≈колог≥¤ > ≈колог≥чна проблема ¤к насл≥док економ≥чноњ д≥¤льност≥

’≥м≥зац≥¤ с≥льського господарства породила проблеми, пов'¤зан≥ з адаптац≥Їю бур'¤н≥в ≥ с≥льськогосподарських шк≥дник≥в до певних речовин, а також њх негативним впливом на навколишнЇ середовище.

¬одночас розвиток х≥м≥зац≥њ в с≥льському господарств≥ прив≥в, до переходу наприк≥нц≥ 70-х рок≥в до безорноњ технолог≥њ використанн¤ герб≥цид≥в нового типу. ѕри цьому добрив вноситьс¤ 2 кг на 1 га проти традиц≥йних 300Ч500 кг. —≥вба в≥дбуваЇтьс¤ спец≥альними с≥валками на грунт, вкритий товстим шаром мульч≥ з бур'¤н≥в ≥ в≥д≠ход≥в минулого врожаю, утвореним п≥сл¤ обробки гер≠б≥цидами. ¬ —Ўј понад 4 млн га пол≥в (соЇвих боб≥в, сон¤шника, бавовника, пшениц≥ ≥ кукурудзи) обробл¤Їть≠с¤ новими герб≥цидами. ќч≥куЇтьс¤, що до 2000) p. понад 50% пол≥в —Ўј будуть обробл¤тис¤ ≥з застосуванн¤м безорноњ технолог≥њ, Ч там, де в≥д водноњ та в≥тровоњ ероз≥њ в 1982 p. було втрачено 6 млрд т верхнього шару грунту.  р≥м того, безорна технолог≥¤ Ї енергозбер≥≠гаючою.

«воротна сторона новоњ технолог≥њ Ч њњ надзвичайна токсичн≥сть, що вимагаЇ дотриманн¤ певних засоб≥в без≠пеки.  р≥м того, герб≥циди нового типу, опр≥ч бур'¤н≥в, знищують де¤к≥ овочев≥ культури Ч шпинат, салат, тур≠непс, а при розпиленн≥ з л≥така њх в≥тром часом в≥дносить к≥лометр≥в на 15 вб≥к.

ћасове використанн¤ техноресурс≥в при р≥зкому ско≠роченн≥ генетичноњ р≥зноман≥тност≥ культур та тварин ≥ пог≥ршенн¤ багатьох б≥олог≥чних властивостей рослин (ст≥йкост≥ до хвороб, шк≥дник≥в, ефективност≥ фотосинтезу тощо) призвело до збитк≥в у виробництв≥.

Ќасл≥дком розвитку прикладноњ науки ¤к напр¤му науково-техн≥чного прогресу було створенн¤ штучних корм≥в Ч б≥лково-в≥там≥нних концентрат≥в (Ѕ¬ ), б≥лко≠во-в≥там≥нних добавок (Ѕ¬ƒ), б≥лково-в≥там≥нно-м≥не-ральних добавок (Ѕ¬ћƒ) тощо. Ќа захист Ѕ¬  було висунуто дуже багато аргумент≥в, ¤к≥ насамперед грун≠туютьс¤ на деф≥цит≥ б≥лка в природних кормах, з одного боку, ≥ висок≥й економ≥чн≥й ефективност≥ њх застосуван≠н¤ Ч з другого. ќднак, зг≥дно з нормативами, в Ѕ¬  до≠пускаЇтьс¤ значний вм≥ст Ч до 22 г на 1 кг сухоњ масиЧ залишкових вуглевод≥в, а також солей важких метал≥в: кадм≥ю, свинцю та миш'¤ку Ч дуже сильних канцероген≥в. ќф≥ц≥йно ”крањна в≥дмовилась використовувати Ѕ¬  у птах≥вництв≥, однак внасл≥док невир≥шенн¤ проблеми по≠повненн¤ деф≥циту б≥лка за рахунок природних корм≥в це не зовс≥м вдалос¤; зд≥йснити, не кажучи вже про ≥нш≥ галуз≥ тваринництва. як ви¤вл¤Їтьс¤, комб≥корми з Ѕ¬  знижують у тварин ≥мун≥тет проти ≥нфекц≥йних захворю≠вань, пог≥ршують њх продуктивн≥сть, п≥двищують пад≥ж, зменшують м≥цн≥сть шкаралупи ¤Їць птиц≥.

