≈колог≥¤ > ≈колог≥чна проблема ¤к насл≥док економ≥чноњ д≥¤льност≥

√оловний фундамент житт¤ Ч грунти Ч всюди на «емл≥ деградують, зменшуютьс¤ за площею. Ќе менш дра≠матична ситуац≥¤ з водою. ¬ засушливих зонах води не вистачаЇ так само, ¤к ≥ хл≥ба. Ўвидкими темпами вини≠щуютьс¤ л≥си. Ќаприклад, троп≥чн≥ л≥си зменшуютьс¤ що≠секунди на площу футбольного майданчика. «а таких темп≥в у ѕ≥вденн≥й јмериц≥ та јфриц≥ цих л≥с≥в не за≠лишитьс¤ вже через 40Ч50 рок≥в. «нищенн¤ л≥с≥в призво≠дить до ероз≥њ грунт≥в, планетарних зм≥н кл≥мату, патоло≠г≥чних зм≥н в рослинному ≥ тваринному св≥т≥. якщо на початку стол≥тт¤ зникав один вид тварин за р≥к, то зараз один вид тварин зникаЇ . щоденно. ≤ цей процес приско≠рюЇтьс¤. ¬ ™вроп≥ п≥д загрозою зникненн¤ перебувають дв≥ третини птах≥в, третина метелик≥в, б≥льше половини рептил≥й та земноводних. «алишитис¤ на «емл≥ лише з воронами, горобц¤ми ≥ тарганами Ч перспектива далеко не рад≥сна. ¬тративши сус≥дство з розмањтт¤м форм житт¤, людина багато чого втратить у соб≥ сам≥й, настане не≠минуча дегуман≥зац≥¤.

√лобальною Ї проблема в≥дход≥в. ” широкому розум≥н≠н≥ в≥дходи Ч це все те, що людина викидаЇ на планету в результат≥ господарюванн¤, одержанн¤ енерг≥њ та вс≥Їњ життЇд≥¤льност≥. ÷е Ч вихлопн≥ гази автомоб≥л≥в, нечис≠тоти промисловост≥ ≥ с≥льського господарства, побуту,, дим та гази з труб. Ћише вуглекислого газу в атмосферу що≠денно викидаЇтьс¤ 5 млрд т Ч по тонн≥ на кожну людину. ƒо в≥дход≥в сл≥д в≥днести ≥ нафтов≥ пл¤ми, згубн≥ дл¤ житт¤ океан≥в. Ќа кожен квадратний к≥лометр океанськоњ площ≥ припадаЇ 17 т р≥зних в≥дход≥в суш≥. ¬≥дходами Ї й важк≥ метали та отруйн≥ речовини, ¤к≥ насичують грунт, пов≥тр¤, воду ≥ харчопродукти. ¬≥дходи Ч це ≥ паливо атомних; електростанц≥й, над≥йно захорон¤ть ¤к≥ поки що не навчились (а Їдиний на територ≥њ колишнього —оюзу могильник рад≥оактивних в≥дход≥в з атомних електростан≠ц≥й в  раснодарському крањ в≥дмовивс¤ приймати в≥д≠ходи 5 ”крањни).

¬≥дходи Ч це пластики, що не розкладаютьс¤ в земл≥ (в вод≥ њх ковтають морськ≥ тварини ≥ в≥д цього гинуть). ¬≥дходи Чї це х≥м≥кати, що вит≥кають ≥з звалищ в грунтов≥ води. ¬елика тваринницька ферма отруюЇ воду в р≥чц≥ приблизно так само, ¤к м≥сто ≥з 100-тис¤чним населенн¤м. ¬≥дходи Ч це ≥ просто побутове см≥тт¤. ƒвадц¤ть рок≥в тому зв≥льнитис¤ в≥д тонни см≥тт¤ коштувало в —Ўј 2 долари, зараз Ч 100 [26].

