√рош≥ ≥ кредит > —уть ≥ структура грошового обороту

—уть ≥ структура грошового обороту

¬ ринков≥й економ≥ц≥ сусп≥льне виробництво маЇ товарну форму, що зумовлюЇ дво¤кий вираз руху валового сукупного продукту ¾ натурально-речовий та грошовий. ¬ процес≥ в≥дтворенн¤ рух вартост≥ в цих двох виразах про¤вл¤Їтьс¤ ¤к два самост≥йних процеси ¾ ¤к рух продукт≥в ≥ ¤к рух грошей чи грошових доход≥в. ѕроте вони нерозривно повТ¤зан≥, у них сп≥льна субстанц≥¤ ¾ варт≥сть сукупного продукту. √рош≥ базуютьс¤ на ц≥й вартост≥, вона визначаЇ реальну ц≥нн≥сть маси грошей, що знаходитьс¤ в оборот≥, незалежно в≥д њњ ном≥нальноњ величини. –азом з тим рух грошей обслуговуЇ перем≥щенн¤ ц≥Їњ вартост≥ в процес≥ в≥дтворенн¤, окрем≥ грошов≥ операц≥њ субТЇкт≥в економ≥чних в≥дносин спричинюють в≥дпов≥дне перем≥щенн¤ м≥ж ними реальноњ вартост≥, тобто мають реальний економ≥чний зм≥ст.

ѕроцес сусп≥льного в≥дтворенн¤ в≥дбуваЇтьс¤ безперервно, тому безперервним Ї ≥ рух грошей, що його обслуговуЇ. ¬з¤тий сам по соб≥ цей процес безперервного руху грошей м≥ж субТЇктами економ≥чних в≥дносин у сусп≥льному в≥дтворенн≥ ¤вл¤Ї собою грошовий оборот.

√рошовий оборот ¾ ¤вище макроеконом≥чного пор¤дку. ¬≥н обслуговуЇ кругооборот усього сукупного кап≥талу сусп≥льства на вс≥х стад≥¤х сусп≥льного в≥дтворенн¤: у виробництв≥, розпод≥л≥, обм≥н≥ ≥ споживанн≥. “ому нер≥дко його називають сукупним грошовим оборотом.

„ерез авансуванн¤ грошей на придбанн¤ засоб≥в виробництва ≥ оплату робочоњ сили кап≥тал спр¤мовуЇтьс¤ в сферу виробництва ≥ забезпечуЇ виготовленн¤ валового нац≥онального продукту. „ерез оплату виготовленоњ продукц≥њ та послуг грош≥ обслуговують реал≥зац≥ю нац≥онального продукту ≥ вив≥льненн¤ сусп≥льного кап≥талу в грошов≥й форм≥. ” процес≥ використанн¤ грошовоњ виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ та послуг зд≥йснюЇтьс¤ розпод≥л вартост≥ нац≥онального продукту м≥ж власниками фактор≥в виробництва /кредиторами, акц≥онерами, найманими прац≥вниками/ та державою, ¤к≥й належать встановлен≥ податки. ¬ ус≥х економ≥чних субТЇкт≥в формуютьс¤ грошов≥ доходи, за рахунок ¤ких вони спр¤мовують кап≥тал в сферу споживанн¤ ¾ виробничого та особистого. “им самим забезпечуЇтьс¤ новий цикл сусп≥льного в≥дтворенн¤.

√рошовий оборот ¤к макроеконом≥чне ¤вище сл≥д в≥др≥зн¤ти в≥д обороту грошей в межах кругообороту окремого ≥ндив≥дуального кап≥талу, тобто на м≥крор≥вн≥. ¬ останньому випадку грош≥ виступають одн≥Їю з функц≥ональних форм кап≥талу, Ї його складовою частиною ≥ елементом багатства, ¤ким волод≥Ї власник цього ≥ндив≥дувального кап≥талу. ¬ цьому випадку грош≥ слугують ¤к кап≥тал, вони вимагають дл¤ себе в≥дпов≥дноњ норми прибутку /доходу/ ¤к ≥ будь-¤ка ≥нша форма кап≥талу. „им б≥льшою масою грошей волод≥Ї даний ≥ндив≥дуальний власник, тим в≥н богатший, тим б≥льш≥ його можливост≥ УзаробитиФ прибуток чи доход.

