–еклама > —творенн¤ ≥м≥джу, розробка торговоњ марки, види франчайзингу з точки зору рекламноњ справи

’удожн≥ знаки -Ч це зображенн¤ предмет≥в, тварин, птах≥в, лю≠дей за допомогою символ≥в, орнаменту, художньоњ композиц≥њ текс≠т≥в та цифр.

—ловесн≥ товарн≥ знаки виражаютьс¤ словами або сполученн¤ми л≥тер, що створюютьс¤ фантаз≥Їю автор≥в. ¬они добре втримуютьс¤ в пам'¤т≥ людей. ÷ей знак реЇструЇтьс¤ у вигл¤д≥ тексту або нестан≠дартного граф≥чного твору.

ќб'Їмн≥ знаки можуть бути виготовлен≥ в ≥ще б≥льш ориг≥наль≠ному вигл¤д≥ Ч металева чи ≥нша упаковка тощо.

«вуков≥ товарн≥ знаки Ч це музично оформлений текст г≥мну ф≥р≠ми, адреси, назви продукту тощо.

«м≥шан≥ або комб≥нован≥ товарн≥ знаки Ч це зображенн¤ + сло≠ва, зображенн¤ + музика, слова + музика. ¬они зам≥нюють назву ф≥≠рми або можуть ≥снувати паралельно. ¬они часто повторюютьс¤ ≥ тому швидко запам'¤товуютьс¤.

“оварн≥ знаки Ї центральним елементом ф≥рмового стилю, ф≥рма маЇ на них виключне право, ¤ке забезпечуЇтьс¤ державою.

ƒе¤к≥ торгов≥ знаки, що з'¤вилис¤ понад 100 рок≥в тому, в≥дом≥ в —Ўј та ≥нших крањнах ≥ понин≥. ƒо них належать так≥ марки, ¤к Ђћаксвелл ’аузї, ¤ка з'¤вилас¤ у 1873 роц≥ ≥ реп≠резентуЇ розчинну каву; ЂЋ≥вайсї Ч 1873 р≥к, од¤г та джинси; Ђјйвор≥ї Ч 1879 р≥к, мило; У ока- олаФ Ч 1886 р≥к, тон≥зуюч≥ напоњ; У емпбелл —упФЧ 1898 р≥к, консервован≥ супи, соуси тощо; ЂЎоколад ’ерш≥ї-Ч1900 р≥к.

¬икористанн¤ торгового знака маЇ так≥ переваги:

Х полегшуЇ захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њ. ѕ≥дробка товарного знака пересл≥дуЇтьс¤ законом ≥ ф≥рма-власник знака може звернутис¤ до суду;

Х полегшуЇ ≥дентиф≥кац≥ю продукту;

Х гарантуЇ, що товарна послуга маЇ високий р≥вень ¤кост≥;

Х добре в≥дома марка приваблив≥ша дл¤ канал≥в розпод≥лу.

–екламодавець не повинен шкодувати часу та кошт≥в на розробку товарного знака, тому що сформувати в споживача та користувача прихильн≥сть до торговоњ марки та п≥дтримувати њњ сталий ≥м≥дж Ч це значить зб≥льшити продаж продукту, що маЇ такий торговий знак.

‘≥рмовий шрифтовий напис (логотип) Ч це ориг≥нальне сконс≠труйований напис ≥з повним або скороченим найменуванн¤м ф≥рми, товарноњ групи, що виробл¤Їтьс¤ ф≥рмою, або ¤когось конкретного продукту, що виготовл¤Їтьс¤ нею.

‘≥рмовий блок Ч це традиц≥йне сполученн¤ к≥лькох елемент≥в, що часто використовуютьс¤. Ќайчаст≥ше це художн≥й товарний знак та логотип. Ѕлок може також м≥стити повну оф≥ц≥йну назву ф≥рми, њњ поштов≥ та банк≥вськ≥ рекв≥зити. ≤нод≥ у ф≥рмовий блок входить ф≥р≠мове гасло (слоган) Ч пост≥йно використовуваний ф≥рмовий ориг≥≠нальний дев≥з. ƒе¤к≥ з таких дев≥з≥в можна нав≥ть зареЇструвати ¤к товарний знак.

