ƒержавне регулюванн¤ > ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в

–ис. 1.2 —труктура регулюючих доход≥в

Ќормативи в≥драхувань в≥д регулюючих доход≥в, зокрема, в≥д загальнодержавних податк≥в ≥ збор≥в, до бюджет≥в встановлюють пропорц≥њ розпод≥лу цих доход≥в (у в≥дсотках) м≥ж р≥зними р≥вн¤ми бюджетноњ системи. —клалас¤ певна пркатика регулюванн¤ бюджетних доход≥в. Ќа державному р≥вн≥ воно визначаЇтьс¤ нормативами розпод≥лу доход≥в м≥ж державним бюджетом ”крањни ≥ бюджетами областей, м≥ст  иЇва та —евастопол¤.

«акон Уѕро бюджетну систему ”крањниФ у редакц≥њ 1995р. дещо ≥накше визначив характер регулюванн¤ бюджетних доход≥в. «окрема, зг≥дно з≥ ст. 16 подальшому перерозпод≥лу п≥дл¤гають доходи, закр≥плен≥ за бюджетами ј–  рим, областей, м≥ст  иЇва та —еватопол¤.

” «акон≥ ”крањни Уѕро м≥сцев≥ –ади народних депутат≥в ”крањнськоњ –—– та м≥сцеве самовр¤дуванн¤Ф ≥ в нов≥й редакц≥њ «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤Ф, ухвален≥й у 1992р., терм≥н Увласн≥ доходиФ не вживавс¤.

” «акон≥ Уѕро бюджетну систему ”крањниФ, прийн¤тому в редакц≥њ 1995р., пон¤тт¤ Увласн≥ доходиФ вживаЇтьс¤ в контекст≥ забезпеченн¤ принципу самост≥йност≥ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в, включаючи ≥ державний бюджет ”крањни. «г≥дно з≥ статею 4 вказаного «акону самост≥йн≥сть бюджет≥в забезпечуЇтьс¤ на¤вн≥стю власних доходних джерел ≥ правом визначенн¤ напр¤м≥в њх використанн¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни.

јле законодавство ”крањни не даЇ детального перел≥ку власних доход≥в м≥сцевих бюджет≥в. ЌемаЇ у ньому ≥ ч≥тко визначених норм щодо пор¤дку формуванн¤ та використанн¤ власних доходних джерел. Ћише «акном Уѕро бюджетну систему ”крањнськоњ –—–Ф у редакц≥њ 1990р. (ст. 13) встановлювалос¤, що м≥сцев≥ –ади утворюють резервн≥ фонди за рахунок власних доход≥в ≥ частини перевищенн¤ доход≥в над видатками бюджет≥в нижчих р≥вн≥в, ¤к≥ можуть передаватис¤ на догов≥рних ≥ компенсац≥йних засадах вищ≥й –ад≥ дл¤ ф≥нансового збалансуванн¤ названих бюджет≥в шл¤хом дотац≥й ≥ субвенц≥й. Ќа практиц≥ це фактично не застосовуЇтьс¤. “ому проблема власних доход≥в потребуЇ детальн≥шоњ розробки у законодавст≥ ”крањни. ¬ласн≥ доходи Ц це доходи, ¤к≥ формуютьс¤ на п≥дв≥домч≥й в≥дпов≥дному м≥сцевому органу влади територ≥њ ≥ щодо ¤ких м≥сцев≥ органи влади мають законодавчу ≥н≥ц≥ативу. ¬ласн≥ доходи ≥ закр≥плен≥ доходи Ц це р≥зн≥ доходи, ≥ њх не сл≥д ототожнювати. ƒо власних доход≥в в≥днос¤тьс¤ м≥сцев≥ податки ≥ збори, платеж≥, що встановлюютьс¤ м≥сцевими органами влади, доходи комунальних п≥дприЇмств, доходи в≥д майна, що належать м≥сцев≥й влад≥, та де¤к≥ ≥нш≥. „астина власних доход≥в м≥сцевих бюджет≥в Ц вкрай незначна, ≥, таким чином, принцип самост≥йност≥ цих бюджет≥в залишаЇтьс¤ поки що декларованим.

