–айонний бюджет

—елищн≥ та с≥льськ≥ бюджети

–ис.1. —труктурна схеми складових частин терм≥ну Убюджет У.

Ќа початок 1997 р. в ”крањн≥ м≥сцев≥ бюджети, бюджети јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤ включали:

бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥ст  иЇва та —евастопо≠л¤, 24 обласних бюджети, 443 м≥ських бюджети м≥ст обласного ≥ районного п≥дпор¤дкуванн¤, 490 районних бюджет≥в, 120 район≠них бюджет≥в у м≥стах, б≥льше 900 бюджет≥в селищних рад, а також понад 10 тис¤ч бюджет≥в с≥льських рад.

–озгл¤даючи економ≥чний зм≥ст бюджету, будемо оперувати такою його складовою частиною, ¤к бюджет ƒержави, беручи до уваги те, що в≥н складаЇтьс¤ з ƒержавного бюджету, бюджет≥в м. иЇва, м. —евастопол¤, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та м≥сце≠вих бюджет≥в.

Ѕюджет акумулюЇ ≥ перерозпод≥л¤Ї значну частину ф≥нансо≠вих ресурс≥в держави, в тому числ≥ нац≥онального доходу, що даЇ можлив≥сть державним органам влади реал≥зувати зовн≥шню ≥ внутр≥шню пол≥тику, вир≥шувати в≥дпов≥дн≥ економ≥чн≥ ≥ соц≥≠альн≥ проблеми. —аме в≥д обс¤г≥в бюджетних ресурс≥в залежить ступ≥нь вир≥шеност≥ цих проблем.

≈коном≥чне значенн¤ бюджету пол¤гаЇ в можливост≥ парла≠менту та ур¤ду держави шл¤хом реал≥зац≥њ податкових в≥дносин, митних збор≥в та платеж≥в, регулюванн¤ банк≥вських ставок та ≥нших ф≥нансових механ≥зм≥в реально впливати на моб≥л≥зац≥ю ф≥нансових ≥ пов'¤заних з ними матер≥альних ресурс≥в на пр≥оритетн≥ напр¤мки економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ пол≥тики. “ому бюджет може мати вплив на покращенн¤ структури сусп≥льного виробництва, њњ подальший розц≥нок, оптим≥зац≥ю пропорц≥й м≥ж галуз¤ми народного господарства, розпод≥л видатк≥в м≥ж рег≥онами, матер≥альною та нематер≥альною сферами народного господарст≠ва, на забезпеченн¤ соц≥альних потреб, в тому числ≥ соц≥ального захисту населенн¤.

Ѕюджет держави Ї основною ланкою њњ систем≥ ф≥нансових план≥в, в≥н Ї зв'¤зуючим елементом, оск≥льки об'ЇднуЇ њх в ц≥лу систему, визначаючи на конкретний терм≥н взаЇмини держави з р≥зними господарюючими структурами та населенн¤м. «важаючи на необх≥дн≥сть вир≥шенн¤ таких життЇво важливих дл¤ всього сусп≥льства питань, бюджет маЇ силу закону. —аме бюджет ¤к основний ф≥нансовий план держави затверджуЇтьс¤ державними органами.

¬ ”крањн≥ ƒержавний бюджет затверджуЇтьс¤ ¬ерховною –а≠дою ”крањни, а ≥нш≥ бюджети Ч в≥дпов≥дними державними органа≠ми нижчого р≥вн¤. “ак, бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки  рим Ч ¬ерховною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, бюджет област≥ Ч обласною радою, бюджети район≥в Ч районними радами.

