≈колог≥¤ > ≈косистема пон¤тт¤, властивост≥, типи

Ј ѕерший ¤рус Ц ірунтова, лист¤на п≥дстилка, лишайники, водорост≥.

Ј ƒругий ¤рус Ц низькоросл≥ трави, мохи.

Ј “рет≥й ¤рус Ц високоросл≥ трави, нап≥вкущики.

Ј „етвертий ¤рус Ц кущ≥.

Ј ѕТ¤тий ¤рус Ц середньо росл≥ дерева.

Ј Ўостий ¤рус Ц високоросл≥ дерева.

√оризонтальна структура обумовлена мозањчн≥стю ≥ повТ¤зана з нер≥вномрним розпод≥лом попул¤ц≥й по площин≥.

ѕросторова структура обумовлюЇ виникненн¤ топ≥чних звТ¤зк≥в м≥ж орган≥змами, - це боротьба за м≥сце поселенн¤ та сховища.

« ≥ншого боку, топ≥чн≥ звТ¤зки позитивно впливають на формуванн¤ б≥льш повночленних б≥оценоз≥в (наприклад, крони дерев перехвачують б≥льшу частину сон¤чноњ енерг≥њ, формуючи при цьому температурний та водний режим дл¤ ≥нших рослин б≥оценозу).

3. “роф≥чна структура

“роф≥чна структура передбачаЇ розпод≥л орган≥зм≥в на продуценти, консументи та редуценти, ¤к≥ в конкретних екосистемах формуютьс¤ за рахунок попул¤ц≥й багатьох вид≥в.

ѕродуценти(автотрофи, виробники) - це орган≥зми, що створюють (продукують) орган≥чну речовину з неорган≥чноњ (води, вуглекислого газу та м≥неральних солей) за рахунок сон¤чноњ енерг≥њ в процес≥ фотосинтезу. ”тво≠рена глюкоза (виноградний цукор), Ї вих≥дною речовиною дл¤ ≥нших орган≥чних спо≠лук. ÷≥ сполуки рослини використовують дл¤ п≥дтримки обм≥ну ре≠човин та дл¤ побудови суб≠станц≥њ власного т≥ла(ф≥томаса). ѕри цьому енерг≥¤ втрачаЇтьс¤ п≥д час диханн¤ та в≥д≠дач≥ тепла. Ћише незначна частина св≥тло≠випром≥нюванн¤ - променевоњ енерг≥њ пере≠творюЇтьс¤ на х≥м≥чну енерг≥ю. ѕродуценти здатн≥ самост≥йно створювати ≥ забезпечувати себе орган≥чною речовиною ≥ виконують роль накопичувач≥в орган≥чноњ речовини. ƒо продуцент≥в належать зелен≥ рослини.

 онсументи (гетеротрофи) - це орган≥зми, що одержують енерг≥ю за рахунок харчуванн¤ автотрофами чи ≥ншими консументами. ¬они залежать в≥д автотроф≥в, оск≥льки дл¤ живленн¤ потребують багатих на енерг≥ю речовин, щоб ≥з них будува≠ти субстанц≥ю свого т≥ла(зоомаса). √етеротрофи використовують енерг≥ю х≥м≥чних зв'¤зк≥в орган≥чних речовин, ¤ка була акумульована автотрофами. „асти≠на енерг≥њ втрачаЇтьс¤ через диханн¤.  онсументи розр≥зн¤ють за пор¤дками:

Ј консументи 1-го пор¤дку - це росли≠ноњдн≥ тварини, наприклад рослиноњдн≥ комахи.

Ј консументи 2-го пор¤дку Ц поњдають консумент≥в 1-го пор¤дку (хижаки), наприклад ¤щ≥рки, жаби, комахоњдн≥ птахи тощо.

Ј консументи 3-го пор¤дку Ц можуть живитис¤ консументами 2-го пор¤дку. „асто ними Ї хиж≥ зв≥р≥, птахи.

–едуценти - це м≥кроорган≥зми, що розкладають орган≥чну речовину продуцент≥в ≥ консумент≥в до простих сполук - води, вуглекислого газу, м≥неральних солей, замикаючи таким чином колооб≥г речовин у б≥осфер≥; це Ц м≥кроорган≥зми (бактер≥њ та гриби), ¤к≥ Ї гетеротрофнимидеструкторами. ѓхню д≥¤льн≥сть п≥дтримують в екосистем≥ багато маленьких безхребетних тварин (р≥вноног≥ ракопод≥бн≥, кл≥щ≥, личинки комах):

Ј тварини-сапрофаги живл¤тьс¤ мертвою орган≥чною субстанц≥Їю;

Ј копрофаги поњдають тва≠ринн≥ екскременти, при цьому бактер≥њ та гриби, ¤к≥ на них осел¤ютьс¤, становл¤ть важливу частину харчуванн¤;

Ј некрофаги - мертвоњди.

ѕрац¤ деструктор≥в зак≥нчуЇ колооб≥г речо≠вин утворенн¤м —ќ2, NЌ4, Ќ2S, —Ќ4, Ќ2 та ≥он≥в, таких ¤к –ќ43-,—1-, Na+,  +, —а2+ та ≥н.