—логан маЇ в≥дпов≥дати таким основним вимогам:

Х робити св≥й внесок у формуванн¤ ≥м≥джу ф≥рми;

Х ураховувати особливост≥ ц≥льовоњ аудитор≥њ, бути зрозум≥лим дл¤ нењ;

Х в≥н маЇ бути коротким та легко запам'¤товуватис¤;

Х в≥н повинен бути ориг≥нальним, в≥дпов≥дно емоц≥йно забарвле≠ним, виключати будь-¤ке подв≥йне тлумаченн¤ ≥ в≥дпов≥дати мента≠л≥тету народу.

—логан базуЇтьс¤ на ключових словах, ¤к≥ н≥би г≥пнотизують споживача: вперше, ефективний, натуральний, швидко, легко, ра≠димо, сенсац≥¤, виг≥дно, посп≥шайте, це ваш останн≥й шанс, а також безкоштовно, новий, сьогодн≥, т≥льки сьогодн≥ тощо.

Ќеобх≥дно уникати таких сл≥в, ¤к дорогий, дешевий, любов, страх, горд≥сть, дитина, темр¤ва, чорний, брудний. Ѕажано не користуватис¤ словами, ¤к≥ можна сприйн¤ти ¤к упередженн¤ чи запереченн¤.

ѕриклад слогану ф≥рми Ђ—он≥ї: Ђ” нас не дешевше, у нас кращеї.

ќсновн≥ принципи створенн¤ слогану: при¤зне та доброзичливе ставленн¤, повторенн¤ певних л≥тер у кожному слов≥, т¤ж≥нн¤ до ла≠кон≥зму й простоти, пор≥вн¤нн¤, використанн¤ майбутнього часу, сл≥в Ђв≥дї та Ђдої (Ђв≥д п≥двалу до даху Ч л≥фт ќ“≤Sї), гумору, по≠чутт¤ близькост≥ до покупц¤ та споживача.

”важають, що початком попул¤рност≥ споган≥в став 1886 р., ко≠ли 8 травн¤ фармацевт ƒжон —. ѕербертон запропонував мешкан≠ц¤м јтланти, штат ƒжордж≥¤, содовий нап≥й по ц≥н≥ 5 цент≥в за скл¤нку. ѕро це було доведено до в≥дома 29 травн¤ 1886 р. у газет≥ Ђјтланта ƒжорнелї у такий спос≥б: город¤н запрошували поласува≠ти Ђновим попул¤рним содовим напоЇмї п≥д назвою Ђ ока- олаї, ¤кий Ї Ђсмачним ≥ осв≥жаючимї.

«а сто рок≥в слоган Ђ ока- олиї зм≥нювавс¤ багато раз≥в в≥дпо≠в≥дно до зм≥н у розум≥нн≥ реклами:

1886 р. Ч ѕийте Ђ ока- олуї;

1904 р. Ч —мачно й осв≥жаЇ;

1904 р. Ч Ђ ока- олаї даЇ задоволенн¤;

1905 р. Ч Ђ ока- олаї тон≥зуЇ та надаЇ сил;

1906 р. Ч -як≥сний нап≥й;

1906 р. Ч ¬еликий Ѕезалкогольний Ќап≥й Ќац≥њ;

1907 р. Ч Ђ ока- олаї Ч стиснена енерг≥¤, рух, жива вода;

1908 р. Ч  упуйте справжн≥й нап≥й;

1909р. Чякщо ви натрапите на дороговказ, подумайте про Ђ ока- олуї;

1911 р. Ч ѕоласуйте скл¤нкою зр≥дженого см≥ху;

1917р. Ч “ри м≥льйони щодн¤;

1920 р. Ч Ђ ока- олаї Ч найкраще ≥з трьох крањн, злите до од≠н≥Їњ скл¤нки;

1922 р. Ч —прага не знаЇ пори року;

1923 р. Ч ќтримайте задоволенн¤ в≥д спраги;

1925 р. Ч ” напою чар≥вна чистота;

