–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни
друга Ч економ≥чн≥ насл≥дки д≥њ на навколишнЇ природне середовище (переважно
це економ≥чн≥ втрати в≥д забрудненн¤ чи порушенн¤ природного се≠редовища).
ƒл¤ економ≥чноњ оц≥нки природних ресурс≥в застосо≠вують передус≥м методичн≥
п≥дходи, заснован≥ на категор≥¤х рен≠ти та ефективност≥.
ѕри рентному п≥дход≥ природний ресурс може оц≥нюватис¤ двома способами: за
в≥дносним ефектом чи прибутком, що даЇ його використанн¤ в народному господарств≥;
за додатковими за≠тратами на компенсац≥ю втрат прибутку при вилученн≥ певного
ресурсу з природокористуванн¤. –озр≥зн¤ють витрати на запоб≥≠ганн¤ забрудненню
й витрати на компенсац≥ю збитк≥в. ѕерш≥ зд≥йснюютьс¤ задл¤ зменшенн¤ шк≥дливих
викид≥в (наприклад, буд≥вництво очисних споруд, нейтрал≥зац≥¤ викид≥в тощо).
ƒруг≥ оц≥нюютьс¤ через недотриманн¤ нац≥онального доходу, додатко≠в≥ витрати
з соц≥альних фонд≥в тощо.
ƒл¤ розм≥щенн¤ галузей народного господарства велике зна≠ченн¤ мають к≥льк≥сн≥
параметри певного виду ресурсу. «а на≠родногосподарським значенн¤м запаси корисних
копалин под≥≠л¤ють на так≥ групи: балансов≥, використанн¤ ¤ких економ≥чно виг≥дне,
тобто вони в≥дпов≥дають промисловим вимогам за ¤к≥с≠тю сировини ≥ г≥рничотехн≥чними
умовами експлуатац≥њ; позаба≠лансов≥, ¤к≥ при на¤вному р≥вн≥ технолог≥њ експлуатувати
еконо≠м≥чно не виг≥дно. ¬ геолог≥њ вид≥л¤ють так≥ категор≥њ запас≥в ко≠рисних
копалин:
ј Ч докладно розв≥дан≥ та вивчен≥;
¬ ≥ —1 Ч розв≥дан≥ менш докладно;
—2 Ч оц≥нен≥ попередньо ≥ приблизно.
«апаси корисних копалин за категор≥¤ми ј, ¬, —1, —2 разом з прог≠нозованими
запасами становл¤ть геолог≥чн≥ запаси. ƒо власне промислових запас≥в в≥днос¤ть
вивчен≥ й розв≥дан≥ запаси, експ≠луатац≥¤ ¤ких за даних умов забезпечуЇ достатню
рентабельн≥сть виробництва.
¬исновки до розд≥лу:
¬ першому розд≥л≥ ¤ розгл¤нув загальну характеристику природно-ресурсного
потенц≥алу ”крањни, визначив його складов≥ частини, найважлив≥ш≥ властивост≥
природно-ресурсного потенц≥алу територ≥њ. –озгл¤нув рац≥ональне природокористуванн¤.
Ќадав к≥льк≥сну ≥ ¤к≥сну оц≥нку природно-ресурсного потенц≥алу;
ќтже ¤ можу зазначити, що Уѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањниФ - маЇ важливий
характер, тому що природн≥ умови ≥стотно впливають на особливост≥ й засади територ≥альноњ
орган≥зац≥њ виробництва, а що головне, на людей.
–озд≥л 2. ’арактеристика ѕ–ѕ ”крањни та њњ рег≥он≥в.
2.1. —оц≥ально-економ≥чний потенц≥ал ”крањни
—оц≥ально-економ≥чний потенц≥ал ”крањни складаЇтьс¤ з багать≠ох компонент≥в,
¤к≥ можуть бути назван≥ в≥дпов≥дними потенц≥алами, число ¤ких залежить в≥д ступен¤
детал≥зац≥њ, особливостей розвитку економ≥ки та впливу останн≥х на функц≥онуванн¤,
соц≥ально-еко≠ном≥чн≥ ¤вища й процеси сусп≥льного господарства.
Ќезалежно в≥д форм господарюванн¤, основними компонентами соц≥ально-економ≥чного
потенц≥алу Ї природно-ресурсний, соц≥аль≠но-демограф≥чний, виробничий, аграрний,
трудовий, рекреац≥йний, ≥нформац≥йний та ≥нш≥.
