√рош≥ ≥ кредит > ‘орми кредиту

ѕозика може видаватись п≥д заставу ц≥нних папер≥в: обл≥гац≥й, акц≥й, сертиф≥кат≥в чи депозит≥в. «аставодавцем можуть виступати в даному випадку ≥ трет≥ особи. Ѕанк приймаЇ закладенн≥ ц≥нн≥ папери на збереженн¤. ѕоверненн¤ њх позичальнику проводитьс¤ т≥льки п≥сл¤ повного погашенн¤ заборгованост≥ по позиц≥. якщо заборгован≥сть не погашена вчасно, банк може реал≥зувати заставленн≥ ц≥нн≥ папери. “ому важливо дл¤ банку правильно оц≥нити л≥кв≥дн≥сть ц≥нних папер≥в, тобто те, наск≥льки ¤к≥сно ≥ швидко вони будуть реал≥зован≥. ¬ умовах сьогоденн¤ банки надають перевагу обл≥гац≥¤м внутр≥шньоњ державноњ позики та вексел¤м, ¤к≥ авальован≥ першокласними банками. ƒо актуального в сьогодн≥шн≥х умовах сл≥д в≥днести такий вид кредитуванн¤, ¤к ≥потечн≥ кредити. ѕозики надаютьс¤ на куп≥влю квартир чи п≥д заставу нерухомост≥. ¬ обох випадках важливо провести реальну ринкову оц≥нку предмету застави, тому в б≥льшост≥ випадк≥в запроваджують нов≥ п≥дрозд≥ли ¾ в≥дд≥ли заставних операц≥й.

‘≥зичн≥ особи погашають кредити шл¤хом перерахуванн¤ кошт≥в через банк з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або гот≥вкою.

 омерц≥йн≥ банки пост≥йно намагаютьс¤ надавати нов≥ послуги з метою розширенн¤ спектру кредитних операц≥й та залученн¤ нових кл≥Їнт≥в. ƒо нових вид≥в споживчого кредиту в≥днос¤тьс¤ чековий кредит ≥ кредитн≥ картки.

„ековий кредит ¾ це одна ≥з форм споживчого кредиту, що надаЇтьс¤ комерц≥йними банками дл¤б своњх кл≥Їнт≥в зг≥дно њх запиту ≥ переважно на основ≥ в≥дстрочки платежу. ѕроцес кредитуванн¤ повТ¤заний з на¤вн≥стю поточного рахунку кл≥Їнта з використанн¤м овердрафту (з в≥дТЇмним сальдо на поточному рахунку) або з в≥дкритт¤м спец≥ального чекового рахунку. ” першому вар≥ант≥ виплата чек≥в зд≥йснюЇтьс¤ з поточного рахунку кл≥Їнта. ” випадку в≥дсутност≥ кошт≥в на рахунку банк покриваЇ в≥дТЇмне (дебетове) сальдо кредитом у межах визначеного л≥м≥ту. ѕогашенн¤ кредиту зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок поточних надходжень або спец≥альних внеск≥в.

¬ ≥ншому вар≥ант≥ банки використовують спец≥альн≥ чеков≥ рахунки, ¤к≥ ем≥тують дл¤ своњх кл≥Їнт≥в спец≥альн≥ чеки певноњ вартост≥. “ак≥ чект можуть мати особливу форму ≥ код, ¤кий забезпечеЇ ≥дентиф≥кац≥ю при њх опрацюванню в банку ¾ ем≥тенту. ¬икористанн¤ кл≥Їнтом чек≥в призводить до вичерпанн¤ л≥м≥ту кредитуванн¤, а поступленн¤ платеж≥в (внеск≥в) на чековий рахунок в≥дтворюють л≥м≥т.

 редитна картка ¾ одна ≥з форм споживчого кредиту. ¬ласника кредитноњ картки обслугову. Ѕанк, котрий њњ видав, та торговельна орган≥зац≥¤. ƒл¤ останньоњ кредитна картка служить гарант≥Їю в≥дкритт¤ покупцю кредиту в банку.

