≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќрган≥зац≥¤ ф≥нансовоњ роботи та ф≥нансове забезпеченн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. ќподаткуванн¤ п≥дприЇмства

÷≥ два процеси повинн≥ забезпечувати пост≥йний р≥ст виробництва товар≥в, п≥двищувати добробут народу, б≥льш повне задоволенн¤ потреб сусп≥льства.

јле Ї ≥ другий б≥к проблеми. ћова йде про формуванн¤ потреб, управл≥нн¤ попитом. ¬ умовах ринкових в≥дносин не можна обмежуватись т≥льки вивченн¤м попиту ≥ нав≥ть його прогнозуванн¤м. Ќеобх≥дно навчитись орган≥зовувати попит, управл¤ти ним. ÷е потребуЇ проведенн¤ досл≥джень з тим, щоб науково обгрунтувати що виробити.

“орговельн≥ п≥дприЇмства можуть виконувати свою основну функц≥ю Ц задоволенн¤ попиту населенн¤ Ц т≥льки при пост≥йному його вивченн≥.

¬ивченн¤ попиту починаЇтьс¤ з визначенн¤ конкретних умов роботи магазину. ƒосв≥д роботи торговельних п≥дприЇмств св≥дчить про те, що без урахуванн¤ р≥зних фактор≥в, що впливають на попит, неможлива правильна орган≥зац≥¤ торг≥вл≥.

≤з всього р≥зноман≥тт¤ товар≥в, що Ї на ринку, покупц≥ хочуть придбати т≥льки т≥, ¤к≥ в≥дпов≥дають њх смакам ≥ бажанн¤м. ¬ цих умовах важко переоц≥нити значенн¤ роботи по вивченню попиту покупц≥в ≥ конТюнктури торг≥вл≥. јле ще й до сих п≥р в торг≥вл≥ ≥ промисловост≥ ≥снуЇ думка, що при недостатньому забезпеченн≥ товарами попит покупц≥в вивчати марно, особливо це в≥дноситьс¤ до продовольчих товар≥в.

ѕроте необх≥дно врахувати те, що вивченн¤м потреб товар≥в займались ще в 20-т≥ роки. Ќав≥ть в т¤жк≥ роки нашоњ держави ц¤ робота не Ї зайвою.

Ќерозум≥нн¤ значенн¤ ц≥Їњ роботи в наш час можна по¤снити т≥льки небажанн¤м вникати в сутн≥сть економ≥ки держави, небажанн¤м розум≥ти, що без вивченн¤ попиту покупц≥в ≥ законом≥рностей його розвитку, без анал≥зу фактор≥в, що впливають на його зм≥ни, неможливо планувати розвиток галузей народного господарства в ц≥лому, а в магазини неможливо правильно орган≥зувати завезенн¤ товар≥в.

ѕопит виступаЇ ¤к платоспроможна потреба. ѕлатоспроможний попит розвиваЇтьс¤ п≥д впливом комплексу р≥зноман≥тних економ≥чних ≥ соц≥альних фактор≥в. ¬ир≥шальними Ї виробництво (його р≥вень, обТЇм, орган≥зац≥¤ ≥ структура), грошов≥ доходи населенн¤, ц≥ни на демограф≥чн≥ фактори.

ќсновн≥ задач≥ вивченн¤ попиту у ф≥рмових магазинах викладен≥ у “иповому положенн≥ про служби вивченн¤ попиту в промисловост≥ ≥ включають в себе: вивченн¤ споживчих оц≥нок асортименту ≥ ¤кост≥ ≥снуючих вироб≥в, а також попиту населенн¤ на нов≥ товари, ¤к≥ плануютьс¤ до масового випуску.