ѕри анал≥з≥ сучасного соц≥ально-економ≥чного потенц≥алу ”крањ≠ни обмежимось
характеристикою тих компонент≥в, ¤к≥ справл¤ють вир≥шальний вплив на розвиток
економ≥ки у перех≥дний пер≥од. ќс≠новн≥ показники соц≥ального та економ≥чного
становища ”крањни на≠веден≥ у таблиц≥ 3.1.
–озвиток соц≥ального та економ≥чного становища ”крањни впро≠довж 1995-99
рр. характеризувавс¤ низкою суперечливих показник≥в. “ак, за довол≥ пом≥тного
зростанн¤ обс¤г≥в промисловоњ продукц≥њ (го≠ловне, за рахунок галузей важкоњ
промисловост≥), виробництво с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ скоротилос¤. ќстанн¤
тенденц≥¤ сто≠сувалас¤ й динам≥ки роботи транспорту. ¬одночас, мало м≥сце р≥зке
зб≥льшенн¤ (б≥льше, н≥ж у 12 раз) обс¤г≥в реал≥зац≥њ платних послуг ≥ дещо менш≥
темпи зростанн¤ були притаманн≥ дл¤ роздр≥бного това≠рооб≥гу (б≥льше, н≥ж у
3 рази). “акож зр≥с випуск ¤Їць (61,2 рази), зер≠на (на 14%), сон¤шнику (на
14%), картопл≥ (майже на 13%) тощо. «а≠значимо, що соц≥ально-економ≥чний потенц≥ал
”крањни маЇ велик≥ резерви дл¤ свого подальшого зростанн¤ хоча б за рахунок
с≥льсько≠господарського виробництва, ¤ке за останн≥й час переор≥ЇнтовуЇтьс¤
на ринков≥ форми господарюванн¤.
–озвиток соц≥ального та економ≥чного становища ”крањни впро≠довж 1995-99
рр. характеризувавс¤ низкою суперечливих показник≥в. “ак, за довол≥ пом≥тного
зростанн¤ обс¤г≥в промисловоњ продукц≥њ (го≠ловне, за рахунок галузей важкоњ
промисловост≥), виробництво с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ скоротилос¤. ќстанн¤
тенденц≥¤ сто≠сувалас¤ й динам≥ки роботи транспорту. ¬одночас, мало м≥сце р≥зке
зб≥льшенн¤ (б≥льше, н≥ж у 12 раз) обс¤г≥в реал≥зац≥њ платних послуг ≥ дещо менш≥
темпи зростанн¤ були притаманн≥ дл¤ роздр≥бного товарооб≥гу (б≥льше, н≥жу 3
рази). “акож зр≥с випуск ¤Їць (61,2 рази), зерна (на 14%), сон¤шнику (на 14%),
картопл≥ (майже на 13%) тощо. «азначимо, що соц≥ально-економ≥чний потенц≥ал
”крањни маЇ велик≥ резерви дл¤ сво≠го подальшого зростанн¤ хоча б за рахунок
с≥льськогосподарського ви≠робництва, ¤ке за останн≥й час переор≥ЇнтовуЇтьс¤
на ринков≥ форми господарюванн¤.
2.2. ’арактеристика потенц≥алу м≥нерально-сировинних ресурс≥в.
ѕ≥д м≥неральними ресурсами розум≥ють сукупн≥сть р≥зних вид≥в корисних копалин,
¤к≥ можуть бути використан≥ за сучасного р≥вн¤ розвитку продуктивних сил. «а
характером використанн¤ м≥неральн≥ ресурси под≥л¤ютьс¤ на групи: паливно-енергетичн≥,
рудн≥ й нерудн≥. Ќа њх баз≥ розвива≠ютьс¤ так≥ важлив≥ галуз≥ промислового виробництва,
¤к чорна ≥ кольорова металург≥¤, електроенергетика, машинобудуванн¤, х≥≠м≥чна
промислов≥сть та ≥н.
ѕотенц≥ал м≥нерально-сировинних ресурс≥в формують промислов≥ запаси паливно-енергетичних
ресурс≥в, метал≥чних, нерудноњ сирови≠ни дл¤ чорноњ металург≥њ, г≥рничо-х≥м≥чноњ
сировини, буд≥вельних ма≠тер≥ал≥в.