 редитна картка видаЇтьс¤ кл≥Їнту при умов≥, ¤кщо стан його депозитних ≥ позичкових операц≥й з бнком задов≥льний. Ќа кожну картку встановлюЇтьс¤ л≥м≥т кредитуванн¤ у вигл¤д≥ л≥м≥ту покупок ( ), ¤кий пер≥одично може зм≥нюватись залежно в≥д кредитоспроможност≥ кл≥Їнта. ќбслуговуванн¤ кл≥Їнта за допомогою кредитноњ картки зд≥йснюЇтьс¤ за такою схемою. “орговельн≥ орган≥зац≥њ передають в бпнк рахунки за товари продан≥ власникам карток. Ѕанк њх оплачуЇ, тобто переказуЇ грош≥ на поточний рахунок торговельноњ орган≥зац≥њ. ѕаралельна торговельна орган≥зац≥¤ щом≥с¤чно надаЇ власнику картки рахунок за куплен≥ на прот¤з≥ м≥с¤ц¤ товари. ѕрот¤гом першого строку рахунок може бути оплачений безпроцентно, а по його зак≥нченн≥ ¾ конвертуЇтьс¤ в позику. “аким чином виникають зобовТ¤занн¤ власника кредитноњ картки перед банком.  редит пер≥одично погашаЇтьс¤ кл≥Їнтом ≥ тим самим в≥дновлюЇтьс¤ л≥м≥т кредитуванн¤. якщо погашенн¤ боргу в≥дбуваЇтьс¤ неакуратно ≥ виникаЇ просрочка, банк може вилучити кредитну картку або зменшити л≥м≥т кредитуванн¤.

«апровадженнн¤ кредитних карток вважаЇтьс¤ найб≥льшою новинкою у банк≥вськ≥й справ≥. ¬они забезпечують наданн¤ споживчого кредиту ≥ служать засобом об≥гу ≥ скорочують потребу в гот≥вц≥. ќкр≥м цого, вони можуть служити ¤к дебетов≥ картки, тобто њх можна використовувати ¤к зас≥б доступу до рахунк≥в кл≥Їнт≥в. Ќаприклад, њх можна використати дл¤ отриманн¤ гот≥вки круглодобово з допомогою касових автомат≥в, а також депонуванн¤ чек≥в, переказу грошей з поточних рахунк≥в на строков≥ вклади ≥ погашенн¤ позик.

Ћомбарди ¾ кредитн≥ установи, що позичають грош≥ п≥д заставу рухомого майна. ¬они дають можлив≥сть населенню збереженн¤ предмет≥в особистого користуванн¤ ≥ домашнього вжитку, а також отриманн¤ позички п≥д заставу цих предмет≥в. —трахуванн¤ прийн¤того майна в≥дбуваЇтьс¤ за рахунок заставодавц¤. –озм≥р ≥ строки позики визначаютьс¤ зг≥дно договору в залежност≥ в≥д виду ≥ суми оц≥нки закладених речей. ¬арт≥сть застави, ¤к правило перевищуЇ суму кредиту. ќц≥нка предмет≥в, що передаютьс¤ на збер≥ганн¤ чи п≥д заставу дл¤ отриманн¤ позики, встановлюЇтьс¤ за домовлен≥стю стор≥н. якщо кредит не буде повернений в строк, право власност≥ на заставлене майно переходить до кредитора. ѕ≥сл¤ того, ¤к мине п≥льговий строк, кредитор маЇ право реал≥зувати майно ≥ в≥дшкодувати з виручки суму боргу разом з нарахованими в≥дсотками.

3. ƒержавний кредит

—пециф≥чним р≥зновидом кредитних в≥дносин Ї державний кредит, при ¤кому позичальником виступаЇ держава, а кредиторами ¾ юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи. ” сфер≥ м≥жнародного кредиту держава може бути ¤к позичальником, так ≥ кредитором.

ќсновним призначенн¤м державного кредиту Ї моб≥л≥зац≥¤ грошових кошт≥в (позичкових кап≥тал≥в) дл¤ ф≥нансуванн¤ державних видатк≥в, особливо коли державний бюджет Ї деф≥цитним. ƒл¤ кредитор≥в державний кредит слугуЇ флрмою заощадженн¤ або ≥нвестуванн¤ кошт≥в у ц≥нн≥ папери, що приносить њм додатковий гарантований дох≥д.

ƒержавний кредит функц≥онуЇ у вигл¤д≥ випуску державних позик, ¤к≥ реал≥зуютьс¤, в основному, через ф≥нансово-кредитн≥-установи, серед юридичних та ф≥зичних ос≥б.

ƒержавн≥ позики под≥л¤ютьс¤:

1) в залежност≥ в≥д того, хто виступаЇ у рол≥ позичальника (центральн≥ чи м≥сцев≥ органи влади) на:

централ≥зован≥ (позичальником виступаЇ ур¤д за його повноваженн¤ми м≥н≥стерство ф≥нанс≥в);

децентрал≥зован≥ (позичальником виступають м≥сцев≥ органи влади);

2) в залежност≥ в≥д м≥сц¤ одержанн¤ на:

внутр≥шн≥ (розм≥щуютьс¤ в середин≥ крањни);

зовн≥шн≥ надаютьс¤ ћ¬‘, ћЅ–– та ≥ншими м≥жнародними ≥ державними кредитними установами —Ўј, Ќ≥меччини,  анади та ≥нших крањн);

3) в залежност≥ в≥д строку погашенн¤ на:

короткостроков≥ (до 1 року);

середньостроков≥ (понад 5 рок≥в);

4) в залежност≥ в≥д пор¤дку оформленн¤ кредитних в≥дносин на:

обл≥гац≥йн≥ (передбачають розм≥щенн¤ державних обл≥гац≥й);

безобл≥гац≥йн≥ (розм≥щуютьс¤ п≥д скарбницьк≥ зобовТ¤занн¤ або шл¤хом пр¤мого кредитуванн¤ центральним банком державного бюджету).

