√рош≥ ≥ кредит > ‘≥нансов≥ компан≥њ
√оловними представниками м≥жбанк≥вських обТЇднань Ї: асоц≥ативного комерц≥йного типу ¾ консорц≥уми та картел≥; корпоративного типу ¾ концерни та трести. —аме ц≥ обТЇднанн¤ ≥ будуть розгл¤нут≥ дал≥. Ѕанк≥вський консорц≥ум ¾ тимчасове обТЇднанн¤ на догов≥рн≥й основ≥ к≥лькох банк≥в дл¤ сп≥льного проведенн¤† кредитних, гарант≥йних або ≥нших банк≥вських операц≥й. ќрган≥зуютьс¤ п≥д головуванн¤м найб≥льшого банку (голови консорц≥уму), ¤кий д≥Ї в≥д ≥мен≥ ≥ в ≥нтересах вс≥х учасник≥в консорц≥уму. ѕри цьому обТЇднанн≥ юридична самост≥йн≥сть банк≥в, що вход¤ть до складу консорц≥уму, не втрачаЇтьс¤. √оловна мета консорц≥уму: «б≥льшенн¤ обс¤г≥в операц≥й шл¤хом концентрац≥њ ресурс≥в. –озпод≥ленн¤ ризик≥в, що даЇ можлив≥сть обмежити втрати дл¤ кожного учасника консорц≥уму в раз≥ неплатеж≥в учасник≥в. „асто консорц≥альн≥ обТЇднанн¤ банк≥в називають банк≥вськими синдикатами, а кредити, що надаютьс¤ консорц≥умом банк≥в ¾ консорц≥альними або синдикативними. ¬ банк≥вськ≥й практиц≥ синдикатами називають тимчасов≥ банк≥вськ≥ обТЇднанн¤, створен≥ дл¤ розм≥щенн¤ значних випуск≥в ц≥нних папер≥в, обслуговуванн¤ ем≥с≥йно-засновницькоњ д≥¤льност≥ кл≥Їнт≥в. Ќаприклад, в 1973 р. У–абобанкФ (Ќ≥дерланди) та УЅенк оф јмерикаФ утворили консорц≥ум У–абоамерика ≥нтернешенел бенкФ дл¤ ф≥нансуванн¤ р≥зних проект≥в. Ѕанк≥вський картель ¾ обТЇднанн¤ крупних банк≥в, в основ≥ ¤кого ¾ угода про розпод≥л сфер д≥¤льност≥ (узгодженн¤ ≥ проведенн¤ Їдиноњ пол≥тики при встановленн≥ в≥дсоткових ставок та виплати див≥денд≥в, умов кредитуванн¤ тощо). ”мови угоди, ¤к правило, не Уаф≥шуютьс¤Ф. Ќезалежн≥сть банк≥в, що вход¤ть до складу картел≥, збер≥гаЇтьс¤. Ѕанк≥вський концерн ¾ це монопол≥стичне обТЇднанн¤ акц≥онерних банк≥в, при ¤кому крупний банк (головне акц≥онерне товариство) волод≥Ї контрольним пакетом акц≥й юридично самост≥йних банк≥в (доч≥рних товариств), тим самим фактично встановлюЇ ф≥нансовий контроль за њх д≥¤льн≥стю. √оловне ≥ доч≥рн≥ акц≥онерн≥ банки утворюють банк≥вський концерн. як в≥домо, дол¤ акц≥й, зосереджена в руках одного власника, що даЇ можлив≥сть зд≥йснювати фактичний контоль над акц≥онерним товариством (контрольний пакет акц≥й) ¾ теоретично складаЇ 50% випущених акц≥й + 1 акц≥¤. Ќа практиц≥ ц¤ дол¤ значно менша, оск≥льки частина акц≥й не маЇ права голосу, а др≥бн≥ власники акц≥й, ¤к правило, не беруть участ≥ в загальних зборах акц≥онер≥в. ƒо складу банк≥вського концерну, кр≥м банк≥в, можуть входити також акц≥онерн≥ товариства з р≥зною специф≥кою д≥¤льност≥, не залежн≥ одне в≥д одного, але обТЇднан≥ п≥д Їдиним кер≥вництвом контролюючого акц≥онерного товариства, ¤кому належать контрольн≥ пакети акц≥й вс≥х акц≥онерних товариств концерну. “аке обТЇднанн¤ отримало назву банк≥вськоњ холдинг-компан≥њ. Ѕанк≥вськ≥ холдинг-компан≥њ Ї обТЇднанн¤ми зм≥шаного типу. ƒо њх складу, кр≥м банк≥в, вход¤ть р≥зн≥ парабанк≥вськ≥ установи (страхов≥, л≥зингов≥, факторингов≥ та ≥нш≥ компан≥њ). Ѕанк≥вськ≥ холдинги стали дуже поширеними в останн≥ роки, вони утворюютьс¤ на величезних територ≥¤х, њх називають УсупермаркетамиФ банк≥вських ≥ небанк≥вських послуг. ќсновна мета холдингу ¾ направл¤ти, контролювати д≥¤льн≥сть всього обТЇднанн¤ ≥ кожноњ його складовоњ окремо, оптим≥зуючи прибуток. —еред банк≥вських холдингових компан≥й вид≥л¤ють однобанк≥вськ≥ та багатобанк≥вськ≥ холдингов≥ компан≥њ. ќднобанк≥вськ≥ холдингов≥ компан≥њ (ф≥нансов≥ концерни) складаютьс¤ з одного банку, ¤кий виконуЇ функц≥њ холдингу, а також певноњ к≥лькост≥ парабанк≥в. Ѕагатобанк≥вськ≥ холдингов≥ компан≥њ контролюють два або б≥льше банк≥в. Ќайчаст≥ше головною холдинговою компан≥Їю в цьому обТЇднанн≥ виступаЇ ≥нвестиц≥йна або ф≥нансова корпорац≥¤, створена на баз≥ промислових п≥дприЇмств та банк≥в. Ѕанк≥вський трест ¾ це монопол≥стичне обТЇднанн¤ банк≥в, ¤ке утворюЇтьс¤ шл¤хом обТЇднанн¤ власност≥ банк≥в, що вход¤ть до його складу. ѕри цьому останн≥ втрачають юридичну, комерц≥йну самост≥йн≥сть ≥ п≥дпор¤дковуютьс¤ Їдиному органу управл≥нн¤. Ќа в≥дм≥ну в≥д† концерну, трест базуЇтьс¤ не на акц≥онерн≥й, а на пайов≥й форм≥ власност≥.
Ќазва: ‘≥нансов≥ компан≥њ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1543 прочитано) |