≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќрган≥зац≥¤ ф≥нансовоњ роботи та ф≥нансове забезпеченн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. ќподаткуванн¤ п≥дприЇмства

“рет≥м важливим елементом любого роздр≥бного п≥дприЇмства ¤вл¤Їтьс¤ атмосфера магазину. ” кожного торгового п≥дприЇмства сво¤ план≥ровка, ¤ка може полегшити або утруднити просуванн¤ покупц≥в.  ожний магазин справл¤Ї враженн¤: розк≥шний або похмурий, чистий, брудний та ≥нше. ћагазин повинен вт≥лювати в соб≥ атмосферу, ¤ка в≥дпов≥даЇ смакам споживач≥в ц≥льового ринку ≥ позитивно впливаЇ на зд≥йсненн¤ покупок. јтмосферу створюють творч≥ прац≥вники, ¤к≥ знають, ¤к поЇднати зоров≥, слухов≥ та ≥нш≥ подразники дл¤ дос¤ганн¤ бажаного ефекту.

 лючовим фактором конкуренц≥њ ≥ одночасно характеристикою ¤кост≥ товар≥в ¤вл¤ютьс¤ ц≥ни. «датн≥сть магазину робити ретельно продуман≥ закупки найважлив≥ша складова його усп≥шноњ д≥¤льност≥.  р≥м цього, до встановленн¤ ц≥н сл≥д п≥дходити дуже уважно ≥ по другим причинам. на де¤к≥ товари можна робити низьк≥ нац≥нки з метою перетворенн¤ цих товар≥в в Узаманювач≥вФ або Узбиткових л≥дер≥вФ в над≥њ на те, що в пошуках необх≥дних товар≥в, заодно купл¤ть ≥ друг≥ товари з б≥льш високими нац≥нками.  р≥м того, кер≥вництво п≥дприЇмств необх≥дно волод≥ти мистецтвом уц≥нки товар≥в упов≥льненоњ реал≥зац≥њ, наприклад, магазини, що реал≥зують взутт¤ розраховують продати 50 % товар≥в з нац≥нкою 60 %; 25 % товару Ц з нац≥нкою 40 %, а решта 25 % - зовс≥м без нац≥нки. ÷е зниженн¤ ц≥н вже передбачено в њх первоначальному р≥вн≥.

ƒл¤ приваблюванн¤ споживач≥в магазини користуютьс¤ звичайними засобами стимулюванн¤ Ц рекламою, методом особистого продажу, засобами по стимулюванню збуту ≥ пропагандою. –оздр≥бн≥ п≥дприЇмства дають рекламу в газетах, по рад≥о, телебаченню. „ас в≥д часу масову рекламу доповнюють листами, ¤к≥ вручають особисто ≥ в≥дправленн¤м по пошт≥. ќсобистий продаж вимагаЇ ретельного навчанн¤ продавц≥в прийомам встановленн¤ контакту з покупц¤ми, задоволенн¤ потреб споживач≥в, пор¤дку розр≥шенн¤ конфл≥кт≥в. —тимулюванн¤ збуту може виражатис¤ в проведенн≥ внутримагазинних демонстрац≥й товар≥в, використанн≥ зарахункових талон≥в, роз≥груванн¤м приз≥в та ≥нше. –оздр≥бн≥ п≥дприЇмства, у ¤ких Ї що розказати ц≥кавого завжди можуть скористатись й приймами пропаганди.

¬иб≥р м≥сц¤ розташуванн¤ магазину один з вир≥шальних конкурентних фактор≥в з точки зору можливостей залученн¤ покупц≥в. ѕокупц≥, наприклад, ¤к правило, вибирають той ун≥версам, ¤кий знаходитьс¤ до них найближче. ”н≥вермаги, спец≥ал≥зован≥ магазини особливо ретельно вибирають м≥сце дл¤ розм≥щенн¤ свого п≥дприЇмства, користуючись дл¤ цього самими досконалими методами вибору ≥ оц≥нки д≥л¤нок.

” симулюванн≥ розвитку ≥ п≥двищенн≥ ефективност≥ торг≥вл≥, в≥д чого значною м≥рою залежить р≥вень задоволенн¤ потреб населенн¤ у товарах широкого вжитку та р≥зних послугах, велике значенн¤ маЇ конкуренц≥¤.  онкуренц≥¤ у роздр≥бн≥й торг≥вл≥ спри¤Ї перш за все розвитку матер≥ально-техн≥чноњ бази ≥ п≥двищенню ефективност≥ њњ використанн¤. “акий висновок Ї законом≥рним з р¤ду причин. ѕо-перше, завоюванн¤ б≥льшоњ частини споживчого ринку, або його сегмента, що становить один ≥з стратег≥чних напр¤мк≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмств торг≥вл≥, Ї можливим лише за на¤вност≥ б≥льше розвиненоњ ≥ краще техн≥чно оснащеноњ, н≥ж у конкурент≥в, роздр≥бноњ торг≥вельноњ мереж≥. ѕо-друге, конкуруюч≥ на споживчому ринку п≥дприЇмства зац≥кавлен≥ не т≥льки у розвитку роздр≥бноњ мереж≥, але й у так≥й њњ орган≥зац≥њ, ¤к розташуванн¤ на територ≥њ м≥ста, спец≥ал≥зац≥¤ застосуванн¤ рац≥ональних дл¤ покупц≥в режим≥в прац≥, ≥ врешт≥ б≥льш ефективне, н≥ж у конкурент≥в, використанн¤ ц≥Їњ мереж≥.