1925 р. Ч ÷е дурниц¤ в≥дчувати спрагу, маючи такий чудовий нап≥й;

1925 р. Ч Ў≥сть м≥льйон≥в щороку;

1927 р. Ч —кр≥зь за рогом;

1927 р. Ч ѕ≥д скромною червоною етикеткою;

1928 р. Ч Ђ ока- олаї Ч чистий нап≥й з натуральним смаком;

1929 р. Ч Ќайкращий нап≥й св≥ту в продажу;

1929 р. Ч ѕерепочинок, ¤кий осв≥жаЇ;

1932 р. Ч —в≥тло сонц¤ з прохолодою льоду;

1932 р. Ч ¬≥дчув спрагу Ч вгамуй њњ;

1933 р. Ч ѕовернис¤ до норми;

1933 р. Ч Ќе треба втомленого, виснаженого спрагою обличч¤;

1935 р. Ч Ђ ока- олаї Ч це в≥дпочинок, що збираЇ друз≥в;

1937 р. Ч Ќайулюблен≥ша мить јмерики;

1938 р. Ч —прага н≥чого б≥льше ≥ не потребуЇ;

1939 р. Ч Ђ ока- олаї з вами;

1939 р. Ч —мак Ђ ока- олиї Ч це необх≥дно дл¤ вгамуванн¤ спраги;

1939 р. Ч ’то б ви не були, щоб ви не робили, де б ви не були, ¤кщо у вас виникаЇ бажанн¤ осв≥житис¤, згадайте Ђ ока- олуї;

1940 р. Ч ѕоблизу в≥д вашоњ спраги;

1941 р. Ч —в≥ж≥сть п≥сл¤ прац≥;

1941 р. Ч Ђ ока- олаї належить вам ...;

1942 р. Ч ” Ђ ока- ол≥ї Ї щось ≥ще;

1942 р. Ч Ћ≥пше завжди придбати найл≥пше;

1942 р. Ч ÷е справд≥ р≥ч;

1943 р. Ч ”н≥версальний символ американського способу житт¤ Ч Ђ ока- олаї;

1943 р. Ч ≤з виключно властивим њй смаком;

1945 р. Ч ўасливий символ добробуту;

1946 р. Ч Ќайприв≥тн≥ший клуб у св≥т≥: вх≥д -Ч 5 цент≥в;

1946р. Ч “ак!;

1947 р. Ч Ђ ока- олаї Ч в≥чна ¤к≥сть;

1947 р. Ч ¬≥чна ¤к≥сть Ч це ¤к≥сть, що в нењ можна в≥рити;

1947 р. Ч як≥сть Ђ ока- олиї Ч це ¤к≥сть ваших друз≥в, котрим завжди можна дов≥р¤ти;

1949 р, Ч Ђ окаї Ч це шл¤х, ¤кий веде куди завгодно;

1950 р. Ч —прага також потребуЇ ¤кост≥;

1951 р. Ч ƒл¤ с≥мейного добра;

1951 р. Ч ¬и куштуЇте ¤к≥сть;

1952 р. Ч ¬ам хочетьс¤ Ђ окиї;

1952 р. Ч Ђ окаї вгамовуЇ спрагу скр≥зь;

1953 р. Ч ѓзд≥ть обережно, њзд≥ть осв≥жаючись;

1953 р. Ч „удо посередин≥ л≥та;

1955 р. Ч Ѕлискуча та всеос¤жна, ¤к сон¤чне св≥тло;

1956 р. Ч Ќайприв≥тн≥ший ≥з напоњв на «емл≥;

1956 р. Ч ¬она вас легенько п≥дносить;

1956 р. Ч ¬≥д Ђ ока- олиї ви будете вигл¤дати ¤кнайкраще;

1957 р. Ч ќзнака доброго смаку;

1958 р. Ч ѕрохолодний, живильний смак Ђ окиї;

1959 р. Ч ¬еселе житт¤ Ђ окиї;

1959 р. Ч –озслабтесь, осв≥жившись льод¤ною Ђ ока- олоюї, вона осв≥жаЇ по-справжньому;

1959 р. Ч ѕрохолодний, живильний смак, що даЇ глибоке задо≠воленн¤;

