ƒержавне регулюванн¤ > Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ ”крањни

Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ ”крањни

«акон визначаЇ бюджетну класиф≥кац≥ю ¤к УЇдине систематизоване, функц≥ональне згрупуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в бюджету за однор≥дними ознаками, що забезпечуЇ загальнодержавну ≥ м≥жнародну пор≥вн¤нн≥сть бюджетних данихФ. —аме че≠рез бюджетну класиф≥кац≥ю зд≥йснюЇтьс¤ Їдиний обл≥к доход≥в ≥ видатк≥в, складаЇтьс¤ зв≥тн≥сть про виконанн¤ бюд≠жет≥в.

—труктура бюджетноњ класиф≥кац≥њ розробл¤Їтьс¤  аб≥не≠том ћ≥н≥стр≥в ”крањни, а нова њњ структура була затверджена постановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 12 липн¤ 1996 року.

Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ ”крањни застосовуЇтьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ контролю за ф≥нансовою д≥¤льн≥стю орган≥в державноњ влади, орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ≥нших розпор¤дник≥в бюджетних кошт≥в, проведенн¤ необх≥дного анал≥зу в розр≥з≥ доход≥в, а також орган≥зац≥йних, функц≥ональних та економ≥чних категор≥й видатк≥в, забезпеченн¤ загальнодержавноњ ≥ м≥жнародноњ пор≥вн¤нност≥ бюджетних показник≥в.

« метою дос¤гненн¤ ц≥л≥сност≥ бюджетних категор≥й доход≥в ≥ видатк≥в та дл¤ забезпеченн¤ взаЇмозв'¤зку м≥ж функц≥ональними призначенн¤ми ≥ економ≥чним характером видатк≥в бюджету ћ≥н≥стр ф≥нанс≥в ”крањни затверджуЇ бюджетну класиф≥кац≥ю, а також зм≥ни до нењ та ≥нформуЇ про це в обов'¤зковому пор¤дку ¬ерховну –аду ”крањни.

Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ маЇ так≥ складов≥ частини:
1) класиф≥кац≥¤ доход≥в бюджету;
2) класиф≥кац≥¤ видатк≥в (в тому числ≥ кредитуванн¤ за вирахуванн¤м погашенн¤) бюджету;
3) класиф≥кац≥¤ ф≥нансуванн¤ бюджету;
4) класиф≥кац≥¤ боргу.

–озд≥л ≤ Уƒоходи бюджетуФ под≥л¤Їтьс¤ на групи, п≥дгру≠пи, статт≥ ≥ п≥дстатт≥. √рупи доход≥в Ч це податков≥ надход≠женн¤ та неподатков≥ доходи, доходи в≥д операц≥й з кап≥та≠лом, оф≥ц≥йн≥ трансферти ≥ державн≥ ц≥льов≥ фонди.

–озд≥л ≤≤ У¬идаткиФ.  ласиф≥кац≥¤ видатк≥в бюджет≥в складаЇтьс¤ з функц≥ональ≠ноњ, в≥домчоњ та економ≥чноњ структури видатк≥в.

‘ункц≥ональна структура видатк≥в бюджет≥в ”крањни ви≠значаЇ основн≥ напр¤ми державноњ д≥¤льност≥:

1. ƒержавне управл≥нн¤;

2. ћ≥жнародна д≥¤льн≥сть;

3. ‘ундаментальн≥ до≠сл≥дженн¤ ≥ спри¤нн¤ науково-техн≥чному прогресу;

4. Ќац≥о≠нальна оборона ≥ т.д. (всього 24 розд≥ли). –озд≥ли под≥л¤≠ютьс¤ на п≥дрозд≥ли, тобто б≥льш детальн≥ частини. Ќаприк≠лад, розд≥л Ђƒержавне управл≥нн¤ї включаЇ в себе 6 п≥дрозд≥л≥в: функц≥онуванн¤ законодавчоњ влади, функц≥о≠нуванн¤ виконавчоњ влади, утриманн¤ ѕрезидента ”крањни та його апарату, утриманн¤ ф≥нансових та ф≥скальних орган≥в, загальне плануванн¤ ≥ статистичн≥ служби, ≥нш≥ видатки на загальнодержавне управл≥нн¤. ѕ≥дрозд≥ли можуть мати ц≥льов≥ статт≥ ≥ види витрат.

≈коном≥чна структура видатк≥в групуЇ видатки державно≠го ≥ м≥сцевих бюджет≥в за њх економ≥чним зм≥стом. ¬она по≠д≥л¤Їтьс¤ на поточн≥ видатки ≥ кап≥тальн≥ видатки, а також на предметн≥ статт≥, п≥дстатт≥ та елементи витрат.