¬икористанн¤ Ѕ¬  з параф≥н≥в нафти ¤к добавки до корму худоби заборонено в крањнах ™— (директива –ади ™— є 82/471 в≥д 21 липн¤ 1982 p.). ќдночасно р≥шенн¤м  ≈— є 35/382 в≥д 10 липн¤ 1985 p. при виробництв≥ б≥л≠кових продукт≥в, у тому числ≥ ≥ Ѕ¬ , заборонено застосу≠ванн¤ др≥жджових; препарат≥в на основ≥ параф≥н≥в нафти. ¬ документ≥ п≥дкреслюЇтьс¤, що де¤к≥ види таких препа≠рат≥в можуть викликати алерг≥чну реакц≥ю, що квал≥ф≥ку≠Їтьс¤ ¤к' ризик дл¤ здоров'¤ людини.

¬ипробуванн¤ штучних Ѕ¬ , ¤к≥ провадились 15 рок≥в тому у Ўвец≥њ, позитивних результат≥в не дали. ѕо-перше, через њх високу соб≥варт≥сть. ѕо-друге, через в≥дсутн≥сть чистоти продукту, зокрема на¤вн≥сть у Ѕ¬  структур, що провокують розвиток канцерогенних властивостей. “обто зах≥дн≥ п≥дприЇмц≥ вважають себе не наст≥льки багатими ≥ не наст≥льки здоровими, щоб виробл¤ти корми з нафти нав≥ть у малих к≥лькост¤х.

Ќаведен≥ приклади св≥дчать про пр¤мий вплив науково-. техн≥чного прогресу ¤к форми д≥¤льност≥ людини на при≠роду.

Ќе менше впливають на природу зб≥льшенн¤ населенн¤ ≥ процеси урбан≥зац≥њ. „исельн≥сть м≥ського населенн¤ ”к≠рањни за 1972Ч1992 pp. зросла б≥льш н≥ж на 2 млн чол. «г≥дно з прогнозами 00Ќ, загальна к≥льк≥сть жител≥в м≥ст на «емл≥ зросте до 2000 p. пор≥вн¤но з 1975 p. на 1 млрд. ¬же до 1995 p. б≥льш≥сть населенн¤ ≥ндустр≥альне розвинутих крањн житиме в м≥стах з населенн¤м 1 млн чол.

¬≥дходи середнього м≥ста становл¤ть «ќ тис. т вуглекис≠лого газу, 450 т окису вуглецю ≥ 150 т пилу, майже 500 тис. т ст≥чних вод ≥ дес¤тки тис¤ч тонн твердих в≥дход≥в.

ƒо своЇр≥дних забруднювач≥в навколишнього середови≠ща в м≥стах можна в≥днести ще один насл≥док Ќ“ѕ.Ч шум. ƒопустима сан≥тарна норма шуму Ч 80 дЅ, ф≥з≥олог≥чний больовий пор≥г сприйн¤тт¤ шуму людиною Ч 140 дЅ. Ўум може бути причиною багатьох серцево-судинних захворю≠вань, г≥пертон≥њ, виразок, стрес≥в. –≥вень шуму в м≥ськ≥й к≥мнат≥ с¤гаЇ 4 дЅ, вулиц≥' з≥ спок≥йним рухом Ч 50 дЅ, ро≠бочий фон у заклад≥ Ч 70Ч80, метро, автобуси Ч 80Ч90, в≥д вантаж≥вок, поњзд≥в Ч 90Ч100, в≥д пневматичного мо≠лотка Ч 120Ч130 дЅ. Ўумова ситуац≥¤ в св≥т≥ маЇ тенденц≥ю до пог≥ршен≠н¤. ” великих м≥стах зростаЇ к≥льк≥сть нер≠вових захворювань. ”се це маЇ ≥ зворотний вплив на про≠цеси урбан≥зац≥њ в розвинутих крањнах Ч частина жител≥в м≥ст, ¤к≥ мають в≥дпов≥дн≥ матер≥альн≥ можливост≥, пере≠сел¤ютьс¤ у малонаселен≥ прим≥ськ≥ зони.

