зд≥йснена перша частина операц≥й (куп≥вл¤), то без другоњ њњ частини (продажу) не можна стверджувати, що маЇ м≥сце торг≥вл¤ ц≥нними паперами, а отже, застосовувати положенн¤ п.п. 7.6.3 ст. 7 «акону про податок на прибуток, що стосуютьс¤ витрат з куп≥вл≥ вексел¤. ¬иход¤чи з цього лише в момент зд≥йсненн¤ продажу вексел¤ п≥дприЇмство маЇ право на в≥дбиток витрат, пов'¤заних ≥з придбанн¤м вексел¤, а також доход≥в в≥д його продажу. “обто доходи ≥ витрати за операц≥¤х, зд≥йснюваних не торговц¤ми ц≥нними паперами, виникають одночасно - по друг≥й (заключн≥й) операц≥њ. ’оча де¤к≥ спец≥ал≥сти говор¤ть про застосовн≥сть правила Ђпершоњ под≥њї за операц≥¤ми ≥з ц≥нними паперами, базуючись на визначенн¤х витрат ≥ доход≥в, а також валових доход≥в в≥д торг≥вл≥ ц≥нними паперами, приведених у п. 7.6 ст. 7 «акону про податок на прибуток, у ¤ких мова йде про отриман≥ (сплачен≥) або нарахован≥ доходи (витрати), проте ц≥ положенн¤ загальн≥ ≥ стосуютьс¤ п≥дприЇмств, ¤к маючих статус торговц¤ ц≥нними паперами, так ≥ не маючих такого статусу. р≥м того, неважко пом≥тити, що в статт≥ 11 «акону про податок на прибуток мова йде про валов≥ доходи ≥ витрати, а в пп. 7.6.3 ≥ 7.6.4 ст. 7 цього ж «акону говоритьс¤ про витрати ≥ доходи. ” пункт≥ 7.6 статт≥ 7 нагадуванн¤ про валов≥ доходи м≥ститьс¤ т≥льки в зв'¤зку з в≥дбитком позитивного результату м≥ж Ђпростої доходами ≥ витратами (хоча нав≥ть податков≥ органи ≥нод≥ помилково ототожнюють витрати по придбанню вексел¤ з валовими витратами, див., наприклад, абзац 7 листи ƒѕј” в≥д 06.05.99 р. є 2608/6/22-3116). ” зв'¤зку з цим дл¤ Ђнеторговц≥вї виникаЇ таке пон¤тт¤, ¤к Узавершена операц≥¤Ф, тобто операц≥¤ з векселем, при зд≥йсненн≥ ¤коњ в≥н був куплений ≥ надал≥ проданий. —аме ц≥ завершен≥ операц≥њ в≥дбиваютьс¤ в окремому обл≥ку з торг≥вл≥ ц≥нними паперами, що, звичайно, невиг≥дно дл¤ п≥дприЇмства, але в≥дпов≥даЇ букв≥ «акону. ƒл¤ наочност≥ розгл¤немо приклад. ѕ≥дприЇмство придбало два вексел≥. Ќадал≥ один ≥з них був реал≥зований. ѕри визначенн≥ ф≥нансового результату в≥д торг≥вл≥ ц≥нними паперами буде прийматис¤ в увагу лише одна операц≥¤ (завершена, тобто операц≥¤ з придбанн¤ ≥ подальшоњ реал≥зац≥њ одного вексел¤), а витрати, понесен≥ на придбанн¤ другого вексел¤, у податковому обл≥ку в≥дбиватис¤ не будуть, а лише запам'¤таютьс¤ ≥ будуть Ђчекатиї доход≥в в≥д його реал≥зац≥њ. « огл¤ду на, що форма веденн¤ окремого обл≥ку нормативними актами не встановлена, платник податк≥в веде такий обл≥к (у ¤кому, зокрема, ≥ знайде в≥дбиток варт≥сть придбаного вексел¤ по незакритих операц≥¤х) у будь-¤к≥й зручн≥й дл¤ себе форм≥. ¬ексельн≥ операц≥њ не були б наст≥льки попул¤рними, ¤кби вс≥ операц≥њ з ними в≥дбувалис¤ за ном≥нальною варт≥стю, зазначеною