ќсобливе занепокоЇнн¤ викликаЇ проблема, дл¤ ¤коњ не ≥снуЇ кордон≥в Ч глобальн≥ зм≥ни кл≥мату. ¬икиди в атмосферу р≥зних газ≥в створюють парниковий ефект, знищують навколо планети озоновий шар. Ќасл≥дком цього Ї всесв≥тнЇ потепл≥нн¤ Ч середн¤ глобальна темпе≠ратура в ѕ≥вн≥чн≥й п≥вкул≥ за останн≥ 100 рок≥в п≥двищи≠лась на 0,5 ∞—. якщо така тенденц≥¤ збережетьс¤, най≠ближчим часом почнетьс¤ таненн¤ льоду в јрктиц≥. ¬ су≠купност≥ з ≥ншими еколог≥чними проблемами глобальне потепл≥нн¤ може ви¤витись вир≥шальним дл¤ дол≥ люд≠ства. Ѕезсумн≥вним Ї зв'¤зок цих ¤вищ ≥з життЇд≥¤льн≥≠стю людини, ≥ не рахуватись з ними неможливо. ƒосв≥д показуЇ, що заклик≥в ≥ побажань вчених, ¤к≥ краще ≥нших усв≥домлюють, на краю ¤коњ пр≥рви ми стоњмо, недос≠татньо. Ќеобх≥дне пробудженн¤ громадських д≥¤ч≥в, пол≥≠тик≥в, економ≥ст≥в, л≥кар≥в, технолог≥в, зрештою Ч вс≥х людей. ”с≥ життЇв≥ процеси в ус≥х державах повинн≥ розгл¤датис¤ насамперед з точки зору еколог≥њ потр≥бне не просто еколог≥чне мисленн¤, треба вс≥ма доступними засобами формувати еколог≥чний св≥тогл¤д.

¬ умовах науково-техн≥чного прогресу значно ускладнились взаЇмов≠≥дносини сусп≥льства з природою. Ћюдина отримала можлив≥сть впливати на х≥д природних процес≥в, п≥дкорила сили природи, почала опановувати майже вс≥ доступн≥ в≥дновн≥ ≥ нев≥дновн≥ природн≥ ресурси, але разом з тим забруднювати ≥ руйнувати довк≥лл¤.

«а оц≥нкою ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ охорони здоров'¤ (¬ќќ«), ≥з б≥льш н≥ж 6 млн. в≥домих х≥м≥чних сполук практично використовуЇтьс¤ до 500 тис. сполук; ≥з них б≥л¤ 40 тис. мають шк≥длив≥ дл¤ людини властивост≥, а 12 тис. Ї токсичними.

ƒо к≥нц¤ XX в. забрудненн¤ навколишнього середовища в≥дходами, викидами, ст≥чними водами вс≥х вид≥в промислового виробництва, с≥льського господарства, комунального господарства м≥ст набуло глобального характеру ≥ поставило людство на грань еколог≥чноњ катастрофи.

¬тручанн¤ людини у природн≥ процеси р≥зко зростаЇ ≥ може спричи≠н¤ти зм≥ну режиму ірунтових ≥ п≥дземних вод у ц≥лих рег≥онах, поверхне≠вого стоку, структури грунт≥в, ≥нтенсиф≥кац≥ю ероз≥йних процес≥в, акти≠в≥зац≥ю геох≥м≥чних та х≥м≥чних процес≥в у атмосфер≥, г≥дросфер≥ та л≥тосфер≥, зм≥ни м≥крокл≥мату тощо. —учасна д≥¤льн≥сть, наприклад, буд≥≠вництво г≥дротехн≥чних споруд, шахт, рудник≥в, дор≥г, свердловин, водойм, дамб, деформац≥¤ суш≥ ¤дерними вибухами, буд≥вництво г≥гантських м≥ст, обводненн¤ ≥ озелененн¤ пустель, та ≥нш≥ повс¤кденн≥ аспекти д≥¤льност≥ людини, вже викликали значн≥ видим≥ ≥ прихован≥ зм≥нидовк≥лл¤.

