√рош≥ ≥ кредит > ‘орми кредиту

√нучк≥шою формою кредиту в м≥жнародних в≥дносинах Ї банк≥вський кредит, при ¤кому одним ≥з субТЇкт≥в кредитних в≥дносин виступаЇ банк. ћ≥жнародний банк≥вський кредит за формою Ї ф≥нансовим кредитом.

‘≥нансовий кредит ¾ це наданн¤ кредит≥в у грошов≥й (валютн≥й) форм≥. ‘≥нансов≥ кредити можуть надаватис¤ у валютах крањни-кредитора, крањни-боржника, а також у трет≥х валютх або взагал≥ в дек≥лькох валютах, ¤к це буваЇ на Ївропейскому ринку, коли позика розм≥щуЇтьс¤ одночасно в к≥лькох крањнах. ќдн≥Їю з форм ф≥нансових кредит≥в Ї обл≥гац≥йн≥ позики, ¤к≥ розм≥щуютьс¤ ≥ноземними позичальниками на м≥жнародному та нац≥ональному ринках позичкового кап≥талу за допомогою банк≥в.  р≥м того, м≥жнародн≥ банки виконують гармон≥йн≥ функц≥њ.

”р¤довий редит (м≥жур¤дов≥ позики) ¾ р≥зновидн≥сть м≥жнародного кредиту, ¤кий надаЇтьс¤ одн≥Їю крањною ≥нш≥й в товарн≥й або грошов≥й форм≥, в рамках м≥жур¤довоњ угоди. ¬ широкому розум≥нн≥ до м≥жур¤дових позик належать кредити м≥жнародних валютно-кредитних орган≥зац≥й, ¤к≥ надаютьс¤ через ћ¬‘, групу ћЅ––, ™вропейський ≤нвестиц≥йний банк та ≥нш≥ ф≥нансово-кредитн≥ ≥нститути.

ƒл¤ ур¤дового кредиту характерним Ї те, що субТЇктами кредитних в≥дносин виступають окрем≥ держави, а обТЇктом перерозпод≥лу ¾ њх нац≥ональний доход. «вичайно, ур¤довий кредит надаЇтьс¤ на б≥льш п≥льгових умовах, н≥ж приватний. ¬≥н може бути безпроцентним, п≥льговим, може надаватись у вигл¤д≥ субсид≥й. Ќайчаст≥ше ур¤довий кредит Ї ц≥льовим дл¤ опануванн¤ конкретних проект≥в, програм економ≥чного та соц≥ального розвитку. ћ≥жур¤дов≥ позики виступають у форм≥ ≥нвестиц≥йного кредиту, ¤кий використовуЇтьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень. ¬≥н може направл¤тись на збалансуванн¤ платеж≥в м≥ж крањнами.

” м≥жнародному оборот≥ кредит виконуЇ функц≥ю нагромадженн¤ та перерозпод≥лу позичкових кап≥тал≥в м≥ж крањнами дл¤ забезпеченн¤ потреб розширеного в≥дтворенн¤ з метою отриманн¤ максимальних прибутк≥в. ћ≥жнародний кредит в≥д≥граЇ важливу роль зокрема:

спри¤Ї ≥нтернац≥онал≥зац≥њ виробництва та обм≥ну;

спри¤Ї зм≥цненню м≥жнародних економ≥чних звТ¤зк≥в;

п≥двищуЇ економ≥чну ефективн≥сть зовн≥шньоњ торг≥вл≥, стимулюЇ та прискорюЇ р≥ст св≥тового товарообороту;

забезпечуЇ безперервн≥сть м≥жнародних розрахунк≥в та прискорюЇ об≥г кошт≥в у м≥жнародному оборот≥;

слугуЇ методом регулюванн¤ плат≥жних баланс≥в;

посилюЇ конкуренц≥ю м≥ж крањнами, оск≥льи використовуЇтьс¤ ¤к знар¤дд¤ конкурентноњ боротьби за ринки збуту.

¬ ”крањну залучаютьс¤ ≥ноземн≥ кредити дл¤ розвТ¤занн¤ проблем, що повТ¤зан≥ з структурноњ перебудовою економ≥ки, техн≥чним переоснащенн¤м ≥ модерн≥зац≥Їю виробничих процес≥в, а також дл¤ проведенн¤ конверс≥њ ≥ розвитку експортного потенц≥алу.

ћ≥жнародн≥ кредити залучаютьс¤ на основ≥ м≥жнародних угод, що заключаютьс¤ м≥ж субТЇктами кредитних в≥дносин. ƒл¤ координац≥њ д≥¤льност≥ економ≥чних агент≥в ”крањни з приводу залученн¤ та ц≥львого використанн¤ ≥ноземних кредит≥в створено ¬алютно-кредитну раду при  аб≥нет≥ м≥н≥стр≥в.