на самому вексел≥. ¬ексель - не грош≥, тому в переважн≥й б≥льшост≥ випадк≥в, а особливо на етап≥ його об≥гу, а не випуску або погашенн¤, догов≥рна варт≥сть, за ¤кою вексель продаЇтьс¤-купуЇтьс¤ (у терм≥нах «акону про податок на прибуток) або передаЇтьс¤-утворюЇтьс¤ (у терм≥нах вексельного законодавства), значно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ном≥нальноњ, що в≥дпов≥дно. ƒозвол¤Ї де¤ким учасникам вексельних правов≥дносин заробл¤ти на ц≥й р≥зниц≥. Ќаше завданн¤ - роздивитис¤ лише податков≥ насл≥дки розходженн¤ м≥ж вексельною сумою (ном≥налом вексел¤) ≥ варт≥стю, за ¤кою в≥н обертаЇтьс¤. ƒал≥ дл¤ простоти визначимо, що п≥д дисконтом ми будемо розум≥ти р≥зницю м≥ж повною (ном≥нальноњ) варт≥стю вексел¤ ≥ сумою, отриманою (нарахованою) у зв'¤зку з його реал≥зац≥Їю (продажем), видачею або сплаченою при його придбанн≥. “ака р≥зниц¤ виникаЇ, ¤к правило, у випадку, коли вексель реал≥зуЇтьс¤ по ц≥н≥ нижче вартост≥ товар≥в, роб≥т, послуг, в оплату за ¤кий в≥н був отриманий. ѕри цьому, ¤к ми уже в≥дзначали вище, мова не йде про торг≥влю ц≥нними паперами. “ому зазначена р≥зниц¤ не може бути прийн¤та до уваги при окремому обл≥ку ф≥нансових результат≥в в≥д торг≥вл≥ ц≥нними паперами в≥дпов≥дно до п. 7.6 ст. 7 «акону про податок на прибуток. ” даному випадку виникаюча в≥д'Їмна р≥зниц¤ взагал≥ у валов≥ витрати першого векселетримача, на жаль, не потрапл¤Ї, що випливаЇ з анал≥зу положень «акону податок на прибуток. ƒисконт за своЇю економ≥чною природою Ї в≥дсотком за дострокове одержанн¤ кошт≥в (до терм≥ну платежу, зазначеному у вексел≥). јле вс¤ проблема складаЇтьс¤ в тому, що в≥дпов≥дно до податкового законодавства дисконт у в≥дсотки не потрапив. —клад в≥дсотк≥в визначений п. 1.10 ст. 1 «акону про податок ≥з прибутку, в≥дпов≥дно до ¤ких п≥д в≥дсотками розум≥ютьс¤ вин¤тково: платеж≥ за використанн¤ кошт≥в або товар≥в (роб≥т, послуг), отриманих у кредит; платеж≥ за використанн¤ кошт≥в, прит¤гнутих у депозит; платеж≥ за придбанн¤ товар≥в на виплат. ÷им же пунктом «акону ототожненн¤ в≥дсотк≥в ≥з дисконтом проведено щодо ем≥тованих обл≥гац≥й, казначейських зобов'¤зань ≥ ощадних (депозитних) сертиф≥кат≥в. як бачимо, вексель ≥ в цей перел≥к також не вв≥йшов. ўо стосуЇтьс¤ кредиту п≥д ц≥нн≥ папери, то п.п. 1.11.3 ст. 1 «акону про податок на прибуток визначено, що це кошти, що залучаютьс¤ юридичною особою - боржником (деб≥тором) в≥д ≥нших юридичних або ф≥зичних ос≥б ¤к компенсац≥¤ вартост≥ випущених (ем≥тованих) таким деб≥тором обл≥гац≥й або депозитних сертиф≥кат≥в. “обто п≥д таким видом кредиту розум≥ютьс¤ операц≥њ по залученню кошт≥в, що у в≥дношенн≥ вексел≥в не може мати м≥сц¤. ” зв'¤зку з цим ≥з метою оподатковуванн¤ сума дисконту не Ї