ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ћ≥жнародна торг≥вл¤

ќсобливу групу утворюють преференц≥њ, ¤к≥ застосовуютьс¤ в≥дносно крањн, що розвиваютьс¤. “ак≥ преференц≥њ надаютьс¤ найрозвинут≥шим крањнам в односторонньом≥ пор¤дку, але р≥шенн¤ щодо њх застосуванн¤ розробл¤ютьс¤ на багатосторонн≥њ основ≥. “ак, в ™— ≥снуЇ загальна система преференц≥й ¤к сукупн≥сть митно тарифних п≥льг, що надаютьс¤ державами ™— крањнам, що розвиваютьс¤. ÷≥ п≥льги переважно стосуютьс¤ готових вироб≥в ≥ нап≥вфабрикат≥в.

ƒискрим≥нац≥йна торг≥вл¤ виникаЇ у результат≥ застосуванн¤ в торговельно-економ≥чних в≥дносинах жорстких обмежувальних заход≥в (ембарго, торговельний бойкот, торговельна блокада) або ≥нших ≥нструмент≥в, що дискрим≥нують права торговельного парт≠нера. ƒискрим≥нац≥¤ у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ Ї в≥дходом в≥д принци≠пу однакового режиму дл¤ вс≥х торговельних партнер≥в Ч прин≠ципу недискрим≥нац≥њ. «г≥дно з цим принципом, прийн¤тим ќќЌ та √ј““-—ќ“, жодна з крањн не може бути дискрим≥нована в процес≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ та ≥нших форм м≥жнародних еко≠ном≥чних в≥дносин. ќднак на практиц≥ дискрим≥нац≥¤ у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ зустр≥чаЇтьс¤ довол≥ часто, а застосуванн¤ таких заход≥в, ¤к ембарго, бойкот ≥ блокада, дозвол¤Їтьс¤ ќќЌ ¤к метод торго≠вельно-пол≥тичного тиску на крањну, що порушуЇ норми м≥жна≠родного права. [14, с. 95]

2.2. ‘орми м≥жнародноњ торг≥вл≥ за специф≥кою взаЇмод≥њ суб'Їкт≥в

Ќайпоширен≥шою серед цих форм м≥жнародноњ торг≥вл≥ Ї традиц≥йна (проста) торг≥вл¤, тобто Ђв≥льнийї експорт та ≥м≠порт товар≥в ≥ послуг, ¤кий не зумовлений кооперац≥йними зв'¤зками та зобов'¤занн¤ми щодо збалансованого обм≥ну това≠р≥в. “ака торг≥вл¤ регулюЇтьс¤  онвенц≥Їю ќќЌ щодо ƒоговор≥в м≥жнародноњ куп≥вл≥-продажу товар≥в, в≥домою п≥д на≠звою ¬≥денська конвенц≥¤. ѕри традиц≥йн≥й торг≥вл≥ в обов'¤зки продавц¤ (експортера) входить: поставити товар, передати доку≠менти стосовно нього та передати право власност≥ на товар в≥д≠пов≥дно до вимог договору та чинноњ  онвенц≥њ, а в обов'¤зки покупц¤ (≥мпортера) Ч сплатити ц≥ну за товар та при≠йн¤ти поставку товару в≥дпов≥дно до вимог договору та чинноњ  онвенц≥њ. ќтже, кр≥м зазначених, ан≥ в експортера, ан≥ в ≥мпортера не виникаЇ ≥нших зобов'¤зань. ј це означаЇ, що п≥сл¤ виконанн¤ угоди експортер маЇ право, ¤кщо це доц≥льно, зм≥нити споживача (знайти ≥ншого ≥мпортера), не в≥дступаючи при цьому в≥д жодних зобов'¤зань. јналог≥чно й ≥мпортер маЇ право вибору постачальника, зам≥ни експортера без юридичних насл≥дк≥в.[11, с. 375]