¬ ≥сторичному план≥ вид≥л¤ють дек≥лька етап≥в зм≥ни б≥осфери люд≠ством, ¤к≥ ув≥нчались еколог≥чними кризами та революц≥¤ми, а саме:

Ј вплив людства на б≥осферу ¤к звичайного б≥олог≥чного виду;

Ј над≥нтенсивне полюванн¤ без зм≥н екосистем у пер≥од становленн¤ людства;

Ј зм≥ни екосистем внасл≥док процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ природн≥м шл¤хом: випасанн¤, посиленн¤ росту трав шл¤хом випалюванн¤ тощо;

Ј ≥нтенсиф≥кац≥¤ впливу на природу шл¤хом розорюванн¤ грунт≥в та вирубуванн¤ л≥с≥в;

Ј глобальн≥ зм≥ни вс≥х еколог≥чних компонент≥в б≥осфери в ц≥лому.

¬плив людини на б≥осферу зводитьс¤ до чотирьох головних форм:

1) зм≥на структури земноњ поверхн≥ (розорюванн¤ степ≥в, вирубуванн¤ л≥с≥в, мел≥орац≥¤, створенн¤ штучних водойм та ≥нш≥ зм≥ни режиму поверхневих вод тощо),

2) зм≥на складу б≥осфери, кругооб≥гу ≥ балансу тих речовин, ¤к≥ њњ складають (добуванн¤ корисних копалин, створенн¤ в≥двал≥в, викиди р≥зних речовин у атмосферу та водойми),

3) зм≥на енергетичного, зокрема теплового, балансу окремих рег≥он≥в земноњ кул≥ ≥ вс≥Їњ планети,

4) зм≥ни, ¤к≥ внос¤тьс¤ у б≥оту (сукупн≥сть живих орган≥зм≥в) внасл≥док знищенн¤ де¤ких вид≥в, руйнуванн¤ њх природних м≥сць ≥снуванн¤, створенн¤ нових пор≥д тварин та сорт≥в рослин, перем≥щенн¤ њх на нов≥ м≥сц¤ ≥снуванн¤ тощо.

2. ѕќЌя““я «јЅ–”ƒЌ≈ЌЌя.

 Ћј—»‘≤ ј÷≤я «јЅ–”ƒЌ≈Ќ№ ƒќ¬ ≤ЋЋя

ѕ≥д забрудненн¤м навколишнього середовища розум≥ють надходженн¤ в б≥осферу будь-¤ких твердих, р≥дких ≥ газопод≥бних речовин або вид≥в енерг≥њ (теплоти, звуку, рад≥оактивност≥ ≥ т.п.) у к≥лькост¤х, що шк≥дливо впливають на людину, тварин ≥ рослини ¤к безпосередньо, так ≥ непр¤мим шл¤хом.

Ѕезпосередньо об'Їктами забрудненн¤ (акцепторами забруднених ре≠човин) Ї основн≥ компоненти екотопу (м≥сце ≥снуванн¤ б≥отичного угру≠пованн¤):

Ј атмосфера,

Ј вода,

Ј грунт.

ќпосередкованими об'Їктами забруд≠ненн¤ (жертвами забрудненн¤) Ї складов≥ б≥огеоценозу:

Ј рослини,

Ј тварини,

Ј гриби,

Ј м≥кроорган≥зми.

¬тручанн¤ людини в природн≥ процеси в б≥осфер≥, котре викликаЇ небажан≥ дл¤ екосистем антропогенн≥ зм≥ни, можна згрупувати за наступними видами забруднень:

Ј ≥нгред≥Їнтне забрудненн¤ Ч забрудненн¤ сукупн≥стю речовин, к≥льк≥сно або ¤к≥сно ворожих природним б≥огеоценозам (≥нгред≥Їнт - складова частина складноњ сполуки або сум≥ш≥);

Ј параметричне забрудненн¤ пов'¤зане з≥ зм≥ною ¤к≥сних параметр≥в навколишнього середовища (параметр навколишнього середовища - одна з його властивостей, наприклад, р≥вень шуму, рад≥ац≥њ, осв≥тленост≥);

Ј б≥оценотичне забрудненн¤ пол¤гаЇ у вплив≥ на склад та структуру попул¤ц≥њ живих орган≥зм≥в;

Ј стац≥ально-деструкц≥йне забрудненн¤ (стац≥¤Ч м≥сце ≥снуванн¤ попул¤ц≥њ, деструкц≥¤ - руйнуванн¤) викликаЇ зм≥ну ландшафт≥в та еколог≥чних систем в процес≥ природокористуванн¤.