в≥дсотком за використанн¤ кредиту, ≥ тому дисконт не включаЇтьс¤ до складу валових витрат векселетримача при реал≥зац≥њ вексел¤. «азначена позиц≥¤ ц≥лком в≥дпов≥даЇ думц≥ податкових орган≥в (див., наприклад, лист ƒѕј” в≥д 22.10.99 р. є 605/4/15-1110) ≥, з огл¤ду на досить сильну аргументац≥ю, навр¤дчи можна говорити про њњ зм≥ну. “ому щоб уникнути можливих конфл≥кт≥в радимо притримуватис¤ саме њњ. ўодо векселедавц¤ ситуац≥¤ трохи ≥нша. –озгл¤немо приклад. ¬идано вексель ном≥нальною варт≥стю 100 грн., але в≥дпов≥дно до умов договору зазначений вексель припин¤Ї зобов'¤занн¤ по отриманих товарах, роботах, послугах варт≥стю 80 грн. ≥ векселедавець в≥дпов≥дно в≥дбиваЇ за правилом Ђпершоњ под≥њї у податковому обл≥ку валов≥ витрати по придбаному товару в сум≥ 80 грн. ѕри цьому дл¤ нього в≥дпов≥дна р≥зниц¤ (20 грн.) Ї пр¤мими витратами, тому що в≥н повинний буде погасити вексель, заплативши по ньому 100 грн. ≤ншими словами, дл¤ векселедавц¤ придбаний товар (роботи, послуги) фактично коштуЇ 100 грн. «аконодавець передбачив цю ситуац≥ю й в п.п. 7.9.3 ст. 7 «акону про податок на прибуток визначив, що за дисконтними ц≥нними паперами, ем≥тованими платником податк≥в, балансов≥ збитки в≥д њхнього розм≥щенн¤ в≥днос¤тьс¤ до складу його валових витрат у податковий пер≥од, прот¤гом ¤кого в≥дбулос¤ погашенн¤ (викуп) таких ц≥нних папер≥в. ¬иход¤чи з цього, можна говорити про те, що в момент погашенн¤ виданого вексел¤ векселедавець може в≥дбити виниклу ран≥ше р≥зницю (у нашому приклад≥ - 20 грн.) у декларац≥њ про прибуток по р¤дку 29.4 додатку 3. –озгл¤даючи об≥г вексел¤ дал≥, проанал≥зуЇмо ситуац≥ю, коли вексель був отриманий за ≥ндосаментом за товар (роботи, послуги, грош≥) ≥ проданий трет≥й особ≥ за товар (роботи, послуги, грош≥). ” цьому випадку маЇ м≥сце торг≥вл¤ ц≥нними паперами, а отже, сума дисконту повинна бути в≥дбита в податковому обл≥ку - в окремому обл≥ку ф≥нансових результат≥в з торг≥вл≥ ц≥нними паперами. ’оча ц¤ сума у валов≥ витрати н≥коли не потрапить, але ц≥лком можливо зменшить доходи майбутн≥х пер≥од≥в в≥д зд≥йсненн¤ операц≥й ≥з ц≥нними паперами, а в≥дпов≥дно ≥ п≥дл¤гаючий сплат≥ податок на прибуток. 2. ѕодаток на додану варт≥сть. «аконом ”крањни Ђѕ–ќ внесенн¤ зм≥н у де¤к≥ законодавч≥ акти ”крањни з метою стимулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ї в≥д 15.07.99 р. є 977-’ѕ були внесен≥ зм≥ни в «акон про ѕƒ¬, що, зокрема, торкнулис¤ ≥ проблем законодавчого врегулюванн¤ оподаткуванн¤ ѕƒ¬ де¤ких операц≥й ≥з використанн¤м вексел¤. ÷им «аконом статт¤ 4 «акону про ѕƒ¬ була доповнена пунктом 4.8, ц≥лком присв¤ченим розрахункам ≥з використанн¤м вексел¤, ¤ким, зокрема, визначаЇтьс¤ база оподатковуванн¤ за операц≥¤ми з продажу товар≥в п≥д