Ќавантаженн¤ на навколишнЇ середовище залежить в≥д чисельност≥ населенн¤, його потреб ≥ засоб≥в њх задоволен≠н¤.  ритичними факторами Ї характер ≥ об'Їм потреб ≥ њх сп≥вв≥дношенн¤ з ресурсами навколишнього середовища. ѕотреби, що перевищують б≥олог≥чн≥, зумовлюютьс¤ со≠ц≥ально-економ≥чними факторами ≥ реал≥зуютьс¤ з допо≠могою розвитку технолог≥њ. “ехнолог≥¤ може зб≥льшити Ђв≥ддачуї навколишнього середовища, але часто при цьому виникаЇ ризик њњ пог≥ршенн¤, ¤к, наприклад, у випадках надм≥рного використанн¤ в с≥льському господарств≥ х≥м≥ч≠них добрив та отрутох≥м≥кат≥в.

ѕеренаселенн¤ на обмежен≥й територ≥њ одн≥Їњ крањни в поЇднанн≥ з високим р≥внем розвитку технолог≥њ ≥ потре≠бами в природних ресурсах може призводити до зростанн¤ Ђпресуї на навколишнЇ середовище в ≥нших крањнах. ѕри≠кладом може служити япон≥¤, ¤ка впливаЇ на навколишнЇ середовище, зокрема, ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ (шл¤хом ≥м≠порту л≥су з “ањланду тощо).

ќтже, залежн≥сть м≥ж науково-техн≥чним прогресом, де≠мограф≥чними та економ≥чними факторами набуваЇ м≥ж≠народного характеру.

ƒосв≥д ≥ндустр≥альне розвинутих крањн показуЇ, що в перспектив≥, сл≥дом за заходами, спр¤мованими на знижен≠н¤ смертност≥, набуваЇ значенн¤ св≥доме регулюванн¤ р≥в≠н¤ народжуваност≥, внасл≥док чого можна дос¤гти науко≠воњ стаб≥л≥зац≥њ чисельност≥ населенн¤. Ќаприклад, висока народжуван≥сть у сьогодн≥шньому “аджикистан≥ (37 на≠роджень на 1000 жител≥в) нижча, н≥ж була 80 рок≥в тому в. ™вропейськ≥й –ос≥њ Ч 48 народжень на 1000 жи≠тел≥в.

“ак≥ тенденц≥њ в крањнах, що розвиваютьс¤, дали змогу переоц≥нити прогнозовану чисельн≥сть населенн¤ «емл≥ до 2000 p. Ч 6,1 млрд чол. пор≥вн¤но з попередн≥ми передба≠ченн¤ми в 7,5 млрд чол.

—итуац≥¤, однак, залишаЇтьс¤ досить напруженою, ос≠к≥льки одночасно з≥ зб≥льшенн¤м населенн¤ в≥дбуваЇтьс¤ скороченн¤ площ≥ с≥льськогосподарських земель Ч в ос≠новному через урбан≥зац≥ю ≥ деградац≥ю грунт≥в.

