ѕ≥дприЇмництво > ƒержавне регулюванн¤ б≥знесу
1. ѕринцип суверен≥тету народу ”крањни на зд≥йсненн¤ зовн≥шньо≠ економ≥чноњ д≥¤льност≥: вин¤ткове право народу ”крањни самост≥йно ≥ незалежно зд≥йсню≠вати зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть на територ≥њ ”крањни, керуючись законами ”крањни; зобов'¤занн¤ ”крањни неухильно виконувати вс≥ угоди та зобов'¤≠занн¤ ”крањни у сфер≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. 2. ѕринцип свободи зовн≥шньоеконом≥чного п≥дприЇмництва: право суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ добров≥льно вступати у зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки; право суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ зд≥йснювати њњ у будь-¤ких формах, не заборонених законами ”крањни; обов'¤зкове додержанн¤ при зд≥йсненн≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥≠¤льност≥ пор¤дку, встановленого законами ”крањни; вин¤ткове право власност≥ суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льно≠ст≥ на отриман≥ результати ц≥Їњ д≥¤льност≥. 3. ѕринцип юридичноњ р≥вноправност≥ та недискрим≥нац≥њ: р≥вн≥сть перед законом ус≥х суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, незалежно в≥д форм власност≥; заборона будь-¤ких (кр≥м передбачених цим «аконом) д≥й держави, результатом ¤ких Ї обмеженн¤ прав та дискрим≥нац≥¤ суб'Їкт≥в зов≠н≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, а також ≥ноземних суб'Їкт≥в господар≠ськоњ д≥¤льност≥ за формами власност≥, м≥сц¤ми розташуванн¤ та ≥н≠шими ознаками; недопустиме обмеженн¤ д≥¤льност≥ з боку будь-¤ких суб'Їкт≥в, кр≥м випадк≥в, передбачених цим «аконом. 4. ѕринцип верховенства закону: регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ т≥льки законами ”крањни; заборона використанн¤ п≥дзаконних акт≥в та акт≥в управл≥нн¤ м≥сцевих орган≥в, ¤к≥ в будь-¤к≥й форм≥ створюютьс¤ дл¤ суб'Їкт≥в зовн≥ш≠ньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ менш спри¤тлив≥ умови, н≥ж встановлено законами ”крањни. 5. ѕринцип захисту ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ пол¤гаЇ в тому, що ”крањна ¤к держава забезпечуЇ захист ≥нтерес≥в ус≥х суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ за њњ межами ≥ зг≥дно з нормами м≥жнародного права. 6. ѕринцип екв≥валентност≥ обм≥ну пол¤гаЇ в недопустимост≥ демп≥нгу при ввезенн≥ та вивезенн≥ товар≥в. –егулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмницьких структур, суб'Їкт≥в б≥знесу провадитьс¤ з метою забезпеченн¤ зба≠лансованост≥ економ≥ки та р≥вноваги внутр≥шнього ринку; стимулю≠ванн¤ структурних зм≥н в економ≥ц≥, в тому числ≥ зовн≥шньоеконом≥ч≠них зв'¤зк≥в суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥; створенн¤ най≠б≥льш спри¤тливих умов дл¤ залученн¤ економ≥ки ”крањни у систему св≥тового под≥лу прац≥ та њњ наближенн¤ до ринкових структур розви≠нених заруб≥жних крањн. ¬оно зд≥йснюЇтьс¤: державою, в особ≥ њњ орган≥в, та в межах њх компетенцњњ; недержавними органами управл≥нн¤ економ≥кою (товарними, фондовими, валютними б≥ржами; торговими палатами; асоц≥ац≥¤ми; сп≥лками та ≥ншими орган≥зац≥¤ми координац≥йного типу), ¤к≥ д≥ють на основ≥ засновницьких документ≥в; суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ на основ≥ в≥дпов≥дних координац≥йних договор≥в, ¤к≥ укладаютьс¤ м≥ж ними. –егулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в≥дбуваЇтьс¤ т≥льки на основ≥ закон≥в ”крањни, акт≥в тарифного