√рош≥ ≥ кредит > –егулюванн¤ валютних курс≥в

–егулюванн¤ валютних курс≥в

√оловними методами регулюванн¤ валютного курсу Ї валютна ≥нтервенц≥¤ та дисконтна пол≥тика.

¬алютна ≥нтервенц≥¤ - це пр¤ме втручанн¤ центрального банку або казначейства у валютний ринок. ¬она зводитьс¤ до куп≥вл≥ та продажу центральним банком або казначейством ≥нвалюти. ÷ентральний банк купуЇ ≥нвалюту, коли њњ пропозиц≥¤ надм≥рна та курс низький, ≥ продаЇ, коли курс ≥нвалюти високий. “аким способом обмежуютьс¤ коливанн¤ курсу нац≥ональноњ валюти.

„асто валютна ≥нтервенц≥¤ використовуЇтьс¤ дл¤ п≥дтриманн¤ курсу валюти на зниженому р≥вн≥, дл¤ зд≥йсненн¤ валютного демп≥нгу - знец≥нюванн¤ нац≥ональноњ валюти з метою масового експорту товар≥в за ц≥нами, нижчими за св≥тов≥. ¬алютний демп≥нг слугуЇ засобом боротьби за ринки збуту. √оловною умовою тут Ї зниженн¤ курсу валюти у б≥льших розм≥рах, н≥ж пад≥нн¤ њњ куп≥вельноњ спроможност≥ на внутр≥шньому ринку.

«д≥йсненн¤ валютноњ ≥нтервенц≥њ можливе за умови, що невр≥вноважен≥сть плат≥жного балансу Ї незначною та характеризуЇтьс¤ поступовою зм≥ною пасивного сальдо на активне, чи навпаки. јдже резерви ≥нвалюти дл¤ ≥нтервенц≥њ обмежен≥, й продаж повинен поЇднуватис¤ з куп≥влею. якщо валютн≥ резерви вичерпан≥, то ц¤ акц≥¤ проводитьс¤ за рахунок м≥жнародних кредит≥в.  ритикуючи валютн≥ ≥нтервенц≥њ сучасн≥ монетаристи вважають, що под≥бн≥ заходи впливають т≥льки на симптоми хвороби, котр≥ при цьому не л≥куютьс¤. ≤нтервенц≥њ обход¤тьс¤ дорого. якщо ≥нтервенц≥њ ≥ мають ¤кий-небудь ефект, то це лише у тих випадках, коли нац≥ональна економ≥ка знаходитьс¤ на п≥дйом≥, а ≥нфл¤ц≥¤ - основна причина зниженн¤ валютного курсу - затухаЇ.

ћалюнок 1. –ежими валютного курсу.