«овс≥м ≥ншу роль в≥д≥грають грош≥ в сукупному грошовому оборот≥. “ут вони функц≥онують виключно ¤к грош≥ ≥ не Ї функц≥ональною формою кап≥талу. “ому њх масу в оборот≥ не можна вважати частиною богатства крањни, тобто вона не зб≥льшуЇ сукупного кап≥талу сусп≥льства под≥бно до кап≥талу окремого ≥ндив≥ду. якби грошова маса, що знаходитьс¤ в оборот≥, раптово зб≥льшилас¤ вдв≥ч≥, то загальний обс¤г богатства крањни не т≥льки не зб≥льшивс¤, а м≥г би нав≥ть зменшитис¤ у звТ¤зку ≥з зростанн¤м витрат на виготовленн¤ додаткових грошей чи провокуванн¤м ≥нфл¤ц≥њ њх випуском в оборот.

÷ього положенн¤ незм≥нюЇ той факт, що значна частина маси грошей, ¤ка обслуговуЇ сукупний оборот, кап≥тал≥зуЇтьс¤ ≥ перетворюЇтьс¤ в позичковий кап≥тал.  ап≥тал≥зац≥¤ частини грошовоњ маси спри¤Ї прискоренню реал≥зац≥њ сукупного валового продукту, а отже - зб≥льшенню його обс¤гу, тобто зростанню сусп≥льного богатства, але сам≥ грош≥ на макрор≥вн≥ в таке богатство не перетворюютьс¤. «авд¤ки кап≥тал≥зац≥њ грош≥ в межах на¤вноњ маси швидше передаютьс¤ в≥д одного економ≥чного субТЇкта до другого, н≥би швидше тасуютьс¤, але ¤к≥сно вони не зм≥нюютьс¤, залишаючись всього м≥ж в≥ддзеркаленн¤м реального богатства.

—укупний грошовий оборот ≥ оборот грошей в межах ≥н≥див≥дуального кап≥талу ≥стотно в≥др≥зн¤ютьс¤ також механ≥змами формуванн¤ грошовоњ маси, необх≥дноњ дл¤ њх обслуговуванн¤.

√рошов≥ кошти, необх≥дн≥ дл¤ обслуговуванн¤ кругообороту ≥ндив≥дуального кап≥талу, в значн≥й м≥р≥ вже Ї в розпор¤дженн≥ в≥дпов≥дного власника, тобто це його власн≥ кошти. якщо ж њх недостатньо, то додатков≥ кошти моб≥л≥зуютьс¤ на грошовому ринку. √рошовий ринок займаЇ м≥сце в кругооборот≥ ≥ндив≥дуального кап≥талу, з нього починаЇтьс¤ оборот грошей, що обслуговуЇ ≥ндив≥дуальний кап≥тал, на ньому й завершуЇтьс¤ кожний окремий цикл його кругообороту. „астина грошового доходу кожного економ≥чного субТЇкту спр¤мовуЇтьс¤ на погашенн¤ борг≥в ≥ повертаЇтьс¤ на грошовий ринок. ≤нша частина, що становить тимчасово в≥льн≥ кошти, спр¤мовуЇтьс¤ на грошовий ринок ¤к ресурс дл¤ кредитуванн¤ ≥нших субТЇкт≥в.

—укупний грошовий оборот обслуговуЇтьс¤ в переважн≥й б≥льшост≥ теж за рахунок на¤вноњ в оборот≥ грошовоњ маси, тобто тих грошей, ¤к≥ Ї в розпор¤дженн≥ окремих економ≥чних субТЇкт≥в. √рошовий ринок перетворюЇтьс¤ у внутр≥шн≥й елемент цього обоороту ≥ забезпечуЇ перерозпод≥л на¤вноњ грошовоњ маси з метою прискоренн¤ њњ об≥гу ≥ найб≥льш повного забезпеченн¤ потреб обороту в грошах в межах на¤вноњ њх маси. «авд¤ки грошовому ринку значно посилюЇтьс¤ еластичн≥сть грошового обороту, зростаЇ здатн≥сть даноњ маси грошей обслужити зростаюч≥ обс¤ги обороту.

ѕроте вказан≥ можливост≥ грошового ринку не безмежн≥ ≥ неминуче виникають потреби в поповненн≥ обороту додатковою масою грошей. Ќа в≥дм≥ну в≥д кругообороту ≥ндив≥дуального кап≥талу, ц≥ потреби можутть бути задоволен≥ лише за рахунок додатковоњ ем≥с≥њ грошей.

