÷≥нн≥ папери > –инок ц≥нних папер≥в у ринкових в≥дносинах
Ќов≥ ем≥с≥њ «вичайн≥ (прост≥, загальн≥) онвертован≥ ѕо обТЇму реал≥зац≥њ прав акц≥онера ѕрив≥лейован≥ Ѕезкоштовн≥ Ѕезголосов≥ ѕо к≥лькост≥ голос≥в ќдноголосн≥ ѕлюральн≥
ѕо способу ≤менн≥ в≥дображенн¤ руху Ќа предТ¤вника ƒо акц≥њ застосовують також так≥ пон¤тт¤ ¤к Ђкурсова варт≥стьї ≥ Ђкурсї. Ђ урсова варт≥стьї адекватна пон¤ттю Ђринкова варт≥стьї. ѕон¤тт¤м Ђкурсї користуютьс¤ дл¤ вираженн¤ в≥дношенн¤ ринковоњ ц≥ни до ном≥налу, тобто ¤к в≥дносною величиною, коеф≥ц≥Їнтом. ≤з наведеноњ вище схеми ми вже зробили висновок про ≥снуванн¤ багатьох р≥зновид≥в акц≥й. ћи лише розгл¤немо найб≥льш поширен≥ види. ѕрост≥ або звичайн≥ (common shares) акц≥њ. ¬ласник такоњ акц≥њ, ¤к правило, маЇ один голос на зборах акц≥онер≥в. ƒоход у вигл¤д≥ див≥денду по прост≥й акц≥њ виплачуЇтьс¤ в останню чергу, тобто п≥сл¤ виплати див≥денд≥в по прив≥лейованим акц≥¤м. ƒив≥денди, ¤к правило, виплачуютьс¤ у випадку отриманн¤ ем≥тентом достатньоњ к≥лькост≥ чистого прибутку. ѕри л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства власник простоњ акц≥њ отримуЇ пропорц≥йну частину його власност≥ в останню чергу, тобто п≥сл¤ розрахунк≥в п≥дприЇмства з державою, кредиторами, трудовим колективом та власниками прив≥лейованих акц≥й. ѕрив≥лейован≥ акц≥њ (preferred shares). ¬ласник таких акц≥й маЇ певн≥ прив≥лењ у пор≥вн¤нн≥ з власником звичайних акц≥й того самого ем≥тента. —утн≥сть прив≥лењ, ¤к правило, п≥дтверджуЇтьс¤ статутними документами ем≥тента. Ќайчаст≥ше вона заключаЇтьс¤ в тому, що власник прив≥лейованоњ акц≥њ маЇ гарантований, встановлений процент див≥денду, ¤икй не залежить в≥д розм≥ру прибутка товариства. ѕрив≥лейован≥ акц≥њ дають власников≥ право на першочергове отриманн¤ частини власност≥ при л≥кв≥дац≥њ товариства та поверненн¤ йому ном≥нальноњ вартост≥ по його вимоз≥. ≤менна акц≥¤ (registered share). ¬она представл¤Ї собою ц≥нний пап≥р, на бланку ¤кого вказуЇтьс¤ ≥мТ¤ його власника. ƒл¤ ≥менноњ акц≥њ характерн≥ дв≥ так≥ особливост≥: по-перше, ≥мТ¤ власника обовТ¤зково заноситьс¤ до книги реЇстрац≥њ, ¤ку веде сам ем≥тент або за його дорученн¤м особа (установа), що спец≥ал≥зуЇтьс¤ на цьому; по-друге, ≥менн≥ акц≥њ, ¤к правило, ≥снують у документарн≥й форм≥. јкц≥¤ на предТ¤вника (bearer share) на в≥дм≥ну в≥д ≥менноњ може випускатис¤ ¤к в документарн≥й так ≥ в електронн≥й форм≥. оли вона випускаЇтьс¤ на паперовому нос≥Їв≥, то на њњ бланку не проставл¤Їтьс¤ ≥мТ¤ власника. якщо ж вона випускаЇтьс¤ у вигл¤д≥ компТютерного запису, то у файл≥ електронного депозитар≥ю навпроти пр≥звища власника просто вказуЇтьс¤ к≥льк≥сть акц≥й. ƒив≥денди по акц≥¤м