“орг≥вл¤ за кооперац≥Їю, на в≥дм≥ну в≥д традиц≥йноњ торг≥вл≥, характеризуЇтьс¤ довгостроковою узгоджен≥стю безпосередн≥х виробничих зв'¤зк≥в. ќсновними ознаками м≥жнародноњ виробни≠чоњ кооперац≥њ Ї:

попереднЇ узгодженн¤ сторонами в догов≥рному пор¤дку умов сп≥льноњ д≥¤льност≥;

на¤вн≥сть ¤к безпосередн≥х суб'Їкт≥в виробничоњ кооперац≥њ промислових п≥дприЇмств з р≥зних крањн;

координац≥¤ господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств-партнер≥в з р≥зних крањн у визначен≥й, взаЇмоузгоджен≥й сфер≥ д≥¤льност≥ ¤к головний метод сп≥вроб≥тництва;

закр≥пленн¤ в догов≥рному пор¤дку головних об'Їкт≥в коопе≠руванн¤ кооперуванн¤ Ч готових вироб≥в, компонент≥в, нап≥вфабрикат≥в, тех≠нолог≥й тощо;

розпод≥л м≥ж партнерами завдань у межах узгодженоњ про≠грами, закр≥пленн¤ за ними виробничоњ спец≥ал≥зац≥њ з урахуван≠н¤м основних ц≥лей кооперац≥йноњ угоди;

зд≥йсненн¤ взаЇмних або односторонн≥х поставок товар≥в за узгодженим граф≥ком виконанн¤ виробничих програм у межах угоди щодо кооперац≥њ, а не ¤к насл≥док виконанн¤ звичайних до≠говор≥в куп≥вл≥-продажу;

довгостроков≥сть ≥ стаб≥льн≥сть в≥дносин, що п≥двищуЇ зац≥≠кавлен≥сть партнер≥в у цьому вид≥ зв'¤зк≥в ≥ веде до встановленн¤ м≥ж кооперантами усталених виробничих ≥ технолог≥чних зв'¤з≠к≥в, т≥сноњ взаЇмод≥њ та взаЇмозалежност≥.

«а таких взаЇмозв'¤зк≥в виробник повинен заздалег≥дь знати, хто ≥ в ¤к≥й к≥лькост≥ купуватиме його продукц≥ю.  р≥м того, в≥н повинен завчасно узгодити вс≥ ¤к≥сн≥, експлуатац≥йн≥ та техн≥ко-економ≥чн≥ параметри продукту. “аким чином, сутн≥сть торг≥вл≥ за кооперац≥Їю пол¤гаЇ в тому, що юридичне самост≥йн≥ вироб≠ники р≥зних крањн у результат≥ зд≥йсненн¤ на догов≥рн≥й основ≥ сп≥льноњ д≥¤льност≥ створюють окрем≥ види продукц≥њ, що мають ч≥тко визначене адресне призначенн¤ ≥ Ї складовими к≥нцевоњ продукц≥њ.

ћ≥жнародна кооперац≥¤ виробництва Ї об'Їктивним насл≥дком його спец≥ал≥зац≥њ, про¤вом зростаючоњ взаЇмозалежност≥ м≥ж ф≥р≠мами р≥зних крањн. Ќайб≥льшого розвитку виробнича кооперац≥¤ набула в таких галуз¤х, ¤к автомоб≥льна, суднобуд≥вельна, тракторобуд≥вельна, електротехн≥чна (особливо виробництво побутових прилад≥в) тощо.[14, с. 96]

ћаркетингова кооперац≥¤ на м≥жнародному ринку поЇднуЇть≠с¤, ¤к правило, з≥ збутовою та знаходить своЇ в≥дображенн¤ в проведенн≥ сп≥льних рекламних кампан≥й, орган≥зац≥њ акц≥й з≥ стимулюванн¤ збуту, в обм≥н≥ комерц≥йною ≥нформац≥Їю, узго≠дженн≥ товарних ≥ ц≥нових пол≥тик тощо.

