≈коном≥чна теор≥¤ > ≈коном≥чна характеристика крањн “ретього св≥ту. Ќов≥ тенденц≥њ розвитку
“аким чином, у 1981-1985рр. скороченн¤ зовнiшньоторговельного дисбалансу призвело до значного погiршенн¤ життЇвого рiвн¤ населенн¤ i стану економiки крањн регiону. «авданн¤м економiчноњ полiтики стала змiна процес≥в регулюванн¤, щоб можливим було поЇднанн¤ пiдтримки зовнiшнього балансу з економiчним зростанн¤м, дос¤гненн¤ автономн≥шого, справедлив≥шого та ефективн≥шого розвитку. ѕ≥сл¤ провалу стаб≥л≥зац≥йноњ пол≥тики першоњ половини 80-хрок≥в у ћексиц≥ було зд≥йснено другу спробу. —таб≥л≥зац≥йна стратег≥¤ передбачала запровадженн¤ жорсткоњ грошово-кредитноњ, бюджетноњ економ≥њ ≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ л≥берал≥зац≥њ. ѕ≥д контролем ÷ентрального банку було зосереджено близько 92% депозит≥в приватних банк≥в. ÷е спричинило р≥зке зменшенн¤ кредитуванн¤ та пад≥нн¤ ≥нвестиц≥й. ¬одночас прот¤гом 1988р. ≥нфл¤ц≥¤ скоротилас¤ з 18% до 0,6% на м≥с¤ць [13, c.90]. Ѕуло п≥дписано р¤д "пакет≥в економ≥чноњ сол≥дарност≥". ¬≥дпов≥дно до них держава зобов'¤зувалас¤ п≥дтримувати валютний курс, тарифи, де¤к≥ споживч≥ ц≥ни, труд¤щ≥ - не вживати надзвичайних заход≥в боротьби за п≥двищенн¤ зарплатн≥, а п≥дприЇмц≥- не зб≥льшувати ц≥ни вище за визначений р≥вень. «апровадженн¤ ф≥ксованого валютного курсу ≥ надто пов≥льна девальвац≥¤ спри¤ли зниженню в≥дносних ц≥н на ≥мпорт, до того ж неспри¤тливий ≥нвестиц≥йний кл≥мат зумовлював перевагу в ≥мпорт≥ споживчих товар≥в. Ќасл≥дком такоњ стратег≥њ стало зб≥льшенн¤ заощаджень, кредитуванн¤ та зменшенн¤ кредитного процента, що спри¤ло в≥дновленню ≥нвестиц≥й. ” 1989р. п≥сл¤ трир≥чноњ стагнац≥њ в≥дновилос¤ зростанн¤ ¬¬ѕ. «росли й обс¤ги пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й. ќднак стратег≥¤ анти≥нфл¤ц≥йного регулюванн¤ через прив'¤зку курсу нац≥ональноњ валюти до долара —Ўј у довготерм≥новому план≥ не принесла оч≥куваних результат≥в у економ≥чн≥й стаб≥л≥зац≥њ. «окрема, в ћексиц≥ у 1991-1993рр. ном≥нальний обм≥нний курс стосовно долара знизивс¤ лише на 5,4%, тод≥ ¤к оптов≥ ц≥ни зросли на 30%. –евальвац≥¤ песо створила реальну загрозу плат≥жному балансу крањни, хоча св≥товими та рег≥ональними ф≥нансовими ≥нститутами, дл¤ ¤ких ћексика була вз≥рцем економ≥чного в≥дродженн¤ у рег≥он≥, попередженн¤ щодо цього не бралис¤ до уваги. ÷≥ структури заохочували проведенн¤ њњ тогочасноњ економ≥чноњ стратег≥њ. Ќизький р≥вень внутр≥шн≥х заощаджень викликав необх≥дн≥сть ф≥нансуванн¤ деф≥цит≥в поточних рахунк≥в за кошти в≥д розм≥щенн¤ короткотерм≥нових обл≥гац≥й в ≥ноземн≥й валют≥. ƒо того ж грошов≥ рестрикц≥њ, що зд≥йснювалис¤ ¤к анти≥нфл¤ц≥йний зах≥д, п≥двищували процентн≥ ставки та спри¤ли припливу короткотерм≥нових кап≥тал≥в. ≤гноруванн¤ важливост≥ промисловоњ пол≥тики, неспри¤тливий кл≥мат дл¤ розвитку власного виробництва та спри¤тливий - дл¤ ≥мпорту зумовили використанн¤ основноњ маси кредит≥в на споживанн¤. ѕол≥тика приватизац≥њ, зг≥дно ¤коњ акц≥њ приватизованих п≥дприЇмств призначалис¤ на сплату зовн≥шнього боргу ћексики, стала ще одним чинником в≥дпливу кап≥тал≥в з крањни. Ќовий ур¤д, призначений президентом Ѕразил≥њ ‘.ћелу де олора, розпочав у березн≥ 1990р. виконанн¤ програми "Ќова Ѕразил≥¤" з грошово-ф≥нансовоњ реформи. ¬≥дпов≥дно до њњ умов гот≥вка обм≥нювалас¤ у сп≥вв≥дношенн≥ 1:1, встановлювалис¤ обмеженн¤ на конверсю банк≥вських заощаджень у гот≥вку. Ѕуло запроваджено декларуванн¤ доход≥в при зн¤тт≥ грошей з рахунк≥в на пред'¤вника, встановлено межу вилученн¤ кошт≥в з рахунк≥в овернайт. «агалом таким чином було заморожено близько 80% л≥кв≥дних ресурс≥в. ¬одночас з метою збереженн¤ ≥нвестиц≥йного процесу було дозволено конвертувати блокован≥ кошти в ≥нвестиц≥њ за угодою з державою. ¬становлювалис¤ регульован≥ кредитн≥ ставки у реальному вим≥р≥ - 7% дл¤ кредит≥в обс¤гом до 3млн крузейро, 10% - до 15млн крузейро [16, c.75]. Ѕуло п≥двищено державн≥ тарифи, на один м≥с¤ць з моменту реформи заборон¤лос¤ будь-¤ке п≥двищенн¤ ц≥н, а у подальшому њхн¤ корекц≥¤ дозвол¤лас¤ лише в≥дпов≥дно до опубл≥кованого р≥вн¤ оч≥куваноњ ≥нфл¤ц≥њ. ѕорушники ц≥новоњ дисципл≥ни п≥дл¤гали суворому покаранню. ¬≥дпов≥дно до темп≥в ≥нфл¤ц≥њ корегувалас¤ й зароб≥тна платн¤. ¬≥дбулис¤ р≥зке скороченн¤ державних витрат та л≥кв≥дац≥¤ податкових п≥льг, внасл≥док чого зам≥сть оч≥куваного бюджетного деф≥циту 8% ¬¬ѕ у 1990р. було отримано позитивне сальдо у розм≥р≥ 2% ¬¬ѕ. –озпочалас¤ приватизац≥¤, до плану ¤коњ включалис¤ 158 федеральних п≥дприЇмств з 188 [16, c.76]. Ѕуло скасовано ф≥ксац≥ю валютного курсу та л≥берал≥зовано ≥мпорт. Ќасл≥дки такоњ реформи були неоднозначними. «меншенн¤ внутр≥шнього попиту призвело до зниженн¤ ц≥н, пад≥нн¤ ≥нфл¤ц≥њ та зростанн¤ валютного курсу в перш≥ пореформенн≥ м≥с¤ц≥. ќднак уже в с≥чн≥ 1991р. ≥нфл¤ц≥¤ знову дос¤гла 20%. “ому було вт≥лено в житт¤ наступний план, що передбачав замороженн¤ ц≥н, п≥двищенн¤ на 25% та замороженн¤ зароб≥тноњ платн≥, значне п≥двищенн¤ комунальних платеж≥в. ѕроте ≥нфл¤ц≥¤ тривала. «ростанн¤ ¬¬ѕ не в≥дбувалос¤, через що загострилис¤ соц≥альн≥ проблеми, президент втратив п≥дтримку п≥дприЇмц≥в, а вжит≥ у 1991р. адм≥н≥стративн≥ заходи викликали санкц≥њ з боку ћ¬‘ та ћЅ–– [16, c.78]. ” 1992р. президенту ‘.