√рош≥ ≥ кредит > ‘ункц≥њ ≥ типи комерц≥йних банк≥в

‘ункц≥њ ≥ типи комерц≥йних банк≥в

Ѕазовою ланкою кредитноњ системи, основою, на ¤к≥й грунтуЇтьс¤ ус¤ д≥¤льн≥сть, пов¢¤зана з кредитно-ф≥нансовим обслуговуванн¤м господарства, Ї комерц≥йн≥ банки. ¬они ¤вл¤ють собою другий (за пор¤дком але не за значенн¤м) р≥вень банк≥вськоњ системи п≥сл¤ центрального банку (мал. 1).

 омерц≥йн≥ банки ¾ це багатопроф≥льн≥ кредитн≥ установи, що зд≥йснюють операц≥њ у р≥зних секторах ринку позичкових кап≥тал≥в, обслуговуючи п≥дприЇмства вс≥х галузей економ≥ки та населенн¤.

ќсновними функц≥¤ми комерц≥йних банк≥в, що визначають њх суть та роль у кредитн≥й систем≥, Ї: прийом депозит≥в в≥д юридичних та ф≥зичних ос≥б; кредитуванн¤ п≥дприЇмств ≥ населенн¤; орган≥зац≥¤ та зд≥йсненн¤ розрахунк≥в у господарств≥; випуск кредитних знар¤дь об≥гу. ”с≥ функц≥њ т≥сно пов¢¤зан≥ м≥ж собою та дозвол¤ють комерц≥йному банку виступати у ¤кост≥ органа, що ем≥туЇ плат≥жн≥ засоби дл¤ обслуговуванн¤ усього кругообороту кап≥талу в процес≥ виробництва й об≥гу товар≥в.

Ќайважлив≥ша особлив≥сть комерц≥йних банк≥в пол¤гаЇ у њх можливост≥ створювати за рахунок кредиту додатков≥ плат≥жн≥ засоби шл¤хом зб≥льшенн¤ залишк≥в на поточних рахунках кл≥Їнт≥в. ”с≥ ≥нш≥ ≥нститути кредитноњ системи, кр≥м центрального банку, не можуть використовувати ем≥тован≥ кошти ¤к джерело кредитних ресурс≥в. ” той же час комерц≥йн≥ банки не мають права самост≥йно ем≥тувати гот≥вков≥ кошти, оск≥льки це Ї монопол≥Їю центрального банку.

ќкр≥м зазначених базових функц≥й, комерц≥йн≥ банки можуть виконувати р¤д ≥нших операц≥й, конкретне коло ¤ких визначаЇтьс¤ особливост¤ми р≥зних сектор≥в ринку ≥ потребами тих груп кл≥Їнт≥в банку, на ¤к≥ в≥н ор≥ЇнтуЇ свою д≥¤льн≥сть. ” цьому пол¤гаЇ в≥дм≥нн≥сть комерц≥йних банк≥в в≥д спец≥ал≥зованих кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в, що надають обмежене коло послуг. “ак, комерц≥йн≥ банки можуть зд≥йснювати опера≥њ з куп≥вл≥ та продажу ≥ноземноњ валюти, орган≥зовуючи ф≥нансуванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, виконувати дов≥рч≥ операц≥њ, пов¢¤зан≥ з управл≥нн¤м майном, грошовими коштами та ≥ншими матер≥альними ц≥нност¤ми ф≥зичних та юридичних ос≥б за њх дорученн¤м, надавати консультац≥йн≥ послуги своњм кл≥Їнтам з питань орган≥зац≥њ господарсько-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥, проводити л≥зингов≥ та факторингов≥ операц≥њ, орган≥зовувати збер≥ганн¤ ф≥нансових ≥ матер≥альних ц≥нностей у спец≥ально обладнаних сховищах, видавати гарант≥њ за трет≥х ос≥б, надавати економ≥чну й ф≥нансову ≥нформац≥ю, зд≥йснювати операц≥њ з ц≥нними паперами, а також р¤д ≥нших операц≥й, пов¢¤заних з обслуговуванн¤м р≥зних кл≥Їнт≥в.

¬ажливою особлив≥стю комерц≥йних банк≥в Ї те, що окр≥м своњх традиц≥йних функц≥й, вони, ¤к правило, можуть виконувати практично вс≥ функц≥њ ≥нших ≥нститут≥в кредитноњ системи ( кр≥м центрального банку), а тому Ї по сут≥ ф≥нансово-кредитними установами ун≥версального типу, у зв¢¤зку з чим њх ще називають ²ф≥нансовими ун≥вермагами². —учасн≥ комерц≥йн≥ банки здатн≥ виконувати до 200 р≥зних вид≥в операц≥й залежно в≥д своњх розм≥р≥в, сфери д≥¤льност≥ потреб кл≥Їнт≥в та ≥нших ознак.

