ƒержавне регулюванн¤ > ¬идатки бюджету на культурно-просв≥тницьк≥ установи

¬идатки бюджету на культурно-просв≥тницьк≥ установи

ѕлан

¬идатки бюджету на виплату пенс≥й окремим категор≥¤м громад¤н.

‘≥нансуванн¤ заклад≥в ≥ програм соц≥ального забезпеченн¤ неповнол≥тн≥х ≥ молод≥.

¬идатки на утриманн¤ будинк≥в-≥нтернат≥в дл¤ престар≥лих та ≥нвал≥д≥в.

¬идатки, пов'¤зан≥ з л≥кв≥дац≥Їю насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи.

1. ¬идатки бюджету на виплату пенс≥й окремим категор≥¤м громад¤н

ѕенс≥йне забезпеченн¤ завжди в≥д≥гравало пом≥тну роль у д≥¤льност≥ будь-¤коњ держави. « прийн¤тт¤м «акон≥в ”крањни "ѕро пенс≥йне забезпеченн¤", "ѕро пенс≥йне забезпеченн¤ в≥йськовослужбовц≥в та ос≥б начальницького ≥ р¤дового складу орган≥в внутр≥шн≥х справ", "ѕро статус ≥ соц≥альний захист гро≠мад¤н, ¤к≥ постраждали внасл≥док „орнобильськоњ катастро≠фи", "ѕро державну службу" та низки ≥нших законодавчих акт≥в практично завершивс¤ процес створенн¤ Їдиноњ всеохоплюючоњ системи пенс≥йного забезпеченн¤ в ”крањн≥.

ѕенс≥йне забезпеченн¤ в ”крањн≥ Ї державною системою, ¤ка становить основну складову системи соц≥ального захисту населенн¤. –еал≥зац≥ю державноњ пол≥тики у сфер≥ пенс≥йного забезпеченн¤ зд≥йснюЇ ћ≥н≥стерство прац≥ та соц≥альноњ пол≥≠тики й ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни. ”правл≥нн¤ ф≥нансами пенс≥йного забезпеченн¤ зд≥йснюЇ ѕенс≥йний фонд ”крањни, а об≥г кошт≥в у пенс≥йн≥й систем≥ в≥дбуваЇтьс¤ через банк≥вськ≥ установи та в≥дд≥ленн¤ зв'¤зку.

—истема охоплюЇ вс≥х непрацездатних громад¤н похилого в≥ку, ≥нвал≥д≥в, ос≥б, котр≥ втратили годувальника, виплати ¤ким провод¤тьс¤ у форм≥ пенс≥й, надбавок ≥ п≥двищень до пенс≥й, компенсац≥йних виплат, додаткових пенс≥й.

 ошти на реал≥зац≥ю ƒержавноњ пенс≥йноњ програми форму≠ютьс¤ за рахунок надходжень в≥д:

Ч обов'¤зкових внеск≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й;

Ч обов'¤зкових внеск≥в громад¤н;

Ч додаткових ≥ спец≥альних збор≥в;

Ч кошт≥в державного бюджету;

Ч ≥нших надходжень.

ћ≥н≥мальна трудова виплата, що зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро пенс≥йне забезпеченн¤", складаЇтьс¤ ≥з розрахункового розм≥ру м≥н≥мальноњ пенс≥њ за в≥ком 50 грив≠н≥ та ц≥льовоњ грошовоњ допомоги. ћ≥н≥мальна виплата станом на 1 кв≥тн¤ 2003 року становила 80 гривень.

” межах м≥н≥мальноњ пенс≥њ за в≥ком-станом на 1 с≥чн¤ 2001 року пенс≥¤ була призначена 1048101 особ≥, що становить 7,9 в≥дсотка загальноњ чисельност≥ пенс≥онер≥в. —таном на 1 с≥ч≠н¤ 2001 року виплати разом ≥з ц≥льовою допомогою одержують 3,4 млн. ос≥б, у тому числ≥ 1,9 млн. пенс≥онер≥в за в≥ком при повному стаж≥ роботи, що становить 14,5 % загальноњ чисель≠ност≥ пенс≥онер≥в.