—утн≥сть бюджету, його економ≥чну природу складають еко≠ном≥чн≥ в≥дносини. ѕри функц≥онуванн≥ цих в≥дносин ч≥тко вид≥≠л¤ютьс¤ три учасники Чдержава, господарююч≥ суб'Їкти та насе≠ленн¤:

Ч держава маЇ необх≥дн≥сть у ф≥нансових ресурсах дл¤ вико≠нанн¤ своњх функц≥й;

Ч господарююч≥ суб'Їкти вс≥х форм власност≥ та напр¤мк≥в д≥¤льност≥ ¤к постачають грошов≥ ресурси держав≥, так ≥ можуть њх отримувати в≥д нењ в залежност≥ в≥д м≥сц¤ ≥ рол≥ в систем≥ еконо≠м≥чних в≥дносин;

Ч населенн¤, ¤ке може бути ¤к платником податк≥в (в основ≠ному, особи працездатного в≥ку), так ≥ отримувачем грошових кошт≥в (допомога д≥т¤м, матер¤м, малозабезпеченим, ≥нвал≥дам, пенс≥оне≠рам тощо).

—утн≥сть бюджету реал≥зуЇтьс¤ через його функц≥њ Ч з ¤ких досить ч≥тко можливо вид≥лити дв≥ Ч розпод≥льчу ≥ контрольну.

„ерез розпод≥льчу функц≥ю держава контролюЇ в своњх руках вс≥ джерела бюджетних надходжень, щоб пот≥м використати њх з найб≥льшою ймов≥рною ефективн≥стю. ∆одна з ≥нших ланок ф≥≠нанс≥в не зд≥йснюЇ такого багатопроф≥льного перерозпод≥лу ¤к по вертикал≥, так ≥ по горизонтал≥ економ≥ки. ÷е перерозпод≥л м≥ж м≥н≥стерствами, в≥домствами, напр¤мками м≥ж блоками галузей, територ≥альний розпод≥л.

—фера д≥њ розпод≥льчоњ функц≥њ досить значна. ÷е по¤снюЇть≠с¤ тим, що в бюджетн≥ в≥дносини вступають практично вс≥ чле≠ни сусп≥льства. ќсновою бюджетного розпод≥лу Ї чистий доход, ¤кий утворюЇтьс¤ в сусп≥льств≥. —уть контрольноњ функц≥њ пол¤≠гаЇ в тому, що сусп≥льство в особ≥ специф≥чних державних або недержавних структур контролюЇ ≥ вир≥внюЇ бюджетний розпо≠д≥л. ќснова контрольноњ функц≥њ Ч рух бюджетних ресурс≥в ¤к в частин≥ збору, так ≥ розпод≥лу бюджетних ресурс≥в.

‘ункц≥онуванн¤ бюджету зд≥йснюЇтьс¤ у взаЇмод≥њ двох його особливих економ≥чних форм доход≥в ≥ видатк≥в, кожна з ¤ких маЇ специф≥чне сусп≥льне призначенн¤.

«а рахунок доход≥в формуЇтьс¤ ф≥нансова база д≥¤льност≥ дер≠жави, а за рахунок видатк≥в забезпечуютьс¤ економ≥чн≥ ≥ соц≥≠альн≥ потреби вс≥х член≥в сусп≥льства.

ƒох≥дна база вс≥х бюджет≥в формуЇтьс¤ за рахунок закр≥плених законами держави джерел доход≥в по в≥дпов≥дн≥й ланц≥ бюджетноњ системи. „ерез бюджет ф≥нансова д≥¤льн≥сть орган≥в управл≥нн¤ отримуЇ ц≥лком визначену в законодавчому ≥ нормативному план≥ базу дл¤ залученн¤ й витрачанн¤ грошових кошт≥в. Ѕюджет даЇ органам влади, ¤к≥ його затверджують, можлив≥сть контролювати д≥¤льн≥сть виконавчо-розпор¤дчих ор≠ган≥в, що складають ≥ виконують бюджет. ’оча можли≠вост≥ такого контролю обмежен≥.

 онституц≥Їю ”крањни надано вин¤ткове право за≠тверджувати бюджет держави ¬ерховн≥й –ад≥, а ад≠м≥н≥стративно-територ≥альн≥ бюджети Ч в≥дпов≥дним представницьким органам. ѕ≥сл¤ затвердженн¤ ƒержав≠ний бюджет набуваЇ сили закону.