” 1990р. в украњнському законодавст≥ зТ¤вилос¤ пон¤тт¤ Узакр≥плен≥ доходи м≥сцевих бюджет≥вФ. «акр≥плен≥ доходи Ц це доходи, ¤к≥ закр≥плюютьс¤ за певним бюджетом. «акр≥плен≥ доходи також Ї основою самост≥йност≥ м≥сцевих бюджет≥в. ѕерел≥к доход≥в, ¤к≥ повн≥стю зараховуютьс¤ до м≥сцевих бюджет≥в, установлений «аконом Уѕро бюджетну систему ”крањнськоњ –—–Ф в≥д 5 грудн¤ 1990р. јле даний «акон не визначив пор¤дку розпод≥лу цих доход≥в м≥ж р≥вн¤ми м≥сцевих бюджет≥в.

”с≥ законодач≥ акти наступних рок≥в також не вир≥шили питанн¤ закр≥плених доход≥в. Ѕули р≥зн≥ тлумаченн¤ ц≥Їњ категор≥њ, скорочувавс¤ перел≥к закр≥плених доход≥в. ѕрийн¤тий у 1995р. «акон Уѕро бюджетну систему ”крањниФ лише частково вир≥шив проблеми закр≥плених доход≥в м≥сцевих бюджет≥в. ѕовноваженн¤ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ зг≥дно з цим законом нав≥ть звужуютьс¤. ѕерел≥к закр≥плених доход≥в м≥сцевих бюджет≥в залишаЇтьс¤ нестаб≥льним. ” прийн¤т≥й в 1996р.  онституц≥њ ”крањни терм≥н Узакр≥плен≥ доходиФ не згадуЇтьс¤. —тосовно обласних ≥ районних бюджет≥в ст. 143  онституц≥њ передбачаЇ так≥ норми щодо пор¤дку њх формуванн¤, ¤к≥, по сут≥, виключають на¤вн≥сть закр≥плених доход≥в цих бюджет≥в.

ѕроблема доходних джерел, ¤к≥ б надходили до м≥сцевих бюджет≥в на стаб≥льн≥й основ≥, залишаЇтьс¤ таким чином в≥дкритою. ¬она маЇ вир≥шуватис¤ шл¤хом впровадженн¤ власних доход≥в ≥ регулюючих доход≥в м≥сцевих бюджет≥в. ¬ласн≥ доходи мають складати основну частину дох≥дноњ бази м≥сцевих бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в разом з обласними ≥ районними. « ц≥Їю метою доц≥льно ще раз повернутис¤ до визначенн¤ конституц≥йних норм стосовно формуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в.

ѕон¤тт¤ Урегулююч≥ доходиФ запозичене ”крањною ≥з бюджетноњ практики колишнього —–—–. –егулююч≥ доходи Ц це доходи, ¤к≥ розпод≥¤лютьс¤ м≥ж р≥зними р≥вн¤ми бюджетноњ системи. Ќин≥ регулююч≥ доходи становл¤ть основу надходжень до м≥сцевих бюджет≥в ”крањни. ”точненн¤ перел≥ку регулюючих доход≥в м≥сцевих бюджет≥в зд≥йснюЇтьс¤ у щор≥чних законах про державний бюджет ”крањни.

«акон Фѕро бюджетну систему ”крањниФ у редакц≥њ 1995р. черговий раз ун≥с зм≥ни до перел≥ку регулюючих доход≥в та форм бюджетного регулюванн¤. «г≥дно з ними окрем≥ доходи стануть певною м≥рою закр≥пленими ≥ регулюючими одночасно. ÷е стосуЇтьс¤ податку на додану варт≥сть, акцизного збору, податку на прибуток п≥дприЇмств, прибуткового податку з громад¤н, плати за землю, доход≥в в≥д приватизац≥њ державного майна та де¤ких ≥нших.