на предТ¤вника можуть виплачуватись особ≥, що предТ¤вила акц≥њ або в≥дпов≥дний документ депозитар≥¤ про те, що њй належить певна к≥льк≥сть акц≥й, що знаход¤тьс¤ на збер≥ганн≥ в депозитар≥њ. ƒосить поширений такий вид ц≥нного паперу ¤к обл≥гац≥¤. ¬≥дпов≥дно до ст. 10 «акону ”крањни Ђѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуї обл≥гац≥¤ - це ц≥нний пап≥р, що засв≥дчуЇ внесенн¤ ≥≥ власником певноњ суми кошт≥в ≥ п≥дтверджуЇ зобовТ¤занн¤ ем≥тента в≥дшкодувати йому ном≥нальну варт≥сть цього ц≥нного паперу в умовлений терм≥н з виплатою ф≥ксованого в≥дсотка (¤кщо ≥нше не передбачено умовами випуску). ќбл≥гац≥¤ ¤вл¤Їтьс¤ стандартизованим борговим св≥доцтвом: в межах обл≥гац≥йноњ позики, реал≥зованоњ конкретним ем≥тентом, ус≥ випущен≥ обл≥гац≥њ не в≥др≥зн¤ютьс¤ по умовах, на ¤ких вони були продан≥. ќднообразн≥сть робить обл≥гац≥ю потенц≥йним предметом фондовоњ торг≥вл≥. «в≥дси розр≥зн¤ють ном≥нальну, викупну й курсову варт≥сть обл≥гац≥й. ќстанн¤ складаЇтьс¤ п≥д впливом попиту ≥ пропозиц≥њ на фондовому ринку. Ќа в≥дм≥ну в≥д акц≥й обл≥гац≥њ привертають увагу ≥нвестор≥в тим, що забезпечують велику долю збереженн¤ заощаджень та стаб≥льний дох≥д. ѕри цьому в жертву приноситьс¤ така важлива ≥нвестиц≥йна ¤к≥сть, ¤к можлив≥сть швидкого накопиченн¤ кап≥талу, що властиве акц≥¤м. ѕроте сл≥д памТ¤тати, що один ц≥нний пап≥р не може забезпечувати одночасно максимальну над≥йн≥сть, дох≥д та зб≥льшенн¤ кап≥талу. –≥зноман≥тн≥сть ц≥нних папер≥в ≥з загальною назвою Ђобл≥гац≥¤ї даЇ змогу вибрати саме той р≥зновид, ¤кий найл≥пше в≥дпов≥даЇ ≥нтересам ≥ можливост¤м субТЇкт≥в фондового ринку - держави, ≥нвестора, ем≥тента й посередника. ¬≥д ¤кост≥ та над≥йност≥ обл≥гац≥й залежатиме не т≥льки њх усп≥шне використанн¤, а й розвиток вторинного ринку ц≥нних папер≥в, на ¤кому дом≥нують пох≥дн≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти. ласиф≥кац≥ю обл≥гац≥й ми можемо розгл¤нути на дан≥й схем≥. ќзнаки класиф≥кац≥њ ¬иди обл≥гац≥й ÷ентральний банк ƒержавн≥ ћ≥сцев≥ органи влади ћун≥ципальн≥ ≈м≥тент ѕ≥дприЇмства орпоративн≥ ≤ноземн≥ позичальники ≤ноземн≥ ‘≥нансуванн¤ нових ≥нвестиц≥йних проект≥в ћета випуску –еф≥нансуванн¤ заборгованост≥ ем≥тента ‘≥нансуванн¤ невиробничоњ д≥¤льност≥ до 1 року ороткостроков≥ —рок випуску займу 1 - 5 —ередньостроков≥ 5 - 30 ƒовгостроков≥ Ѕезтерм≥нов≥ « правом дострокового погашенн¤ ¬≥льно обертаютьс¤ Ќа¤вн≥сть обмежень на об≥г « обмеженим об≥гом ѕоза об≥гом Ќад≥йн≥сть (на¤вн≥сть забезпеченн¤) «абезпечен≥ Ќезабезпечен≥ —пос≥б реЇстрац≥њ руху « вказанн¤м власника ≤менн≥ Ѕез вказанн¤ власника Ќа предТ¤вника Ќезм≥нна ставка « ф≥ксованим % ‘орма виплати доходу «м≥нна