забезпеченн¤ вексел≥в покупц¤. ” випадку ¤кщо платник податку зд≥йснюЇ операц≥њ з продажу товар≥в (роб≥т, послуг), що Ї об'Їктом оподатковуванн¤, п≥д забезпеченн¤ боргових зобов'¤зань покупц¤, надане такому платнику податку у форм≥ простого або перекладного вексел¤ або ≥нших боргових ≥нструмент≥в (дал≥ - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподатковуванн¤ Ї догов≥рна варт≥сть таких товар≥в (роб≥т, послуг) без урахуванн¤ дисконт≥в або ≥нших знижок ≥з ном≥налу такого вексел¤, а за процентними вексел¤ми - догов≥рна варт≥сть таких товар≥в (роб≥т, послуг), зб≥льшена на суму в≥дсотк≥в, нарахованих або таких, що повинн≥ бути нарахован≥ на суму ном≥налу такого вексел¤ (абзац 1 п. 4.8 ст. 4 «акон проѕ ѕƒ¬). ¬иход¤чи з цього, ¤кщо продавець одержуЇ в≥д покупц¤ вексель, то базою оподатковуванн¤ Ї догов≥рна варт≥сть товар≥в (роб≥т, послуг). р≥м того, дл¤ продавц¤ (векселедержател¤) вона п≥дл¤гаЇ зб≥льшенню на суму в≥дсотк≥в за векселем (нарахованих або п≥дл¤гаючих нарахуванню). як в≥домо, у вексел≥ можуть бути зазначен≥ в≥дсотки у випадку, ¤кщо в≥н виписаний векселедавцем ≥ п≥дл¤гаЇ оплат≥ в строк по пред'¤вленню або в ст≥льки-то часу в≥д пред'¤вленн¤, тобто в момент видач≥ неможливо в≥рог≥дно знати, ¤ка сума в≥дсотк≥в п≥дл¤гаЇ нарахуванню. “ому на дату погашенн¤ вексел¤ (саме ц¤ дата може бути визначена моментом нарахуванн¤ в≥дсотк≥в) векселедавець буде змушений визначити суму ѕƒ¬, що припадаЇ на розм≥р нарахованих в≥дсотк≥в. ¬ище ми роздивилис¤ положенн¤ «акону про ѕƒ¬, що стосуютьс¤ оподатковуванн¤ операц≥й по продаж≥ товар≥в ≥з використанн¤м вексел¤ в ¤кост≥ забезпеченн¤. јле, ¤к в≥домо, довгий час не вгасала дискус≥¤ щодо нарахуванн¤ ѕƒ¬ на ном≥нальну суму самого вексел¤. ¬≥дпов≥дь на дане питанн¤ м≥стить трет≥й абзац п. 4.8 ст. 4 «акону про ѕƒ¬, ¤ким передбачено, що вексел¤ отриман≥, але не оплачен≥ платником податку, або видан≥, але не оплачен≥ платником податку, не зм≥нюють сум податкових зобов'¤зань або податкового кредиту такого платника податку незалежно в≥д вид≥в операц≥й, по котрим так≥ вексел≥ використовуютьс¤. —аме останн¤ фраза третього абзаца п. 4.8 ст. 4 «акону про ѕƒ¬ даЇ п≥дставу вважати, що отриман≥, але не оплачен≥, або видан≥, але не оплачен≥ вексел¤ податком ≥з додатковоњ вартост≥ при зд≥йсненн≥ будь-¤к≥ операц≥њ не оподатковуютьс¤. ѕри цьому база оподаткуванн¤ у продавц≥в товар≥в (роб≥т, послуг) визначаЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ ≥з пунктом 4.8 «акону про ѕƒ¬. “ак, не викликаЇ особливих труднощ≥в оподаткуванн¤ операц≥й, при ¤ких ном≥нальна варт≥сть вексел¤ в≥дпов≥даЇ заборгованост≥, що погашуЇтьс¤ за його допомогою, ≥ за умови, що застосуванн¤ вексел≥в не повТ¤зано з операц≥¤ми з продажу товар≥в за Укасовим методомФ ¬ ≥нших випадках у платник≥в податк≥в зТ¤вл¤ютьс¤ баготочисельн≥ питанн¤. –аздивимос¤ дек≥лька таких ситуац≥й, що виникають на практиц≥. ¬ексель погашуЇтьс¤ ≥з дисконтом. ѕрипустимо, векселедатель отримав товар на суму 120 тис.