¬арт≥сть грошей на валютному

ринку

–евальвац≥¤ ƒевальвац≥¤

¬≥льн≥

 урс обм≥ну валютн≥  урс обм≥ну валюти

валюти падаЇ резерви п≥двищуЇтьс¤

«авищена оц≥нка “верд≥ валют- «анижена оц≥нка

н≥ курси

ѕопит > ѕропозиц≥¤ ѕропозиц≥¤ > ѕопит

¬ерхн¤ точка Ќижн¤ точка

≥нтервенц≥њ  оригован≥ ≥нтервенц≥њ

тверд≥

- максимальний курс валютн≥ - м≥н≥мальний курс

- ≥нтервенц≥¤ шл¤хом курси - ≥нтервенц≥¤ шл¤хом

продажу валюти куп≥вл≥ валюти

—уть дисконтноњ пол≥тики зводитьс¤ до п≥двищенн¤ або зниженн¤ дисконтноњ ставки центрального ем≥с≥йного банку з метою вплинути на рух заруб≥жних короткострокових кап≥тал≥в. ѕ≥двищенн¤ дисконтноњ ставки у пер≥оди пог≥ршенн¤ стану плат≥жного балансу центральний банк спри¤Ї притоку кап≥тал≥в з крањн, де дисконтна ставка нижча, тобто пол≥пшенню стану плат≥жного балансу. Ќаприклад, у перш≥й половин≥ 80-х рок≥в адм≥н≥страц≥¤ —Ўј проводила пол≥тику високих процентних ставок та курсу долара, що спри¤ло притоку у крањну з 1980 до 1984 р. 417 млрд. дол. —Ўј. ÷е викликало ланцюгову реакц≥ю у вигл¤д≥ п≥двищенн¤ процентних ставок у «ах≥дн≥й ™вроп≥, тому що валютного курсу цих крањнах зменшилис¤ кап≥таловкладенн¤ та зросло безроб≥тт¤. јле цей спос≥б може бути ефективним лише за умови, що рух кап≥тал≥в м≥ж крањнами зумовлений пошуками б≥льш прибуткового њх розм≥щенн¤, а не невпевнен≥стю у збереженн≥кап≥тал≥в у крањн≥. “ому п≥двищенн¤ дисконтноњ ставки не завжди Ї ефективним методом. ƒо того ж це веде до подорожчанн¤ кредиту всередин≥ крањни.

ћетодами валютного регулюванн¤, що використовуютьс¤ традиц≥йно, Ї девальвац≥¤ та ревальвац≥¤ - зниженн¤ та п≥двищенн¤ валютного курсу. ѕричинами њх Ї ≥нфл¤ц≥¤ та невр≥вноважен≥сть плат≥жного балансу, розрив м≥ж куп≥вельною спроможн≥стю нац≥ональних валют (про що вже згадувалос¤).

–ежим валютного курсу в ”крањн≥.

ѕитанн¤ про визначенн¤ оптимального режиму валютного курсу нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ ¾ складне ≥ надзвичайно в≥дпов≥дальне дл¤ центрального банку. ќсоблив≥ труднощ≥ при його вир≥шенн≥ ≥виникають у крањнах з перех≥дною економ≥кою. ¬они пов¢¤зан≥, з екном≥чною нестаб≥льн≥стю та в≥дсутн≥стю ст≥йкост≥ грошово-кредитноњ системи.

“еор≥Їю ≥ практикою доведено, що жоден ≥з режим≥в валютних курс≥в ¾ чи то система ф≥ксованого, чи УплаваючогоФ курсу не може абсолютизуватис¤, кожна ≥з них маЇ ¤к позитивн≥, так ≥ негативн≥ аспекти.

ѕо-перше, ¤кщо крањна обираЇ дл¤ себе ф≥ксац≥ю курсу нац≥ональноњ валюти, вона повинна насамперед зважити на стан економ≥ки держав ¾ головних торговельних партнер≥в. якщо внутр≥шн≥й темп ≥нфл¤ц≥њ перевищуЇ ≥нфл¤ц≥ю означених крањн, п≥дтриманн¤ ф≥ксованого курсу валюти призведе до пост≥йноњ поступовоњ втрати конкурентоспроможност≥ держави.

ѕо-друге, необх≥дна пост≥йна координац≥¤ пол≥тичного розвитку держав ¾ торговельних партнер≥в, тому що пог≥ршенн¤ стану економ≥ки одн≥Їњ з них в≥дразу негатьивно вплине на екном≥ку крањни, курс ¤коњ прив¢¤заний до валюти даноњ держави.

ѕо-третЇ, дл¤ п≥дтриманн¤ повзучого курсу, ¤к ≥ валютного коридору, необх≥дний пост≥йний гарантований р≥вень власних валютних резерв≥в. “≥льки при дос¤гненн≥ ц≥Їњ основноњ умови може прийматис¤ р≥шенн¤ щодо ф≥ксац≥њ курсу.

≤стор≥¤ знаЇ багато приклад≥в, коли ф≥ксований режим курсоутворенн¤ не спри¤в необх≥дному розвитку економ≥ки. Ќай¤скрав≥шим ≥х них Ї крах Ѕреттон-¬удськоњ системи ф≥ксованих валютних курс≥в у 1973 роц≥ через втрату дов≥ри до долара —Ўј та хрон≥чний деф≥цит балансу —Ўј (1971-1973рр.).