ѕромислове сп≥вроб≥тництво може в р≥зних вар≥антах поЇдну≠вати р≥зноман≥тн≥ форми виробничоњ, науково-техн≥чноњ, збутовоњ ≥ маркетинговоњ кооперац≥њ. ѕри цьому в таких угодах передбача≠Їтьс¤ обм≥н товарами та послугами м≥ж сторонами, а в де¤ких випадках продукц≥¤, що отримуЇтьс¤ при промисловому сп≥вро≠б≥тництв≥, використовуЇтьс¤ дл¤ оплати ≥нших поставок або по≠слуг, ¤к≥ Ї частиною угоди.[14, с. 103]

” компенсац≥йн≥й (зустр≥чн≥й) торг≥вл≥ специф≥ка взаЇмо≠в≥дносин експортера та ≥мпортера пол¤гаЇ в тому, що продаж товар≥в (послуг) пов'¤зуЇтьс¤ з в≥дпов≥дною закупкою або, на≠впаки, закуп≥вл¤ товар≥в (послуг) зумовлюЇтьс¤ продажем. ѕри цьому оплата передбачаЇтьс¤ поставками товар≥в та/або послуг у доповненн¤ або зам≥сть ф≥нансового врегулюванн¤, а угода може бути оформлена ¤к одним, так ≥ к≥лькома зв'¤заними конт≠рактами.

«г≥дно з терм≥нолог≥Їю, що застосовують фах≥вц≥ ™вро≠пейськоњ економ≥чноњ ком≥с≥њ ќќЌ (™≈ ), ус≥ види товаро≠обм≥нних ≥ зустр≥чних угод об'Їднуютьс¤ пон¤тт¤м Ђм≥жна≠родн≥ компенсац≥йн≥ угодиї, в≥дпов≥дно до ¤ких ф≥рми р≥з≠них крањн домовл¤ютьс¤ про те, що конкретн≥ д≥њ (поставка товар≥в, послуг або технолог≥њ) одн≥Їю ≥з стор≥н компенсувати≠мутьс¤ ч≥тко визначеним у в≥дпов≥дних догов≥рних документах способом та у встановлених у них розм≥рах ≥ншими конкрет конкрет≠ними д≥¤ми (поставкою товар≥в, послуг, технолог≥њ) ≥ншоњ сто≠рони. ѕри цьому в пон¤тт¤ Ђзустр≥чноњ торг≥вл≥ї не включаю≠тьс¤ товарообм≥нн≥ (бартерн≥) операц≥њ. “ож пропонуЇтьс¤ така класиф≥кац≥¤ компенсац≥йних угод .

”годи з≥ зворотною закуп≥влею продукц≥њ найчаст≥ше уклада≠ютьс¤ у зв'¤зку з продажем п≥дприЇмства, комплектного облад≠нанн¤ або технолог≥њ; при цьому експортер зобов'¤зуЇтьс¤ заку≠повувати частину або всю продукц≥ю, що виробл¤тиметьс¤ на поставленому п≥дприЇмств≥ або обладнанн≥. “аким чином, ц≥ уго≠ди мають певн≥ особливост≥:

Х виплата зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок продукц≥њ, що отримана внасл≥док укладеноњ угоди;

Х варт≥сть угоди, ¤к правило, дуже значна;

Х терм≥н д≥њ угоди може становити 10-20 рок≥в;

Х зобов'¤занн¤ щодо зворотноњ закуп≥вл≥ можуть перевищу≠вати (≥ справд≥ перевищують) варт≥сть початковоњ експортноњ угоди.

