≈колог≥¤ > ≈косистема пон¤тт¤, властивост≥, типи

≈косистема пон¤тт¤, властивост≥, типи

ќсновною функц≥ональною одиницею б≥оеколог≥њ Ї екосистема. ÷ей терм≥н вперше був введений англ≥йським б≥ологом ј.“енсл≥ в 1935 р.

—истема - це впор¤дковано взаЇмод≥юч≥ ≥ взаЇмопов'¤зан≥ компоненти, що утворюють Їдине ц≥ле.

≈колог≥чна система - складна ≥Їрарх≥чна структура орган≥зованоњ матер≥њ, в ¤к≥й при об'Їднанн≥ компонент≥в в б≥льш≥ функц≥ональн≥ одиниц≥ виникають нов≥ ¤кост≥, що в≥дсутн≥ на попередньому р≥вн≥; Ї Їдиним ст≥йким природним комплексом живих орган≥зм≥в ≥ природнього середовища, в ¤кому вони ≥снують; в≥дкритою термодинам≥чною системою, що ≥снуЇ за рахунок надходженн¤ з навколишнього середовища енерг≥њ та речовини ≥ маЇ здатн≥сть до саморозвитку та саморегул¤ц≥њ.

≈колог≥чн≥й систем≥ властив≥ ознаки систем:

Ј ≈мерджентн≥сть - виникненн¤ нових властивостей, ¤к≥ характеризують систему, за рахунок взаЇмод≥њ њњ окремих елемент≥в

як≥сно нов≥, емерджентн≥ властивост≥ еколог≥чного р≥вн¤, не можна передбачити, виход¤чи з властивостей компонент≥в, що становл¤ть цей р≥вень. ƒ≥йсно, окрем≥ л≥сов≥ дерева, кущ≥, трави, гриби, птахи, комахи, зв≥р≥ мають своњ ¤к≥сн≥ характеристики, але вс≥ разом вони твор¤ть нову ¤к≥сть - л≥с.

Ј —укупн≥сть Ц сума властивостей кожноњ системи, тобто на¤вн≥сть сукупних властивостей (наприклад, народжуван≥сть дл¤ попул¤ц≥њ - сума ≥ндив≥дуальноњ плодючост≥ особин виду).

Ј √етерогенн≥сть системи (або принцип р≥зноман≥тт¤) пол¤гаЇ в тому, що система не може складатис¤ з абсолютно ≥дентичних елемент≥в.

јле не вс¤ка комб≥нац≥¤ Ужитт¤ - середовищеФ - може бути екосистемою. Ќею може стати лише середовище, де маЇ м≥сце стаб≥льн≥сть ≥ ч≥тко функц≥онуЇ внутр≥шн≥й колооб≥г речовин.

ѕ≥д час вивченн¤ екосистем характеризують:

Ј видовий чи попул¤ц≥йний склад ≥ к≥льк≥сне сп≥вв≥дношенн¤ видових попул¤ц≥й;

Ј аб≥отичн≥ умови та ресурси, що властив≥ дан≥й систем≥;

Ј сукупн≥сть ус≥х звТ¤зк≥в, у першу - ланцюг≥в живленн¤, сп≥вв≥дношенн¤ орган≥зм≥в з р≥зним типом живленн¤;

Ј розм≥р первинноњ ≥ вторинноњ продукц≥њ;

Ј просторовий розпод≥л окремих елемент≥в;

Ј швидк≥сть колооб≥гу.

«а розм≥рами розр≥зн¤ють екосистеми:

Ј м≥кроекосистеми (трухл¤вий пень, мурашник, мертв≥ стовбури дерев);

Ј мезоекосистеми, або б≥огеоценози (д≥л¤нка л≥су, озеро, водосховище);

Ј макроекосистеми (континент, океан);

Ј глобальною екосистемою - охоплюють величезн≥ територ≥њ чи акватор≥њ, що визначаютьс¤ характерними дл¤ них макрокл≥матами ≥ в≥дпов≥дають ц≥лим природним зонам (екосистеми тундри, тайги, степу, пустел≥, саван, лист¤них ≥ м≥шаних л≥с≥в пом≥рного по¤су, субтроп≥чного ≥ троп≥чного л≥с≥в, морськ≥ екосистеми, а також б≥осфера нашоњ планети).

«а ступенем трансформац≥њ людською д≥¤льн≥стю екосистеми под≥≠л¤ютьс¤ на:

Ј природн≥ - у промислове розвинутих крањнах екосистем не захоплених людською д≥¤льн≥стю майже не залишилос¤, х≥ба що в запов≥дниках;

Ј антропогенно-природн≥ - л≥сов≥ насадженн¤, луки, ниви хоча й складаютьс¤, майже, виключно з природних компонент≥в, але створен≥ ≥ регулюютьс¤ людьми;

антропогенн≥ - переважають штучно створен≥ антропогенн≥ об'Їкти ≥ кр≥м людей можуть ≥снувати лише окрем≥ види орган≥зм≥в, що пристосувалис¤ до цих специф≥чних умов. ѕрикладом Ї м≥ста, промислов≥ вузли, села (в межах забудови), корабл≥ тощо.