ћелу де олора було оголошено ≥мп≥чмент ≥ прит¤гнуто до суду. « 1994р. у Ѕразил≥њ було запроваджено новий "ѕлано реал", до завдань ¤кого входили л≥кв≥дац≥¤ бюджетного деф≥циту, скороченн¤ ≥нфл¤ц≥њ. ¬насл≥док його реал≥зац≥њ вдалос¤ в≥дновити зростанн¤ ¬¬ѕ [25, c.71]. « метою оздоровленн¤ ф≥нансовоњ системи та п≥дтримки нац≥онального банк≥вського кап≥талу у 1995р. було розроблено ѕрограму стимулюванн¤ та реструктуруванн¤ нац≥ональноњ ф≥нансовоњ системи. Ћише за два останн≥х м≥с¤ц≥ того ж року центральним банком за ц≥Їю програмою було надано ф≥нансову п≥дтримку у загальн≥й сум≥ 6 млрд дол. [26, c.105]. —тратег≥ю бюджетноњ економ≥њ та грошово-кредитних рестрикц≥й було застосовано в јргентин≥, що також пережила наприк≥нц≥ 80-х-початку 90-х пер≥од посиленн¤ нестаб≥льност≥. Ѕуло запроваджено ф≥ксований валютний курс та л≥берал≥зовано зовн≥шню торг≥влю. ÷е спри¤ло р≥зкому зменшенню ≥нфл¤ц≥њ з 200% на м≥с¤ць вл≥тку 1989р. до 1,5% у серпн≥ 1992р., скороченню бюджетного деф≥циту з 9% ¬¬ѕ у 80-хроках до 1,8% у 1991р. [13, c.91]. ¬одночас нерозв'¤зан≥ соц≥альн≥ проблеми, нер≥вном≥рн≥сть розвитку рег≥он≥в (економ≥чний спад у де¤ких з них прот¤гом трьох рок≥в становив 25%) призвели до посиленн¤ соц≥альноњ напруженост≥, марш≥в протесту та повстань. ƒо комплексноњ програми чил≥йського ур¤ду ≈.‘ре¤ ув≥йшли положенн¤ про те, що завданн¤ держави пол¤гають у створенн≥ умов дл¤ розвитку внутр≥шнього ринку, контрол≥ за забезпеченн¤м р≥вного доступу вс≥х учасник≥в економ≥чного процесу до отриманн¤ кредит≥в та субсид≥й, у формуванн≥ ≥нфраструктури, необх≥дноњ дл¤ п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ п≥дприЇмств, у забезпеченн≥ гарант≥й стаб≥льност≥ "правил гри" на ринках [3]. ѕрограма передбачала також ≥нвестиц≥њ в осв≥ту. –оль держави ¤к п≥дприЇмц¤, таким чином, було зам≥нено на роль активного регул¤тора та стаб≥л≥затора економ≥чноњ системи. Ћ≥берал≥зац≥йна економ≥чна стратег≥¤ стимулювала приплив кап≥тал≥в до крањн рег≥ону в друг≥й половин≥ 80-х - перш≥й половин≥ 90-хрок≥в, хоча через в≥дсутн≥сть спец≥альноњ промисловоњ стратег≥њ ц≥ кап≥тали не викликали зростанн¤ виробництва ≥ перебували переважно у форм≥ короткотерм≥нових. ” 1995р. приплив пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й до крањн Ћатинськоњ јмерики становив 27млрд дол. ’арактерно, що вкладенн¤ зд≥йснюютьс¤ нер≥вном≥рно в час≥ та галузевому вим≥р≥. “ак, посиленн¤ ≥нтересу ≥нвестор≥в до јргентини ≥ ѕеру був викликаний розпочатими там процесами приватизац≥њ. «окрема, у ѕеру в 1990р. до сфери зв'¤зку та транспорту було спр¤мовано лише 0,4% пр¤мих ≥нвестиц≥й, а у 1995р., коли в≥дбувалас¤ широкомасштабна приватизац≥¤ телекомун≥кац≥йного сектора, - 42%. ѕ≥сл¤ реал≥зац≥њ цих заход≥в надходженн¤ ≥нвестиц≥й зменшилос¤. ÷е св≥дчить про невелику дов≥ру ≥ноземних ≥нвестор≥в до нац≥ональних економ≥чних суб'Їкт≥в, через що вони вкладали кошти, виход¤чи, ≥мов≥рно, з кон'юнктурних м≥ркувань. ¬изначальною причиною кризи у Ћатинськ≥й јмериц≥ 80-х-початку 90-хрок≥в Ї, на думку автора, переоц≥нка здатност≥ приватних економ≥чних суб'Їкт≥в реал≥зовувати ефективну економ≥чну стратег≥ю в умовах недосконалого ринкового середовища. ¬насл≥док цього л≥берал≥зац≥йн≥ державн≥ стратег≥њ мали незначний усп≥х та були ефективними лише у короткотерм≥новому дос¤гненн≥ економ≥чноњ стаб≥льност≥. “ак само ¤к ≥ у Ќ≤ , у державах Ћатинськоњ јмерики промислове лоб≥ зд≥йснювало значний вплив на державну економ≥чну пол≥тику. ќднак питома вага промисловост≥ у ¬¬ѕ була значно нижчою. “ому ор≥Їнтац≥¤ на ≥нтереси виключно промисловц≥в призвела до занепаду с≥льського господарства та структурних диспропорц≥й. „ерез це приплив кап≥тал≥в використовувавс¤ переважно на приватне споживанн¤, тод≥ ¤к завд¤ки стратег≥њ скороченн¤ держсектора та деф≥циту бюджету р≥зко зменшилис¤ внутр≥шн≥ ≥нвестиц≥њ. ƒо того ж б≥льш≥сть ≥нвестиц≥й зд≥йснювалас¤ у на¤вн≥ активи п≥д час приватизац≥њ за низькими ц≥нами. ќтже, ¤кщо у 1992р. ¬¬ѕ по семи пров≥дних крањнах рег≥ону становив 121% р≥вн¤ 1981р., то обс¤г валових ≥нвестиц≥й зменшивс¤ на 8,2%, а у виробничому буд≥вництв≥ - на 24,2% [37, p.88]. Ќезважаючи на це, у латиноамериканських крањнах в≥дбувалас¤ прискорена приватизац≥¤ ¤к необх≥дна умова наданн¤ ћ¬‘ кредит≥в. ќсоблив≥стю р¤ду приватизац≥йних програм була передача п≥дприЇмств ≥ноземним ф≥рмам у рамках конверс≥њ зовн≥шнього боргу. ÷е не зд≥йснювало в економ≥ки додаткових ≥нвестиц≥й. ‘ах≥вц≥ висловлюють побоюванн¤ з приводу того, що под≥бн≥ ≥нституц≥йн≥ зм≥ни Ї малоефективними ≥ небажаними з точки зору нац≥ональноњ безпеки. ” зв'¤зку з цим проти приватизац≥њ прибуткових компан≥й виступив президент „ил≥. ѕриватизувати лише нерентабельн≥ п≥дприЇмства було вир≥шено у ѕарагвањ, Ѕол≥в≥њ, ѕанам≥, Ѕразил≥њ, олумб≥њ [35].
Ќазва: ≈коном≥чна характеристика крањн “ретього св≥ту. Ќов≥ тенденц≥њ розвитку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (13168 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
