ƒержавне регулюванн¤ > Ѕюджет Ц головна ланка ф≥нанс≥в держави.  азначейство у бюджетн≥й систем≥

Ѕюджет Ц головна ланка ф≥нанс≥в держави.  азначейство у бюджетн≥й систем≥

1. ≈коном≥чний зм≥ст та значенн¤ ƒержавного бюджету.

ѕрообраз бюджетних в≥дносин почав зароджуватись з розвитком перших цив≥л≥зац≥й, коли вони почали оформлюватись в держави.

јле пройшло багато стол≥ть, перш н≥ж бюджет вагомо вв≥й≠шов у практику державного господарюванн¤ ≥ управл≥нн¤, а також в св≥дом≥сть людей. ƒл¤ цього необх≥дно було орган≥зувати функц≥онуванн¤ економ≥ки на основ≥ товарно-грошових в≥дносин, нап≠рацювати систему збиранн¤ ≥ витрачанн¤ доход≥в, ¤ка б задоволь≠н¤ла б≥льшу частину сусп≥льства, налагодити виконанн¤ держа≠вою таких функц≥й, ¤к захист в≥д пос¤гань ≥нших держав, п≥дви≠щенн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку нац≥њ.

¬се це у достатньо сформованому вигл¤д≥ було дос¤гнуто в XIX ст.

‘≥нанси ¤к економ≥чна категор≥¤ сформувались на дек≥лька сто≠л≥ть ран≥ше. јле бюджетн≥ в≥дносини поступово стали головними в ф≥нансових.

Ѕюджетн≥ в≥дносини почали вид≥л¤тись в окрему ланку ф≥нансових, коли ускладнивс¤ процес перерозпод≥лу частини сусп≥льного продукту ≥ складн≥шим стало управл≥нн¤ цим процесом.

“ак, в II половин≥ XIX ст., коли в≥дзначавс¤ бурхливий розвиток економ≥ки јнгл≥њ, ‘ранц≥њ, Ќ≥меччинни, дещо нижчими темпа≠ми розв≥валась економ≥ка царськоњ –ос≥њ, суттЇво почали зростати надходженн¤ до бюджет≥в. ќкрем≥ локальн≥ в≥йни, ¤к≥ в цей час в≥дбувались в ≈вроп≥, також вимагали значних витрат. ќкрем≥ види надходжень дос¤гали значних розм≥р≥в. “ак, в –ос≥њ к≥нц¤ ’ѓ’ ст. до 30% надходжень складала винна монопол≥¤.

« початком першоњ св≥товоњ в≥йни в крањнах, що воювали, в≥д≠значалось р≥зке зб≥льшенн¤ видатк≥в, що вимушувало ур¤ди шу≠кати в≥дпов≥дн≥ джерела надходжень.

ѕотр≥бно також в≥дзначити характерну особлив≥сть сусп≥ль≠них в≥дносин, що почала формуватись в середин≥ XIX ст. ÷е ста≠новленн¤ робочого класу, ¤кий став в≥д≥гр≥вати пом≥тну роль ≥ в≥дпов≥дно вимагав задоволенн¤ своњх потреб Ч в першу чергу соц≥альних Ч в медичному, осв≥тньому, духовному та ≥нших нап≠р¤мках.

ќтже, в к≥нц≥ XIX Ч на початку XX ст. бюджетн≥ в≥дносини стали вагомою складовою частиною ф≥нансових ≥ фактично вид≥≠лились в окрему галузь науковоњ економ≥чноњ теор≥њ та практичноњ д≥¤льност≥.

Ѕюджет ¤к складова частина ф≥нансових в≥дносин маЇ з ними певн≥ сп≥льн≥ риси, але в наш час можливо вид≥лити також харак≠терн≥ особливост≥, а саме :

Ч бюджет Ї основним ≥нструментом перерозпод≥лу нац≥ональ≠ного доходу;

Ч бюджет концентруЇ значн≥ ф≥нансов≥ ресурси, ¤к≥ Ї осно≠вою задоволенн¤ першочергових економ≥чних ≥ соц≥альних пот≠реб держави;

Ч задовольн¤ючи першочергов≥ потреби держави, бюджетн≥ в≥д≠носини Ї головними в ф≥нансових в≥дносинах;

Ч бюджет Ї формою в≥дображенн¤ ≥нтерес≥в сусп≥льних груп, ¤к≥ реал≥зують ц≥ ≥нтереси через систему виборчого права.

Ѕюджетн≥ в≥дносини орган≥чно пов'¤зан≥ з функц≥онуванн¤м держави ≥ мають в≥дношенн¤ ¤к до базиса, так ≥ до надбудови.

ѕо в≥дношенню до базиса Ч це частина економ≥чноњ структу≠ри держави, дл¤ функц≥онуванн¤ ¤коњ необх≥дна матер≥ально-ф≥нансова база.

ѕо в≥дношенню до надбудови Ч це способи, форми та мето≠ди ви¤вленн¤ таких в≥дносин, адже бюджет маЇ також ≥ соц≥аль≠ну природу.