ѕор¤д ≥з цим, конкуренц≥¤ у торг≥вл≥ вимагаЇ в≥д конкуруючих п≥дприЇмств безперервного пол≥пшенн¤ системи товаропостачанн¤ роздр≥бноњ торговельноњ мереж≥ та п≥двищенн¤ њњ ефективност≥. Ќеобх≥дн≥сть вир≥шенн¤ цих завдань зумовлена тим, що те або ≥нше п≥дприЇмство може дос¤гти кращих у пор≥вн¤н≥ з конкурентами к≥нцевих результат≥в значною м≥рою завд¤ки зниженню витрат на орган≥зац≥ю доставл¤нн¤ товар≥в до роздр≥бноњ мереж≥, м≥н≥м≥зац≥њ товарних запас≥в, забезпеченню њх збер≥ганн¤ та зниженню витрат щодо п≥дготовки товар≥в до продажу. –азом з тим робота в цьому напр¤мку н≥¤кою м≥рою не маЇ впливати на скороченн¤ ширини та глибини товарного асортименту, його ст≥йкост≥, оск≥льки забезпеченн¤ широкого (з урахуванн¤м спец≥ал≥зац≥њ п≥дприЇмства) ≥ ст≥йкого асортименту ¤к одного з важливих фактор≥в залученн¤ споживач≥в значно впливаЇ на конкурентоспроможн≥сть п≥дприЇмства.

 онкуренц≥¤ в≥д≥граЇ також важливу роль в удосконаленн≥ орган≥зац≥њ торговельного обслуговуванн¤ споживач≥в, оск≥льки за на¤вност≥ роздр≥бноњ торговельноњ мереж≥ конкурентних п≥дприЇмств торг≥вл≥ ≥нтенсивн≥ потоки покупц≥в створюютьс¤ там, де на б≥льш високому р≥вн≥ орган≥зовано њх обслуговуванн¤. “аким чином зац≥кавлен≥сть п≥дприЇмству залученн≥ б≥льшого числа споживач≥в примушуЇ њх пост≥йно удосконалювати методи продажу, наданн¤ послуг, ≥нформац≥йного забезпеченн¤, ефективн≥ засоби реклами та способи њх доведенн¤ до споживач≥в ¤к одного ≥з важливих метод≥в впливу на њх повед≥нку щодо куп≥вл≥ товару. јле у даному випадку конкуруюч≥ п≥дприЇмства роздр≥бноњ торг≥вл≥ мають одночасно вир≥шувати два протилежних за своњми к≥нцевими результатами завданн¤.

« одного боку, з метою залученн¤ б≥льшого числа споживач≥в ≥ на ц≥й основ≥ Ц зб≥льшенн¤ товарообороту, п≥дприЇмство вимушену безперервно вдосконалювати орган≥зац≥ю торговельного обслуговуванн¤, а й вимагаЇ додаткових витрат, котр≥ знижують рентабельн≥сть, ≥ в свою чергу, конкурентоможлив≥сть, а з другого Ц закони ринку вимагають високоњ рентабельност≥, максимального скороченн¤ р≥зних витрат щодо впровадженн¤ торговельного процесу. «а цих умов, п≥дприЇмство, приймаючи р≥шенн¤ про те чи ≥нше вдосконаленн¤ торговельного обслуговуванн¤ , маЇ передбачити насл≥дки залученн¤ споживач≥в, додатков≥ передбачен≥ заходи за рахунок приросту прибутку. “аким чином, под≥бн≥ заходи мають бути досить аргументован≥. [с.82]  орольчук ќ.ѕ.  онкуренц≥¤ в торг≥вл≥ ¤к фактор п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ њњ матер≥альних ≥ трудових ресурс≥в. «б. наук. праць. ћаркетинг: теор≥¤ ≥ практика,  ињв, 1996.