грн. (до податкового кредиту була включена сума 20 тис. грн.) ≥ видав на цю суму вексель. ѕредТ¤влений останн≥м векселедержателем вексель був погашений њм в сум≥ 90 тис.грн. „и необх≥дно сторнувати податковий кредит у в≥дпов≥дност≥ ≥з реально понесеними затратами? ƒл¤ сторнуванн¤ податкового кредиту законодавчих п≥дстав немаЇ. —торнуванн¤ податкового кредиту було б необх≥дно, ¤кби продавець товар≥в зменшив податков≥ зобов'¤занн¤ ≥ видав векселедавцю розрахунок коригуванн¤ сум податкових зобов'¤зань до податковоњ накладноњ. јле в продавц¤ база оподатковуванн¤ (догов≥рна варт≥сть) не зм≥нюЇтьс¤ (п. 4.8 «акону про ѕƒ¬). ≤снуЇ ще одна можлива п≥дстава дл¤ зменшенн¤ податкового кредиту - це зменшенн¤ сум валов≥ витрат, пов'¤заних ≥з придбанн¤м товар≥в. ” даному випадку в покупц¤ цього не в≥дбуваЇтьс¤ ѕ≥сл¤ видач≥ вексел¤ заборгован≥сть векселетримача за отриман≥ товари зам≥н¤Їтьс¤ заборгован≥стю за векселем. «обов'¤занн¤ за векселем ≥снуЇ не перед продавцем товар≥в, а перед тим особою, що у д≥йсний момент Ї векселетримачем ≥ пред'¤вл¤Ї вексель до платежу. ¬екселедатель сплачуЇ вексельну суму, ¤ка вже не м≥стить ѕƒ¬. якщо ц¤ сума меньша за ном≥нальну варт≥сть вексел¤, то р≥зниц¤ ¤вл¤Ї собою прибуток векселедател¤ ≥ включаЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ ≥з пунктом 7.6 «акону про прибуток до валового доходу останього. р≥м того, пунктом 4.8 «акону про ѕƒ¬ визначено, що д≥сконт не видн≥маЇтьс¤ у продавц¤ товар≥в ≥з бази оподаткуванн¤, тобто не впливаЇ на суму податкових зобовТ¤зань з ѕƒ¬. ќтже, в≥н не повинен впливати ≥ на суму податкового кредиту у покупц¤. 2. ¬ексель "погашаЇтьс¤" зустр≥чним постачанн¤м товар≥в, роб≥т, послуг. ” випадку ¤кщо платник податку зд≥йснюЇ за згодою векселедержател¤ зустр≥чне постачанн¤ товар≥в (роб≥т, послуг) зам≥сть грошового погашенн¤ суми боргу, зазначеного у вексел≥, базою оподатковуванн¤ Ї догов≥рна варт≥сть таких товар≥в (роб≥т, послуг) без урахуванн¤ дисконт≥в або ≥нших знижок ≥з ном≥налу такого вексел¤, а по процентних вексел¤х - догов≥рна варт≥сть таких товар≥в (роб≥т, послуг), зб≥льшена на суму в≥дсотк≥в, нарахованих або таких, що повинн≥ бути нарахован≥, на суму ном≥налу такого вексел¤ (абзац 2 п. 4.8 ст. 4 «акон проѕ ѕƒ¬). “ому у випадку Ђпогашенн¤ї вексел¤ не коштами (≥ нав≥ть не обов'¤зково першому векселетримачу), а постачанн¤м товар≥в, база оподатковуванн¤ аналог≥чна баз≥ оподатковуванн¤ при реал≥зац≥њ товару п≥д забезпеченн¤ виданого