ƒл¤ цього прац≥вники ф≥рмового магазину повинн≥ проводити разом ≥з спец≥ал≥стами представник≥в п≥дприЇмства-виготовлювача роботу в такому напр¤мку: встановити перел≥к товар≥в ¤к≥ користуютьс¤ п≥двищеним попитом, або навпаки, понижуваним, ≥ причини цього, вести обл≥к продажу товар≥в, товарних залишк≥в, проводити анкетн≥ опитуванн¤, виставки-продаж≥, ви¤вл¤ти вимоги покупц≥в до асортименту, ¤кост≥, розфасовки, упаковки, скласти зв≥т про конТюнктуру ринку продукц≥њ, що виробл¤Ї п≥дприЇмство.

“аким чином ф≥рмов≥ магазини зосереджують свою увагу на вивченн≥ споживчих оц≥нок товар≥в. « ц≥Їю метою вони використовують р≥зн≥ методи.

’арактерною особлив≥стю попиту на продовольч≥ товари Ї фактична в≥дсутн≥сть в≥дкладеного попиту, що очевидно дл¤ вс≥х, так ¤к людина маЇ приймати њжу щоденно. “ому основна задача вивченн¤ попиту в магазин≥ Ц це вивченн¤ покупцевих звичок, оц≥нок товару ≥ тих зм≥н, що в≥дбуваютьс¤ в асортиментн≥й структур≥ попиту.

ѕри вивченн≥ попиту в магазин≥ визначають в≥дношенн¤ до того чи ≥ншого товару ≥ до всього асортименту товар≥в, що Ї в магазин≥, ¤к зм≥нюЇтьс¤ це в≥дношенн¤ ≥ причини цього, це не виключаЇ необх≥дност≥ вивченн¤ обТЇму потреб у тому чи ≥ншому товар≥.

ѕопит покупц≥в вивчають у трьох аспектах:

реал≥зований;

незадоволений;

попит, що формуЇтьс¤.

–еал≥зований попит Ц це фактично задоволений попит при даному склад≥ пропозиц≥њ ≥ д≥ючому р≥вн≥ ц≥н. јле реал≥зований попит не завжди в≥дображаЇ весь обТЇм предТ¤вленого попиту, особливо в пер≥од нестач≥ товар≥в, то необх≥дно вивчати ≥ незадоволений попит.

ѕ≥д незадоволеним попитом розум≥ють попит на товари, ¤к≥ в≥дсутн≥ в продажу по р≥зним причинам в даний момент, або товари, ¤к≥ не в≥дпов≥дають вимогам покупц≥в.

ѕопит, що формуЇтьс¤ Ц це попит, ¤кий створюЇтьс¤ п≥д впливом зм≥ни асортименту товар≥в, при по¤в≥ товар≥в-новинок, зм≥ни ¤к≥сних показник≥в товар≥в (наприклад, проценту жирност≥ молока, сметани тощо), а також упаковки, розфасовки п≥д впливом реклами та ≥нших м≥роприЇмств, що пропагують поживну ц≥нн≥сть ≥ достоњнство тих чи ≥нших товар≥в, зм≥н ¤к≥сних вимог самими покупц¤ми.

–еал≥зований попит в магазин≥ вивчають, в основному, балансовим методом (дл¤ швидкопсувних продукт≥в), ¤ких пол¤гаЇ в обл≥ку продажу товар≥в, виход¤чи ≥з запас≥в на початок пер≥оду, що враховуЇтьс¤, надходженн¤ ≥ запас≥в на к≥нець пер≥оду, а також методом простого спостереженн¤ (дл¤ вс≥х продовольчих товар≥в).

ѕр¤ме спостереженн¤ пол¤гаЇ у систематичному (пост≥йному) обл≥ку фактичного продажу, запас≥в ≥ надходженн¤, в оц≥нц≥ за допомогою одн≥Їњ покупки певного товару.

ћаючи дан≥ про одну середню покупку конкретного товару за дек≥лька дн≥в, можна достатньо точно встановити обТЇм попиту на т≥ чи товари дл¤ поточного поповненн¤.

ћетод експертних оц≥нок розм≥ру одн≥Їњ покупки застосовують продавц≥, ¤к≥ виход¤ть ≥з досв≥ду щоденноњ роботи, достатньо точно визначають середн≥й розм≥р одн≥Їњ покупки. ”точнювати можна не менше одного разу на п≥вр≥чч¤.

