≈колог≥¤ > ≈колог≥чна проблема ¤к насл≥док економ≥чноњ д≥¤льност≥

ќдну з вдалих класиф≥кац≥й забрудненн¤ запропонував –. ѕ≥рсон. ¬она включаЇ тип забрудненн¤, його джерело, насл≥дки та засоби контролю. «а цими ознаками вид≥л¤ютьс¤ наступн≥ типи забруднювач≥в, а саме:

Ј ст≥чн≥ води та ≥нш≥ нечистоти, ¤к≥ поглинають кисень,

Ј нос≥њ ≥нфекц≥й,

Ј речовини, ¤к≥ представл¤ють поживну ц≥нн≥сть дл¤ рослин,

Ј орган≥чн≥ кислоти та сол≥,

Ј твердий ст≥к,

Ј рад≥оактивн≥ речовини.

ѕрийн¤то розр≥зн¤ти антропогенн≥ забруднювач≥, ¤к≥ можуть руйну≠ватись б≥олог≥чними процесами та т≥, що не п≥ддаютьс¤ руйнуванню. ѕерш≥ надход¤ть до природних кругооб≥г≥в речовин ≥ тому швидко зникають або п≥ддаютьс¤ руйнуванню б≥олог≥чними агентами. ƒруг≥ не включаютьс¤ до природних кругооб≥г≥в речовин, а тому руйнуютьс¤ орган≥змами у харчових ланцюгах.

«абрудненн¤ довк≥лл¤ под≥л¤ють на природн≥, ¤к≥ викликан≥ ¤кими-небудь природними, часто катастроф≥чними, причинами (виверженн¤ вулкан≥в, селев≥ потоки тощо), ≥ антропогенн≥, ¤к≥ виникають у результат≥ д≥¤льност≥ людини.

4. ≈ ќЋќ√≤„Ќ≤ Ќј—Ћ≤ƒ »

Ќј” ќ¬ќ-“≈’Ќ≤„Ќќ√ќ ѕ–ќ√–≈—”

Ќова техн≥ка ≥ технолог≥¤, дос¤гненн¤ медицини, засо≠би масовоњ ≥нформац≥њ докор≥нно зм≥нюють умови житт¤ людей (рис. 2). ќднак все част≥ше постаЇ питанн¤ про бажан≥, небажан≥ та непередбачен≥ насл≥дки науково-тех≠н≥чного прогресу.

ќсобливо гострою Ї проблема сп≥вв≥дношенн¤ Ќ“ѕ ≥ збереженн¤ природного середовища, ¤ке Ї Їдино можли≠вим середовищем житт¤ людини.

«абрудненн¤ природного середовища Ч це таке при≠внесенн¤ в геосистему р≥зних речовин ≥ сполук, за ¤кого перевищуютьс¤ граничн≥ концентрац≥њ, а отже, ≥ м≥стк≥сть геосистеми. “ут мова йтиме лише про технолог≥чн≥ про≠цеси, хоч аналог≥чн≥ насл≥дки можуть мати катастроф≥чн≥ виверженн¤ вулкан≥в, пилов≥ бур≥ тощо. ќтже, мають м≥сце дв≥ проблеми: перша Ч безпосереднЇ забрудненн¤ навколишнього середовища; друга Ч зб≥льшенн¤ масшта≠б≥в водоспоживанн¤. ¬идобуток вуг≥лл¤ супроводжуЇтьс¤ в≥дкачуванн¤м сотень м≥льйон≥в тонн води, нафти Ч на≠впаки закачуванн¤м, а за останн≥ми даними, водоспожи≠ванн¤ подвоюЇтьс¤ приблизно кожн≥ 10 рок≥в, причому найб≥льша к≥льк≥сть води йде на зрошенн¤ (57%). ѕро≠мислов≥сть використовуЇ 30%, на побутов≥ потреби насе≠ленн¤ йде 6%, с≥льськогосподарське буд≥вництво споживаЇ 4%, рибне господарство Ч 3%. Ќа виробнич≥ потреби 1993 p. в ”крањн≥ спожито 12,1 млрд м3 води.