ўо ж стосуЇтьс¤ розм≥р≥в в≥драхувань в≥д загальнодержавних податк≥в та збор≥в, ¤к≥ надход¤ть до м≥сцевих бюджет≥в, то вони визначаютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни, виход¤чи ≥з в≥дпов≥дних соц≥ально-економ≥чних норматив≥в, бюджетноњ забезпеченост≥ населенн¤ територ≥њ ≥ стану м≥сцевих джерел доход≥в.

—клад доход≥в, що формують республ≥канський бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласн≥, м≥ськ≥, районн≥, с≥льськ≥ та селищн≥ бюджети, ¤к вже зазначалос¤, регулюЇтьс¤ «аконом ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ, прийн¤тому в 1995 роц≥.

«г≥дно цього закону в доходи республ≥канського бюджету ј–  рим, обласних,  ињвського ≥ —евастопольського м≥ських бюджет≥в зараховуЇтьс¤:

частина податку на додану варт≥сть, ¤ка визначаЇтьс¤ «аконом про ƒержавний бюджет ”крањни на наступний р≥к, але не менш, ¤к на 20 в≥дсотк≥в[1];

частина акцизного збору, ¤ка визначаЇтьс¤ «аконом ”крањни про ƒержавний бюджет ”крањни на наступний р≥к, але не менш ¤к на 20 в≥дсотк≥в;

податок на прибуток п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥ (кр≥м комунальноњ) ≥ п≥дпор¤дкуванн¤ у розм≥р≥, що дор≥внюЇ 70 в≥дсоткам в≥д ставки, передбаченоњ чинним «аконодавством дл¤ в≥дпов≥дноњ категор≥њ платник≥в, та 100 в≥дсотк≥в податку на прибуток п≥дприЇмств та орган≥зац≥й комунальноњ власност≥;

частина прибуткового податку з громад¤н;

70 в≥дсотк≥в податку на майно п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥ ≥ п≥дпор¤дкуванн¤;

плата за землю, що дор≥внюЇ 10 в≥дсоткам в≥д ставки, передбаченоњ «аконодавством ”крањни до республ≥канського бюджету ј–  рим та обласних бюджет≥в ≥ 70 в≥дсотк≥в Ц до  ињвського ≥ —евастопольського м≥ських бюджет≥в;

надходженн¤ в≥д внутр≥шн≥х позик ≥ грошово-речових лотерей, що провод¤тьс¤ за р≥шенн¤ми в≥дпов≥дних –ад народних депутат≥в, зг≥дно з «аконами ”крањни;

частина доход≥в в≥д приватизац≥њ державного майна, ¤ка визначаЇтьс¤ «аконом про ƒержавний бюджет ”крањни на наступний р≥к;

в≥драхуванн¤, дотац≥њ ≥ субвенц≥њ з ƒержавного бюджету ”крањни;

надходженн¤ в≥д оренди ц≥л≥сних майнових комплекс≥в, що перебувають у комунальн≥й власност≥ цього р≥вн¤;

див≥денди, одержан≥ в≥д акц≥й ≥ ц≥нних папер≥в, що належать держав≥ а акц≥онерних товариствах, створених за участю п≥дприЇмств комунальноњ власност≥ цього р≥вн¤;

≥нш≥ надходженн¤, встановлен≥ законами ”крањни.