≤, нарешт≥, конкуренц≥¤ Ї важливим фактором п≥двищенн¤ ефективност≥ прац≥ персоналу п≥дприЇмств роздр≥ьноњ торг≥вл≥. ÷е умовлено тим, що витрати п≥дприЇмств на зароб≥тну плату прац≥вник≥в становл¤ть значну частку загальноњ суми втрат, оск≥льки з одного боку можливост≥ п≥дприЇмства до п≥двищенн¤ р≥вн¤ механ≥зац≥њ ≥ автоматизац≥њ прац≥ роб≥тник≥в обмежен≥ пор≥вн¤но невеликими розм≥рами п≥дприЇмств ≥ високою варт≥стю обладнанн¤, а з другого, - прац¤ њх роб≥тник≥в значно залежить в≥д ≥нтенсивност≥ споживчих поток≥в, котр≥ дуже коливаютьс¤ не т≥льки за дн¤ми тижн¤, але й за годинами прот¤гом робочого дн¤. ¬≥дтак, завданн¤ скороченн¤ чисельност≥ прац≥вник≥в ≥ на ц≥й основ≥ зменшенн¤ витрат на зароб≥тну плату стане одним ≥ складних. “аким чином одним ≥з напр¤мк≥в вир≥шенн¤ цього завданн¤ Ї п≥двищенн¤ ефективност≥ прац≥ роб≥тник≥в, у звТ¤зку з чим в≥дносно скороченн¤ њх чисельност≥ не пог≥ршить р≥вн¤ торговельного обслуговуванн¤ населенн¤ з одночасним п≥двищенн¤м ефективност≥ п≥дприЇмства завд¤ки зменшенн¤ витрат на зароб≥тну плату.

¬ир≥шенню ц≥Їњ проблеми спри¤тиме орган≥зац≥¤ прац≥ роб≥тник≥в п≥дприЇмств через њњ рац≥ональний розпод≥л ≥ кооперац≥ю, сум≥щенн¤ профес≥й ≥ посад, застосуванн¤ граф≥к≥в виходу на роботу, котр≥ найб≥льшою м≥рою в≥дпов≥дають ≥нтенсивност≥ споживчих поток≥в за дн¤ми тижн¤ ≥ годинами робочого дн¤. Ќа ц≥й п≥дстав≥ можна досить точно визначити необх≥дну чисельн≥сть ¤к окремих категор≥й прац≥вник≥в, так ≥ њх загальну к≥льк≥сть.

«начний вплив на п≥двищенн¤ ефективност≥ прац≥ справл¤Ї навчанн¤ прац≥вник≥в ≥ застосуванн¤ ними ефективних прийом≥в ≥ метод≥в виконанн¤ операц≥й, котре спри¤тиме значному скороченню витрат часу ≥ ¤к насл≥док цього зменшенню чисельност≥ в≥дпов≥дного персоналу. ѕ≥двищенн¤ ефективност≥ прац≥ може бути дос¤гнуто завд¤ки вдосконаленню п≥дбору ≥ розпод≥лу персоналу з урахуванн¤м його профес≥онал≥зму дл¤ тих чи ≥нших вид≥в д≥¤льност≥, а також завд¤ки орган≥зац≥њ п≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в роздр≥бноњ торг≥вл¤. «д≥сненн¤ цих заход≥в спри¤тиме п≥двищенню ефективност≥ п≥дприЇмств роздр≥бноњ торг≥вл≥, що в свою чергу забезпечить њх конкурентоспроможн≥сть .

“аким чином, удосконаленн¤ орган≥зац≥њ роботи магазину базуЇтьс¤ на застосуванн≥ концепц≥њ маркетингу:

р≥шенн¤ про ц≥льовий ринок;

р≥шенн¤ про товарний асортимент;

атмосфера магазину;

р≥шенн¤ про ц≥ни;

р≥шенн¤ про методи стимулюванн¤;

р≥шенн¤ про м≥сце розм≥щенн¤ п≥дприЇмства.

–уш≥йною силою в стимулюванн≥ розвитку ≥ п≥двищенн≥ ефективност≥ торг≥вл≥ Ї конкуренц≥¤.

¬исновки ≥ пропозиц≥њ

ќдн≥Їю з особливостей ринкових в≥дносин, ¤к≥ обумовлюють њх динам≥чн≥сть ≥ спри¤тлив≥сть до ефективних нововведень, Ї здатн≥сть першим побачити ≥ врахувати у своњй д≥¤льност≥ зм≥ни, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ у попит≥, пропозиц≥њ, а також в технолог≥њ, законодавств≥.

¬ умовах ринкових в≥дносин перед торг≥влею виникають нов≥ задач≥, ¤к≥ обумовлен≥ необх≥дн≥стю б≥льш повноњ взаЇмод≥њ з промислов≥стю в галуз≥ вивченн¤ попиту населенн¤ на товари, прогнозуванн¤ попиту, досл≥дженн¤ конТюнктури, пропагуванн¤ ≥ реклами нових товар≥в, пошуку б≥льш сучасних метод≥в продажу товар≥в та обслуговуванн¤ покупц≥в.

” звТ¤зку з цим зростаЇ роль ф≥рмових магазин≥в промислових м≥н≥стерств, обТЇднань, п≥дприЇмств, ¤к≥ повинн≥ стати над≥йними джерелами ≥нформац≥њ промислових п≥дприЇмств про торгову конТюнктуру, попит на товари. јнал≥з роботи ф≥рмового магазину Уќрх≥де¤Ф св≥дчить про доц≥льн≥сть функц≥онуванн¤ таких магазин≥в.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ ф≥нансовоњ роботи та ф≥нансове забезпеченн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. ќподаткуванн¤ п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7047 прочитано)