ѕрот¤гом останн≥х рок≥в ”крањна заключила низку м≥жнародних угод про в≥дкритт¤ кредитних л≥н≥й з оремими державами п≥д конкретн≥ проекти ≥ програми. Ќабула сталого характеру сп≥впрац¤ Ќац≥онального банку ”крањни (головного агента ”р¤ду) з ћ≥жнародним валютним фондом, —в≥товим банком ≥ ™вропейським банком реконструкц≥њ та розвитку. ” 1995 роц≥ було п≥дписано угоду про кредит Устенд-байФ ”крањн≥ з боку ћ¬‘, опрацьовано дек≥лька проект≥в реструктуризац≥њ та п≥дтримки ф≥нансового сектору, що реал≥зуютьс¤ ≥з —в≥товим банком починаючи з 1996 року.” 1996 роц≥ набула чинност≥ керована ЌЅ” кредитна л≥н≥¤ з ≈Ѕ–– на п≥дтримку малого та середнього п≥дприЇмництва шл¤хом переуступленн¤ кредит≥в через р¤д комерц≥йних банк≥в.

–озширились також двосторонн≥ звТ¤зки з центральними банками р¤ду крањн. ѕ≥дписано угоди про сп≥вроб≥тництво з центральними банками Ќ≥меччини, ‘ранц≥њ, Ќ≥дерланд≥њ,  итаю, ≤рану. “риваЇ сп≥впрац¤ з ф≥нансовими установами —Ўј через јгенство м≥жнародного розвитку —Ўј.

–азом з тим зараз спостер≥гаЇтьс¤ р≥зке зростанн¤ зовн≥шнього боргу держави та пог≥ршенн¤ показник≥в, що характеризують його обслуговуванн¤. ÷е можна по¤снити за таких обставин:

по-перше, високими темпами зростаЇ обс¤г ≥ноземних кредит≥в, що призводить до непом≥рного накопиченн¤ боргових зобовТ¤зань перед ≥ноземними кредиторами. јле така пол≥тика не завжди п≥дкр≥плена потенц≥йними ф≥нансовими можливост¤ми (внутр≥шн≥ми джерелами) погашенн¤ зовн≥шнього боргу;

по-друге, ускладнюютьс¤ умови використанн¤ кредитних ресурс≥в внасл≥док внутр≥шньоњ економ≥чноњ та соц≥альноњ нестаб≥льност≥ в крањн≥, виникаЇ недов≥ра окремих ≥ноземних банк≥в-кредитор≥в до кредитоспроможност≥ позичальник≥в. Ќизький економ≥чний потенц≥ал призв≥в до того, що кредитний рейтинг нашоњ крањни значно понизивс¤. —ьогодн≥ ”крањна в≥дноситьс¤ до груп крањн з високим кредитним ризиком;

в-третЇ, допускаЇтьс¤ неефективне використанн¤ кредит≥в економ≥чними агентами крањни-позичальника. ƒопускаютьс¤ нерац≥ональн≥ схеми визначенн¤ потреби в ≥ноземних ресурсах, њх моб≥л≥зац≥њ та наступному погашенн≥. ¬ ”крањн≥ серед економ≥чних агент≥в пануЇ так званий Уеконом≥чний романтизмФ, внасл≥док чого були допущен≥ оптим≥стичн≥ прогнози розвитку економ≥ки. “ому потенц≥йн≥ можливост≥ були дещо переоц≥нен≥ ≥ залучено б≥льше кредит≥в пор≥вн¤но ≥з реальною можлив≥стю њх обслужити. «араз наша держава змушена обслуговувати св≥й зовн≥шн≥й борг у де¤к≥й м≥р≥ за рахунок кредит≥в ћ¬‘. јле погашати кредити за рахунок нових кредит≥в ¾ це ганебна практика. ћожна застр¤гнути у Усп≥раль в≥дсотк≥вФ; звалитис¤ у Уборгову ¤муФ.

ј тому, головними завданн¤ми орган≥в системи управл≥нн¤ зовн≥шн≥м боргом пол¤гають у зд≥йсненн≥ системного анал≥зу та контролю за ефективним використанн¤м ≥ноземних кредит≥в у в≥дпов≥дност≥ з реальними можливост¤ми крањни обслужити св≥й зовн≥шн≥й борг. “акий анал≥з любоњ держави розпочинаЇтьс¤ з вивченн¤ сукупного розм≥ру заборгованост≥, р≥вн¤ заборгованост≥, на душу населенн¤, обс¤г нето-заборгованост≥. ѕри цьому розгл¤даЇтьс¤ динам≥ка, структура за строками, валютою та джерелами утворенн¤ зовн≥шньоњ заборгованост≥.