Ќаприклад, за день продано 50 кг сиру У арпатськогоФ, всього обслужено 25 покупц≥в 50 : 25 = 200 грам. ÷е означаЇ що середн≥й розм≥р продажу сиру в магазин≥ складаЇ в цей пер≥од 200 грам.

ѕрактика св≥дчить, що достатньо один раз в м≥с¤ць проводити таких обл≥к ≥ на ц≥й основ≥ робити замовленн¤ на товари.

Ќайб≥льш ефективним методом вивченн¤ незадоволеного попиту Ї опитуванн¤ покупц≥в. ÷ей метод досить трудом≥сткий ≥ продавц≥ ще не оволод≥ли ним.

ќпитуванн¤ можуть бути усними ≥ письмовими анкетами.

ћетод опитуванн¤ може застосовуватись ≥ дл¤ вивченн¤ попиту, що формуЇтьс¤.

 рањни, де вивченн¤м попиту займаютьс¤ вже давно, мають багатий досв≥д проведенн¤ опитуванн¤. Ќаприклад в —Ўј по двох Ц трьох питанн¤ можуть встановити, що покупець купить, що не купить ≥ чому.

Ќайб≥льш трудоЇмким Ї метод анкетного опитуванн¤. його застосовують в тому випадку, коли неможливо отримати ≥нформац≥ю другим шл¤хом (анал≥з ≥ оперативноњ ≥нформац≥њ, бес≥ди з продавц¤ми ≥ покупц¤ми та ≥нше).

ѕри використанн≥ такого методу необх≥дно провести таку роботу:

розробити анкету (бланк опитуванн¤):

визначити перел≥к питань, що необх≥дно включити в анкету;

скласти вар≥ант анкети ≥ обговорити њњ з продавц¤ми, зав≥дуючими секц≥¤ми;

орган≥зувати проведенн¤ опитуванн¤:

створити ц≥леспр¤мовану рекламу;

провести ≥нструктаж продавц≥в;

провести опитуванн¤ покупц≥в.

п≥дбити п≥дсумки:

з≥брати анкети;

обчислити анкети, узагальнити зауваженн¤ покупц≥в;

зробити анал≥з, скласти ≥нформац≥ю;

отриман≥ результати опитуванн¤ використовувати при обгрунтуванн≥ вимог до виробника, постачальника, дл¤ поточного поповненн¤ товар≥в ≥ на найближчий м≥с¤ць, квартал.

÷¤ робота трудом≥стка ≥ вимагаЇ спец≥альноњ служби по вивченн≥ попиту.

Ќажаль, такоњ служби по вивченн≥ попиту в магазин≥ Уќрх≥де¤Ф немаЇ.

ƒуже актуальною проблемою в сучасних умовах Ї вивченн¤ формуючого попиту населенн¤ на нов≥ товари. ¬ процес≥ вивченн¤ попиту, що формуЇтьс¤, ви¤вл¤ють в≥дношенн¤ покупц≥в до нових товар≥в ≥ визначають ту сукупн≥сть вимог, ¤к≥ предТ¤вл¤ють покупц≥ до споживчих властивостей, ¤кост≥, упаковки цих товар≥в.

ѕо сут≥, результати вивченн¤ попиту, що формуЇтьс¤, служить п≥дставою дл¤ визначенн¤ можливост≥ сер≥йного виробництва того чи ≥ншого товару.

ѕопит, що формуЇтьс¤, доц≥льно вивчати на виставках-продажах нових товар≥в. якщо опитуванн¤ ще не досить освоЇн≥ прац≥вниками торг≥вл≥ ≥ не отримали широкого розповсюдженн¤, то виставки-продаж≥ провод¤тьс¤ часто.

ƒобре п≥дготовлена виставка-продажа може служити експериментом дл¤ прогнозу попиту на той пер≥од, коли в магазин≥ буде широкий асортимент товар≥в.