ƒержавн≥ позики безпосередньо рал≥зуютьс¤ шл¤хом розм≥щенн¤ державних ц≥нних папер≥в: обл≥гац≥й, скарбницьких зобовТ¤зань, ощадних сертиф≥кат≥в. ƒержавн≥ ц≥нн≥ папери можуть випускати ¤к центральний ур¤д так ≥ м≥сцев≥ органи влади на основ≥ спец≥ального р≥шенн¤, в ¤кому визначаЇтьс¤ ем≥тент, умови випуску, пор¤док розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в та пор¤док погашенн¤ боргових зобовТ¤зань (державного боргу).

¬ окремих випадках, коли маЇ м≥сце хрон≥чний зр≥ст державного боргу,держава може вдатись до конверс≥њ позик (в≥д латинського У У що означаЇ перетворенн¤) ¾ зм≥на ран≥ше встановлених умов державних позик (в≥дсотка, терм≥ну погашенн¤, валюти позики) на нов≥.  онверс≥¤ державних позик може бути: добров≥льно, коли власник обл≥гац≥њ маЇ право погодитись на нов≥ умови позики, або забрати суму позики назад; примусово, коли стар≥ позики обм≥нюютьс¤ на нов≥; факультативною, коли кредитор може погодитись чи в≥дмовитись в≥д зм≥ни умов позики.

«а сучасних обставин в ”крањн≥ державний кредит, ¤к правило, маЇ ц≥льове спр¤муванн¤ на покритт¤ деф≥циту бюджету, ¤кий хрон≥чно зростаЇ внасл≥док розладнанн¤ економ≥ки та р≥зкого спаду виробництва. ƒо 1996 року в ”крањн≥ деф≥цит державного бюджету перевищував допустим≥ меж≥ (5-8 в≥дсотк≥в в≥д обс¤гу ¬¬ѕ) ≥ покривавс¤ переважно за рахунок пр¤мих кредит≥в Ќац≥онального банку, тобто ем≥с≥њ грошей, що призводило, до зростанн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ. ” 1995 роц≥ ур¤д ”крањни зм≥нив пол≥тику щодо вибору джерел покритт¤ деф≥циту бюджету шл¤хом м≥с≥њ обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ позики. Ќадал≥ ур¤дом передбачено покривати деф≥цит державного бюджету виключно за рахунок внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х державних позик, тобто в ”крањн≥ запроваджено ринков≥ методи формуванн¤ ≥ регулюванн¤ державного боргу.

4. ћ≥жнародний кредит

ћ≥жнародний кредит ¾ це наданн¤ позичкових кап≥тал≥в одних крањн ≥ншим у тимчасове користуванн¤ на засадах поверненн¤, платност≥ та строковост≥.  ошти дл¤ м≥жнародного кредиту моб≥л≥зуютьс¤ на м≥жнародному та нац≥ональних ринках позичкових кап≥тал≥в. —убТЇктами м≥жнародного кредиту виступають банки, ф≥рми, держави, м≥жнародн≥ валютно-кредитн≥ орган≥зац≥њ. ќбТЇктом кредитуванн¤ Ї передача кредитором товарних ≥ валютних ресурс≥в у тимчасове розпор¤дженн¤ позичальника.

ћ≥жнародний редит функц≥онуЇ в р≥зноман≥тних формах. «алежно в≥д того, хто Ї кредитором вид≥л¤ють: ф≥рмовий, банк≥вський, ур¤довий. « точки зору обТЇкт≥в кредитуванн¤ розр≥зн¤ють ф≥нансовий ≥ комерц≥йний м≥жнародний кредит.

‘≥рмовий (комерц≥йний) кредит означаЇ в≥дстрочку платежу за продан≥ товари в кредит.  редитором виступаЇ ф≥рма ¾ експортер, а позичальником ¾ ≥мпортер. « позиц≥њ позичалника ф≥рмовий кредит Ї найменш зручним, оск≥льки сфера функц≥онуванн¤ кредиту обмежена, а позичальник попадаЇ у пр¤му комерц≥йну залежн≥сть в≥д кредитора.

1	2	3	4

Ќазва: ‘орми кредиту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3197 прочитано)