ѕот≥м анал≥зуютьс¤ в≥дносн≥ показники, тобто абсолютн≥ розм≥ри заборгованост≥ повТ¤зуютьс¤ з показниками економ≥чного розвитку крањни. Ќаприклад, пор≥внюЇтьс¤ сума зовн≥шнього боргу з обс¤гом ¬¬ѕ або з обс¤гом експортних доход≥в тощо. јнал≥з показуЇ, ¤ка частка експортних надходжень направлена на погашенн¤ боргу, тобто ск≥льки рок≥в ор≥Їнтовано понадобитьс¤ дл¤ погашенн¤ зовн≥шньоњ заборгованост≥.

—еред розмањтт¤ показник≥в головним Ї норма обслуговуванн¤ боргу. ¬она виводитьс¤ ¤к в≥дношенн¤ суми платеж≥в за обслуженн¤ зовн≥шньоњ заборгованост≥ (сплата в≥дсотк≥в та погашенн¤ кап≥тальноњ суми боргу) до загального обс¤гу експорта. ÷ей показник засв≥дчуЇ, ¤ка частка валютноњ виручки вилучаЇтьс¤ на певний пер≥од ≥з економ≥чного обороту крањни ≥ не може бути використана н≥ з метою нагромадженн¤, н≥ споживанн¤.

ѕри анал≥з≥ м≥жнародноњ валютноњ л≥кв≥дност≥ в розрахунок приймаютьс¤ стан ≥ тенденц≥њ плат≥жного балансу, сп≥вв≥дношенн¤ валютних резерв≥в та обс¤гу ≥мпорта ≥ багато ≥нших показник≥в.

5. Ѕанк≥вський кредит.

Ѕанк≥вський кредит ¾ позичковий кап≥тал банку у грошов≥й форм≥, що передаЇтьс¤ у тимчасове користуванн¤ на умовах забезпеченост≥, поверненн¤, строковост≥, платност≥ та ц≥львого характеру використанн¤. ¬≥н в≥дображаЇ економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж субТЇктами кредитуванн¤: кредитором-банком, ¤кий надаЇ кредити ≥ позичальником ¾ субТЇктом кредитнх в≥дносин, ¤кий отримав у тимчасове користуванн¤ грошов≥ кошти. ѕозичальником можуть бути економ≥чн≥ агенти (ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, держава), ¤к≥ в≥дчувають потребу в кредит≥.  редитн≥ в≥дносини м≥ж банком ≥ позичальником будуютьс¤ на п≥дстав≥ кредитних договор≥в.

ќбТЇктом банк≥вського кредиту Ї грошовий кап≥тал. Ѕанки можуть надавати редити ¤к у нац≥ональн≥й, так ≥ в ≥ноземн≥й валют≥. «алежно в≥д обТЇкту кредитуванн¤ банк≥вський кредит надаЇтьс¤ безпосередньо тим позичальникам, хто маЇ в цьому потребу на основ≥ ≥ндив≥дуальних кредитних угод. Ќепр¤мий банк≥вський кредит надаЇтьс¤ через посередника. ¬≥н може виступати у форм≥ ф≥нансових зобовТ¤зань банка. ѕрикладом непр¤мого банк≥вського кредиту може бути ≥ обл≥к вексел≥в, факторингов≥ операц≥њ, фондов≥ лперац≥њ, гарант≥йн≥ операц≥њ тощо.

Ѕанк≥вська система шл¤хом наданн¤ кредит≥в орган≥зовуЇ й обслуговуЇ рух кап≥талу, забезпечуЇ його залученн¤ та перерозпод≥л у т≥ сфери виробництва та об≥гу, де виникаЇ деф≥цит кап≥талу. Ѕанк≥вський кредит також т≥сно повТ¤заний з ем≥с≥Їю грошей в об≥г.

Ѕанк надаЇ кредити на зд≥йсненн¤ заход≥в, передбачених статутом позичальника, на п≥дстав≥ ≥ндив≥дуальноњ кредитноњ угоди з урахуванн¤м кредитного ризику. ƒ≥¤льн≥сть банк≥в у галуз≥ кредитуванн¤ повинна бути спр¤мована на проведенн¤ Їдиноњ грошово-кредитноњ пол≥тики в крањн≥, зм≥цненн¤ та стаб≥л≥зац≥ю нац≥ональноњ валюти.

 редити надаютьс¤ позичальникам дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в, повТ¤заних з:

розвитком виробництва та товарообороту;

≥нвестиц≥йною д≥¤льн≥стю;

приватизац≥Їю державного майна;

задоволенн¤м споживчих потреб;

≥ншими напр¤мами функц≥онуванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.

«аборон¤Їтьс¤ використанн¤ позичальниками кредит≥в на:

покритт¤ збитк≥в;

формуванн¤ та зб≥льшенн¤ статутного фонду комерц≥йних банк≥в;

придбанн¤ ц≥нних папер≥в будь-¤ких п≥дприЇмств.

 редити, ¤к≥ отриман≥ комерц≥йними банками за рахунок централ≥зованих ресурс≥в Ќац≥онального банку ”крањни не можуть бути спр¤мован≥ на:

1	2	3	4

Ќазва: ‘орми кредиту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3197 прочитано)