«а 1998 р≥к в магазин≥ Уќрх≥де¤Ф було проведено 8 виставок-продаж. ѕроте, сл≥д в≥дм≥тити, що виставки-продаж≥ провод¤ть формально. ‘актично прац≥вники на виставках-продажах не займаютьс¤ вивченн¤м попиту. ѕросто ф≥ксують на ¤ку суму було продано товар≥в ≥ робл¤ть висновок про те, ¤кого товару необх≥дно замовити б≥льше, ¤кого менше. ÷≥ дан≥ можна отримати ≥ без виставки-продаж≥. “ому, при орган≥зац≥њ такого м≥роприЇмства. як виставка-продаж, прац≥вники магазину повинн≥ добре продумати питанн¤, в≥дпов≥д≥ на ¤к≥ хот≥ли би отримати.

ј саме, про характер ≥ зм≥ни попиту, допомогти ви¤вити причини, що викликали ц≥ зм≥ни, тенденц≥њ њх розвитку в подальшому дл¤ прогнозу на найближчий м≥с¤ць, квартал.

“аким чином можна зробити висновок про те, що основними функц≥¤ми прац≥вник≥в магазину мають бути так≥:

ѕост≥йне спостереженн¤ за рухом товар≥в ≥ умовами продажу. ÷е спостереженн¤ орган≥зовуЇ ≥ проводить товарознавець або маркетолог, котрий маЇ вести спостереженн¤ ≥ записувати њх в спец≥альний журнал;

ѕроведенн¤ виб≥ркових обстежень дл¤ обл≥ку незадоволеного попиту ≥ ви¤вленн¤ нам≥р≥в покупц≥в. ќсновним методом проведенн¤ цих спостережень Ї анкетн≥ опитуванн¤ покупц≥в та ≥нш≥;

ќбл≥к попиту, що формуЇтьс¤ шл¤хом збору в≥дгук≥в покупц≥в про товари ≥ анал≥з причин зм≥ни структури продажу;

ѕроведенн¤ виставок-продаж, дегустац≥й, що дозвол¤ють оперативно ви¤вити в≥дношенн¤ покупц≥в до асортименту ≥ ¤кост≥ товар≥в.

¬ магазин≥ необх≥дно пер≥одично п≥дводити п≥дсумки роботи по вивченню попиту, обговорювати стан торг≥вельноњ конТюнктури ≥ попиту покупц≥в, ви¤вл¤ти причини недол≥к≥в в орган≥зац≥њ товарного постачанн¤ магазину. Ќа так≥ наради доц≥льно запрошувати представник≥в сирзаводу.

¬ивченн¤ куп≥вельного попиту в магазин≥ необх≥дне дл¤ ч≥ткого формуванн¤ та поповненн¤ асортименту товар≥в. ƒан≥ вивченн¤ попиту дозвол¤ють магазинов≥ планувати потр≥бний та необх≥дний обс¤г асортименту товару.

¬ звТ¤зку з р≥зними формами куп≥вельного попиту розр≥зн¤ють пост≥йний ≥ перем≥нний асортимент товар≥в. ѕост≥йна частина асортименту задовольн¤Ї твердо сформульований попит Ц це форма попиту, ¤ка не допускаЇ взаЇмозам≥нност≥ товару (сир У√олландськийФ, майонез УѕровансальФ). “овари, на ¤к≥ зд≥йснюЇтьс¤ даний попит, повинн≥ обовТ¤зково бути в магазин≥. « перем≥нною частиною асортименту звТ¤заний ≥мпульсивний попит, ¤кий формуЇтьс¤ п≥д впливом пропозиц≥й та в процес≥ вибору товар≥в. ѕравильне поЇднанн¤ пост≥йноњ та перем≥нноњ частини асортименту створюЇ умови дл¤ повного задоволенн¤ попиту покупц≥в.

‘ормуванн¤ асортименту, це процес п≥дбору груп, вид≥в ≥ р≥зновид≥в товар≥в у в≥дпов≥дност≥ з попитом населенн¤ дл¤ б≥льшого ≥ повного задоволенн¤ його потреб.

