√рош≥ ≥ кредит > —уть ≥ структура грошового обороту

¬≥дм≥нност≥ в характер≥ економ≥чних в≥дносин м≥ж субТЇктами грошового обороту дають п≥дстави структуризувати його на окрем≥ сектори. ѕершим, за лог≥кою в≥дтворювального процесу, видом економ≥чних в≥дносин, що реал≥зуютьс¤ в грошовому оборот≥, Ї в≥дносини обм≥ну. ’арактерним дл¤ руху грошей, що обслуговуЇ ц≥ в≥дносини, Ї:

екв≥валентн≥сть, поск≥льки назустр≥ч грошам, ¤к≥ передаЇ покупець продавцю, перем≥щаютьс¤ продукти р≥вновеликоњ ном≥нальноњ вартост≥;

односторонн≥сть, поск≥льки одержан≥ продавцем грош≥ не повинн≥ повертатис¤ до свого попереднього власника, вони безповоротно перейшли у власн≥сть нового субТЇкту обороту;

пр¤мол≥н≥йн≥сть, ¤ка про¤вл¤Їтьс¤ у пост≥йному в≥ддаленн≥ грошей в≥д того субТЇкту обороту, ¤кий використав њх дл¤ покупки продукт≥в, поск≥льки наступний субТЇкт теж витрачаЇ њх дл¤ нових покупок.

“акий характер руху грошей, що обслуговуЇ сферу обм≥ну, даЇ п≥дстави вид≥лити його в окремий сектор, що називаЇтьс¤ грошовим об≥гом.

«начна частина грошового обороту повТ¤зана з процесами розпод≥лу вартост≥ валового нац≥онального продукту. –ух грошей тут маЇ одну суттЇву в≥дм≥нн≥сть в≥д грошового об≥гу ¾ в≥н зд≥йснюЇтьс¤ неекв≥валентно, тобто назустр≥ч грошовому платежу платник не одержуЇ реальний екв≥валент у форм≥ товар≥в чи послуг. ÷ей сектор грошового обороту називаЇтьс¤ ф≥нансово-кредитним.

 р≥м сп≥льноњ риси ¾ неекв≥валентност≥ ¾ в≥дносини м≥ж субТЇктами цього сектору грошового обороту мають також ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥. „астина цих в≥дносин маЇ характер в≥дчуженн¤, коли визначена законами частина доход≥в економ≥чних субТЇкт≥в вилучаЇтьс¤ у вигл¤д≥ податк≥в та ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в ≥ надходить у розпор¤дженн¤ держави, ¤ка витрачаЇ њх при виконанн≥ своњх функц≥й. ¬ результат≥ виникаЇ не т≥льки безекв≥валентний, а й безповоротний ≥ безплатний рух грошей, тобто одн≥ субТЇкти ц≥ грош≥ втрачають назавжди ≥ без одержанн¤ будь-¤кого доходу, а ≥нш≥ њх одержують теж безповоротно ≥ без виплати будь-¤коњ ц≥ни з них. ÷¤ частина ф≥нансово-кредитного обороту називаЇтьс¤ ф≥скально-бюджетною.

ƒруга частина ф≥нансово-кредитного обороту обслуговуЇ сферу перепозпод≥льчих в≥дносин, в ¤ких власн≥сть субТЇкт≥в не в≥дчужуЇтьс¤, а лише передаЇтьс¤ в тичасове користуванн¤, ¤к наприклад, при внесенн≥ грошей на банк≥вський депозит, чи зм≥нюЇтьс¤ њњ форма, ¤к, наприклад, при покупц≥ ц≥нних папер≥в. “ому дл¤ цих в≥дносин характерне ще одержанн¤ доходу тим субТЇктом, ¤кий передаЇ свою власн≥сть в тимчасове користуванн¤. “обто рух грошей, що забезпечуЇ реал≥зац≥ю цих в≥дносин, носить зворотн≥й характр, коли власник повертаЇ своњ грош≥ в обумовлен≥ строки чи може њх повернути, ¤к, наприклад, при куп≥вл≥ акц≥й, ≥ кр≥м того одержуЇ доход у вигл¤д≥ проценту чи див≥денду. ќтже, це сектор грошового обороту ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ не т≥льки в≥д грошового обороту, а й в≥д ф≥скально-бюджетного сектору, ≥ називаЇтьс¤ в≥н кредитним оборотом. ƒещо вир≥зн¤Їтьс¤ з цього сектору оборот, повТ¤заний з куп≥влею-продежем акц≥й, поск≥льки субТЇкт, що одержав грош≥ через продаж акц≥й, не зобовТ¤заний повертати њх попередньому власнику ¤к при кредитних в≥дносинах. “ому цей участок грошового обороту можна назвати чисто ф≥нансовим оборотом.