ќбидв≥ проблеми т≥сно пов'¤зан≥, бо друга викликаЇ першу. ќкрем≥ види забруднень особливо пом≥тно впливають на еколог≥чн≥ системи ≥ залежить це не лише в≥д масштаб≥в виробництва. Ѕагато технолог≥й розроблено без урахуванн¤ еколог≥чного фактора, часто вони малоефективн≥ щодо одержанн¤ к≥нцевого продукту, але зав≠дають значноњ шкоди природ≥.

ѕрикладом того, ¤к техн≥чний прогрес може оберта≠тись регресом, Ї механ≥чний оброб≥ток грунту. —творен≥ потужн≥ трактори, плуги, культиватори ≥ борони, ¤к≥ мо≠жуть обробл¤ти грунт на глибину 27 см ≥ б≥льше. ¬и¤ви≠лось, що п≥двищенн¤ ≥нтенсивност≥ механ≥чного оброб≥тку грунту порушуЇ його м≥кроструктуру, негативно познача≠Їтьс¤ на врожайност≥ ≥ стимулюЇ ероз≥ю.

«астосуванн¤ потужн≥шоњ (а в≥дпов≥дно ≥ важчоњ) тех≠н≥ки призводить до зб≥льшенн¤ механ≥чного тиску на грунт.

ћаса самох≥дних зернозбиральних комбайн≥в у розрахунку на 1 м ширини захвату за, останн≥ «ќ рок≥в зросла б≥льш н≥ж у 1,5 раза.

—учасна технолог≥¤ вирощуванн¤ с≥льськогосподарсь≠ких культур передбачаЇ багаторазовий вплив ходових пристроњв машинно-тракторних агрегат≥в (ћ“ј) на грунт.

Ќаприклад, поле п≥д озимою пшеницею зазнаЇ ¤к .м≥н≥мум дворазового впливу, а поле п≥д цукровим бур¤ком Ч ше≠стиразового. ѕри ≥нтенсивних технолог≥¤х вирощуванн¤ зернових к≥льк≥сть проход≥в ћ“ј пом≥тно зростаЇ. Ѕагато≠разов≥ проходи трактор≥в та ≥нших с≥льськогосподарських машин ≥ агрегат≥в призвод¤ть до ущ≥льненн¤ грунт≥в, по≠г≥ршенн¤ ;њх найважлив≥ших агроном≥чних властивостей, а в результат≥ Ч до зниженн¤ урожањв с≥льськогосподар≠ських культур. Ќа типовому чорнозем≥ при багаторазо≠вих проходах трактор≥в р≥зних марок (“-16ћ, “-54¬, ћ“«-52, ћ“«-80, “-74 ≥ особливо Ч 150 ) в шар≥ до 10 см щ≥льн≥сть грунту може перевищити критичну дл¤ б≥ль≠шост≥ с≥льськогосподарських культур (1,3Ч1,4 г/см3). ÷е зумовлюЇ зменшенн¤ вм≥сту в н≥й пов≥тр¤ нижче критич≠ного р≥вн¤ (15%), зб≥льшенн¤ твердост≥ (20 кг/м2), змен≠шенн¤ водопроникност≥ (до 10Ч15 мм/год). “ак≥ негатив≠н≥ зм≥ни ви¤вл¤ютьс¤ до глибини 50Ч60 см, але глибше «ќ см вплив ходових систем трактор≥в пост≥йно послаб≠люЇтьс¤.