ставка « плаваючим % Ќульова ставка « дисконтом ¬играшн≥ займи Ѕагатов≥ковий досв≥д соц≥ально-економ≥чного житт¤ людства досить переконано дов≥в неможлив≥сть нормального функц≥онуванн¤ ринковоњ економ≥ки без використанн¤ вексел≥в. ¬ «акон≥ ”крањни Ђѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуї ст.21 даЇтьс¤ таке визначенн¤ Ђвексел¤ї - це ц≥нний пап≥р, ¤кий засв≥дчуЇ безумовне грошове зобовТ¤занн¤ векселедавц¤ сплатити п≥сл¤ настанн¤ строку визначену суму грошей власнику вексел¤ (векселедаржателю). ¬иди вексел≥в: простий - маЇ зм≥ст простоњ ≥ н≥чим не обумовленоњ об≥ц¤нки боржника оплатити вказану суму з вказанн¤м сроку та м≥сц¤ оплати, найменуванн¤ того, кому або по розпор¤дженню кого оплата повинна бути зд≥йснена, а також дати п≥дписанн¤ вексел¤; перев≥дний (тратта) - виписуЇтьс¤ ≥ п≥дписуЇтьс¤ кредитором (трассантом) ≥ представл¤Ї собою наказ боржнику про сплату у вказаний пер≥од зазначеноњ суми трет≥й особ≥ (рем≥тенту); банк≥вський (його виставл¤Ї банк крањни ≥ноземним банкам); комерц≥йний - видаЇтьс¤ п≥д заставу товар≥в при зд≥йсненн≥ торговоњ операц≥њ ¤к плат≥жний документ або боргове зобовТ¤занн¤; ц≥нностний (бронзовий) - випускаЇ держава дл¤ покритт¤ своњх затрат; депонований - видаЇтьс¤ дл¤ забезпеченн¤ кредиту; товариський - вексель з гарантованим п≥дписом третьоњ особи. ¬ексел≥ класиф≥куютьс¤ по ем≥тенту, по обслуговуючим операц≥¤м, по субТЇктов≥, що проводить оплату. ќзнаки класиф≥кац≥њ ¬иди вексел≥в ƒержава азначейськ≥ ≈м≥тент ёридичн≥ ≥ д≥Їздатн≥ ѕриватн≥ ф≥зичн≥ особи
омерц≥йн≥ ‘≥нансов≥ ‘≥нансов≥ Ѕанк≥вськ≥ операц≥њ “овариськ≥ ќбслуговуюч≥ ÷≥нностн≥ операц≥њ “оварн≥ “оварн≥ операц≥њ —убТЇкт, що ¬екселедержатель ѕрост≥ проводить оплату “рет¤ особа ѕереведн≥
¬ ”крањн≥, зг≥дно законодавства, випускаЇтьс¤ два види вексел≥в: простий ≥ перев≥дний. ¬ексель повинен мати обовТ¤зков≥ рекв≥зити: вексельну пом≥тку (найменуванн¤ Ђвексельї в текст≥ документа), зобовТ¤занн¤ сплатити вказану суму, найменуванн¤ платника ≥ першого держател¤ вексел¤; срок ≥ м≥сце оплати; найменуванн¤ предТ¤вника; дату ≥ м≥сце складанн¤ документа; п≥дпис векселедержател¤. Ќа сьогодн≥шн≥й день вексел≥ широко застосовуютьс¤ у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥ при одержанн≥ кредиту, поверненн¤ ¤кого забезпечуЇтьс¤ векселем, ¤к певною формою грошового зобовТ¤занн¤. “акий кредит достатньо простий в оформленн≥ ≥ досить над≥йний дл¤ продавц¤. ƒл¤ цих ц≥лей ≥ використовуютьс¤ перев≥дн≥ ≥ прост≥ вексел≥. ѕроте в св≥тов≥й практиц≥ при наданн≥ кредиту по операц≥њ куп≥вл≥-продажу найб≥льш часто використовують перев≥дн≥ вексел≥. 