” доходи районних бюджет≥в, м≥ських (м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤) бюджет≥в в пор¤дку, на умовах ≥ в межах, встановлених «аконами ”крањни, зараховуЇтьс¤:

податок на прибуток п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥ (кр≥м комунальноњ) ≥ п≥дпор¤дкуванн¤ у розм≥р≥, визначеному –адою народних депутат≥в вищого р≥вн¤, та 100 в≥дсотк≥в податку на прибуток п≥дприЇмств та орган≥зац≥й комунальноњ власност≥ цього р≥вн¤;

прибутковий податок з громад¤н у розм≥р≥, визначеному –адою народних депутат≥в вищого р≥вн¤;

плата за землю до районних бюджет≥в у розм≥рах, визначених –адою народних депутат≥в вищого р≥вн¤, ≥ 60 в≥дсотк≥в Ц до м≥ських бюджет≥в (м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤);

податок на нерухоме майно громад¤н;

м≥сцев≥ податки ≥ збори, кр≥м вин¤тк≥в, передбачених законодавством ”крањни;

частина доход≥в в≥д приватизац≥њ державного майна, ¤ка визначаЇтьс¤ –адою народних депутат≥в вищого р≥вн¤;

надходженн¤ в≥д оренди ц≥л≥сних майнових комплекс≥в, що перебувають у комунальн≥й власност≥ цього р≥вн¤;

в≥драхуванн¤, дотац≥њ ≥ субвенц≥њ, отриман≥ з бюджет≥в вищого р≥вн¤;

≥нш≥ надходженн¤.

” доходи районних у м≥стах бюджет≥в зараховуЇтьс¤ так≥ ж доходи, ¤к ≥ до районних, м≥ських (м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤) бюджет≥в, кр≥м податку на нерухоме майно громад¤н.

Ќайслабк≥шою ланкою «акону Уѕро бюджетну систему ”крањниФ Ї визначенн¤ доходноњ бази вс≥х р≥вн≥в м≥сцевих бюджет≥в, кр≥м республ≥канського бюджету ј–  рим та обласних бюджет≥в. ѕо сут≥, за ними повн≥стю закр≥плен≥ податок на нерухоме майно громад¤н (¤кого ще не затверджено ¬ерховною –адою ”крањни), надходженн¤ в≥д оренди ≥ продажу майна комунальноњ власност≥, збори й ≥нш≥ неподатков≥ доходи, м≥сцев≥ податки ≥ збори. якщо в ц≥лому питанн¤ дох≥дноњ бази обласних бюджет≥в значною м≥рою знайшло своЇ вир≥шенн¤ в «акон≥, то дох≥дна база вс≥х нижчих р≥вн≥в м≥сцевих бюджет≥в Ц районних, м≥ських (м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤), районних у м≥стах, м≥ських (м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤), с≥льських та селищних Ц встановлюЇтьс¤ ¬ерховною –адою ј–  рим та –адами народних депутат≥в вищого р≥вн¤ дл¤ кожного нижчого. “аке становище сьогодн≥ викликаЇ найб≥льше нар≥кань ≥ Ї причиною протир≥ч м≥ж м≥сцевими –адами р≥зних р≥вн≥в.

—амост≥йною статтею доход≥в м≥сцевих бюджет≥в Ї дотац≥њ, субвенц≥њ ≥ субсид≥њ.

ƒотац≥њ Ц форма централ≥зованого регулюванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, установ, а також бюджет≥в, планов≥ витрати котрих перевищують отриман≥ доходи, у вигл¤д≥ наданн¤ грошових кошт≥в, ¤к≥ компенсують збитков≥сть. “аке додаткове наданн¤ кошт≥в може спр¤мовуватис¤ на покритт¤ збитк≥в п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, ¤к виробничоњ , так ≥ невиробничоњ сфери, а також на збалансуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в.

—убвенц≥њ Ц ц≥льова допомога, вид державного спри¤нн¤ м≥сцевим органам влади або окремим галуз¤м господарства, ¤ка надаЇтьс¤ дл¤ вир≥шенн¤ певних задач.

—убсид≥њ Ц ф≥нансова допомога, ¤ка надаЇтьс¤ част≥ше всього за рахунок кошт≥в державного бюджету м≥сцевим органам влади, юридичним ≥ ф≥зичним особам, ≥ншим державам. –озр≥зн¤ють пр¤м≥ ≥ непр¤м≥ субсид≥њ.