—укупна продуктивн≥сть м≥нерально-сировинного потенц≥алу ”крањни, розрахована
¬.ѕ. –уденком, оц≥нюЇтьс¤ в 17,3 млрд. дол. —Ўј. ѕереважну частину ц≥Їњ вартост≥
складаЇ природно-ресурсний потенц≥ал паливно-енергетичних ресурс≥в (71,9%),
частка метал≥чноњ сировини становить 16,6%, будматер≥ал≥в Ч 6,9%, нерудноњ сировини
дл¤ металург≥йноњ промисловост≥ Ч 2,3%, г≥рничо-х≥м≥чноњ сировини -2,2%.
¬ структур≥ паливних ресурс≥в ”крањни дом≥нуЇ кам'¤не ≥ буре вуг≥лл¤, запаси
¤кого за категор≥¤ми ј + ¬ + —1 станом на 1997 р. складають 45,7 млрд. то ≥
Ї ц≥лком достатн≥ми дл¤ забезпеченн¤ власних потреб. ќсновн≥ запаси кам'¤ного
вуг≥лл¤ зосереджен≥ в ƒонецькому ≥ Ћьв≥всько-¬олинському басейнах; бурого вуг≥лл¤
Ч переважно в ƒн≥провському басейн≥.
¬ ”крањн≥ ви¤влено 307 родовищ нафти ≥ газу, ¤к≥ зосереджен≥ переважно на
п≥вн≥чному сход≥ крањни, у ѕрикарпатт≥ ≥ ѕричорномор'њ. ѕочатков≥ розв≥дан≥
запаси становили понад 3,4 млрд.т. умовного палива. —туп≥нь виснаженн¤ розв≥дних
запас≥в стано≠вить понад 60%. ¬одночас значним резервом Ї майже 5 млрд.т. умовного
палива ще не розв≥даних запас≥в. «а ≥снуючими оц≥нка≠ми ресурси нафти ≥ природного
газу в ”крањн≥ дозвол¤ють зб≥ль≠шити њх видобуток майже вдв≥ч≥. р≥м того, на
ƒержавному баланс≥ запас≥в знаходитьс¤ 127 родовищ метану вуг≥льних родовищ.
Ќа територ≥њ ”крањни розм≥щено понад 1,5 тис. родовищ тор≠фу, що зосереджен≥
переважно у ¬олинськ≥й, –≥вненськ≥й, ∆ито≠мирськ≥й, ињвськ≥й, „ерн≥г≥вськ≥й,
„еркаськ≥й, ’мельницьк≥й, —умськ≥й та Ћьв≥вськ≥й област¤х.
«агальн≥ запаси зал≥зних руд ”крањни за категор≥¤ми ј + ¬ + —, оц≥нюютьс¤
в 27,4 млрд.т., а прогнозован≥ Ч у 20 млрд.т. ќснов≠н≥ родовища зосереджен≥
в ривор≥зькому та ременчуцькому басейнах, Ѕ≥лозерському зал≥зорудному район≥
та ерченському. рањна пос≥даЇ одне з пров≥дних м≥сць у св≥т≥ за запасами марган≠цю,
¤к≥ становл¤ть 2,28 млрд. т.
”крањна маЇ певн≥ запаси руд кольорових метал≥в. «апаси н≥≠келю невеликоњ
потужност≥ зосереджен≥ у ¬≥нницьк≥й, ≥рово≠градськ≥й та ƒн≥пропетровськ≥й област¤х;
ртут≥ Ч у ƒонбас≥ ≥ «а≠карпатт≥; титану Ч в ∆итомирськ≥й, ињвськ≥й, „еркаськ≥й,
ƒн≥пропетровськ≥й област¤х, на узбережж≥ „орного та јзовсько≠го мор≥в; боксит≥в
Ч у ƒн≥пропетровськ≥й област≥; алун≥т≥в Ч у «акарпатт≥; нефел≥н≥в Ч у ѕриазов'њ.
”н≥кальн≥ родовища сиро≠вини дл¤ отриманн¤ р¤ду р≥дк≥сних ≥ р≥дк≥сноземельних
елемен≠т≥в розташован≥ у ∆итомирському ѕол≥сс≥ та в ѕриазов'њ. –оз≠робку золоторудного
родовища розпочато в «акарпатт≥.
Ќазва: ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (15955 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