ѕлоща с≥льськогосподарських земель у розрахунку на душу на≠селенн¤ «емл≥ зменшуЇтьс¤ з 0,31 га в 1975 p. до 0,15 га в 2000p. «а даними ёЌ≈— ќ, опустинюванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ з≥ швидк≥стю 44 га /хв, що при збереженн≥ ц≥Їњ тенденц≥њ призведе до втрати до к≥нц¤ стор≥чч¤ третини нин≥ ≥снуючих с≥льськогосподарських уг≥дь.

ѕотреби населенн¤ починають випереджати можливост≥ зростанн¤ продуктивност≥ б≥олог≥чних систем. Ќаприклад, р≥ст середньор≥чного св≥тового виробництва зерна зупинив≠с¤ починаючи з 1984 p., ≥ експерти 00Ќ оч≥кують, що цей показник може зменшуватись. ¬ к≥нцевому п≥дсумку це призводить до втрати еколог≥чноњ р≥вноваги ≥ може мати неспри¤тлив≥ насл≥дки дл¤ людини ¤к б≥олог≥ч≠ного виду.

ѕроте абсолютизувати негативн≥ тенденц≥њ природоко≠ристуванн¤ не варто, оск≥льки це протиставл¤Ї науково-техн≥чний прогрес ≥ п≥двищенн¤ добробуту населенн¤ збе≠реженню навколишнього середовища. якщо науково-техн≥ч≠ний прогрес буде ор≥Їнтуватись на ц≥л≥, вибран≥ зг≥дно з критер≥¤ми загальнонародноњ корист≥ ≥ соц≥альноњ справед-.ливост≥, то ц≥лком можливою стане реал≥зац≥¤ формули гармон≥йного природокористуванн¤ Ч збереженн¤ ≥ про≠цв≥танн¤.

ќб'Їктивн≥ передумови цього криютьс¤ вже в самому механ≥зм≥ впливу науково-техн≥чного прогресу на стан навколишнього середовища (див. рис. 2). –озширенн¤ масштаб≥в виробництва без розв'¤занн¤ завдань рац≥ональ≠ного природокористуванн¤ стаЇ вже зараз техн≥чно й еко≠ном≥чно неможливим, оск≥льки пог≥ршенн¤ природного се≠редовища Ї також ≥ пог≥ршенн¤м матер≥альних умов ви≠робництва. ѕри цьому не менш важливий ≥нший, зворотний зв'¤зок- вплив природного середовища на св≥дом≥сть людей, що спонукаЇ формуванн¤ нових розумних запит≥в сусп≥ль≠ства ор≥Їнтованих на ощадливе ставленн¤ до природи. ќтже, основна економ≥ко-еколог≥чна проблема науково-тех≠н≥чного прогресу в с≥льському господарств≥ й в јѕ  зага≠лом, ¤ка лежить на перетин≥ суто економ≥чних ≥ еколог≥ч≠них проблем, пол¤гаЇ тепер у тому, щоб розвиток науки ≥ техн≥ки, ≥нтенсиф≥кац≥ю використанн¤ науково-техн≥чних потенц≥ал≥в, що њх обслуговують, п≥дпор¤дкувати ≥ зосере≠дити на розв'¤занн≥ таких стратег≥чних завдань:

всеб≥чне п≥двищенн¤ продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥ та ефективност≥ функц≥онуванн¤ аграрного сектора економ≥ки, пост≥йне зб≥льшенн¤ виробництва землеробськоњ й тварин≠ницькоњ продукц≥њ, пол≥пшенн¤ њњ ¤кост≥ та умов прац≥;

створенн¤ принципово нових вид≥в техн≥ки ≥ технолог≥й аграрного виробництва, пол≥пшенн¤ њх ¤кост≥ ≥ зм≥на скла≠ду ≥ структури, п≥двищенн¤ на ц≥й основ≥ продуктивност≥, ст≥йкост≥ та ефективност≥ агрозооекосистем, зведенн¤ до м≥н≥муму негативного впливу с≥льського господарства на природне середовище;

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≈колог≥чна проблема ¤к насл≥док економ≥чноњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (6141 прочитано)