3. ƒ∆≈–≈Ћј «јЅ–”ƒЌ≈ЌЌя

ƒжерела забрудненн¤ дуже р≥зноман≥тн≥: серед них не т≥льки промис≠лов≥ п≥дприЇмства ≥ паливно-енергетичний комплекс, але ≥ побутов≥ в≥дходи, в≥дходи тваринництва, транспорту, а також х≥м≥чн≥ речовини, ¤к≥ людина ц≥леспр¤мовано вводить до екосистеми дл¤ захисту корисних продуцент≥в ≥ консумент≥в в≥д шк≥дник≥в, хвороб ≥ бур'¤н≥в.

—еред ≥нгред≥Їнт≥в забрудненн¤ Ч тис¤ч≥ х≥м≥чних сполук, особливо важк≥ метали та оксиди, токсичн≥ речовини та аерозол≥. –≥зн≥ джерела викид≥в можуть бути однаковими за складом ≥ характером забруднюючих речовин.

“ак вуглеводн≥ надход¤ть у атмосферу ≥ при спалюванн≥ палива, ≥ в≥д нафтопереробноњ промисловост≥, ≥ в≥д газовидобувноњ промисловост≥.

ƒжерела забруднюючих речовин р≥зноман≥тн≥ (табл. 1, рис.2), також багаточисельн≥ види в≥дход≥в ≥ характер њхнього впливу на компоненти б≥осфери. Ѕ≥осфера забруднюЇтьс¤ твердими в≥дходами, газовими викидами ≥ ст≥чними водами металург≥йних, металообробних ≥ машинобуд≥вних завод≥в. ¬еличезноњ шкоди завдають вод¤ним ресурсам ст≥чн≥ води целюлозно-паперовоњ, харчовоњ, деревообробноњ, нафтох≥м≥чноњ промисловост≥. –озвиток автомоб≥льного транспорту призв≥в до забрудненн¤ атмосфери м≥ст ≥ транспортних комун≥кац≥й важкими металами ≥ токсичними вуглеводн¤ми, а пост≥йне зростанн¤ масштаб≥в морських перевезень викликало майже повсюдне забрудненн¤ мор≥в ≥ океан≥в нафтою ≥ нафтопродуктами. ћасове застосуванн¤ м≥неральних добрив ≥ х≥м≥чних засоб≥в захисту рослин призвело до по¤ви отрутох≥м≥кат≥в в атмосфер≥, ірунтах ≥ природних водах, забрудненню б≥огенними елементами водойм, водоток≥в ≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ (н≥трати, пестициди ≥ т.п.). ѕри г≥рських розробках на поверхню земл≥ вит¤гаютьс¤ м≥льйони тонн р≥зноман≥тних, найчаст≥ше ф≥тотоксичних г≥рських пор≥д, що утворюють терикони ≥ в≥двали, що пил¤ть ≥ гор¤ть . ¬ процес≥ експлуатац≥њ х≥м≥чних завод≥в ≥ теплових електростанц≥й також утворюютьс¤ величезн≥ к≥лькост≥ твердих в≥дход≥в (недогарок, шлаки, золи ≥ т.п.), що складуютьс¤ на великих площах, вчин¤ючи негативний вплив на атмосферу, поверхнев≥ ≥ п≥дземн≥ води, грунтовий покров (пилуванн¤, вид≥ленн¤ газ≥в ≥ т.п.).

–ис. ƒжерела забрудненн¤ та основн≥ забруднювач≥ довк≥лл¤

“аблиц¤ 1

ƒжерела викид≥в довк≥лл¤

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≈колог≥чна проблема ¤к насл≥док економ≥чноњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (6141 прочитано)