вексел¤. ѕрипустимо, векселедавець одержав товар (“1) на суму 120 000 грн. ≥ виписав на ту ж суму вексель ƒоговором передбачено, що вексель буде "погашений" зустр≥чним постачанн¤м товару (“«). як≥ особливост≥ виникненн¤, податкових зобов'¤зань ≥ податкового кредиту у векселетримача? якщо договором передбачено, що видан≥ вексель буде "погашений" шл¤хом зустр≥чного постачанн¤, податков≥ зобов'¤занн¤ варто нарахувати вже при одержанн≥ товар≥в “1, у забезпеченн¤ ¤ких видаЇтьс¤ вексель, ѕодатковий кредит виникаЇ при зд≥йсненн≥ заключноњ операц≥њ, тобто на дату зустр≥чного постачанн¤. 6 цьому випадок оспорювати "бартерн≥сть" зазначених операц≥й неможливо, оск≥льки в≥дсутн≥ грошов≥ розрахунки (векселедавець ¤к продавець товар≥в TS не одержуЇ кошт≥в на розрахунковий рахунок). 3. ¬ексель використовуЇтьс¤ в операц≥¤х м продажу товар≥в, по ¤ких ѕƒ¬ начисл¤Їтьс¤ по "касовому" метод≥. “ак, в≥дпов≥дно до п. 11.11 ст. 11 «акону про ѕƒ¬ Ђдо 1 с≥чн¤ 2001 року платники податку, що продають вуг≥лл¤ ≥ вуг≥льн≥ брикети, електричну ≥ теплову енерг≥ю, газ, надають послуги по водопостачанню (канал≥зац≥њ), техн≥чному обслуговуванню л≥фт≥в ≥ систем протипожежноњ безпеки в житловому фонд≥... застосовують зас≥б податкового обл≥ку, при ¤кому датою виникненн¤ податкових зобов'¤зань з продажу зазначених товар≥в (послуг) Ї дата зарахуванн¤ кошт≥в на банк≥вський рахунок або в касу такого платника податку або одержанн¤ ≥нших вид≥в компенсац≥њ вартост≥ таких товар≥в (послуг), а датою виникненн¤ права на податковий кредит... Ї дата списанн¤ кошт≥в ≥з банк≥вського рахунку платника податку в оплату таких товар≥в (послуг) або наданн¤ ≥нших вид≥в компенсац≥й в оплату товар≥в (послуг), варт≥сть ¤ких включаЇтьс¤ до складу валових витрат виробництва (об≥гу) таких платник≥в податку або п≥дл¤гаЇ амортизац≥њ. ” споживач≥в зазначених товар≥в (послуг), зареЇстрованих у ¤кост≥ платник≥в цього податку, датою виникненн¤ права на податковий кредит Ї дата списанн¤ кошт≥в ≥з њхнього банк≥вського рахунку в оплату таких товар≥в (послуг) або наданн¤ ≥нших вид≥в компенсац≥й њхньоњ вартост≥ї. ¬иникаЇ питанн¤: ¤к повинн≥ визначатис¤ моменти виникненн¤ податкових зобов'¤зань ≥ права на податковий кредит при використанн≥ в таких операц≥¤х вексел¤? як в≥домо, п≥сл¤ видач≥ вексел¤ заборгован≥сть за товари (работи, послуги) зам≥нюЇтьс¤ заборгован≥стю за векселем в загальн≥й сум≥, ¤ка не м≥стить ѕƒ¬: отримавши вексель, продавець отримуЇ розрахунок за товари (работи, послуги). ќднак дата отриманн¤, видач≥ (передач≥) вексел¤ у «акон≥ про ѕƒ¬ не повТ¤зуЇтьс¤ н≥ з датою виникненн¤ податкових зобов'¤зань, н≥ з датою одержанн¤ права на податковий кредит. “аким чином, датою виникненн¤ податкових зобов'¤зань у