та нетарифного регулюван≠н¤, ¤к≥ видаютьс¤ державними органами у межах њх компетенц≥њ, еко≠ном≥чних заход≥в оперативного регулюванн¤ (валютно-ф≥нансового, кредитного та ≥н.), а також р≥шень недержавних орган≥в управл≥нн¤ економ≥кою та угод м≥ж суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ у межах закон≥в та у випадках, ¤кщо вони не суперечать законам. ≤ншим державним та недержавним органам заборон¤Їтьс¤ займа≠тис¤ регулюванн¤м зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ƒл¤ регулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ноземних п≥дприЇмц≥в, суб'Їкт≥в б≥знесу встановлюютьс¤ так≥ правов≥ режими: нац≥ональний режим, ¤кий означаЇ, що ≥ноземн≥ суб'Їкти господар≠ськоњ д≥¤льност≥ мають так≥ права ≥ обов'¤зки, ¤к ≥ м≥сцев≥ п≥дприЇмц≥; режим найб≥льшого спри¤нн¤ надаЇтьс¤ ≥ноземним суб'Їктам п≥д≠приЇмницькоњ д≥¤льност≥ на основ≥ взаЇмних угод ≥ застосовуЇтьс¤ у сфер≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥; спец≥альний режим, ¤кий застосовуЇтьс¤ на територ≥¤х спец≥аль≠них економ≥чних зон, а також митних союз≥в, до ¤ких входить ”крањна, та у випадках встановленн¤ спец≥ального режиму зг≥дно з м≥жнарод≠ними угодами. ƒо орган≥в державного регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤ль≠ност≥ в ”крањн≥ належать: ¬ерховна –ада (вищий орган), аб≥нет ћ≥н≥≠стр≥в, Ќац≥ональний банк, ћ≥н≥стерство зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥, державне управл≥нн¤ митного контролю (виконавч≥ органи). ƒержава самост≥йно формуЇ систему та структуру регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, ¤ка повинна забезпечити: захист економ≥чних ≥нтерес≥в держави та законних ≥нтерес≥в ус≥х суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥; створенн¤ однакових можливостей дл¤ суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконо≠м≥чноњ д≥¤льност≥ у розвитку вс≥х вид≥в б≥знесу, незалежно в≥д форм власност≥, а також ус≥ напр¤ми використанн¤ доход≥в ≥ вкладанн¤ ≥н≠вестиц≥й; заохоченн¤ конкуренц≥њ та л≥кв≥дац≥ю монопол≥зму у сфер≥ зовн≥ш≠ньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ƒержава та њњ органи не мають права втручатис¤ у зовн≥шньоеко≠ном≥чну д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в б≥знесу, за вин¤тком випадк≥в, коли таке втручанн¤ зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з чинним законодавством. ƒержавна п≥дтримка розвитку б≥знесу в ”крањн≥ ” механ≥зм≥ державного регулюванн¤ б≥знесу особливе м≥сце зай≠маЇ його державна п≥дтримка ћета державноњ п≥дтримки б≥знесу - створенн¤ однакових умов дл¤ вс≥х суб'Їкт≥в господарюванн¤, зайн¤тих у сфер≥ б≥знесу, а також вир≥внюванн¤ п≥дприЇмницьких структур з ≥ншими сферами сусп≥ль≠ного виробництва ќсобливо такоњ п≥дтримки потребуЇ др≥бний та се≠редн≥й б≥знес. ≤ не без п≥дстав, оск≥льки ц≥ форми в нових умовах гос≠подарюванн¤ виступають структуротворчим фактором економ≥ки. ¬е≠лик≥ п≥дприЇмства що Ї стрижнем будь-¤коњ галуз≥, завжди вт≥люють результати структурних зм≥н, ≥ в цьому розум≥нн≥ уособлюють стаб≥ль≠ний, Дконсервативний" початок економ≥ки. ћал≥ та середн≥ п≥дприЇмства б≥знесу, готуючи грунт дл¤ становленн¤ нових вид≥в виробництва та ринк≥в нових вироб≥в, вперше освоюючи науково-техн≥чн≥ в≥дкритт¤, тобто впроваджуючи ≥нновац≥йн≥ пронеси, функц≥онують ¤к революц≥йн≥, ≥н≥ц≥ююч≥ структурн≥ зрушенн¤, основи, що природно поЇднуютьс¤ з заповз¤тлив≥стю д≥лових людей. —ерйозн≥ структурн≥ народногосподарськ≥ зм≥ни в≥дбуваютьс¤ тим швидше ≥ ефективн≥ше, чим вищий ступ≥нь соц≥альноњ безконфл≥ктно≠ст≥. ≤ тут велика роль п≥дприЇмств малого та середнього б≥знесу, ¤к≥ здатн≥ моб≥льно забезпечувати нов≥ робоч≥ м≥сц¤ дл¤ людей, що ви≠в≥льн¤ютьс¤ при закритт≥ або перепроф≥люванн≥ великих п≥дприЇмств. ѕ≥дприЇмства малого та середнього б≥знесу багато в чому п≥двищу≠ють життЇздатн≥сть великих, њх конкурентоспроможн≥сть. ¬исока рента≠бельн≥сть великого виробництва зумовлюЇтьс¤ масов≥стю випуск≥в продукц≥њ та стаб≥льн≥стю асортименту вироб≥в. –азом з тим прискорен≠н¤ науково-техн≥чного прогресу р≥зко скорочуЇ ц≥ можливост≥: необх≥д≠но пост≥йно вносити корективи в техн≥ко-економ≥чн≥ параметри продук≠ц≥њ, реагуючи на зм≥ни ринку. «берегти своњ переваги ≥ пристосуватис¤ до нових вимог г≥гантам складальних виробництв допомагають п≥дпри≠Їмства малого та середнього б≥знесу, ¤к≥ оперативно привод¤ть асор≠тимент комплектуючих вироб≥в у в≥дпов≥дн≥сть з дос¤гненн¤ми науки ≥ техн≥ки. ѕричому к≥льк≥сть таких п≥дприЇмств повинна перевищувати безпосередн≥ потреби складальних виробництв, оск≥льки т≥льки на по≠д≥бн≥й основ≥ ≥снуватиме повноц≥нна конкуренц≥¤. ÷е одна з основних передумов усп≥шноњ взаЇмод≥њ малих, середн≥х та великих п≥дприЇмств. Ќа жаль, у наш≥й економ≥ц≥ такого взаЇмозв'¤зку немаЇ. ¬се це св≥д≠чить про те, що розвиток економ≥ки без зм≥щенн¤ акценту в б≥к п≥дприЇмств б≥знесу неможливий. Ќа жаль, боротьба пол≥тичних сил за владу п≥д лозунгом Дзнищен≠н¤ адм≥н≥стративно-командноњ (тотал≥тарноњ, диктаторськоњ) системи" призвела до того, що в саме пон¤тт¤ Ддержавного", ¤к правило, вкла≠даЇтьс¤ негативний зм≥ст ≥ громадськ≥сть нин≥ схильна все державне вважати нерац≥ональним ≥ неприйн¤тним. Ќе Ї вин¤тком ≥ п≥дтримка б≥знесу, п≥дприЇмництва ” н≥й вбачаЇтьс¤ спроба держави знов поча≠ти тотальне регламентуванн¤ д≥¤льност≥ людей, ¤к≥ прагнуть ви¤вити ≥н≥ц≥ативу та заповз¤т≥сть, або небезкорисливе прагненн¤ державних чиновник≥в допомогти нажитис¤ багатим. ÷ими громадськими на≠стро¤ми не без усп≥ху користуютьс¤ багато п≥дприЇмц≥в, ¤к≥ збили сол≥дний кап≥тал ≥ фактично стали у своњй сфер≥ монопол≥стами. ¬они не зац≥кавлен≥ у спри¤нн≥ зб≥льшенню п≥дприЇмц≥в у р≥зних галуз¤х економ≥ки. ѕроте, ¤кщо за точку в≥драхунку брати не ≥нтереси моно≠пол≥й, а народногосподарськ≥ потреби, стаЇ очевидною потреба дер≠жавноњ п≥дтримки розвитку п≥дприЇмств б≥знесу, особливо малого та середнього. ≤ насамперед необх≥дн≥ формуванн¤ ус≥х форм б≥знесу за над≥йним захистом прав власник≥в, а також спри¤нн¤ ≥ п≥дтримка в розвитку ринковоњ ≥нфраструктури, що обслуговуЇ п≥дприЇмства б≥знесу. ”крањна ¤к самост≥йна, незалежна держава гарантуЇ нин≥ вс≥м п≥д≠приЇмц¤м (незалежно в≥д вибраних ними орган≥зац≥йних форм п≥дпри≠Їмницькоњ д≥¤льност≥) р≥вн≥ права ≥ створюЇ однаков≥ можливост≥ дл¤ функц≥онуванн¤, доступу до матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансових, трудових, ≥нформац≥йних, природних та ≥нших ресурс≥в за умови вико≠нанн¤ роб≥т ≥ поставок дл¤ державних потреб. ƒержавна п≥дтримка б≥знесу зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ «акону ”крањ≠ни Дѕро п≥дприЇмництво", в ¤кому зазначаЇтьс¤, що з метою створен≠н¤ спри¤тливих орган≥зац≥йних та економ≥чних умов дл¤ розвитку п≥д≠приЇмництва держава:
Ќазва: ƒержавне регулюванн¤ б≥знесу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (3937 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