«а даними ≈стонського Ќƒ≤ землеробства ≥ мел≥орац≥њ, р≥зн≥ машини впродовж технолог≥чного процесу вирощу≠ванн¤ с≥льськогосподарських культур проход¤ть по полю в≥д 5 до 10Ч15 раз≥в. ” п≥дсумку загальна площа сл≥д≥в або гусениць трактор≥в та ≥нших машин становить 100Ч 200% площ≥ пол¤, 10Ч20% площ≥ ущ≥льнюЇтьс¤ колесами машин в≥д 6 до 20 раз≥в (на поворотних! смугах) ≥ 65Ч 80% Ч в≥д 1 до 6 раз≥в, ≥ лише 10Ч15% площ≥ залиша≠Їтьс¤ невкатаною. ѕричому ущ≥льненн¤ грунту досить суттЇве: вих≥дна щ≥льн≥сть у шар≥ 10Ч20 см дор≥внювала 1,18Ч1,36 г/см3, а п≥сл¤ проходу трактор≥в вона зб≥льши≠лась: “-34Ч 1,33Ч1,44; ћ“«-80Ч 1,39Ч1,44; “-150 Ч 1,48Ч1,51;  -700 Ч 1,62Ч1,63 г/см3. ¬ результат≥ ущ≥ль≠ненн¤ знизилась водопроникн≥сть грунту, зменшилась к≥льк≥сть продуктивноњ вологи в н≥й, а в к≥нцевому п≥д≠сумку знизились ≥ врожањ. ѕри чотириразовому вкатуванн≥ грунту урожай ¤чменю, наприклад, знизивс¤ з 38,4 до 17,1 ц/га, в≥вса Ч з≥ 33,3 до 23,6 ц.

як показують досл≥дженн¤, наближен≥ меж≥ допусти≠мого навантаженн¤ на грунт при ранньовесн¤ному боро≠нуванн≥ не повинн≥ перевищувати 0,4 кг/см2, при перед≠пос≥вному оброб≥тку, с≥вб≥ та при кочуванн≥ Ч не б≥льше 0,5Ч0,6 кг/см2; при л≥тн≥х та ос≥нн≥х роботах при вологос≠т≥ грунту не вище 60% повноњ польовоњ вологом≥сткост≥ Ч 1,0Ч1,5 кг/см2. ќтже, п≥дбираючи машини та агрегати, необх≥дно враховувати њхї вплив на грунт: тисненн¤ кол≥с, гусениць тощо. ћашини, що випускаютьс¤ нашою промислов≥стю, в цьому план≥ характеризуютьс¤ негативно:

тисненн¤ кол≥сних трактор≥в становить 0,85Ч1,65, гусенич≠них Ч 0,6Ч0,8, причеп≥в Ч 3Ч4, зернозбиральних комбайн≥в Ч 1,8Ч2,4 кг/см2, зернових с≥валок Ч 1,2Ч 2,0 кг/см2, тобто воно, ¤к правило, значно перевищуЇ допустим≥ меж≥ [8, с. 72Ч73]. ѕри ≥нтенсивних опадах вода погано поглинаЇтьс¤ ущ≥льненим грунтом ≥ при на≠¤вност≥ схил≥в ст≥каЇ в нижн≥ частини г≥дрограф≥чноњ с≥т≠ки, руйнуючи ≥ змиваючи поверхнев≥ шари грунту. ќтже, ущ≥льненн¤ може служити одн≥Їю з причин посиленн¤ процес≥в ероз≥њ.

«меншенн¤ пористост≥ значно пог≥ршуЇ пов≥тр¤ний ре≠жим грунт≥в. ÷е знижуЇ не лише життЇд≥¤льн≥сть кор≥нн¤ ≥ вс≥Їњ рослини, а й активн≥сть ірунтовоњ аеробноњ м≥кро≠флори та фауни Ч одного з важливих компонент≥в ірун≠товоњ родючост≥. ¬ к≥нцевому п≥дсумку грунт набуваЇ властивостей, що не в≥дпов≥дають природним потребам рослин, що також призводить до зниженн¤ њх врожањв.

Ќайшвидше грунти ущ≥льнюютьс¤ при одночасн≥й д≥њ вертикального навантаженн¤, в≥брац≥њ, горизонтальних зусиль та динам≥чного впливу, ¤к≥) залежать в≥д марки трактора, режиму його роботи, вир≥вн¤ност≥ пол¤. ƒина≠м≥чн≥ або ударн≥ впливи спостер≥гаютьс¤ на погано вир≥в≠н¤них пол¤х, вони дос¤гають найб≥льшого значенн¤ на п≥двищених швидкост¤х руху ірунтообробних агрегат≥в. ќтже, вир≥внюванн¤ пол¤, дотриманн¤ оптимальноњ швид≠кост≥ pyxy можуть спри¤ти зменшенню ударних деформа≠ц≥й грунту.