–озд≥л III Ђ‘≥нансуванн¤ бюджетуї передбачаЇ залученн¤ кошт≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ видатк≥в бюджету Ч внутр≥шнЇ ≥ зовн≥шнЇ ф≥нансуванн¤.

” розд≥л≥ IV Ђƒержавний боргї наводитьс¤ структура дер≠жавного внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього боргу.

 ласиф≥кац≥¤ доход≥в бюджету

1. ƒоходи бюджету класиф≥куютьс¤ за такими розд≥лами:
1) податков≥ надходженн¤;
2) неподатков≥ надходженн¤;
3) доходи в≥д операц≥й з кап≥талом;
4) трансферти.
2. ѕодатковими надходженн¤ми визнаютьс¤ передбачен≥ податковими законами ”крањни загальнодержавн≥ ≥ м≥сцев≥ податки, збори та ≥нш≥ обов'¤зков≥ платеж≥.
3. Ќеподатковими надходженн¤ми визнаютьс¤:
1) доходи в≥д власност≥ та п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
2) адм≥н≥стративн≥ збори та платеж≥, доходи в≥д некомерц≥йного та поб≥чного продажу;
3) надходженн¤ в≥д штраф≥в та ф≥нансових санкц≥й;
4) ≥нш≥ неподатков≥ надходженн¤.
4. “рансферти - це кошти, одержан≥ в≥д ≥нших орган≥в державноњ влади, орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ≥нших держав або м≥жнародних орган≥зац≥й на безоплатн≥й та безповоротн≥й основ≥.

 ласиф≥кац≥¤ видатк≥в бюджету

1. ¬идатки бюджету класиф≥куютьс¤ за:
1) функц≥¤ми, з виконанн¤м ¤ких пов'¤зан≥ видатки (функц≥ональна класиф≥кац≥¤ видатк≥в);
2) економ≥чною характеристикою операц≥й, при проведенн≥ ¤ких зд≥йснюютьс¤ ц≥ видатки (економ≥чна класиф≥кац≥¤ видатк≥в);
3) ознакою головного розпор¤дника бюджетних кошт≥в (в≥домча класиф≥кац≥¤ видатк≥в);
4) за бюджетними програмами (програмна класиф≥кац≥¤ видатк≥в).
2. ‘ункц≥ональна класиф≥кац≥¤ видатк≥в маЇ так≥ р≥вн≥ детал≥зац≥њ:
1) розд≥ли, в ¤ких визначаютьс¤ видатки бюджет≥в на зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дно загальних функц≥й держави, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим чи м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
2) п≥дрозд≥ли та групи, в ¤ких конкретизуютьс¤ напр¤ми спр¤муванн¤ бюджетних кошт≥в на зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дно функц≥й держави, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим чи м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
3. «а економ≥чною класиф≥кац≥Їю видатки бюджету под≥л¤ютьс¤ на поточн≥ видатки, кап≥тальн≥ видатки та кредитуванн¤ за вирахуванн¤м погашенн¤, склад ¤ких визначаЇтьс¤ ћ≥н≥стром ф≥нанс≥в ”крањни.
4. ¬≥домча класиф≥кац≥¤ видатк≥в бюджету визначаЇ перел≥к головних розпор¤дник≥в бюджетних кошт≥в. Ќа њњ основ≥ ƒержавне казначейство ”крањни та м≥сцев≥ ф≥нансов≥ органи ведуть реЇстр ус≥х розпор¤дник≥в бюджетних кошт≥в.
5. ѕрограмна класиф≥кац≥¤ видатк≥в бюджету застосовуЇтьс¤ при формуванн≥ бюджету за програмно-ц≥льовим методом.

 ласиф≥кац≥¤ ф≥нансуванн¤ бюджету

1.  ласиф≥кац≥¤ ф≥нансуванн¤ бюджету визначаЇ джерела отриманн¤ ф≥нансових ресурс≥в, необх≥дних дл¤ покритт¤ деф≥циту бюджету, ≥ напр¤ми витрачанн¤ ф≥нансових ресурс≥в, що утворилис¤ в результат≥ перевищенн¤ доход≥в бюджету над його видатками (до ц≥Їњ категор≥њ належать платеж≥ з погашенн¤ основноњ суми боргу).
2.  ласиф≥кац≥¤ ф≥нансуванн¤ бюджету зд≥йснюЇтьс¤ за такими ознаками:
1) ф≥нансуванн¤ за типом кредитора - за категор≥¤ми кредитор≥в або власник≥в боргових зобов'¤зань;
2) ф≥нансуванн¤ за типом боргового зобов'¤занн¤ - за засобами, що використовуютьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ деф≥циту або проф≥циту.