ўо ж стосуЇтьс¤ видатк≥в м≥сцевих бюджет≥в, то вони в≥дображають т≥ ж сам≥ економ≥чн≥ в≥дносини, що ≥ видатки державного бюджету. ÷е т≥ економ≥чн≥ в≥дносини, ¤к≥ виникають у звТ¤зку з розпод≥лом централ≥зованих грошових кошт≥в, що знаход¤тьс¤ в розпор¤дженн≥ м≥сцевих орган≥в влади. ¬ «акон≥ ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниУ вказано, що кошти м≥сцевих бюджет≥в витрачаютьс¤ лише на ц≥л≥ ≥ в межах, затверджених м≥сцевими –адами народних депутат≥в [34, —. 602]. «г≥дно цього закону ≥з м≥сцевих бюджет≥в зд≥йснюютьс¤ видатки на:

ф≥нансуванн¤ установ та орган≥зац≥й осв≥ти, культури, науки, охорони здоровТ¤, ф≥зичноњ культури, молод≥жноњ пол≥тики, соц≥ального забезпеченн¤ ≥ соц≥ального захисту населенн¤, що знаход¤тьс¤ у п≥дпор¤дкуванн≥ виконавчих орган≥в влади ј–  рим, областей, м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤, а також соц≥ально-культурних заход≥в в≥дпов≥дно до покладених на ц≥ органи влади функц≥й;

утриманн¤ м≥сцевих орган≥в державноњ влади ≥ самовр¤дуванн¤;

ф≥нансуванн¤ п≥дприЇмств ≥ господарських орган≥зац≥й, що вход¤ть до складу м≥сцевого господарства, природоохоронних заход≥в;

ф≥нансуванн¤ ≥нших заход≥в.

¬ обласних, м≥ських (м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤ та м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤) ≥ районних бюджетах утворюютьс¤ резервн≥ фонди виконавчих орган≥в обласних, м≥ських, районних –ад народних депутат≥в у розм≥р≥ до 1 в≥дсотка в≥д обс¤гу видатк≥в кожного з в≥дпов≥дних бюджет≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ нев≥дкладних заход≥в, ¤к≥ не могли бути передбачен≥ п≥д час затвердженн¤ зазначених бюджет≥в.

—л≥д також зазначити, що видатки вс≥х бюджет≥в зг≥дно «акону Уѕро бюджетну систему ”крањниФ под≥л¤ютьс¤ на поточн≥ видатки ≥ видатки розвитку.

ѕоточн≥ видатки Ц це витрати бюджет≥в на ф≥нансуванн¤ мереж≥ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ орган≥в, ¤ка д≥Ї на початок бюджетного року, а також на ф≥нансуванн¤ заход≥в щодо соц≥ального захисту населенн¤ та ≥нших заход≥в, що не належать до видатк≥в розвитку. ¬ склад≥ поточних видатк≥в окремо вид≥л¤ютьс¤ видатки бюджету, зумовлен≥ зростанн¤м мереж≥ перел≥чених вище обТЇкт≥в з зазначенн¤м вс≥х фактор≥в, ¤к≥ вплинули на обс¤г видатк≥в.

¬идатки розвитку Ц це видатки бюджет≥в на ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, зокрема: ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень виробничого ≥ невиробничого призначенн¤; ф≥нансуванн¤ структурноњ перебудови народного господарства; субвенц≥њ та ≥нш≥ видатки, повТ¤зан≥ з розширеним в≥дтворенн¤м.