Ѕюджети вс≥х р≥вн≥в складаютьс¤ та виконуютьс¤ зг≥дно з бюджетною класиф≥кац≥Їю.

Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ Ч це Їдина м≥жнародна си≠стема функц≥онального групуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в бюджету за однор≥дними ознаками; вона забезпечуЇ можлив≥сть пор≥внювати бюджетн≥ дан≥ р≥зних бюджет≥в, даЇ змогу визначитись щодо характеру регулюючих д≥й держави по надходженню дох≥дних джерел ≥ напр¤мах використанн¤ одержаних кошт≥в.

Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ Ч обов'¤зкове групуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в бюджету по п≥дрозд≥лах (однор≥дних ознаках) з наданн¤м цим п≥дрозд≥лам точних назв ≥ по≠р¤дкових номер≥в (статтей).

Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ забезпечуЇ ч≥тк≥сть бюджет≠ного плануванн¤ ≥ прогнозуванн¤, а також надаЇ мож≠лив≥сть об'Їднувати ¤к окрем≥ ≥ндив≥дуальн≥ кошториси, так ≥ складати зведен≥ кошториси видатк≥в по в≥дпов≥дних ланках бюджетноњ системи. Ѕез бюджетноњ класиф≥кац≥њ практично неможливо складати проекти бюджет≥в, з≥вставл¤ти видатки по однотипних установах, ¤к≥ ф≥нансуютьс¤ ≥з бюджету, визначати р≥вн≥ видатк≥в по них чи анал≥зувати бюджети за к≥лька рок≥в. Ѕюджет≠на класиф≥кац≥¤ надаЇ системност≥ даним окремих кошторис≥в, бюджет≥в ≥ зведених бюджет≥в.

«в≥ти про виконанн¤ кошторис≥в ≥ бюджет≥в склада≠ютьс¤ за т≥Їю ж класиф≥кац≥Їю, за ¤кою складаютьс¤ кошториси й бюджети, це дозвол¤Ї провадити глибок≥ перев≥рки ≥ анал≥зи використанн¤ кошт≥в за кошториса≠ми видатк≥в ≥ бюджету в ц≥лому.

ќсновою бюджетноњ класиф≥кац≥њ доход≥в Ї джерела доход≥в, а основою класиф≥кац≥њ Ч ц≥льове використанн¤ кошт≥в. ƒан≥ групуютьс¤ також по галузевих та в≥домчих ознаках, що в≥дображаЇ ¤к зобов'¤занн¤, так ≥ розм≥ри ф≥нансуванн¤.

Ѕюджетне регулюванн¤ передбачаЇ законодавче за≠кр≥плен≥ в≥дсотков≥ в≥драхуванн¤ в≥д загальнодержавних податк≥в, збор≥в ≥ обов'¤зкових платеж≥в, встановлен≥ на дан≥й територ≥њ, а також дотац≥њ ≥ субвенц≥њ до бюджет≥в адм≥н≥стративних територ≥й в≥дпов≥дно до техн≥ко-економ≥чних обгрунтувань, в ¤к≥ включаютьс¤: статис≠тичн≥ дан≥ про економ≥чний, соц≥альний, природний та еколог≥чний стан зазначених рег≥он≥в; розрахунки необх≥дних витрат дл¤ вир≥внюванн¤ економ≥чного, со≠ц≥ального й еколог≥чного стану та ефектавного викори≠станн¤ природних ресурс≥в територ≥й; ≥нформац≥¤ про ур¤дов≥ та рег≥ональн≥ програми подоланн¤ нер≥вностей м≥ж адм≥н≥стративними територ≥¤ми, про виконан≥ в по≠передн≥ роки програми й дос¤гнут≥ результате про д≥юч≥ програми та програми, що розробл¤ютьс¤, з прогнозом насл≥дк≥в њх виконанн¤.