ў≥льн≥сть орного шару привод¤ть до норми з допо≠могою ірунтообробних знар¤дь, але при вирощуванн≥ польових культур вони ущ≥льнюютьс¤ всього, за одну ве≠гетац≥ю.. ј оптимальн≥ швидкост≥ ћ“ј, що забезпечують зменшенн¤; ударних деформац≥й грунту, не завжди в≥дпо≠в≥дають вимогам ефективност≥ використанн¤ машин (ви≠роб≥ток за одиницю часу). ÷ю суперечн≥сть сл≥д розв'¤зу≠вати, очевидно, за рахунок зб≥льшенн¤ швидкост≥ вико≠нанн¤ операц≥й. ¬ир≥внюванн¤ ж пол¤ забезпечуЇ не лише високу ¤к≥сть роботи агрегата, а й спри¤Ї збереженню техн≥ки в≥д руйнуванн¤, зменшенню ударних деформац≥й грунту.  р≥м того, ущ≥льненн¤ грунту вимагаЇ додатко≠вих енергозатрат, а отже, додаткових ф≥нансових затрат, водночас, додаткове застосуванн¤ двигун≥в внутр≥шнього згор¤нн¤ зб≥льшуЇ споживанн¤ кисню, забруднюЇ пов≥т≠р¤ газами. “ому ущ≥льненн¤ грунту при вирощуванн≥ с≥льськогосподарських культур Ч ¤вище ¤к з економ≥чноњ, так ≥ з еколог≥чноњ точки зору небажане. ¬ к≥нцевому п≥дсумку воно призводить до зниженн¤ урожањв с≥льсько≠господарських культур, пог≥ршенн¤ стану навколишнього середовища.

ƒоступними шл¤хами боротьби з цим ¤вищем Ї: вико≠ристанн¤ гусеничних трактор≥в при оброб≥тку просапних культур; удосконаленн¤ гусеничних трактор≥в, зокрема застосуванн¤ пневмогусениць дл¤ р≥вном≥рного розпод≥лу тисненн¤ на грунт; розробка нап≥внав≥сних машин, що дасть можлив≥сть знизити тиск пов≥тр¤ в колесах з метою зменшенн¤ ущ≥льненн¤ грунту; запровадженн¤ систем широкозахватних машин, що даЇ змогу значно п≥двищити коеф≥ц≥Їнт використанн¤ т¤гового зусилл¤ трактор≥в, њх продуктивн≥сть, зменшити навантаженн¤ на грунт; роз≠робка систем комб≥нованих машин з багатоц≥льовими робочими органами, ¤к≥ виконуватимуть к≥лька операц≥й за один прох≥д; розробка ≥ впровадженн¤) таких техноло≠г≥й, ¤к≥ звели б до м≥н≥муму к≥льк≥сть операц≥й, що ви≠конуютьс¤ з допомогою Ћ≤“ј; рац≥ональна орган≥зац≥¤ руху при виконанн≥ виробничих ≥ транспортних роб≥т; конструюванн¤ та виробництво нових машин ≥ ћ“ј, засто≠суванн¤ ¤ких ущ≥льнюЇ невелику площу пол¤; вдоскона≠ленн¤ в цьому ж напр¤м≥ машин, ¤к≥ вже експлуатуютьс¤. ¬они повинн≥ бути широкозахватними ≥ комб≥нованими (су≠м≥щати к≥лька операц≥й за один прох≥д) з багатоц≥льовими робочими агрегатами. ¬ перспектив≥ ймов≥рним Ї викори≠станн¤ так званого мостового землеробства, тобто пере≠м≥щенн¤ агрегат≥в по спец≥ально п≥дготовлених дор≥жках, прикладом такого вир≥шенн¤ сьогодн≥ Ї вирощуванн¤ зернових за ≥нтенсивною технолог≥Їю з тимчасовими ко≠л≥¤ми дл¤ трактор≥в.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≈колог≥чна проблема ¤к насл≥док економ≥чноњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (6141 прочитано)