¬иди операц≥й Ї найважлив≥шим критер≥Їм, що дозвол¤Ї класиф≥кувати комерц≥йн≥ банки за р≥зними типами.  р≥м того, до числа таких критер≥њв належать: галузева ор≥Їнтац≥¤; територ≥альне розм≥щенн¤; форма власност≥.

«а видами операц≥й комерц≥йн≥ банки под≥л¤ютьс¤ на ун≥версальн≥ та спец≥ал≥зован≥.

”н≥версальний комерц≥йний банк зд≥йснюЇ вс≥ або майже вс≥ види банк≥вських операц≥й (понад стандартний наб≥р кредитно-розрахункових функц≥й). ѕри цьому банк може орган≥зовувати так зване ²пакетне² обслуговуванн¤ своњх кл≥Їнт≥в: наданн¤ ¤к короткострокових, так ≥ довгострокових кредит≥в, операц≥њ з ц≥нними паперами, прийом вклад≥в, валютн≥ операйц≥њ, консультац≥йн≥ та ≥нш≥ послуги.

—учасн≥ тенденц≥њ у розвитку банк≥вськоњ справи в крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою характеризуютьс¤ зб≥льшенн¤м числа зд≥йснюваних банками операц≥й та глобальним характером пол≥тики, що проводитьс¤ на ринку, пошуком нових њњ форм та метод≥в. ÷е призводить до поступового втручанн¤ банк≥в у традиц≥йн≥ сфери д≥¤льност≥ спец≥ал≥зованих кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в, що забезпечуЇ можливост≥ дл¤ перемоги у конкурентн≥й боротьб≥ за кл≥Їнт≥в.

ќднак при тому, що банки в основн≥й своњй мас≥ надають величезну к≥льк≥сть послуг компан≥¤м, ф≥рмам, населенню, вони можуть робити ≥ акценти в своњй д≥¤льност≥ на окрем≥ види операц≥й, ор≥Їнтуючись на потреби р≥зних груп кл≥Їнт≥в у в≥дпов≥дност≥ з обраною дл¤ себе стратег≥Їю застосуванн¤ кап≥талу. “ому ун≥версальн≥сть комерц≥йних банк≥в ¤к загальна притаманна њм риса не виключаЇ ≥ њх спец≥ал≥зац≥њ.

—пец≥ал≥зован≥ комерц≥йн≥ банки, не в≥дмовл¤ючись в принцип≥ в≥д можливост≥ наданн¤ ун≥версального набору послуг, концентрують зусилл¤ на зд≥йсненн≥ к≥лькох основних банк≥вських операц≥й або на обслуговуванн≥ обмеженого кола кл≥Їнт≥в. —пец≥ал≥зац≥¤ впливаЇ на характер ус≥Їњ д≥¤льност≥ банку, визначаючи особливост≥ формуванн¤ його актив≥в ≥ пасив≥в, побудову балансу, а також специф≥ку орган≥зац≥њ роботи з кл≥Їнтурою. «агалом в силу набутт¤ досв≥ду роботи у певн≥й сфер≥ банк≥вськоњ справи, розробки техн≥чних прийом≥в ≥ метод≥в реал≥зац≥њ тих чи ≥нших операц≥й п≥двищуЇтьс¤ њх ¤к≥сний р≥вень. ÷е в свою чергу зумовлюЇ зростанн¤ дох≥дност≥ окремих спец≥альних операц≥й комерц≥йних банк≥в, а тому њхн¤ д≥¤льн≥сть в ≥нших сферах стаЇ необов¢¤зковою.

” розвинутих крањнах найб≥льш поширеними видами спец≥ал≥зованих банк≥в Ї ≥нвестиц≥йн≥, ≥новац≥йн≥, ощадн≥, ≥потечн≥ та експортно-≥мпортн≥. ѓх д≥¤льн≥сть зосереджена на к≥лькох операц≥¤х дл¤ б≥льшост≥ кл≥Їнт≥в. “ак, ≥нвестиц≥йн≥ банки займаютьс¤ переважно ем≥с≥йно-засновницькою д≥¤льн≥стю, забезпечуючи посередництво ≥ гарант≥њ розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в на фондовому ринку. ≤новац≥йн≥ банки зд≥йснюють довгострокове кредитуванн¤, в результат≥ ¤кого можлива реал≥зац≥¤ крупних науково-техн≥чних проект≥в. ќщадн≥ банки ор≥Їнтують свою д≥¤льн≥сть на залученн¤ др≥бних вклад≥в населенн¤ на певний строк ≥ наданн¤ позик приватним особам. ≤потечн≥ банки видають довгостроков≥ кредити п≥д заставу нерухомого майна ¾ земл≥, житлових будинк≥в, споруд виробничого призначенн¤. ≈кспортно-≥мпортн≥ банки займаютьс¤ кредитуванн¤м ≥ видачею гарант≥й за операц≥¤ми, пов¢¤заними в основному ≥з зовн≥шньою торг≥влею та м≥жнародним рухом кап≥тал≥в.