“акож Ї певний досв≥д крањн —х≥дноњ ™вропи та колишнбього —–—– щодо спроб п≥дтримувати ф≥ксований курс нац≥ональноњ валюти (прив¢¤заний до одн≥Їњ чи кошика валют), так само щодо встановленн¤ коридору. Ќа сьогодн≥ ѕольща вже зм≥нила режим повзучого курсу на плаваючий, а ≈стон≥¤, де ≥снуЇ прив¢¤зка курсу естонськоњ крони до н≥мецькоњ марки (1 н≥мецька марка дор≥внюЇ 8 кронам), нин≥ в≥дчуваЇ труднощ≥ у зв¢¤зку з≥начними коливанн¤ми курсу марки на м≥жнародному ринку.

ƒек≥лька спроб п≥дтримувати курс рубл¤ у валютному коридор≥ було зроблено ур¤дом –ос≥њ. ” червн≥ 1995 року п≥сл¤ пер≥оду в≥дносноњ стаб≥льност≥ на валютному ринку ÷ентральний банк –ос≥њ запровадив 3-м≥с¤чний валютний коридор дл¤ курсу рубл¤ (4300-4900 рубл≥в за 1 долар —Ўј), ¤кий п≥зн≥ше був трансформований у 4550-5150 рубл≥в за 1 долар —Ўј. ”сп≥шним впровадженн¤ коридору було лише спочатку, а п≥зн≥ше ¾ наприк≥нц≥ 1995 року, ÷ентральний банк –ос≥њ почав проводити неоголошену пол≥тику повзучого курсу, метою ¤коњ було дос¤гненн¤ найб≥льш девальвованоњ меж≥ коридору (5150 рубл≥в) до середини 1996 року.

¬ ”крањн≥ зг≥дно з ƒекретом, прийн¤тим  аб≥нетом м≥н≥стр≥в у грудн≥ 1992 року, було визначено ринковий (плаваючий) режим валютного курсу украњнського карбованц¤. як в≥домо, такий пор¤док визначенн¤ курсу нац≥ональноњ валюти не дав позитивних результат≥в. ÷е по¤снюЇтьс¤: в≥дсутн≥стю в держави необх≥дних стаб≥л≥зац≥йних валютних резерв≥в; ≥нтенсивним розвитком ≥нфл¤ц≥йних процес≥в; деф≥цитами державного бюджету та плат≥жного балансу ≥ подорожчанн¤м товар≥в критичного ≥мпорту. «а таких обставин, економ≥ка ”крањни фактично не була готовою до запровадженн¤ режиму УплаваючогоФ курсу. ¬≥дсутн≥сть необх≥дних економ≥чних передумов спричинило подальше прискоренн¤ темп≥в пад≥нн¤ валютногог курсу украњнського карбованц¤ (див. табл. ).

Ќе принесла усп≥ху адм≥н≥стративна ф≥ксац≥¤ в ”крањн≥ валютного курсу, що тривала з серпн¤ 1993 року до жовтн¤ 1994 року, ¤ка призвела до зниженн¤ ефективност≥ експорту з оплатою в ≥ноземн≥й валют≥, зб≥льшенн¤ частки бартерних операц≥й, зменшенн¤ надходжень ≥ноземноњ валюти на внутр≥шн≥й ринок, зростанн¤ зовн≥шнього боргу, Увтеч≥Ф кап≥тал≥в за кордон.

«г≥дно з ћеморандумом економ≥чноњ пол≥тики ”р¤ду в 1995 роц≥ зд≥йснено комплекс заход≥в щодо забезпеченн¤ поступовоњ л≥берал≥зац≥њ ≥ децентрал≥зац≥њ валютного ринку ”крањни.

“аблиц¤ 1. ¬алютн≥ курси

1	2

Ќазва: –егулюванн¤ валютних курс≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1423 прочитано)