–егулюванн¤ бюджет≥в впор¤дковуЇ сусп≥льн≥ в≥дно≠сини при моб≥л≥зац≥њ у бюджет кошт≥в ≥ при њх розпод≥л≥ й перерозпод≥л≥ м≥ж ланками бюджетноњ системи, при ф≥нансуванн≥ видатк≥в за рахунок одержаних доход≥в та всього процесу виконанн¤ бюджету. ƒержава орган≥зовуЇ бюджетн≥ в≥дносини в≥дпов≥дно до своњх ≥нтерес≥в.

Ѕюджетне регулюванн¤ охоплюЇ вс≥ форми впливу держави на проведенн¤ бюджетноњ пол≥тики, починаючи в≥д прийн¤тт¤ закону про державний бюджет або р≥шен≠н¤ м≥сцевоњ ради народних депутат≥в про м≥сцевий бюд≠жет ≥ аж до њх застосуванн¤ державними органами. ” необх≥дних випадках бюджетна пол≥тика держави зд≥йснюЇтьс¤ в примусовому пор¤дку (списанн¤ кошт≥в бюджету з п≥дприЇмств-платник≥в, недоњмка на в≥дпов≥дн≥ дати).

¬ ц≥лому проведенн¤ бюджетноњ пол≥тики зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою низки законодавче чи нор≠мативне закр≥плених дозвол≥в ≥ заборон, що внутр≥шньо пов'¤зан≥ м≥ж собою, наприклад, дозв≥л на використанн¤ кошт≥в або заборона њх витрачати в рамках бюджетного ф≥нансуванн¤.

Ѕюджетне ф≥нансуванн¤ Ч це безповоротне направ≠ленн¤ кошт≥в в≥дпов≥дних бюджет≥в (державного, облас≠ного, м≥ського, районного, селищного, с≥льського) на утриманн¤ заклад≥в осв≥ти, охорони здоров'¤ або ≥нш≥ заходи зг≥дно з кошторисом видатк≥в по кожному закла≠ду, установ≥ чи м≥роприЇмству або зг≥дно з≥ зведеними кошторисами витрат по м≥н≥стерству, в≥домству, управл≥нню.

Ѕюджетне ф≥нансуванн¤ будуЇтьс¤ на принципах: обгрунтованосг≥ величини витрат; ч≥ткого ц≥льового ви≠користанн¤ кошт≥в; обл≥ку виконанн¤ запланованих в бюджет≥ заход≥в; контролю за ефективним використан≠н¤м кошт≥в.

¬исв≥тленн¤ теми бюджету буде неповним, ¤кщо не торкнутис¤ питанн¤ про створенн¤ резерв≥в бюджету.

Ѕюджетн≥ резерви Ч це фонди непередбачених вит≠рат, ¤к≥ створюютьс¤ у в≥дпов≥дних бюджетах дл¤ безпе≠реб≥йного ф≥нансуванн¤ запланованих в бюджетах за≠ход≥в за умов зниженн¤ доход≥в чи у раз≥ ф≥нансуванн¤ непередбачених витрат нев≥дкладного характеру.

–озм≥ри бюджетних резерв≥в залежать в≥д сп≥вв≥дно≠шенн¤ доход≥в ≥ видатк≥в бюджет≥в ≥, ¤к правило, не пе≠ревищують 3 % обс¤г≥в бюджет≥в.

ƒо бюджетних резерв≥в зараховують ≥ оборотну касо≠ву гот≥вку Ч кошти, що резервуютьс¤ у в≥дпов≥дних бюджетах дл¤ покритт¤ тимчасових касових розрив≥в, ¤к≥ виникають у процес≥ виконанн¤ бюджет≥в. —уми обо≠ротноњ касовоњ гот≥вки встановлюютьс¤ при затвердженн≥ в≥дпов≥дних бюджет≥в.

ќбов'¤зковою умовою використанн¤ оборотноњ касо≠воњ гот≥вки Ї повне њњ поверненн¤ на к≥нець року. ¬ цьому њњ в≥дм≥нн≥сть в≥д ≥нших бюджетних резерв≥в, використанн¤ ¤ких не передбачаЇ безпосереднього њх в≥дтворенн¤, за вин¤тком ф≥нансуванн¤ заход≥в на умо≠вах поверненн¤ витрачених кошт≥в до бюджету, з ¤кого вони були одержан≥.