‘ормуванн¤ асортименту зд≥йснюЇтьс¤ пост≥йно у вс≥х ланках товароруху Ц в≥д виробника до споживача. ¬ кожному з них Ц асортимент товар≥в р≥зний. ѕри цьому, в ¤кост≥ ц≥льовоњ установки формуванн¤ асортименту у вс≥х ланках товаропостачанн¤, товароруху виступаЇ торговий асортимент роздр≥бних торг≥вельних п≥дприЇмств.

Ќеобх≥дна умова безпереб≥йного постачанн¤ роздр≥бноњ торг≥вельноњ мереж≥ товарами в установленому асортимент≥ Ц це створенн¤ оптимального асортименту товар≥в в магазин≥. “ому правильне наукове обгрунтуванн¤ асортименту ¤вл¤Ї собою важливу функц≥ю комерц≥йноњ служби магазину.

ƒокумент, ¤кий встановлюЇ асортимент товар≥в дл¤ конкретного магазину, Ї обовТ¤зковий асортиментний перел≥к товар≥в.

¬ обовТ¤зковому перел≥ку товар≥в передбачаЇтьс¤ групова ≥ внутр≥шньогрупова структура асортименту товару. ѕри цьому, по кожному виду товар≥в вказуЇтьс¤ к≥льк≥сть р≥зновид≥в р≥чного ≥ не знижуючого асортименту.

ѕ≥д р≥чним асортиментом розум≥ють к≥льк≥сть р≥зновид≥в кожного виду товар≥в, ¤к≥ пост≥йно мають надходити в магазин.

–озробка обовТ¤зкових асортиментних показник≥в ≥ перел≥ку товар≥в зд≥йснюЇтьс¤ в три етапи:

- на першому етап≥ встановлюЇтьс¤ груповий асортимент товар≥в;

- на другому етап≥ розраховуЇтьс¤ число р≥зновид≥в товар≥в, надходженн¤ ¤ких передбачаЇтьс¤ в наступному роц≥ (р≥чний асортимент);

- на третьому етап≥ визначаЇтьс¤ м≥н≥мальна необх≥дн≥сть в к≥лькост≥ р≥зновид≥в товару, ¤ка новинка пост≥йно знаходитьс¤ в магазин≥.

√оловна мета затверджених асортиментних перел≥к≥в дл¤ роздр≥бноњ торг≥вельноњ мереж≥ пол¤гаЇ у створенн≥ умов дл¤ контролю та управл≥нн¤ за повнотою ≥ стаб≥льн≥стю асортименту товар≥в в магазин≥.

ѕовнота ≥ стаб≥льн≥сть асортименту роздр≥бних торговельних п≥дприЇмств визначаЇтьс¤ за допомогою показник≥в: коеф≥ц≥Їнт≥в повноти ≥ стаб≥льност≥ асортименту.

 оеф≥ц≥Їнт повноти асортименту розраховують ¤к в≥дношенн¤ фактичноњ к≥лькост≥ р≥зновид≥в товар≥в, що Ї в продаж≥, до к≥лькост≥ р≥зновид≥в товар≥в, що передбачен≥ асортиментним перел≥ком.

ƒл¤ магазину Уќрх≥де¤Ф асортиментним перел≥ком передбачено 60 одиниць р≥зновид≥в товар≥в. Ќа момент перев≥рки (1 лютого 1999 року) в продаж≥ нараховувалось 53 одиниц≥.  оеф≥ц≥Їнт повноти асортименту (53:60) складаЇ 0,9.

ƒл¤ б≥льш правильноњ оц≥нки товарного асортименту, його повноту доповнюють визначенн¤м коеф≥ц≥Їнту стаб≥льност≥ асортименту. ¬≥н розраховуЇтьс¤ за формулою:

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ ф≥нансовоњ роботи та ф≥нансове забезпеченн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. ќподаткуванн¤ п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7047 прочитано)