продавц¤ товар≥в (роб≥т, послуг), при продаж≥ ¤ких нарахуванн¤ ѕƒ¬ в≥дбуваЇтьс¤ за "касовим" методом, Ї: при погашенн≥ вексел¤ - дата зарахуванн¤ на його розрахунковий рахунок кошт≥в (зд≥йсненн¤ зал≥ку заборгованостей); при передач≥ вексел¤ по ≥ндосамент≥ - дата передач≥ вексел¤ дл¤ погашенн¤ кредиторськоњ заборгованост≥ перед постачальником (дата п≥дписанн¤ документа про зм≥ну форми розрахунк≥в ≥з постачальником). омпенсац≥Їю вартост≥ товар≥в у даному випадку буде бути погашенн¤ кредиторськоњ заборгованост≥. ” покупц¤ право на податковий кредит виникаЇ при одержанн≥ податковою накладною в≥д продавц¤ (норми пп. 7.5.3 «акону про ѕƒ¬ стосуютьс¤ т≥льки товарообм≥нних операц≥й); а значить; ¤кщо покупець Ї ем≥тентом вексел¤ - на дату списанн¤ кошт≥в (зд≥йсненн¤ зал≥ку заборгованостей); ¤кщо покупець Ї ≥ндосантом - або на дату зарахуванн¤ кошт≥в на розрахунковий рахунок продавц¤ вуг≥лл¤ (зд≥йсненн¤ зал≥ку заборгованостей), ¤кщо останн≥й пред'¤вл¤Ї вексель до погашенн¤; або на дату передач≥ вексел¤ продавцем вуг≥лл¤ дл¤ погашенн¤ кредиторськоњ заборгованост≥ перед своњм постачальником. ѕри зд≥йсненн≥ операц≥й, по ¤ких пре-зм≥нюЇтьс¤ "касовий метод" обчисленн¤ ѕƒ¬, у платник≥в податк≥в виникають питанн¤ випадку ¤кщо вексель погашений ≥з дисконтом, ¬≥дпов≥дно до п≥дпункту 7.4.1 «акону про ѕƒ¬ податковий кредит зв≥тного пер≥оду складаЇтьс¤ ≥з суми податк≥в, сплачених (нарахованих) платником податку в зв≥тному пер≥од≥ в зв'¤зку придбанн¤м товар≥в (роб≥т, послуг), варт≥сть ¤ких в≥дноситьс¤ до складу валових витрат. ќск≥льки сплачена при погашенн≥ вексел¤ сума менше, чим в≥днесена до податкового кредиту при придбанн≥ товар≥в, то, можливо, суму податкового кредиту сл≥дуЇ в≥дпов≥дно зменшити? ѕроте, ¤к згадувалос¤ ран≥ше, заборгован≥сть за отриман≥ товари зам≥нюЇтьс¤ на заборгован≥сть за векселем, а вексельна сума не м≥стить ѕƒ¬; ¤кий можна було б сторнувати. р≥м того, р≥зниц¤ м≥ж ном≥нальною варт≥стю вексел¤ ≥ варт≥стю погашенн¤ в≥дпов≥дно до правил податкового обл≥ку по прибутку повинний бути в≥дбитий ¤к прибуток в≥д операц≥й ≥з ц≥нними паперами. ќтже, дл¤ коригуванн¤ сум податкового кредиту в покупц¤ товару немаЇ основ, так само ¤к ≥ дл¤ коригуванн¤ податкових зобов'¤зань у продавц¤. 1. ” розрахунках, оформлених простим векселем, бе руть участь лише деб≥тор (покупець, в≥н же векселеда вець) ≥ кредитор (продавець, в≥н же векселедержатель ѕростий вексель видаЇтьс¤ покупцем продавцев≥ при оформленн≥ розрахунк≥в з передач≥ права власност≥ на товари (роботи, послуги) або п≥сл¤ ≥≥ зд≥йсненн¤. —хема операц≥й з розрахунком простим векселем.
Ќазва: ѕравове регулюванн¤ вексельного об≥гу в ”крањн≥ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1967 прочитано) |