Ѕ≥огеоценоз, пон¤тт¤ ≥ структура

¬ 1944 р. —укачовим введений терм≥н б≥огеоценоз.

Ѕ≥огеоценоз - це сукупн≥сть на певному простор≥ земноњ поверхн≥ однор≥дних природних ¤вищ (атмосфери, ірунту, кл≥матичних умов, рослинного, тваринного св≥ту), поЇднаних обм≥ном речовин ≥ енерг≥њ в Їдиний природн≥й комплекс.

ќтже, п≥д б≥оценозом розум≥ють ст≥йку систему сум≥сно ≥снуючоњ б≥оти (автотрофних ≥ гете≠ротрофних орган≥зм≥в). “аким чином, б≥оценоз - це конкретна сукупн≥сть живих орган≥зм≥в на певному простор≥ суш≥ або акватор≥њ. ÷ей прост≥р з конкретними умовами м≥сцезростанн¤ ≥ Ї б≥отопом.

ƒо складу б≥огеоценозу вход¤ть б≥отоп та б≥оценоз.

Ѕ≥отоп - однор≥дний за аб≥отичним факторами прост≥р середовища, зайн¤тий б≥оценозом (тобто м≥сце житт¤ вид≥в, орган≥зм≥в).

Ѕ≥оценоз - це конкретна сукупн≥сть живих орган≥зм≥в на певному простор≥ суш≥ або акватор≥њ, що називаЇтьс¤ б≥отопом.

Ќеобх≥дн≥сть введенн¤ пон¤тт¤ б≥огеоценоз викликана тим, що еколог≥чна система не маЇ просторовоњ прив'¤зки (екосистемою може бути корова ≥з м≥кроорган≥змами, що паразитують на њњ т≥л≥). Ѕ≥огеоценоз - це завжди визначена окрема д≥л¤нка б≥осфери. « ц≥Їњ точки зору б≥огеоценоз можна розгл¤дати ¤к окремий випадок, або один з вид≥в екосистеми, ¤кий маЇ ч≥тку територ≥альну привТ¤зку. ѕон¤тт¤ Уб≥оценозУ - умовне, оск≥льки поза середовищем ≥снуванн¤ орган≥зми жити не можуть, але ним зручно користуватис¤ у процес≥ вивченн¤ еколог≥чних звТ¤зк≥в м≥ж орган≥змами.

„асто екосистему ототожнюють з б≥огеоценозом. ≤.ƒедю вважаЇ, що категор≥њ екосистема та б≥огеноценоз зб≥гаютьс¤ на р≥вн≥ рослинноњ сукупност≥ й принципово р≥зн¤тьс¤ лише вище ≥ нижче цього р≥вн¤.

”групованн¤ ≥ неживе середовище функц≥онують разом ¤к еколог≥чна система (екосистема). ”групованню в≥дпов≥даЇ терм≥н б≥оценоз, а екосистем≥ - б≥огеоценоз. “аким чином накладаютьс¤ не т≥льки два терм≥ни - екосистема (запропонований ј.“енсл≥) ≥ б≥огеоценоз (запро≠понований ¬.ћ.—укачовим), а й два дещо р≥зних п≥дходи. ≈косистемою, наприклад, може бути, за широким трактуванн¤м зах≥дних учених, ≥ оке≠ан, ≥ крапл¤ води. ¬ у¤вленн≥ ¬.ћ. —укачова, б≥огеоценоз - це екосисте≠ма в межах конкретного ф≥тоценозу (рис. 6).

–ис.6. —хема будови б≥огеоценозу (за ¬.ћ.—укачовим)

« еколог≥чноњ точки зору критер≥¤ми вид≥ленн¤ б≥оценоз≥в ≥ б≥огеоценоз≥в Ї видовий склад флори ≥ фауни, часова тривал≥сть системи та просторових меж. ”групованн¤ можна назвати б≥оценозом лише тод≥, коли воно в≥дпов≥даЇ таким критер≥¤м (“rojan, 1978):

1. ћаЇ характерний видовий склад. ≤снуЇ дв≥ характерн≥ групи вид≥в:

а) дом≥нантн≥ види, ¤к≥ твор¤ть зовн≥шн≥й вигл¤д б≥оценозу (очеретовий, сосновий, ковиловий, сфагновий, вересковий), причому кожен з них маЇ свою особливу, неповторну зовн≥шн≥сть;

б) субдом≥нантн≥ види, ¤к≥ хоч ≥ не вид≥л¤ютьс¤ так виразно, ¤к перша група, але своЇю присутн≥стю в≥ддзеркалюють умови м≥сце≠зростанн¤. ’арактерн≥ види вказують на ц≥ специф≥чн≥ умови середо≠вища, хоча часто не Ї видами-дом≥нантами. Ќаприклад, коли ми згадуЇ≠мо про барв≥нок, то бачимо д≥брову, в ¤к≥й дом≥нуЇ дуб.