Ќин≥ вже очевидно, що ≥снують певн≥ протир≥чч¤ м≥ж процесами формуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в ≥ њх виконанн¤. ¬они пол¤гають в тому, що чинна практика формуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в зберегла в своњй основ≥ попередн≥ державн≥ функц≥њ планового кер≥вництва народним господарством, тод≥ ¤к виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в зд≥йснюЇтьс¤ в реальних умовах ринковоњ економ≥ки перех≥дного пер≥оду з≥ вс≥ма притаманними њй негативними атрибутами (зростанн¤м ≥нфл¤ц≥њ, п≥двищенн¤м р≥вн¤ безроб≥тт¤, пад≥нн¤м життЇвого р≥вн¤ населенн¤). ¬ результат≥ на сьогодн≥шн≥й день м≥сцев≥ бюджети р≥зних р≥вн≥в перетворен≥ практично в умовн≥ кошториси, в ¤ких спостер≥гаЇтьс¤ пост≥йне несп≥впаданн¤ доходноњ та видатковоњ частин, що не спри¤Ї покращенню економ≥чноњ ситуац≥њ та реал≥зац≥њ соц≥альних програм при переход≥ до ринку.

ƒл¤ реального забезпеченн¤ принцип≥в самост≥йност≥ щодо складанн¤ ≥ використанн¤ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в управл≥нн¤ необх≥дно, щоб кожна ланка бюджетноњ системи мала ч≥тку, визначену законом доходну базу, а взаЇмов≥дносини м≥ж державним ≥ рег≥ональним бюджетом будувались з урахуванн¤м специф≥ки ≥ перспектив соц≥ально-економ≥чного розвитку рег≥он≥в.

–оль та значенн¤ м≥сцевих бюджет≥в у соц≥ально-економ≥чному розвитку територ≥й.

¬ажливою передумовою побудови демократичноњ держави Ї ф≥нансова незалежн≥сть орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ‘≥нансовий б≥к незалежност≥ м≥сцевих орган≥в влади Ї визначальним адже в≥д ф≥нансових можливостей залежать в к≥нцевому п≥дсумку њх реальн≥ владн≥ функц≥њ.

ћехан≥зм перерозпод≥лу бюджетних кошт≥в м≥ж р≥зними ланками бюджетноњ системи, що д≥¤в ран≥ше, не в≥дпов≥дав принципам самост≥йност≥ та ф≥нансовоњ незалежност≥ м≥сцевих орган≥в влади. ѕереважали в основному адм≥н≥стративн≥ методи управл≥нн¤, внасл≥док чого в≥дносини м≥ж центральними та рег≥ональними органами влади мали адм≥н≥стративний характер.

÷ентрал≥зац≥¤ управл≥нн¤ економ≥кою повТ¤зана з моб≥л≥зац≥Їю ≥ розпод≥лом через центр переважноњ частини матер≥альних ≥ ф≥нансових ресурс≥в. якщо це необх≥дно на прот¤з≥ короткого пер≥оду часу дл¤ реал≥зац≥њ конкретних програм, то таке пост≥йне становище призвело до того, що в одних рег≥онах виховувалось утриманство, економ≥чна безв≥дпов≥дальн≥сть, а в ≥нших, внасл≥док пост≥йного ст¤гуванн¤ ресурс≥в зТ¤вл¤Їтьс¤ незац≥кавлен≥сть у к≥нцевих результатах своњ д≥¤льност≥.

“ому сьогодн≥ в перех≥дний дл¤ економ≥ки ”крањни пер≥од питанн¤ ф≥нансовоњ децентрал≥зац≥њ та економ≥чноњ самост≥йност≥ рег≥он≥в стають особливо гострими.

—туп≥нь ф≥нансовоњ незалежност≥ м≥сцевих орган≥в влади характеризуЇ незалежн≥сть держави в ц≥лому, потенц≥йн≥ можливост≥ њњ економ≥чного розвитку, р≥вень демократичних прав ≥ свобод громад¤н. ƒержава не може усп≥шно розвиватись та економ≥чно процв≥тати, не даючи гарант≥й ф≥нансовоњ незалежност≥ м≥сцевим органам влади. ÷е обТЇктивна необх≥дн≥сть формуванн¤ нових економ≥чних в≥дносин.

