ѕ≥дприЇмництво > ƒержавне регулюванн¤ б≥знесу

на умовах ≥ в пор¤дку, передбаченому чинним законодавством, на≠даЇ земельн≥ д≥л¤нки, передаЇ п≥дприЇмцю державне майно (виробни≠ч≥ та нежитлов≥ прим≥щенн¤, законсервован≥ та недобудован≥ об'Їкти ≥ споруди, обладнанн¤, що не використовуютьс¤), необх≥дне дл¤ зд≥й≠сненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;

спри¤Ї орган≥зац≥њ матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ та ≥нфор≠мац≥йного обслуговуванн¤ п≥дприЇмц≥в, п≥дготовц≥ та переп≥дготовц≥ кадр≥в;

зд≥йснюЇ початкове упор¤дкуванн¤ неосвоЇних територ≥й об'Їкта≠ми виробничоњ ≥ соц≥альноњ ≥нфраструктури з продажем або переда≠ванн¤м њх у кредит п≥дприЇмц¤м;

стимулюЇ за допомогою економ≥чних важел≥в (ц≥льових субсид≥й, податкових п≥льг тощо) модерн≥зац≥ю технолог≥й, ≥нновац≥йну д≥¤ль≠н≥сть освоЇнн¤ нових вид≥в продукц≥њ та послуг; надаЇ п≥дприЇмц¤м кредити та ≥н.

÷≥ положенн¤ «акону стали в≥дправною точкою стимулюванн¤ ство≠ренн¤ п≥дприЇмств (ф≥рм) малого б≥знесу. “ак, за даними ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни у 1994 р. 88,8 % п≥дприЇмств - новостворен≥ ≥ т≥льки 11,2 % створено реорган≥зац≥Їю д≥ючих. ≤з загальноњ к≥лькост≥ малих п≥д≠приЇмств лише 18,8 % Ї приватними, 0,3 % приватизован≥ трудовими колективами. Ќайб≥льшу частку становл¤ть п≥дприЇмства (ф≥рми) з ви≠робництва товар≥в народного споживанн¤ (18,3 %), будматер≥ал≥в (5,7 %), буд≥вельн≥ та ремонтно-буд≥вельн≥ (17,9 %), наукововпроваджувальн≥ (10 %), з виробництва та переробки с≥льгосппродукц≥њ (4,4 %) та ≥н.

ѕ≥дтримку п≥дприЇмництва, малого та середнього б≥знесу зд≥йсню≠ють державн≥ органи управл≥нн¤, ¤к≥ мають спец≥альн≥ служби, органи рег≥онального та м≥сцевого управл≥нн¤ ≥ державноњ адм≥н≥страц≥њ

Ќин≥ передбачаЇтьс¤ зд≥йснити комплекс заход≥в щодо реформу≠ванн¤ системи державноњ п≥дтримки п≥дприЇмств б≥знесу з метою за≠безпеченн¤ прот¤гом наступних рок≥в докор≥нного перелому в роз≠витку п≥дприЇмництва, особливо приватного, малого б≥знесу.

ѕередбачаЇтьс¤ законодавче встановити правов≥, економ≥чн≥ та ор≠ган≥зац≥йн≥ основи регулюванн¤ њх д≥¤льност≥.

¬≥дпов≥дно до цього плануЇтьс¤ зд≥йснити формуванн¤ правовоњ бази розвитку ≥ п≥дтримки п≥дприЇмництва ≥ насамперед готуЇтьс¤ «акон ”крањни Дѕро мале ≥ середнЇ п≥дприЇмство", ф≥нансово-кредит≠ну п≥дтримку п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

–азом з тим доводитьс¤ констатувати той факт, що сьогодн≥ в ”к≠рањн≥ в≥дсутн≥й д≥йовий механ≥зм п≥дтримки, розвитку та захисту б≥з≠несу. ѕро це св≥дчать недол≥ки ≥ труднощ≥, що трапл¤ютьс¤ у процес≥ функц≥онуванн¤ п≥дприЇмств б≥знесу. “ому перед ур¤дом, зац≥кавле≠ними орган≥зац≥¤ми в≥дкриваЇтьс¤ широке поле д≥¤льност≥ ѕри цьому сл≥д синхронно розвивати ¤к державну систему п≥дтримки б≥знесу, так й ≥н≥ц≥ативу п≥дприЇмц≥в малих, середн≥х п≥дприЇмств з об'Їднанн¤ зусиль у сфер≥ державно-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥. ѕозитивним прикла≠дом останнього Ї утворенн¤ —оюзу малих ≥ середн≥х п≥дприЇмств ”к≠рањни ≥ њх рег≥ональних асоц≥ац≥й (г≥льд≥й).