Ќа виконанн¤ ¤к державного, так ≥ м≥сцевих бюд≠жет≥в впливають так≥ чинники: зростанн¤ валового внутр≥шнього продукту, розширенн¤ п≥дприЇмствами вс≥х форм власност≥ обс¤г≥в випуску товар≥в та њх реал≥зац≥њ, зб≥льшенн¤ обс¤гу виробництва ≥ закупок с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, зростанн¤ зароб≥тноњ плати по установах, що ф≥нансуютьс¤ з бюджету. ѕор¤д з цим держава маЇ проводити заходи по забезпеченню жорсткого режиму економ≥њ кошт≥в, це дасть змогу зменшити видатки бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в та зб≥льшити вид≥ленн¤ кошт≥в на ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть.

¬ажливе значенн¤ у виконанн≥ ƒержавного бюджету займаЇ бюджетний процес. Ѕюджетний процес починаЇтьс¤ з анал≥зу зв≥тних даних по виконанню ƒержавного та м≥сцевих бюджет≥в за попередн≥ роки, з ви¤вленн¤ тенденц≥й у виконанн≥ дох≥дноњ ≥ видатковоњ частин бюджету. ƒе≠тально анал≥зуютьс¤ надходженн¤ по окремих податках, визначаютьс¤ зб≥льшенн¤ чи зменшенн¤ доход≥в по кожному виду податк≥в, њх вплив на виконанн¤ доход≥в бюджет≥в р≥зних ланок бюджетноњ системи. јналог≥чно анал≥зуЇтьс¤ виконанн¤ видатковоњ частини ¤к ƒержав≠ного, так ≥ м≥сцевих бюджет≥в.

ќрган≥зац≥¤ бюджетного процесу зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до «акону про бюджетну систему ”крањни, р≥шень ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим ≥ м≥сцевих рад народних депутат≥в та њх виконавчих ор≠ган≥в.

–еал≥зац≥¤ законодавчих ≥ нормативних акт≥в по бюджетних повноваженн¤х в≥дпов≥дних рад в≥дбуваЇтьс¤ шл¤хом складанн¤, розгл¤ду, затвердженн¤ ≥ виконанн¤ бюджет≥в ус≥х ланок бюджетноњ системи. „≥тко регла≠ментований нормативними актами цей пор¤док маЇ на≠зву бюджетвого процесу.

” бюджетному процес≥ зад≥¤но багато сусп≥льних в≥дносин, що регулюютьс¤ в≥дпов≥дними законодавчими та нормативними актами ≥ ¤к≥ через них набувають фор≠ми бюджетних в≥дносин.

Ѕюджетний процес в≥д початку складанн¤, проекту бюджету ≥ до затвердженн¤ зв≥ту про виконанн¤ бюджету проходить п≥д контролем ¬ерховноњ –ади ”крањни ≥ м≥сцевих орган≥в влади. ÷е дисципл≥нуЇ вс≥ органи управл≥нн¤, ¤к≥ виконують бюджети в≥дпов≥дних р≥вн≥в.

–озгл¤даючи законодавч≥ ≥ нормативн≥ акти, ¤к≥ регламентують бюджетний процес, в останньому можна вид≥лити так≥ етапи:

складанн¤ проекту бюджету;

розгл¤д бюджету;

затвердженн¤ бюджету;

виконанн¤ бюджету;

складанн¤, розгл¤д ≥ затвердженн¤ зв≥ту про ви≠конанн¤ бюджету.

–озгл¤немо етапи бюджетного процесу в розр≥з≥ його складових частин, виконавц≥в та терм≥н≥в. ƒл¤ б≥льш ч≥ткого у¤сненн¤ ц≥ етапи зведемо в таблицю.

≈тапи бюджетного процесу на загальнодержавному р≥вн≥.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: Ѕюджет Ц головна ланка ф≥нанс≥в держави.  азначейство у бюджетн≥й систем≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (9261 прочитано)