¬ рамках тенденц≥њ до спец≥ал≥зац≥њ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ у промислово розвинутих крањнах можна в≥дзначити створенн¤ комерц≥йними банками вузькоспец≥ал≥зованих доч≥рн≥х компан≥й, що займаютьс¤ одним-двома видами операц≥й (наприклад, л≥зингом, факторингом та ≥н.).

ќкр≥м певного типу операц≥й комерц≥йн≥ банки можуть також зосереджуватись на обслуговуванн≥ окремих галузей економ≥ки ¾ промисловост≥, с≥льського господарства, торг≥вл≥, буд≥вництва, енергетики, транспорту ≥ зв¢¤зку.

“еритор≥альна ознака класиф≥кац≥њ банк≥в вказуЇ на обс¤г мереж≥ ф≥л≥ал≥в того чи ≥ншого банку, а також масштаби зд≥йснюваних ним операц≥й. «алежно в≥д територ≥ального розм≥щенн¤ комерц≥йн≥ банки прийн¤то под≥л¤ти на:

¾ м≥жнародн≥, що обслуговують кл≥Їнт≥в у р≥зних крањнах, зд≥йснюючи операц≥њ на м≥жнародних ринках позичкових кап≥тал≥в;

¾ нац≥ональн≥, ¤к≥ функц≥онують в масштабах крањн;

¾ м≥жрег≥ональн≥, що обслуговують потреби у кредитно-ф≥нансових послугах к≥лькох рег≥он≥в;

¾ рег≥ональн≥, масштаби операц≥й ¤ких обмежуютьс¤ рамками певного рег≥ону крањни.

—еред критер≥њв класиф≥кац≥њ комерц≥йних банк≥в важлива роль належить форм≥ власност≥, що визначаЇ особливост≥ формуванн¤ статутного фонду банку та пор¤док управл≥нн¤ ним. ¬≥дпов≥дно до цього критер≥ю розр≥зн¤ють наступн≥ типи банк≥в: державн≥, приватн≥ та зм≥шан≥.

” державних банк≥в кап≥тал повн≥стю належить держав≥ в особ≥ центральних орган≥в влади й управл≥нн¤, зокрема, м≥н≥стерству ф≥нанс≥в або галузевим в≥домствам, ¤к≥ виступають засновниками банк≥в. —творенн¤ таких банк≥вських установ маЇ на мет≥, ¤к правило, реал≥зац≥ю певних загальнонац≥ональних програм розвитку тих чи ≥нших галузей або рег≥он≥в. ƒержавн≥ банки можуть бути створен≥ також м≥сцевими органами влади. ќсновним завданн¤м таких мун≥ципальних банк≥в Ї кредитно-ф≥нансове обслуговуванн¤ м≥сцевого господарства.

ѕриватн≥ банки можуть бути створен≥ у форм≥: акц≥онерних товариств в≥дкритого чи закритого типу, кап≥тал ¤ких формуЇтьс¤ шл¤хом ем≥с≥њ акц≥й; товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, та повних товариств, що створюютьс¤ на основ≥ пайових внеск≥в юридичних та ф≥зичних ос≥б.

«м≥шаний тип орган≥зац≥њ банку передбачаЇ можлив≥сть поЇднанн¤ державноњ ≥ приватноњ форм власност≥ на його кап≥тал у р≥зних сп≥вв≥дношенн¤х в≥дпов≥дно до ≥нтерес≥в господарюючих суб¢Їкт≥в та держави у реал≥зац≥њ певних програм.

ќсновною формою орган≥зац≥њ банк≥вського б≥знесу в сучасних умовах Ї акц≥онерна, оск≥льки вона дозвол¤Ї найкраще орган≥зувати управл≥нн¤ банком та маЇ широк≥ можливост≥ щодо залученн¤ додаткового кап≥талу.

ќрган≥зац≥йна та функц≥ональна структура комерц≥йного банку

¬иб≥р оптимальноњ структури банку найважлив≥ша умова його усп≥шноњ комерц≥йноњ д≥¤льност≥. ¬она визначаЇтьс¤ характером, обс¤гом банк≥вських операц≥й. ќск≥льки в банк≥вськ≥й систем≥ переважна б≥льш≥сть функц≥онуЇ ун≥версальних банк≥в, ¤к≥ виконують практично вс≥ види кредитних, розрахункових, ф≥нансових операц≥й дл¤ своњх кл≥Їнт≥в, тому розгл¤немо структуру ун≥версального банку. ѕри цьому сл≥д мати на уваз≥: ¤к немаЇ двох одинакових людей, так немаЇ двох одинакових банк≥в, кожний з них буде мати свою, притаманну т≥льки йому орган≥зац≥йну структуру. јле серед багатьох р_зноман≥тних орган≥зац≥йних структур Ї те, що буде характерним, притаманним вс≥м банкам, те, що складаЇ типову структуру ун≥версального комерц≥йного банку (див. мал. 12.1.).

1	2	3

Ќазва: ‘ункц≥њ ≥ типи комерц≥йних банк≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3134 прочитано)