 ласиф≥кац≥¤ боргу

1.  ласиф≥кац≥¤ боргу систематизуЇ ≥нформац≥ю про вс≥ боргов≥ зобов'¤занн¤ держави, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
2. Ѕорг класиф≥куЇтьс¤ за типом кредитора та за типом боргового зобов'¤занн¤.

—кладов≥ частини бюджету

1. Ѕюджет може складатис¤ ≥з загального та спец≥ального фонд≥в.
2. «агальний фонд бюджету включаЇ:
1) вс≥ доходи бюджету, кр≥м тих, що призначен≥ дл¤ зарахуванн¤ до спец≥ального фонду;
2) вс≥ видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;
3) ф≥нансуванн¤ загального фонду бюджету.
3. —пец≥альний фонд бюджету включаЇ:
1) бюджетн≥ призначенн¤ на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;
2) гранти або дарунки (у варт≥сному обрахунку), одержан≥ розпор¤дниками бюджетних кошт≥в на конкретну мету;
3) р≥зницю м≥ж доходами ≥ видатками спец≥ального фонду бюджету.
4. –озпод≥л бюджету на загальний та спец≥альний фонди визначаЇтьс¤ законом про ƒержавний бюджет ”крањни. ƒжерела формуванн¤ спец≥ального фонду визначаютьс¤ виключно законами ”крањни.
5. ѕ≥дставою дл¤ р≥шенн¤ в≥дпов≥дноњ ради про створенн¤ спец≥ального фонду у склад≥ м≥сцевого бюджету може бути виключно закон про ƒержавний бюджет ”крањни.
6. ѕередача кошт≥в м≥ж загальним та спец≥альним фондами бюджету дозвол¤Їтьс¤ т≥льки в межах бюджетних призначень шл¤хом внесенн¤ зм≥н до закону про ƒержавний бюджет ”крањни чи р≥шенн¤ в≥дпов≥дноњ ради.
7. ѕлатеж≥ за рахунок спец≥ального фонду зд≥йснюютьс¤ в межах кошт≥в, що над≥йшли до цього фонду на в≥дпов≥дну мету.
8. —творенн¤ позабюджетних фонд≥в органами державноњ влади, органами влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та ≥ншими бюджетними установами не допускаЇтьс¤.

Ѕюджетна система ”крањни ірунтуЇтьс¤ на таких принципах:
1) принцип Їдност≥ бюджетноњ системи ”крањни - Їдн≥сть бюджетноњ системи ”крањни забезпечуЇтьс¤ Їдиною правовою базою, Їдиною грошовою системою, Їдиним регулюванн¤м бюджетних в≥дносин, Їдиною бюджетною класиф≥кац≥Їю, Їдн≥стю пор¤дку виконанн¤ бюджет≥в та веденн¤ бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥;
2) принцип збалансованост≥ - повноваженн¤ на зд≥йсненн¤ витрат бюджету повинн≥ в≥дпов≥дати обс¤гу надходжень до бюджету на в≥дпов≥дний бюджетний пер≥од;

3) принцип самост≥йност≥ - ƒержавний бюджет ”крањни та м≥сцев≥ бюджети Ї самост≥йними. ƒержава коштами державного бюджету не несе в≥дпов≥дальност≥ за бюджетн≥ зобов'¤занн¤ орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ќргани влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ коштами в≥дпов≥дних бюджет≥в не несуть в≥дпов≥дальност≥ за бюджетн≥ зобов'¤занн¤ одне одного, а також за бюджетн≥ зобов'¤занн¤ держави. —амост≥йн≥сть бюджет≥в забезпечуЇтьс¤ закр≥пленн¤м за ними в≥дпов≥дних джерел доход≥в, правом в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади, орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ на визначенн¤ напр¤м≥в використанн¤ кошт≥в в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, правом ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та в≥дпов≥дних рад самост≥йно ≥ незалежно одне в≥д одного розгл¤дати та затверджувати в≥дпов≥дн≥ бюджети;

4) принцип повноти - до складу бюджет≥в п≥дл¤гають включенню вс≥ надходженн¤ до бюджет≥в та витрати бюджет≥в, що зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до нормативно-правових акт≥в орган≥в державноњ влади, орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
5) принцип обгрунтованост≥ - бюджет формуЇтьс¤ на реал≥стичних макропоказниках економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету ≥ витрат бюджету, що зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до затверджених методик та правил;
6) принцип ефективност≥ - при складанн≥ та виконанн≥ бюджет≥в ус≥ учасники бюджетного процесу мають прагнути дос¤гненн¤ запланованих ц≥лей при залученн≥ м≥н≥мального обс¤гу бюджетних кошт≥в та дос¤гненн¤ максимального результату при використанн≥ визначеного бюджетом обс¤гу кошт≥в;

1	2

Ќазва: Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5028 прочитано)