2. ћаЇ необх≥дний наб≥р вид≥в. Ѕ≥оценоз Ї системою, в межах ¤коњ реал≥зуЇтьс¤ об≥г матер≥њ й енерг≥њ, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ м≥ж компонента≠ми б≥оценозу ≥ середовища. “ому б≥оценозом може називатис¤ лише така система, ¤ка м≥стить ус≥ елементи, необх≥дн≥ дл¤ реал≥зац≥њ об≥гу матер≥њ, - передус≥м продуценти, консументи, редуценти. ¬с≥ групи орган≥зм≥в забез≠печують те, що ми називаЇмо повночленн≥стю б≥оценозу. ¬≥дсутн≥сть окремих член≥в у т≥й чи ≥нш≥й систем≥ не даЇ права називати њњ б≥оцено≠зом, а лише частиною б≥оценозу, або ж неповночленним б≥оценозом.

3. ’арактеризуЇтьс¤ певною тривал≥стю в час≥. Ѕ≥оценоз з його видовим складом Ї системою ст≥йкою ≥ довгов≥чною, однак його мешканц≥ мають р≥зну тривал≥сть житт¤. Ќаприклад, у м≥кроб≥в вона триваЇ хвилини, в др≥бних безхребетних - дн≥, в крупних - роки, а л≥сов≥ дерева живуть сотн≥ рок≥в. ќкрем≥ б≥оценози троп≥чних л≥с≥в вир≥зн¤ютьс¤ геолог≥чною ≥стор≥Їю, тод≥ ¤к на м≥сц¤х згарищ чи евтрофних озер роз≠виваютьс¤ ц≥лком юн≥ б≥оценози.

4. ћаЇ свою територ≥ю ≥ меж≥. ѕрост≥р, на ¤кому функц≥онуЇ окре≠мий б≥оценоз, вир≥зн¤Їтьс¤ однор≥дн≥стю й особлив≥стю умов б≥отопу. ћал≥ б≥оценози можуть ≥снувати на к≥лькох метрах квадратних (джерело з його особливим тваринним ≥ рослинним св≥том), тод≥ ¤к д≥брови украњн≠ського „орного л≥су, наприклад, прост¤глись на сотн≥ квадратних к≥ло≠метр≥в з≥ сходу до заходу. √оловним у визначенн≥ меж≥ б≥оценозу Ї повночленн≥сть ≥ реал≥зац≥¤ об≥гу матер≥њ.

¬ид≥лити меж≥ м≥ж двома б≥оценозами нескладно, ¤кщо њх аб≥отичн≥ та б≥отичн≥ чинники пом≥тно в≥др≥зн¤ютьс¤ (озеро ≥ лука, л≥с ≥ поле, болото ≥ лука р≥чноњ заплави). ќднак ≥ в межах цих б≥оценоз≥в, ¤кщо уважн≥ше њх досл≥дити, можна побачити др≥бн≥ш≥ повночленн≥ утворен≠н¤. Ќайчаст≥ше меж≥ б≥оценозу визначаютьс¤ з урахуванн¤м характер≠них життЇвих форм (дерева, чагарники, л≥сов≥, лучн≥ чи степов≥ трави), тобто членуванн¤м ф≥тоценозу. —кладн≥сть у вивченн≥ б≥оценоз≥в пол¤гаЇ в тому, що тваринн≥ орган≥зми можуть м≥грувати у сус≥дн≥ ф≥тоценози ≥ тому не можна стверджувати, що певному рослин≠ному угрупованню обов'¤зково в≥дпов≥даЇ ¤кесь одне угрупованн¤ тва≠рин. ќдне рослинне угрупованн¤ може служити кормовою базою дл¤ к≥лькох вид≥в консумент≥в, ≥ навпаки, один вид тварин може годуватис¤ в дек≥лькох р≥знотипних рослинних угрупованн¤х. “ому вивченн¤ б≥оценоз≥в вимагаЇ глибоких досл≥джень не лише флори ≥ фауни, але ≥ функц≥онуванн¤ окремих чинник≥в б≥оценотичноњ системи.

ѕрот¤гом останн≥х дес¤тир≥ч дедал≥ част≥ше вживаЇтьс¤ терм≥н УагроценозФ.

—туктура б≥оценозу в межах екосистеми може п≥дрозд≥л¤тис¤ на так≥ види.

1. ¬идова структура:

Ј ф≥тоценози;

Ј зооценози;

Ј м≥кроценози.

¬идове р≥зноман≥тт¤ Ї одним з основних показник≥в структури б≥оценозу.

2. ѕросторова структура

¬идов≥ попул¤ц≥њ у склад≥ екосистем (або б≥огеоценоз≥в) розташовуютьс¤ ¤к по площин≥ (горизонтально), так ≥ по вертикал≥. «авд¤ки цьому система завжди займаЇ трьохм≥рний прост≥р.

Ќаприклад, л≥сов≥ ф≥тоценози вертикально структурован≥ за ¤русн≥стю:

1	2	3

Ќазва: ≈косистема пон¤тт¤, властивост≥, типи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (7983 прочитано)