√рошовий об≥г, ф≥скально-бюджетний, кредитний та ф≥нансовий обороти ¤к складов≥ частини сукупного грошового обороту т≥сно взаЇмоповТ¤зан≥, внутр≥шньо перепл≥таютьс¤ ≥ доповнюють один одного в забезпеченн≥ ц≥лей розширеного в≥дтворенн¤. –азом з тим вони ¾ самост≥йн≥ ¤вища, з≥ своњм особливим механ≥змом регулюванн¤ ≥ специф≥чними можливост¤ми впливу на процес в≥дтворенн¤.

«алежно в≥д форми грошей, в ¤к≥й в≥дбуваЇтьс¤ грошовий оборот, в≥н под≥л¤Їтьс¤ на безгот≥вковий ≥ гот≥вковий. ’оч критер≥й такоњ структуризац≥њ грошового об≥гу Ї чисто формальним, проте м≥ж цими його частинами Ї ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥, ¤к≥ мають важлив≥ економ≥чн≥ насл≥дки. «окрема, в сфер≥ гот≥вкового об≥гу грош≥ рухаютьс¤ поза банками, безпосередньо обслуговуючи в≥дносини економ≥чних субТЇкт≥в. “ому на оборот цих грошей можуть впливати лише пр¤м≥ його субТЇкти, що даЇ можлив≥сть њм найб≥льш повно реал≥зувати своњ в≥дносини в тому вигл¤д≥, ¤к вони сам≥ њх визначили.

÷е досить в≥дчутна перевага гот≥вкового об≥гу за умов перех≥дноњ економ≥ки, коли, з одного боку, з великими труднощами формуЇтьс¤ приватна власн≥сть ≥ новий прошарок њњ нос≥њв, ¤к≥ виступають активними субТЇктами грошового обороту, а з другого боку, Ї могутн≥ сили, ¤к≥ захищають державну власн≥сть ≥ част≥ше за все через державн≥ структури вс≥л¤ко гальмують становленн¤ приватних власник≥в, використовуючи дл¤ цього ≥ контроль за њх грошовим оборотом. ” в≥дпов≥дь на це останн≥ широкоо практикують м≥ж собою платеж≥ гот≥вкою.

” сфер≥ безгот≥вкового об≥гу грош≥ рухаютьс¤ по рахунках в банках, не виход¤чи за меж≥ банк≥вськоњ системи. ÷е створюЇ можлив≥сть контролювати його, а отже впливати на в≥дносини в≥дпов≥дних економ≥чних субТЇкт≥в, не т≥льки њм самим, а й трет≥м особам ¾ банкам. ¬изначаючи законодавчо права та обовТ¤зки банк≥в щодо зд≥йсненн¤ такого контролю, держава може впливати на весь безгот≥вковий грошовий оборот, а отже ¾ на процес сусп≥льного в≥дтворенн¤ в ц≥лому. ¬ цьому головна перевага безгот≥вкового обороту над гот≥вковим, тому в м≥ру зак≥нченн¤ перех≥дного до ринковоњ економ≥ки пер≥оду, забезпеченн¤ правовоњ бази розвитку њњ приватного сектору буде розширюватис¤ сфера безгот≥вкового обороту ≥ звужуватис¤ гот≥вкова.

ѕоки ж що, за станом на 1997 р≥к, сп≥вв≥дношенн¤ цих двох сфер грошового обороту в ”крањн≥ можна приблизно визначити ¤к 1:1, поск≥льки в загальн≥й мас≥ грошей /за агрегатом ћ на 1.1.1997 р. гот≥вка складала %, а поточн≥ депозити %. ѕор≥вн¤но з зах≥дними крањнами в структур≥ грошового обороту ”крањни занадто висока питома вага гот≥вкового обороту. ÷ей факт нер≥дко розц≥нюЇтьс¤ ¤к недол≥к грошового обороту та грошовоњ системи взагал≥, ¤к негативне ¤вище в д≥¤льност≥ банк≥вськоњ системи, зокрема ЌЅ”. ѕроте це скор≥ше законом≥рна реакц≥¤ грошового обороту на проблеми ≥ труднощ≥ перех≥дноњ економ≥ки ”крањни. ¬ ситуац≥њ, що склалас¤ в економ≥ц≥ ”крањни в цей пер≥од, структура грошового обороту ≥ не могла бути ≥ншою.

1	2

Ќазва: —уть ≥ структура грошового обороту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1787 прочитано)