 омпенсац≥йн≥ угоди Ї поширен≥шою ≥ р≥зноман≥тн≥шою гру≠пою, н≥ж угоди з≥ зворотною закуп≥влею. ¬≥дпов≥дно до компенсац≥йноњ угоди експортер зобов'¤зуЇтьс¤ закуповувати (або за≠безпечити закупку третьою стороною) певну к≥льк≥сть товар≥в ≥мпортера прот¤гом узгодженого терм≥ну. ≈кспортн≥ та ≥мпортн≥ товари, ¤к правило, не мають пр¤мого зв'¤зку.  омпенсац≥йна угода зазвичай укладаЇтьс¤ на меншу суму, н≥ж угода з≥ зворот≠ною закуп≥влею. “е саме стосуЇтьс¤ ≥ терм≥ну д≥њ контракту, ¤кий укладаЇтьс¤ на терм≥н в≥д одного до трьох рок≥в.

¬ласне компенсац≥йн≥ угоди передбачають, що експортер това≠ру даЇ згоду на те, що ≥мпортер повн≥стю або частково оплачуЇ його поставки товарами, а угода на закуп≥влю та угода на продаж поЇднан≥ в одному контракт≥.

«устр≥чна закупка в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д власне компенсац≥йних угод в основному тим, що розробл¤ютьс¤ разом два окрем≥ дого≠вори: догов≥р на продаж ≥ догов≥р на закуп≥влю. ”годи зустр≥чноњ закуп≥вл≥ можуть мати дв≥ форми Ч форму паралельноњ закуп≥в≠л≥, за ¤коњ продаж ≥ закуп≥вл¤ в≥дбуваютьс¤ одночасно, та форму попередньоњ закуп≥вл≥, за ¤коњ експортер спочатку виконуЇ своњ зобов'¤занн¤ з ≥мпорту, з тим щоб мати можлив≥сть виконати св≥й експортний контракт.

”годи, що передбачають в≥дшкодуванн¤, Ї гнучк≥шою фор≠мою угоди про зустр≥чну закуп≥влю ≥ характерн≥ дл¤ крупних контракт≥в м≥ж ур¤дами (поставка озброЇнн¤, л≥так≥в, енергетич≠ного обладнанн¤ тощо).

‘ах≥вц≥ ќрган≥зац≥њ економ≥чного сп≥вроб≥тництва та розвитку (ќ≈—–) також розр≥зн¤ють торговельну та промислову компен≠сац≥ю, називаючи њх основними формами зустр≥чноњ торг≥вл≥ (¤к ≥ експерти ќќЌ).

Ќайстар≥шою формою компенсац≥йних угод Ї бартер, п≥д ¤ким розум≥Їтьс¤ обм≥н певноњ к≥лькост≥ одного товару на ≥нший ” вигл¤д≥ натурального обм≥ну без застосуванн¤ механ≥зму валют≠но-ф≥нансових розрахунк≥в. ¬икористовуючи бартер, ¤к й ≥нш≥ фор≠ми товарообм≥нних операц≥й, сторони прагнуть до пом'¤кшенн¤ проблеми валютного ф≥нансуванн¤ ≥мпорту, спрощенн¤ пор¤дку розрахунк≥в, розширенн¤ можливостей виходу на заруб≥жн≥ рин≠ки, отриманн¤ високотехнолог≥чного обладнанн¤ в обм≥н на то≠вари (переважно сировинн≥), зб≥льшенн¤ реал≥зац≥њ товар≥в, ¤ка укладена на звичайних комерц≥йних умовах.

«а орендноњ торг≥вл≥ специф≥ка взаЇмов≥дносин експортера та ≥мпортера пол¤гаЇ в тому, що продаж товар≥в (переважно машин та обладнанн¤) з акту куп≥вл≥-продажу перетворюЇтьс¤ фактично на процес куп≥вл≥-продажу, ¤кий може тривати к≥лька рок≥в ≥ ре≠зультатом ¤кого не завжди буде перех≥д права власност≥ на пред≠мет угоди. ќсновою ц≥Їњ форми торг≥вл≥ Ї орендн≥ в≥дносини. ” св≥тов≥й практиц≥ розр≥зн¤ють три види оренди залежно в≥д тер≠м≥н≥в д≥њ угоди:

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ћ≥жнародна торг≥вл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (23152 прочитано)