√рош≥ ≥ кредит > –егулюванн¤ валютних курс≥в

1 ѕочинаючи ≥з с≥чн¤ 1991 року, варт≥сть —ƒ– визначаЇтьс¤ ‘ондом щоденно на баз≥ середньоњ вартост≥ п¢¤ти пров≥дних валют. ѕитома вага валют (американський долар - 40%, н≥мецька марка - 21%, ¤понська Їна 17%, французький франк ≥ фунт стерл≥нг≥в - по 11%) вказуЇ на в≥дносне значенн¤ (вагом≥сть) цих валют у м≥жнародн≥й торг≥вл≥ ≥ ф≥нансах, спираючись на обс¤г експорту товар≥в ≥ послуг крањн-член≥в, ем≥тент≥в валюти та оф≥ц≥йн≥ валютн≥ баланси за пер≥од ≥з 1985 по 1989 р≥к.

2 ќф≥ц≥йний курс гривн≥ стосовно —ƒ– за листопад 1996 року.

3 ќф≥ц≥йна варт≥сть долара —Ўј ( встановлена Ќац≥ональним банком ”крањни) в гривн¤х на к≥нець пер≥оду. ƒо 23 жовтн¤ 1994 року в ”крањн≥ дотримувалис¤ системи множинних курс≥в, включаючи оф≥ц≥йний валютний курс, ¤кий визначавс¤ ЌЅ”, ≥ ринковий, ¤кий встановлювавс¤ на валютних аукц≥онах. ≤з 24 жовтн¤ 1994 року оф≥ц≥йний курс встановлюЇтьс¤ за результатами торг≥в на ”крањнськ≥й м≥жбанк≥вськ≥й валютн≥й б≥рж≥.

4 —ередньозважена варт≥сть долара —Ўј в гривн¤х за пер≥од.

¬≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни Уѕро вдосконаленн¤ валютного регулюванн¤Ф з 31 жовтн¤ 1994 року оф≥ц≥йний курс украњнського карбованц¤ почав визначатись на п≥дстав≥ в≥дновлених торг≥в на ”крањнськ≥й м≥жбанк≥вськ≥й валютн≥й б≥рж≥. ¬одночас було розформовано тендерний ком≥тет, ¤кий виконував продаж частини заробленоњ резидентами валюти за завищеним валютним курсом украњнського карбованц¤ з метою оплати контракт≥в Укритичного ≥мпортуФ.

–езиденти отримали доступ на б≥ржу дл¤ закуп≥вл≥ валюти з метою переказу за кордон прибутку, отриманого ≥ноземними ≥нвесторами в≥д ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањну та зд≥йсненн¤ прол≥цензованих ЌЅ” валютних операц≥й, пов¢¤заних з рухом кап≥талу.

« метою подальшоњ децентрал≥зац≥њ валютного ринку з травн¤ 1995 року дозволено зд≥йснювати обов¢¤зковий продаж валютних надходжень та в≥льних валютних кошт≥в резидент≥в ”крањни ¤к через ”крањнську м≥жбанк≥вську валютну б≥ржу, так ≥ безпосередньо через уповноважен≥ банки на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни. ќдночасно було прийн¤то р≥шенн¤ про те, що треба вважати недоц≥льним подальший обов¢¤зковий викуп до ќф≥ц≥йного валютного резерву Ќац≥онального банку ”крањни 10 в≥дсотк≥в валютних надходжень в≥д суб¢Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥.

« метою зменшен¤ валютних ризик≥в та спекул¤ц≥й проти нацональноњ грошовоњ одиниц≥, що виникають на валютному ринку ”крањни, Ќац≥ональний банк ”крањни дозволив комерц≥йним банкам зд≥йснювати операц≥њ з куп≥вл≥ та продажу ≥ноземноњ валюти на валютному ринку ”крањни в межах л≥м≥ту в≥дкритоњ валютноњ позиц≥њ. ј уповноваженим банкам надано дозв≥л купувати безгот≥вкову ≥ноземну валюту на м≥жбанк≥вському валютному ринку п≥д реал≥зац≥ю гот≥вки в обм≥нних пунктах та, навпаки, з дотиманн¤м л≥м≥ту в≥дкритоњ валютноњ позиц≥њ.

–озпочато торги гот≥вковою валютою на ”крањнськ≥й м≥жбанк≥вськ≥й валютн≥й б≥рж≥.

–азом з тим пов≥льн≥ темпи структурноњ перебудови, велик≥ пол≥тичн≥ ризики та недосконала правлва база щодо захисту приватноњ власност≥ спри¤ли посиленню процес≥в в≥дтоку кап≥тал≥в з ”крањни. ÷≥ ¤вища, а також значн≥ ≥нфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤ в економ≥ц≥ призвели до п≥двищеного попиту ¤к у суб¢Їкт≥в господарюванн¤, так ≥ у населенн¤ на ф≥нансов≥ активи у вигл¤д≥ в≥льно конвертованоњ валюти, ¤к≥ в умовах ≥нфл¤ц≥њ виступають над≥йним засобом захисту куп≥вельноњ спроможност≥ споживач≥в.

1	2

Ќазва: –егулюванн¤ валютних курс≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1423 прочитано)