ѕотреби в додатков≥й ем≥с≥њ можуть бути зпричинен≥ дек≥лькома факторами:

зростанн¤м обс¤г≥в валового нац≥онального продукту, дл¤ реал≥зац≥њ ¤ких банк≥вська система повинна розширювати кредитуванн¤ субТЇкт≥в обороту;

зростанн¤м чистого ≥мпорту /перевищенн¤м ≥мпорту над експортом/;

зниженн¤м перерозпод≥льчоњ функц≥њ грошового ринку, внасл≥док чого на¤вна грошова маса буде пов≥льн≥ше обертатис¤ ≥ не може забезпечити вс≥ потреби обороту;

≥ншими факторами, що можуть упов≥льнити швидк≥сть руху грошей по каналах обороту.

¬ ус≥х цих випадках додатково випущен≥ грош≥ надход¤ть в сукупний оборот через грошовий ринок, що в≥дпов≥даЇ њх кредитн≥й природ≥ та забезпечуЇ в≥дпов≥дн≥сть ем≥с≥њ потребам обороту.

« всього сказаного випливаЇ висновок, що сукупний грошовий оборот не Ї механ≥чною сумою оборот≥в грошей в межах ≥ндив≥дуальних кап≥тал≥в, а представл¤Ї собою самост≥йне економ≥чне ¤вище, безпосередньо повТ¤зане з процесом сусп≥льного в≥дтворенн¤ в ц≥лому. ÷е одне з найб≥льш широких, абстрактних ≥ узагальнених ¤вищ економ≥чного житт¤ сусп≥льства. “ому субТЇктами грошового обороту ¤к його субТЇкти фактично Ї вс≥ юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ приймають участь у створенн≥, розпод≥л≥, обм≥н≥ та споживанн≥ валового нац≥онального продукту.

ƒл¤ спрощенн¤ подальшого анал≥зу грошового обороту згрупуЇмо вс≥х його субТЇкт≥в в так≥ 4 групи:

ф≥рми ¾ сукупн≥сть субТЇкт≥в, ¤к≥ забезпечують створенн¤ та реал≥зац≥ю валового нац≥онального продукту;

с≥мейн≥ господарства ¾ сукупн≥сть субТЇкт≥в, ¤к≥ забезпечують виробництво нац≥онального продукту основними факторами /робочою силою, засобами виробництва, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в приватн≥й власност≥, тощо/ та Ї к≥нцевими його споживачами;

державн≥ структури ¾ сукупн≥сть субТЇкт≥в, ¤к≥ забезпечують розпод≥л та перерозпод≥л вартост≥ створеного нац≥онального доходу та нац≥онального продукту, зд≥йснюючи вплив на реал≥зац≥ю та споживанн¤ останнього;

ф≥нансов≥ посередники ¾ сукупн≥сть субТЇкт≥в грошового ринку, ¤к≥, виступаючи в рол≥ посередник≥в, можуть д≥¤ти на ринку в≥д свого ≥мен≥ ≥ за св≥й рахунок.

якщо абстрагуватис¤ в≥д в≥дтворювального аспекту, то грошовий оборот можна представити просто ¤к процес перем≥щенн¤ грошей у функц≥¤х засоб≥в об≥гу та платежу м≥ж названими групами економ≥чних субТЇкт≥в та м≥ж економ≥чними субТЇктами внутр≥ кожноњ з груп. ќтже, грошовий оборот ¾ це процес, це рух грошей, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ безперервно, представл¤Ї собою Їдине ц≥ле, що повТ¤зуЇ м≥ж собою всю р≥зноман≥тн≥сть економ≥чних субТЇкт≥в та забезпечуЇ реал≥зац≥ю в≥дносин м≥ж ними.

 ожний економ≥чний субТЇкт участвуЇ в грошовому оборот≥ дво¤ко ¾ ¤к одержувач певних грошових доход≥в ≥ ¤к особа, що витрачаЇ одержан≥ доходи. ѕоск≥вльки витрачанн¤ грошових кошт≥в одним субТЇктом неминуче призводить до одержанн¤ доходу ≥ншим субТЇктом ≥ навпаки, грошовий оборот можна розгл¤дати ¤к процес обороту грошових доход≥в. ƒоходний п≥дх≥д до розум≥нн¤ грошового обороту надаЇ його зм≥сту певну конкретн≥сть та б≥льшу визначен≥сть. јдже кожний доход, нав≥ть самий незначний, маЇ п≥д собою конкретн≥ економ≥чн≥ чи соц≥альн≥ п≥дстави. «окрема, одна з ланок грошового обороту, в ¤к≥й формуютьс¤ доходи с≥мейних господарств, носить назву нац≥онального доходу ≥ Ї одним з найважлив≥ших показаник≥в розвитку економ≥ки крањни.

1	2

Ќазва: —уть ≥ структура грошового обороту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1787 прочитано)