1961 р. Ч 3 Ђ окоюї справи п≥дуть л≥пше;

1963 р. Ч ∆ив≥ть, осв≥жаючись л≥пше за ≥нших;

1964 р. Ч Ђ ока- олаї звучить особливо ≥ осв≥жаЇ л≥пше за вс≥х;

1964 р. Ч Ќасолоджуйтесь Ђ ока- олоюї;

1965 р. Ч ƒобре весел≥тьс¤, пийте досхочу;

1966 р. Ч —мак Ђ ока- олиї н≥коли не набридаЇ;

1968 р. Ч ¬аш≥й спраз≥ вона наказуЇ зникнути;

1968 р. Ч ’вил¤ за хвилею, скл¤нка за скл¤нкою;

1968 р. Чўоб удома було затишно, в≥зьм≥ть дв≥ коробки Ђ окиї;

1968 р. Ч „ас купувати вдв≥ч≥ б≥льше;

1970 р. Ч —правжн¤ р≥ч;

1971 р. Ч ’очу купити Ђ окуї дл¤ всього св≥ту;

1972 р. Ч Ђ окаї ≥де пор¤д з приЇмними хвилинами житт¤;

1975 р. Ч Ђ окаї даЇ житт¤;

1980 р. Ч ѕий Ђ окуї ≥ всм≥хайс¤;

1982р.Ч÷еЧЂ окаї;

1985 р. Ч ” нас дл¤ вас Ї смачний ковток (Ђ ока- олаї);

1985 р. Ч —правжн≥й образ јмерики (Ђ ока- ола  ласикї);

1986 р. Ч „ервоне, б≥ле ≥ ви (Ђ ока- ола  ласикї);

1986 р. Ч ”п≥ймай хвилю (Ђ ока- олаї);

1987 р. Ч “акого в≥дчутт¤ б≥льше немаЇ!

” останн≥ роки основним дев≥зом рекламноњ кампан≥њ було Ђ«авжди Ђ ока- олаї та Ђ«нову разомї.

ћожна навести багато приклад≥в споган≥в р≥зних ф≥рм ≥ товар≠них марок, але найл≥пше про це розпов≥даЇ саме ≥стор≥¤ споган≥в Ђ ока- олиї.

«а використанн¤ кольор≥в рекламодавець повинен ураховувати дос≠в≥д ф≥рм, ¤к≥ в≥дом≥ у св≥т≥. “ак, ф≥рма ≤¬ћ Ч це син≥й кол≥р,  одак Ч жовтий та золотий,  ока- ола Ч син≥й ≥ червоний, а також золотий ко≠л≥р кришки.  ол≥р повинен мати емоц≥йне забарвленн¤, асоц≥юватис¤ з≥ сферою д≥¤льност≥ (море ≥ вода Ч блакитний кол≥р, ав≥ац≥¤ Ч ср≥б≠ний, рослинництво та продукти його переробки Ч зелений тощо).

–екламодавцев≥ необх≥дно знати основи кольорових асоц≥ац≥й людини. “ак, зелений кол≥р заспокоюЇ нервову систему, зменшуЇ б≥ль, зн≥маЇ втому, нормал≥зуЇ кров'¤ний тиск; блакитний Ч зн≥маЇ б≥ль при невралг≥¤х, запаленн¤х; помаранчевий Ч стимулюЇ почут≠т¤ та прискорюЇ серцебитт¤, п≥двищуЇ кров'¤ний тиск, створюЇ ат≠мосферу благополучч¤ та веселого настрою; жовтий Ч допомагаЇ зосередитис¤, загострюЇ сприйн¤тт¤ та спри¤Ї вир≥шенню складних ситуац≥й, завдань ≥ проблем; червоний кол≥р Ч теплий, але дратую≠чий, в≥н стимулюЇ мозок, пол≥пшуЇ настр≥й; ф≥олетовий Ч д≥Ї на серце та кровоносн≥ судини.

1	2	3

Ќазва: —творенн¤ ≥м≥джу, розробка торговоњ марки, види франчайзингу з точки зору рекламноњ справи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (2448 прочитано)