ѕенс≥њ по старост≥ й за вислугу рок≥в становили на 1 с≥чн¤ 2001 року 75 в≥дсотк≥в в≥д ус≥х пенс≥й, що призначаютьс¤ в≥дпо≠в≥дно до «акону ”крањни "ѕро пенс≥йне забезпеченн¤". «агаль≠ний пенс≥йний в≥к становить: 55 рок≥в Ч дл¤ ж≥нок, 60 рок≥в Ч дл¤ чолов≥к≥в. ƒл¤ призначенн¤ повноњ трудовоњ пенс≥њ за в≥ком необх≥дно мати 20 рок≥в трудового стажу дл¤ ж≥нок, 25 рок≥в Ч дл¤ чолов≥к≥в.

ѕенс≥њ при неповному стаж≥ станом на 1 с≥чн¤ 2001 року ≥з загальноњ чисельност≥ пенс≥онер≥в одержували 172957 ос≥б, або 1,6% в≥д загальноњ чисельност≥ пенс≥онер≥в за в≥ком.

≤з числа пенс≥онер≥в, ¤к≥ одержували пенс≥њ станом на 1 с≥ч≠н¤ 2001 року, пенс≥њ на п≥льгових умовах за списком є 1 вип≠лачувалис¤: ж≥нкам у в≥ц≥ до 55 рок≥в Ч 81217 особам, чолов≥≠кам у в≥тт≥ до 60 рок≥в Ч 161577 особам.

” загальн≥й чисельност≥ пенс≥онер≥в пенс≥онери-≥нвал≥ди станом на 1 с≥чн¤ 2001 року становили 16,2 в≥дсотка. ≤з числа ≥нвал≥д≥в ≤ та II групи чолов≥к≥в до 60 рок≥в Ч 262805 ос≥б, ж≥≠нок до 55 рок≥в Ч 206111 ос≥б.

ѕенс≥њ у раз≥ втрати годувальника становл¤ть 8,2 в≥дсотка в≥д ус≥х пенс≥й, що були призначен≥ станом на 1 с≥чн¤ 2001 ро≠ку в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро пенс≥йне забезпеченн¤". «агальна чисельн≥сть пенс≥онер≥в, ¤к≥ одержують пенс≥ю у раз≥ втрати годувальника, Ч 841114 ос≥б, ≥з них: на одного непра≠цездатного Ч 596126 ос≥б (70,9%); на двох непрацездатних Ч 183663 особи (21,8%); на трьох ≥ б≥льше Ч 61355 ос≥б (7,3%).

’арактерними рисами ≥снуючоњ пенс≥йноњ системи Ї низький р≥вень пенс≥й, стар≥нн¤ населенн¤, зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ достро≠кових пенс≥онер≥в, нестача кошт≥в у ѕенс≥йному фонд≥. “ому вкрай гострою стаЇ проблема реформуванн¤ пенс≥йного забезпе≠ченн¤. Ќайпроблемн≥шими питанн¤ми продовжують залишатис¤: низьк≥ розм≥ри пенс≥й; в≥дсутн≥сть диференц≥ац≥њ трудових пенс≥й ≥ в≥дсутн≥сть джерел ф≥нансуванн¤ пенс≥й пенс≥онерам у с≥льськ≥й м≥сцевост≥; наданн¤ в≥дстрочок, розстрочок ≥ списанн¤ заборгова≠ност≥ ≥з сплати збору на обов'¤зкове державне пенс≥йне страху≠ванн¤, що набуло системного характеру; пост≥йне зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ п≥льгових категор≥й пенс≥онер≥в; недостатнЇ пенс≥йне забезпеченн¤ ос≥б, ¤к≥ отримують пенс≥њ через ≥нвал≥дн≥сть та у ра≠з≥ втрати годувальника; невизначен≥сть пор¤дку управл≥нн¤ тим≠часово в≥льними коштами ѕенс≥йного фонду тощо.