2. ќрган≥зац≥¤ фондовоњ б≥рж≥ ≥ б≥ржов≥ операц≥њ. “огр≥вл¤ ц≥нними паперами на б≥ржовому ринку зд≥йснюЇтьс¤ через фондову б≥ржу. ‘ондова б≥ржа - це пост≥йно д≥ючий ринок, на ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ торг≥вл¤ ц≥нними паперами. ¬она представл¤Ї собою основний елемент вторинного ринку ц≥нних папер≥в. ¬загал≥ б≥рж≥ ¤к так≥ - це м≥сц¤, де компан≥њ, продаючи своњ Ђдол≥ в п≥дприЇмствахї, забезпечують соб≥ ф≥нансову можлив≥сть розшир¤ти виробництво ≥ послуги, робити споживацький продукт б≥льш ¤к≥сним. ¬иникненн¤ б≥рж≥ ¤вилось обТЇктивним насл≥дком розвитку ринкових в≥дносин. ѕотреба в по¤в≥ даного ≥нституту була обумовлена розширенн¤м торг≥вл≥ р¤дом товар≥в, такими, ¤к сировинн≥ товари, а в подальшому ≥ ц≥нними паперами. ¬≥дм≥чен≥ товари характеризуютьс¤ певними особливост¤ми, ¤к≥ перетворюють њх в б≥ржов≥ товари: масов≥стю споживанн¤; взаЇмозам≥нн≥стю в рамках своњх товарних груп; непередбачуван≥стю коливанн¤ ц≥н. ѕокупц≥ ≥ продавц≥ бажають отримати з операц≥њ максимальний прибуток ≥ тому хочуть бути впевненими в тому, що ц≥на операц≥њ в≥дображаЇ поточн≥ сп≥вставленн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ. ” звТ¤зку з цим ринок под≥бних повинен зводити воЇдино, обоп≥льнювати великий обТЇм ≥нформац≥њ, причому прот¤гом короткого пер≥оду. ƒл¤ виконанн¤ ц≥Їњ функц≥њ в≥н повинен характеризуватис¤ високим степенем централ≥зац≥њ. ƒана мета дос¤гаЇтьс¤ в орган≥зац≥њ б≥рж≥, де зб≥гаютьс¤ попит ≥ пропозиц≥¤ товар≥в. ¬≥дм≥нними ознаками б≥рж≥ ¤вл¤ютьс¤: пост≥йний ≥ орган≥зований по певним правилам характер функц≥онуванн¤; торг≥вл¤ ведетьс¤ без предТ¤вленн¤ товар≥в; операц≥њ заключаютьс¤ по масовим, зам≥нним товарам. Ѕ≥ржа виконуЇ сл≥дуюч≥ основн≥ функц≥њ: «водить один з одним покупц≥в ≥ продавц≥в ц≥нних папер≥в, служить м≥сцем, де безпосередньо зд≥йснюютьс¤ операц≥њ куп≥вл≥ ≥ продажу ц≥нних папер≥в. –еЇструЇ курси ц≥нних папер≥в, обоп≥льнюЇ ≥ опосередковуЇ в≥дносини ≥нвестор≥в до кожного представленому на н≥й виду акц≥й ≥ обл≥гац≥й. —лужить механ≥змом переливу кап≥талу з одн≥Їњ галуз≥ (п≥дприЇмства) в ≥ншу (≥нше). —лужить економ≥чним барометром д≥ловоњ активност≥ ¤к в крањн≥ в ц≥лому, так ≥ в окремих галуз¤х, даЇ можлив≥сть судити про направленн¤ структурноњ перебудови економ≥ки. Ѕ≥ржа зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть на таких принципах: особиста дов≥ра м≥ж брокером ≥ кл≥Їнтом (наприклад, операц≥њ на б≥рж≥ заключаютьс¤ усно ≥ оформл¤ютьс¤ юридично задн≥м числом); гласн≥сть (публ≥куютьс¤ дан≥ по вс≥х операц≥¤х ≥ дан≥, що надан≥ ем≥тентом по домовленост≥ з б≥ржею про внесенн¤ акц≥й у б≥ржовий список, незалежно в≥д активност≥ ем≥тента); жорстке регулюванн¤ адм≥н≥страц≥Їю б≥рж≥ ≥ аудиторами д≥¤льност≥ дилерських ф≥рм шл¤хом встановленн¤ правил торг≥вл≥ ≥ обл≥ку. ¬ результат≥ перерахованих принцип≥в формуЇтьс¤ середовище, ¤ке спонукаЇ продавати ≥ купувати ц≥нн≥ папери на б≥рж≥. ÷е так≥ переваги, ¤к, по-перше, можлив≥сть кращого доступу до кредиту дл¤ куп≥вл≥ ц≥нних папер≥в (банк охоче його дасть, ¤кщо дос¤гнута домовлен≥сть про реал≥зац≥ю ц≥нних папер≥в через б≥ржу), по-друге, дуже добрий огл¤д стану ринку ц≥нних папер≥в, б≥льш точна оц≥нка можливостей тих чи ≥нших акц≥й ≥ т. д. Ѕ≥ржа може бути орган≥зована ¤к акц≥онерне товариство, тобто на умовах приватного п≥дприЇмництва, або ¤к установа створена державою, громадський ≥нститут. ¬ першому випадку вона знаходитьс¤ у власност≥ акц≥онер≥в, у другому - держави. ѓњ д≥¤льн≥сть базуЇтьс¤ на статут≥, ¤кий визначаЇ пор¤док створенн¤ орган≥в б≥рж≥, склад њњ член≥в, умови њх прийому ≥ т.д. ¬ищим органом б≥рж≥ ¤вл¤Їтьс¤ б≥ржовий ком≥тет (рада керуючих). ” статут≥ фондовоњ б≥рж≥ визначаютьс¤: а) њњ найменуванн¤ ≥ м≥сцезнаходженн¤; б) найменуванн¤ ≥ м≥сцезнаходженн¤ њњ власник≥в; в) розм≥р статутного фонду; г) умови ≥ пор¤док прийн¤тт¤ в члени ≥ виключенн¤ з член≥в фондовоњ б≥рж≥; д) права ≥ обовТ¤зки член≥в; е) орган≥зац≥йна структура; Ї) компетенц≥¤ ≥ пор¤док створенн¤ кер≥вних орган≥в; ж) пор¤док ≥ умови в≥дв≥дуванн¤ фондово≥ б≥рж≥; з) пор¤док ≥ умови застосуванн¤ санкц≥й, встановлених фондовою б≥ржею; и) пор¤док припиненн¤ д≥¤льност≥ фондовоњ б≥рж≥. ѕравила фондовоњ б≥рж≥ регламентують: а) види угод, що укладаютьс¤; б) пор¤док торг≥вл≥; в) умови допуску ц≥нних папер≥в; г) умови ≥ пор¤док передплати на ц≥нн≥ папери, що котируютьс¤ на фондов≥й б≥рж≥; д) пор¤док формуванн¤ ц≥н, б≥ржового курсу та њх публ≥кац≥њ; е) перел≥к ц≥нних папер≥в, що котируютьс¤ на фондов≥й б≥рж≥; Ї) обовТ¤зки член≥в фондовоњ б≥рж≥ щодо веденн¤ обл≥ку та ≥нформац≥њ, внутр≥шн≥й розпор¤док роботи ком≥с≥њ фондовоњ б≥рж≥, пор¤док њхньоњ д≥¤льност≥; ж) систему ≥нформац≥йного забезпеченн¤; з) види послуг, що надаютьс¤ фондовою б≥ржею, ≥ розм≥р плати за них; и) правила веденн¤ розрахунк≥в; ≥) ≥нш≥ положенн¤, що стосуютьс¤ д≥¤льност≥ фондовоњ б≥рж≥. „ленами фондовоњ б≥рж≥ можуть бути т≥льки л≥цензован≥ торговц≥ ц≥нними паперами, котр≥ в≥дпов≥дають вимогам фондовоњ б≥рж≥, дотримуютьс¤ њњ статутних правил. ” будь-¤коњ б≥рж≥ Ї дв≥ основн≥ функц≥њ у вигл¤д≥ двох взаЇмозам≥нних ≥ збалансованих стор≥н њњ д≥¤льност≥. ѕо-перше, фондова б≥ржа моб≥л≥зуЇ й концентруЇ в≥льн≥ кошти через продаж ц≥нних папер≥в (точн≥ше, орган≥зовуЇ њхн≥й продаж), а по-друге, зд≥йснюЇ кредитуванн¤ держави й р≥зних орган≥зац≥й через куп≥влю ц≥нних папер≥в. «розум≥ло, що такою самою