‘≥нансову незалежн≥сть м≥сцевого самовр¤дуванн¤ треба розгл¤дати насамперед ¤к економ≥чний прост≥р дл¤ його д≥¤льност≥ у межах певноњ територ≥њ на принципах економ≥чноњ ефективност≥ та економ≥чноњ доц≥льност≥. ѕр≥оритетною умовою в даному раз≥ повинна бути сукупн≥сть територ≥альних ≥нтерес≥в, що в≥дображають особливост≥ економ≥чних ≥ соц≥альних умов рег≥ону.

ќтже, п≥д ф≥нансовою незалежн≥стю м≥сцевого самовр¤дуванн¤ розум≥Їтьс¤ можлив≥сть самост≥йного вир≥шенн¤ питань комплексного ф≥нансового забезпеченн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку даноњ територ≥њ, що вход¤ть до компетенц≥њ в≥дпов≥дного р≥вн¤ м≥сцевого управл≥нн¤.

ѕередумовою ф≥нансовоњ незалежност≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ Ї розумна, з точки зору економ≥чноњ доц≥льност≥, децентрал≥зац≥¤ влади ≥ адекватний розпод≥л повноважень, в≥дпов≥дальност≥,а отже, ≥ ф≥нансово-економ≥чноњ бази м≥ж центром ≥ рег≥онами, м≥сцевими органами управл≥нн¤. ћеж≥ ф≥нансовоњ незалежност≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ зажди повинн≥ визначатись у законодавчому пор¤дку, тобто закон повинен ч≥тко окреслювати функц≥њ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ ≥ в≥дпов≥дно до них джерела ресурс≥в, ¤к≥ становитимуть ф≥нансове забезпеченн¤ цих функц≥й.

—туп≥нь децентрал≥зац≥њ у визначенн≥ податк≥в та прийн¤тт≥ р≥шень залежить в≥д пол≥тичних, економ≥чних та ≥нституц≥йних особливостей крањни, а також в≥д т≥Їњ рол≥, ¤ка в н≥й в≥дводитьс¤ органам м≥сцевоњ влади. ѕроте розпод≥л функц≥й ≥стотною м≥рою залежить в≥д оц≥нних суджень та емп≥р≥чних насл≥дк≥в, що важко п≥ддаЇтьс¤ перев≥рц≥.

“енденц≥¤ до децентрал≥зац≥њ в≥дпов≥дальност≥ за виконанн¤ доходноњ та видатковоњ частин м≥сцевих бюджет≥в у крањнах з перех≥дною економ≥кою часто призводить до ситуац≥њ, коли визначенн¤ видатк≥в м≥сцевих орган≥в влади випереджаЇ вир≥шенн¤ питанн¤ про забезпеченн¤ ресурсами дл¤ њхнього ф≥нансуванн¤. ўо ширшою Ї сфера повноважень м≥сцевоњ влади, то вищою повинна бути частка державних надходжень, ¤ка розпод≥л¤Їтьс¤ на користь м≥сцевих орган≥в влади. ”н≥версальноњ модел≥ ф≥нансуванн¤, ¤ка була б однаково прийн¤тною дл¤ вс≥х крањн, не ≥снуЇ. ѕроте у ™вропейськ≥й харт≥њ з питань м≥сцевого самовр¤дуванн¤ встановлено так≥ принципи ф≥нансуванн¤ м≥сцевоњ влади:

У¬ рамках нац≥ональноњ економ≥чноњ пол≥тики м≥сцев≥ органи влади повинн≥ мати право на забезпеченн¤ власними ф≥нансовими ресурсами, ними вони могли б у межах своњх повноважень в≥льно розпор¤джатис¤.

‘≥нансов≥ ресурси м≥сцевоњ влади повинн≥ в≥дпов≥дати обс¤гам њњ повноважень, встановленим конституц≥Їю або законодавством.