” рамках ≥снуючоњ пенс≥йноњ системи цих проблем не розв'¤зати. «астосуванн¤ в подальшому принципу, за ¤ким сьогод≠н≥ проводитьс¤ п≥двищенн¤ м≥н≥мальних пенс≥й, дискредитува≠тиме ≥дею соц≥альноњ справедливост≥ щодо тих пенс≥онер≥в, хто працював довше ≥ мав б≥льший зароб≥ток (тобто зробив б≥льший внесок у систему соц≥ального забезпеченн¤), призведе до зр≥в≠н¤л≥вки. Ќаступн≥ кроки з п≥двищенн¤ розм≥р≥в пенс≥й сл≥д зосередити на поступовому зб≥льшенн≥ (зн¤тт≥) ≥снуючих макси≠мальних обмежень у розм≥рах пенс≥й, що нараховуютьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро пенс≥йне забезпеченн¤".

≤стотною проблемою, ¤ку матиме сол≥дарна пенс≥йна систе≠ма ”крањни в майбутн≥ дес¤тил≥тт¤, Ї зменшенн¤ к≥лькост≥ пра≠ц≥вник≥в при одночасному зб≥льшенн≥ к≥лькост≥ пенс≥онер≥в. ÷е загальнолюдська проблема стар≥нн¤ населенн¤, задл¤ розв'¤≠занн¤ ¤коњ б≥льш≥сть крањн св≥ту реформували або прагнуть ре≠формувати власн≥ пенс≥йн≥ системи.

ѕрот¤гом найближчого часу необх≥дно запровадити так≥ за≠ходи:

Ч поступово розширити пер≥од ≥ сукупний дох≥д, ¤к≥ вико≠ристовуютьс¤ ¤к база дл¤ розрахунку пенс≥њ;

Ч запровадити жорстк≥ш≥ нормативн≥ положенн¤, спр¤мо≠ван≥ проти зловживань у пенс≥йн≥й систем≥, скасувати вс≥ ≥нш≥ соц≥альн≥ п≥льги, ¤к≥ до нењ прив'¤зан≥, та положенн¤ щодо ви≠н¤ткових прив≥лењв;

Ч у плат≥жних в≥домост¤х зазначати суми в≥драхувань пра≠ц≥вник≥в ≥ роботодавц≥в до пенс≥йних фонд≥в, щоб п≥дн¤ти св≥≠дом≥сть щодо витрат на пенс≥йне забезпеченн¤;

Ч зменшити суми пенс≥йних в≥драхувань ≥з метою знижен≠н¤ ф≥нансового тиску на платник≥в;

Ч поступово, за рахунок зменшенн¤ т≥ньового сектору зб≥льшувати к≥льк≥сть платник≥в пенс≥йних внеск≥в.

ƒержава зобов'¤зана привести п≥д законодавче регулюванн¤ окрем≥ приватн≥ пенс≥йн≥ фонди, ¤к≥ вже д≥ють, унеможливити њхнЇ банкрутство чи будь-¤к≥ шахрайства з коштами њх вкладник≥в.

≤снують й ≥нш≥ причини, ¤к≥ наст≥йливо потребують розв'¤≠занн¤ проблеми пенс≥йного забезпеченн¤.

—истема пенс≥йного забезпеченн¤ маЇ стати, нарешт≥, сис≠темою соц≥ального страхуванн¤, самодостатньою, ф≥нансове стаб≥льною системою, ¤ка задовольн¤тиме право вс≥х њњ учасни≠к≥в на належне пенс≥йне забезпеченн¤ ≥з дос¤гненн¤м ними пенс≥йного в≥ку.