Ѕюджетними в≥дносинами можна назнати так≥ ф≥нансов≥ в≥д≠носини, ¤к≥ складаютьс¤ у держав≥ з п≥дприЇмствами, орган≥за≠ц≥¤ми вс≥х форм власност≥, а також населенн¤м.

Ѕюджет ¤к самост≥йна економ≥чна категор≥¤ Ї форма ≥снуванн¤ реальних, об'Їктивно обумовлених розпод≥льчих в≥дносин, ¤к≥ ви≠конують специф≥чне призначенн¤ Ч задоволенн¤ потреб ¤к сус-п≥дьства в ц≥лому, так ≥ його адм≥н≥стративно-територ≥альних струк≠тур у ф≥нансових ресурсах.

–озгл¤немо визначенн¤ бюджету у сучасн≥й економ≥чн≥й л≥те≠ратур≥ у трактовц≥ украњнських та заруб≥жних вчених, а також оф≥≠ц≥йне тлумаченн¤.

¬ «акон≥ ”крањни Ђѕро бюджетну систему ”крањниї ( редак≠ц≥¤ 1995 р.) в ст. 1 подаЇтьс¤ таке визначенн¤ бюджету:

ЂЅюджет Ч це план утворенн¤ ≥ використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в дл¤ забезпеченн¤ функц≥й, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ органами державноњ влади ”крањни, органами влади јвтономноњ –еспуб≠л≥ки  рим та м≥сцевими радами народних депутат≥вї.

ƒл¤ з'¤суванн¤ терм≥ну Ђбюджетї, звернемось до словника ≥н≠шомовних сл≥в (1989 р.):

1. –озпис ≥ грошових доход≥в ≥ витрат держави, п≥дприЇмства, установи на певний пер≥од;

2. —укупн≥сть доход≥в ≥ витрат особи, с≥м'њ за певний пер≥од.

ќтже, в «акон≥ ”крањни Ђѕро бюджетну систему ”крањниї, а також ≥нших п≥дручниках та пос≥бниках мова йде саме про бюд≠жет держави, ¤кий називають державним бюджетом.

¬ заруб≥жн≥й практиц≥, то п≥дтверджуЇтьс¤ де¤кими переклад≠ними виданн¤ми на бюджетну тематику, зустр≥чаЇтьс¤ терм≥н Ђбюд≠жет п≥дприЇмстваї.

«вернемось до окремих визначень терм≥ну Ђдержавний бюджетї.

ƒержавний бюджет - грошов≥ в≥дносини, ¤к≥ виникають у держав≥ з юридичними ≥ ф≥зичними особами з приводу перероз≠под≥лу нац≥онального доходу (частково Ч ≥ нац≥онального багатс≠тва) в зв'¤зку з утворенн¤м ≥ використанн¤м бюджетного фонду, ¤кий призначений дл¤ ф≥нансуванн¤ народного господарства, со≠ц≥ально-культурних заход≥в, потреб оборони та державного уп≠равл≥нн¤ (–од≥онова ¬.ћ., 1993 р.).

ƒержавний бюджет Ї основним ф≥нансовим планом держави на поточний р≥к, ¤кий маЇ силу закону. «а матер≥альномим зм≥с≠том державний бюджет Ч централ≥зований фонд грошових кошт≥в держави, а за соц≥ально-економ≥чною суттю - основний ва≠ж≥ль перерозпод≥лу нац≥онального доходу (ƒробоз≥на Ћ.ќ., 1995 р.).

ƒержавний бюджет - система грошових в≥дносин, ¤ка виникаЇ м≥ж державою, з одного боку, п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми р≥зних форм власност≥ й населенн¤ Ц з другого, дл¤ формуванн¤ ≥ використанн¤ централ≥зованого фонду державних грошових ресурс≥в з ме≠тою задоволенн¤ сусп≥льних потреб (Ѕескид ….,ћ., 1996 р.).

ƒержавний бюджет ¤к економ≥чна категор≥¤ в≥дображаЇ реаль≠н≥ виробнич≥ в≥дносини, в≥дтворюЇ в≥дносини розпод≥лу, перерозпод≥лу, концентруЇ рух грошовоњ маси ¤к самост≥йноњ вартост≥, що н≥бито не пов'¤зана з рухом товарноњ маси (™п≥фанов ј.ќ., —алоѓ.¬.,ƒ¤конова≤.≤., 1997р.).

ƒержавний бюджет ”крањни Ч централ≥зований фонд ф≥нан≠сових ресурс≥в держави, ¤кий використовуЇтьс¤ дл¤ виконанн¤ покладених на нењ функц≥й, передбачених  онституц≥Їю ”крањни (¬асиликќ.ƒ., 1997р.)

ќтже, розгл¤нувши бюджет ¤к економ≥чну категор≥ю, можливо побудувати складов≥ частини цього пон¤тт¤.

		Ѕюджет

1 2 3 4 5 6 7 8 Ќазва: Ѕюджет Ц головна ланка ф≥нанс≥в держави.  азначейство у бюджетн≥й систем≥ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (9261 прочитано)