ўонайменше частина ф≥нансових ресурс≥в м≥сцевоњ влади маЇ надходити в≥д м≥сцевих податк≥в ≥ виплат, ставки ¤ких, у визначених межах, вона повинна мати право встановлювати.

‘≥нансов≥ системи, на ¤ких базуютьс¤ ресурси, доступн≥ м≥сцев≥й влад≥, повинн≥ бути в≥дпов≥дним чином диверсиф≥кованими ≥ життЇздатними, щоб дозвол¤ти њм максимально в≥дстежувати реальну еволюц≥ю видатк≥в на виконанн¤ своњх завдань.

ѕ≥дтримка ф≥нансово слабше забезпеченоњ м≥сцевоњ влади маЇ зд≥йснюватис¤ через створенн¤ програм ф≥нансового вир≥внюванн¤ або ≥нших аналог≥чних заход≥в, спр¤мованих на п≥дтримку впливу нер≥вном≥рност≥ розпод≥лу потенц≥йних джерел ф≥нансуванн¤ ≥ ф≥нансового т¤гар¤, ¤кий вона змушена нести. «азначен≥ програми та заходи не повинн≥ обмежувати свободу д≥й м≥сцевоњ влади в межах њњ повноважень.

ћ≥сцева влада маЇ бути в≥дпов≥дно по≥нформована щодо того, ¤ким чином зд≥йснюЇтьс¤ розпод≥л ресурс≥в, що потрапл¤ють у њњ розпор¤дженн¤.

ѕо можливост≥ субсид≥њ, що надаютьс¤ м≥сцевим органам влади, не повинн≥ бути спр¤мован≥ на ф≥нансуванн¤ окремих проект≥в. Ќаданн¤ субсид≥њ не повинно обмежувати свободу д≥й м≥сцевоњ влади в межах њњ повноважень.

ƒл¤ отриманн¤ позик дл¤ ≥нвестуванн¤ кап≥талу м≥сцева влада мусить мати доступ до нац≥ональних ринк≥в кап≥талу у межах визначених законодавствомФ[12, с.496].

«аконодавче закр≥пленн¤ функц≥й м≥сцевого самовр¤дуванн¤ повинно знайти в≥дображенн¤ насамперед у конституц≥њ держави. јле, на жаль у  онституц≥њ ”крањни ч≥тко не сформульовано фундаментальних положень щодо м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤к це зроблено в конституц≥¤х б≥льшост≥ Ївропейських крањн. ѕрийн¤тт¤ ж в ”крањн≥ «акону Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф та «акону Уѕро бюджетну систему в ”крањн≥Ф Ї важливим кроком у наближенн≥ до загальноприйн¤тих стандарт≥в щодо самовр¤дуванн¤ й управл≥нн¤. ѕроте ще ц≥лий р¤д важливих питань реального забезпеченн¤ незалежност≥ м≥сцевих орган≥в чекаЇ свого вир≥шенн¤. Ќасамперед це стосуЇтьс¤ ф≥нансовоњ бази м≥сцевого самовр¤дуванн¤ Ц м≥сцевих бюджет≥в.

ƒл¤ анал≥зу род≥ м≥сцевих бюджет≥в в соц≥ально-економ≥чному розвитку рег≥он≥в та њх м≥сц¤ у бюджетн≥й систем≥ ”крањни потр≥бн≥ њх к≥льк≥сна та ¤к≥сна характеристика. ѕро сп≥вв≥дношенн¤ м≥сцевих бюджет≥в ≥з макроеконом≥чними показниками, передус≥м ≥з валовим внутр≥шн≥м продуктом (¬¬ѕ), св≥дчать дан≥ таблиц≥ 1.1

“аблиц¤ 1.1

—п≥вв≥дношенн¤ обс¤гу м≥сцевих бюджет≥в ≥з ¬¬ѕ

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Ќазва: ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (16347 прочитано)