“ому на виконанн¤ ќсновних напр¤м≥в реформуванн¤ пен≠с≥йного забезпеченн¤ в ”крањн≥, затверджених в≥дпов≥дним ”ка≠зом ѕрезидента у 1998 роц≥,  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в розроблено ≥ направлено на розгл¤д ¬ерховноњ –ади проекти закон≥в ”крањни "ѕро загальнообов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤" та "ѕро недержавне пенс≥йне забезпеченн¤". ÷ими законопроек≠тами передбачене створенн¤ трир≥вневоњ пенс≥йноњ системи, на першому р≥вн≥ ¤коњ за принципом сол≥дарност≥ покол≥нь ≥ за≠гальнообов'¤зкового соц≥ального страхуванн¤ встановлюЇтьс¤ пр¤ма залежн≥сть майбутнього розм≥ру пенс≥й в≥д страхового стажу та розм≥ру сплачених внеск≥в, на другому Ч накопичен≠н¤ пенс≥йних внеск≥в на особистих рахунках громад¤н, на тре≠тьому Ч добров≥льне недержавне пенс≥йне страхуванн¤.

2. ‘≥нансуванн¤ заклад≥в ≥ програм соц≥ального забезпеченн¤ неповнол≥тн≥х ≥ молод≥

—оц≥альний захист позбавлених с≥мейного вихованн¤ д≥тей зд≥йснюЇтьс¤ в ”крањн≥ спец≥альними установами Ч притулка≠ми дл¤ неповнол≥тн≥х. —творенн¤ цих установ передбачено «а≠коном ”крањни "ѕро органи ≥ служби у справах неповнол≥тн≥х та спец≥альн≥ установи дл¤ неповнол≥тн≥х", а д≥¤льн≥сть њх регу≠люЇтьс¤ ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро затвер≠дженн¤ типового положенн¤ про притулок дл¤ неповнол≥тн≥х ≥ служб у справах неповнол≥тн≥х" в≥д 09.06.97 р. є 565.

ѕритулок дл¤ неповнол≥тн≥х Ч це заклад соц≥ального захис≠ту, створений дл¤ тимчасового перебуванн¤ у ньому неповно≠л≥тн≥х д≥тей в≥ком в≥д 3 до 18 рок≥в. ƒ≥ти, ¤к≥ потрапл¤ють до притулку, отримують необх≥дну медичну допомогу, забезпечу≠ютьс¤ од¤гом ≥ харчуванн¤м.

ѕрац≥вники притулк≥в провод¤ть роботу ≥з встановленн¤ особи неповнол≥тнього.  оли особу дитини нарешт≥ встановле≠но, приймаЇтьс¤ р≥шенн¤ про його подальшу долю: притулок спов≥щаЇ батьк≥в про м≥сцезнаходженн¤ дитини або порушуЇ питанн¤ щодо позбавленн¤ батьк≥в батьк≥вських прав, прит¤гненн¤ њх до адм≥н≥стративноњ чи крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥. “аким чином, притулки дл¤ неповнол≥тн≥х Ї необх≥дними тепер закла≠дами соц≥ального захисту неповнол≥тн≥х, поверненн¤ њх до нор≠мального житт¤.

јналог≥чних заклад≥в в ”крањн≥ не ≥снувало до 1996 року. —творенн¤ притулк≥в розпочалос¤ в 1997 роц≥ й тривало прот¤≠гом 1998-1999 рок≥в. “аким чином, ¤кщо к≥льк≥сть ≥нших соц≥≠ально-культурних заклад≥в скорочувалас¤, мережа притулк≥в зростала. Ќин≥ в ”крањн≥ д≥Ї 81 притулок на 3482 м≥сц¤. ” де¤ких м≥стах, населених пунктах виникли притулки на 10-15 м≥сць при типовому притулку - 50 м≥сць. —творенн¤ таких др≥бних заклад≥в не завжди доц≥льне. “ому сл≥д упор¤дкувати мережу притулк≥в дл¤ неповнол≥тн≥х шл¤хом л≥кв≥дац≥њ притулк≥в з низь≠кою завантажен≥стю та зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ м≥сць у вже д≥ючих.

1	2

Ќазва: ¬идатки бюджету на культурно-просв≥тницьк≥ установи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1622 прочитано)