ƒержавне регулюванн¤ > ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в

доход≥в м≥сцевих бюджет≥в, ¬ Ўвейцар≥њ Ц 65,6, в Ўвец≥њ Ц 64,3, в Ќорвег≥њ 55,2 в≥дс. ѕр¤ме м≥сцеве оподаткуванн¤ переважаЇ також в Ѕельг≥њ та ѕортугал≥њ.

¬ Ћюксембурз≥, ≤спан≥њ, јвстрал≥њ,  анад≥, ¬еликобритан≥њ Уподаткову автоном≥юФ м≥сцевих бюджет≥в забезпечують непр¤м≥ м≥сцев≥ податки. ƒо них в≥днос¤тьс¤ загальний м≥сцевий податок на споживанн¤, р≥зн≥ акцизи, податки на користуванн¤ так званими Усусп≥льними благамиФ (тобто м≥сц¤ми громадського в≥дпочинку, спортивними обТЇктами ≥ т.п.). ¬ Ћюксембурз≥, наприклад, м≥сцев≥ непр¤м≥ податки складають 54 в≥дс. поточних доход≥в м≥сцевих бюджет≥в, ¬ ≤спан≥њ Ц 43 в≥дс.

ќсоблив≥сть розпод≥лу джерел податкових надходжень в Ќ≥меччин≥ пол¤гаЇ в тому, що доходи в≥д податк≥в трьох р≥вн≥в влади формуютьс¤ в основному на основ≥ пайовоњ участ≥ в головних видах податк≥в Ц ≥ндив≥дуальному прибутковому, податку на прибуток (корпорац≥йному) та податку на додану варт≥сть. —ьогодн≥ вони складають 3/4 податкових надходжень до консол≥дованого бюджету Ќ≥меччини. ” федеральному бюджет≥ сп≥льн≥ податки складають 75 в≥дс. в бюджетах земель Ц 87 в≥дс., в м≥сцевих бюджетах Ц 41 в≥дс.

–озпод≥л податк≥в м≥ж федерац≥Їю, земл¤ми та общинами маЇ такий вигл¤д (таблиц¤ 1.4)

 р≥м цього, на кожному р≥вн≥ ≥снують виключн≥ права на певн≥ податков≥ джерела. ‘едерац≥¤ залишаЇ за собою повн≥стю податок на

“аблиц¤ 1.4.

–озпод≥л податк≥в м≥ж ланками бюджетноњ системи Ќ≥меччини

нафту, тютюн, спирт, страхов≥ внески, а також мито. ƒо власних податк≥в земель в≥днос¤тьс¤ податки на майно, автотранспортн≥ засоби, нерухом≥сть, на тотал≥затор ≥ лотерењ, на спадщину.

ƒл¤ поповненн¤ м≥сцевих бюджет≥в одним ≥з важливих податк≥в Ї промисловий. ќбТЇкт оподаткуванн¤ Ц юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи. ѕодаток повинен компенсувати частину затрат, ¤к≥ виникають у общини у звТ¤зку з д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства. ѕромисловим податком оподаткувуютьс¤ чист≥ прибутки акц≥онерних товариств, страхових компан≥й та промислових п≥дприЇмств. —тавка оподаткуванн¤ складаЇ в≥д 1 до 5 в≥дс. ѕо цьому податку встановлений неоподатковуваний м≥н≥мум.

” ‘ранц≥њ основн≥ податков≥ надходженн¤ до державного бюджету забезпечують непр¤м≥ податки, перш за все, податок на додану варт≥сть ≥ внутр≥шн≥й податок на нафтопродукти. ≤з пр¤мих податк≥в у формуванн≥ доходноњ частини держбюджету найважлив≥шу роль в≥д≥грають прибутковий ≥ корпорац≥йний податки.

¬ загальн≥й структур≥ м≥сцевих податкових надходжень на пр¤м≥ податки припадаЇ б≥л¤ 58 в≥дс. —еред них основними ¤вл¤ютьс¤: промисловий податок, податок на житло (квартиру), земельний податок.

ƒо м≥сцевих бюджет≥в надходить також частина загальнодержавного податку на додану варт≥сть, котрий збираЇтьс¤ централ≥зовано.  р≥м того, де¤к≥ м≥сцев≥ податки Ї факультативними, тобто встановлюютьс¤ виключно в тих випадках, коли м≥сцев≥ органи влади не можуть забезпечити бездеф≥цитн≥сть бюджету. ÷е податки на розваги, на утриманн¤ м≥сцевих дор≥г, вулиць, на домашню прислугу, реЇстрац≥йн≥ збори ≥ т.п.

ƒокладн≥ше структура поточних доход≥в м≥сцевих бюджет≥в в де¤ких економ≥чно розвинутих крањнах представлена в таблиц≥ 1.5. « наведених даних видно, що в цих крањнах на власн≥ доходи м≥сцевих бюджет≥в в середньому припадаЇ 59,5 в≥дс., а на трансферти ≥з бюджету центральноњ адм≥н≥страц≥њ Ц 40,5 в≥дс.

¬ багатьох крањнах м≥сцев≥ бюджети при формуванн≥ своњх поточних доход≥в в значн≥й м≥р≥ залежать в≥д трансферт≥в ≥з бюджету центральноњ адм≥н≥страц≥њ. ÷е Ц Ќ≥дерланди, ≤тал≥¤, ≤рланд≥¤,  анада, ѕортугал≥¤. ¬ цих крањнах трансферти складають в≥дпов≥дно в≥д 80 до 62 в≥дс. поточних доход≥в. “рансфертне ф≥нансуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в з боку центральноњ адм≥н≥страц≥њ св≥дчить про ≥нтенсивний перерозпод≥л нац≥онального доходу

“аблиц¤ 1.5

—труктура поточних доход≥в бюджет≥в м≥сцевих орган≥в влади в крањнах з ринковою економ≥кою (у в≥дсотках до поточних доход≥в),1992р.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Ќазва: ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (16347 прочитано)