“ак, —оюз малих ≥ середн≥х п≥дприЇмств ”крањни зд≥йснюЇ њх право≠вий захист, аудиторське консультуванн¤, формуЇ фонд взаЇмного кредитуванн¤; провадить сем≥нари, конференц≥њ; створюЇ школи п≥д≠приЇмництва, розробку документ≥в, методичних пос≥бник≥в; орган≥зо≠вуЇ роботу власноњ товарноњ б≥рж≥; створюЇ комп'ютерно-≥нформац≥й≠ний банк даних про малий б≥знес ”крањни; займаЇтьс¤ редакц≥йно-ви≠давничою д≥¤льн≥стю; спри¤Ї розвитку зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в п≥дприЇмц≥в ≥, нарешт≥, забезпечуЇ соц≥альний захист прац≥вник≥в ма≠лих п≥дприЇмств. ѕозитивноњ оц≥нки заслуговуЇ ≥ д≥¤льн≥сть рег≥ональ≠ноњ асоц≥ац≥њ малих та середн≥х п≥дприЇмств ДЋьв≥вська г≥льд≥¤", у структур≥ ¤коњ створено ≥нформац≥йно-обслуговуючий центр та ≥нш≥ п≥дрозд≥ли ≥нфраструктури колективного користуванн¤.

ќсновною орган≥зац≥йною формою державноњ п≥дтримки б≥знесу по≠винн≥ бути довгостроков≥ ≥ поточн≥ програми, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ на за≠гальнодержавному та рег≥ональному р≥вн¤х

ѕроекти програм п≥дтримки б≥знесу розробл¤ютьс¤ ћ≥н≥стерством економ≥ки ”крањни ≥з залученн¤м ≥нших м≥н≥стерств та в≥домств, пред≠ставник≥в п≥дприЇмницьких структур, учених, фах≥вц≥в, у тому числ≥ ≥ноземних

”с≥ витрати, пов'¤зан≥ з розробкою та експертизою програм п≥д≠тримки б≥знесу, ф≥нансуютьс¤ з державного та м≥сцевих бюджет≥в.

ќтже, створена система п≥дтримки б≥знесу стане дл¤ п≥дприЇмни≠цьких структур стимулом дл¤ розвитку й удосконаленн¤ виробництва товар≥в та послуг, а не пошуком обв≥дних шл¤х≥в чинного законодавства (а це, на жаль, ще часто трапл¤Їтьс¤), що по¤снюЇтьс¤ його недоско≠нал≥стю, а також непродуманою податковою та кредитною пол≥тикою.

” св≥тов≥й практиц≥ Ї приклади ¤к повс¤кденноњ оп≥ки та турботи про б≥знес (особливо малий), так ≥ факти його повного ≥гноруванн¤. ¬ одних крањнах Ї вже ч≥тка система державноњ п≥дтримки цього сек≠тора нац≥ональноњ економ≥ки, в ≥нших - под≥бна система перебуваЇ в стад≥њ становленн¤. ѕроте Ї приклад й ≥нтернац≥ональних зусиль - ком≥тет 00Ќ з промислового розвитку (ёЌ≤ƒќ), ¤кий активно п≥дтри≠муЇ стимулюванн¤ малого б≥знесу.

Ѕ≥знес в ”крањн≥ сьогодн≥ потребуЇ допомоги ≥ п≥дтримки, щоб стати пров≥дним сектором економ≥ки.

1	2	3	4

Ќазва: ƒержавне регулюванн¤ б≥знесу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (3937 прочитано)