Ї роль будь-¤кого посередника фондового ринку, у т≥м числ≥ в його позаб≥ржовому сектор≥, але т≥льки фондова б≥ржа спроможна забезпечити високий р≥вень л≥кв≥дност≥ вкладень в ц≥нн≥ папери ≥ задов≥льну њхню над≥йн≥сть. Ќин≥ у св≥т≥ нал≥чуЇтьс¤ близько 200 фондових б≥рж: у ¬еликобритан≥њ - 22, —Ўј - 13, япон≥њ - 9, ‘ранц≥њ ≥ Ќ≥меччин≥ - по 8, анад≥ - 5. Ќайб≥льш в≥дом≥ Ќью-…оркська фондова б≥ржа, “ок≥йська, Ћондонська, ѕаризька, ‘ранкфуртська, опенгагенська, јмстердамська та ≥нш≥. як правило, в економ≥чно розвинут≥й крањн≥ нал≥чуЇтьс¤ к≥лька фондових б≥рж, котр≥ утворюють певну б≥ржову систему. ¬ ”крањн≥ (1992р.) першою виникла ”крањнська фондова б≥ржа (”‘Ѕ), ¤ка представл¤Ї собою акц≥онерне товариство, в ¤кому зб≥гаютьс¤ попит ≥ пропозиц≥¤ ц≥нних папер≥в, що спри¤Ї формуванню њх б≥ржового курсу, ≥, ¤ке зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть у в≥дпов≥дност≥ до «акону ”крањни Ђѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуї та ≥ншими законодавчими актами крањни. онкурентами стали (з 1995 року): ињвська м≥жнародна фондова б≥ржа ( ћ‘Ѕ), ”крањнська м≥жбанк≥вська валютна б≥ржа (”ћ¬Ѕ), ƒонецька фондова б≥ржа (ƒ‘Ѕ) ≥ ѕозаб≥ржова фондова торгова система (ѕ‘“—). √≥гантський обТЇм та р≥зноман≥тн≥сть вид≥в ц≥нних папер≥в перетворюють њх куп≥влю-продаж в нелегку справу. —ам процес куп≥вл≥-продажу регулюЇтьс¤ великою к≥льк≥стю правил ≥ обмежень. ƒо того ж р≥зн≥ види ц≥нних папер≥в реал≥зуЇтьс¤ на р≥зних ринках. “≥, хто бере на себе функц≥ю проведенн¤ операц≥й з ц≥нними паперами, стають посередниками, або, кажучи по-≥ншому, профес≥ональними учасниками ринку ц≥нних папер≥в. ƒ≥¤ти вони можуть ¤к на б≥рж≥, так ≥ поза нею, оск≥льки далеко не вс≥ папери котируютьс¤ на фондових б≥ржах. ѕросторово посередники розр≥знен≥, проте вони звТ¤зан≥ м≥ж собою ≥ утворюють Їдине ц≥ле, пост≥йно вступаючи в контакт один з одним. —аме це Їдине ц≥ле називаЇтьс¤ ринком ц≥нних папер≥в. ¬ окремо вз¤т≥й фондов≥й операц≥њ (на фондов≥й б≥рж≥ або поза нею) зад≥¤но три сторони: продавець, покупець ≥ посередник. ѕосередник може д≥¤ти дво¤ко. ѕо-перше, купуючи за св≥й рахунок ц≥нн≥ папери, в≥н стаЇ на де-¤кий час њх власником ≥ отримуЇ доход у вигл¤д≥ р≥зниц≥ м≥ж курсами куп≥вл≥ ≥ продажу. “аких посередник≥в називають дилерами. ѕо-друге, в≥н може працювати ¤к пов≥рений або за певний процент в≥д суми операц≥њ, тобто за ком≥с≥йну винагороду, просто приймаючи в≥д своњх кл≥Їнт≥в дорученн¤ на куп≥влю-продаж ц≥нних папер≥в. ¬ цьому випадку в≥н ≥менуЇтьс¤ брокером або керуючим. р≥м того, в≥н в≥д свого ≥мен≥ зд≥йснюЇ операц≥њ з переданими йому в дов≥рче керуванн¤ на певний срок чужими ц≥нними паперами. ¬ ”крањн≥ розвиваютьс¤ вс≥ види профес≥йноњ д≥¤льност≥ на ринку ц≥нних папер≥в. ќкр≥м дилерськоњ ≥ брокерськоњ д≥¤льност≥ це: кл≥ринг (д≥¤льн≥сть по визначенню взаЇмних зобовТ¤зань на ринку ц≥нних папер≥в), депозитарна д≥¤льн≥сть (збер≥ганн¤ сертиф≥кат≥в ц≥нних папер≥в), д≥¤льн≥сть по веденню реЇстра власник≥в ц≥нних папер≥в та ≥нш≥ посередницьк≥ послуги. Ѕ≥ржа строго сл≥дкуЇ за тим, щоб н≥хто з продавц≥в або покуп≥в не м≥г диктувати ц≥ни. Ќак≥нець, вс≥ операц≥њ заключаютьс¤ методом в≥дкритого торгу ≥ по кожн≥й з них надаЇтьс¤ повна ≥нформац≥¤. —початку вона поступаЇ на електронне табло б≥рж≥, а пот≥м публ≥куЇтьс¤ в прес≥. ‘ондов≥ ц≥нност≥ - це ц≥нн≥ папери, з ¤кими дозволен≥ операц≥њ на б≥рж≥. “орг≥вл¤ ведетьс¤ або парт≥¤ми, на певну суму, або по видам, при цьому операц≥њ заключаютьс¤ без на¤вност≥ на б≥рж≥ самих ц≥нних папер≥в. ¬с≥ б≥ржов≥ операц≥њ на фондовому ринку зд≥йснюютьс¤ у трьох основних напр¤мах ≥ д≥л¤тьс¤ на так≥ сегменти: безперервн≥ аукц≥онн≥ ринки, дилерськ≥ ринки, онкольн≥ ринки. ¬ основ≥ цих трьох напр¤м≥в лежить курсова варт≥сть ц≥нних папер≥в, ¤ка сформульована п≥д впливом попиту ≥ пропозиц≥њ, а також певного пром≥жку часу, встановленого дл¤ зд≥йсненн¤ операц≥й. Ѕезперервний аукц≥онний ринок - це основний спос≥б торг≥вл≥ фондовими ц≥нност¤ми. —утн≥сть його заключаЇтьс¤ в тому, що на в≥дм≥ну в≥д звичайного традиц≥йного акуц≥ону, де з одн≥Їњ сторони виступаЇ продавец≥ь, а з ≥ншоњ - де-к≥лька попупц≥в, що конкурують м≥ж собою, ≥ операц≥¤ заключаЇтьс¤ з тим, хто запропонуЇ вищу ц≥ну за товар, на фондов≥й б≥рж≥ аукц≥онна торг≥вл¤ носить характер в≥дкритоњ переклички за¤вок на куп≥влю та продаж ц≥нних папер≥в. ƒилерський ринок знаходитьс¤ головним чином у позаб≥ржовому оборот≥. …ого учасниками ¤вл¤ютьс¤, ¤к правило, ≥нституц≥ональн≥ ≥нвестори з одн≥Їњ сторони ≥ дилерськ≥ ф≥рми - з ≥ншоњ, обТЇктом операц≥й служать ц≥нн≥ папери компан≥й, що не включен≥ в б≥ржовий список. ƒилерський ринок формуЇтьс¤ п≥д впливом ц≥ни, що встановлюЇтьс¤ дилерською компан≥Їю. ќнкольний ринок - це ринок, що заснований на куп≥вл≥-продажу фондових ц≥нностей по Їдин≥й ц≥н≥, що вр≥вноважуЇ попит та пропозиц≥ю за певний пром≥жок часу. ќнкольний ринок ефективний т≥льки при оптимальному сп≥вв≥дношенн≥ попиту та пропозиц≥њ. р≥м того, ефективн≥сть на цьому ринку залежить в≥д к≥лькост≥ за¤вок ≥ обороту ф≥нансових актив≥в. ѕри класиф≥кац≥њ операц≥й з ц≥нними паперами можна в≥дштовхуватись в≥д де-к≥лькох критер≥њв. ¬иди операц≥й на ринку
Ќазва: –инок ц≥нних папер≥в у ринкових в≥дносинах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (24179 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