ѕродуценти та деструктори сам≥ створю≠ють короткий колооб≥г. ” довгому коло≠об≥гу м≥ж ними знаход¤тьс¤ консументи.

Ћанцюги живленн¤

Ћанцюг живленн¤ (троф≥чний ланцюг) - взаЇмов≥дносини м≥ж орган≥змами п≥д час переносу енерг≥њ њж≥ в≥д њњ джерела (зеленоњ рослини) через р¤д орган≥зм≥в (шл¤хом поњданн¤) на б≥льш висок≥ троф≥чн≥ р≥вн≥;

або:

- р¤ди взаЇмопов'¤заних вид≥в, в ¤ких кожний попередн≥й Ї об'Їктом живленн¤ наступного, називають ланцюгами живленн¤.

–озр≥зн¤ють ланцюги живленн¤ р≥зних тип≥в. “ип ланцюга залежить в≥д початковоњ ланки. ѕочатковою ланкою в ланцюгах живленн¤ можуть бути рослини, мертв≥ рослини, рештки чи посл≥д тварин. Ќаприклад:

Ø рослини - попелиц≥ - др≥бн≥ комахоњдн≥ птахи - хиж≥ птахи;

Ø рослини Ц зайц≥ Ц лисиц≥ - вовки.

¬ даних випадках р¤ди починаютьс¤ з рослин. ƒо ≥ншого типу р¤д≥в живленн¤ належать р¤ди, що розпочинаютьс¤ з посл≥ду тварин з невикористаними запасами речовин:

Ø коров'¤чий посл≥д - личинки мух - комахоњдн≥ птахи - хижаки.

ѕрикладом ланцюг≥в живленн¤, ¤к≥ починаютьс¤ з рослинних решток, може бути:

Ø рослинний перегн≥й - дощов≥ черв'¤ки - кроти.

 ож≠на з ланок ланцюга живленн¤ може використати лише 5-15 % енерг≥њ харч≥в дл¤ побудови речовини свого т≥≠ла. ¬насл≥док неминучоњ втрати енерг≥њ к≥льк≥сть утво≠рюваноњ орган≥чноњ речовини в кожн≥й наступн≥й ланц≥ зменшуЇтьс¤. “аким чином, кожен ланцюг споживанн¤ м≥стить, ¤к правило, не б≥льше 4-5 ланок, тому що вна≠сл≥док втрати енерг≥њ загальна б≥омаса кожноњ наступ≠ноњ ланки приблизно в 10 раз≥в менша за попередню. ÷¤ законом≥рн≥сть називаЇтьс¤ правилом еколог≥чноњ п≥ра≠м≥ди.

≈колог≥чна п≥рам≥да буваЇ трьох тип≥в:

1) п≥рам≥да чисел - показуЇ чисельн≥сть окремих орган≥зм≥в на кож≠ному р≥вн≥, причому загальне число особин, що беруть участь у ланцюгах живленн¤, з кожною ланкою зменшу≠Їтьс¤;

2) п≥рам≥да б≥омаси - к≥льк≥сне сп≥вв≥дношенн¤ орган≥чноњ речовини; при цьому сумарна маса рослин ви¤вл¤Їтьс¤ б≥льшою, н≥ж б≥омаса вс≥х травоњдних орган≥зм≥в, маса ¤ких, у свою чергу, перевищуЇ масу вс≥х хижак≥в;

3) п≥рам≥да енерг≥њ (продукц≥њ) - к≥льк≥сть енер≠г≥њ в харчах кожного р≥вн¤, причому на кожному наступному троф≥чному р≥вн≥ к≥льк≥сть б≥омаси, що утворюЇть≠с¤ за одиницю часу, б≥льша, н≥ж на наступному.

ќснова в п≥рам≥дах чисел ≥ б≥омаси може бути менша, н≥ж наступн≥ р≥вн≥ (залежно в≥д сп≥вв≥дношенн¤ розм≥≠р≥в продуцент≥в ≥ консумент≥в). ѕ≥рам≥да енерг≥њ завжди звужуЇтьс¤ до верху.

”с≥ три правила п≥рам≥д - продукц≥њ, б≥омаси ≥ чи≠сел - виражають у п≥дсумку енергетичне в≥дношенн¤ в екосистемах. ѕерш≥ два правила ви¤вл¤ютьс¤ в угрупо≠ванн¤х ≥з певною троф≥чною структурою, останнЇ (п≥ра≠м≥да продукц≥њ) маЇ ун≥версальний характер.

«нанн¤ закон≥в продуктивност≥ екосистем ≥ а к≥льк≥с≠ний обл≥к потоку енерг≥њ мають велике практичне значен≠н¤:

по-перше, первинна продукц≥¤ агроценоз≥в ≥ природ≠них угруповань - основне джерело харчуванн¤ дл¤ людства;

по-друге, одержана за рахунок с≥льськогоспо≠дарських тварин вторинна продукц≥¤ не менш важлива, тому що м≥стить тваринн≥ б≥лки.

≈фективн≥сть троф≥чних ланцюг≥в оц≥нюЇтьс¤ величиною б≥омаси екосистеми та њњ б≥олог≥чною продуктивн≥стю.

”м≥нн¤ точно розрахувати пот≥к енерг≥њ ≥ масштаби продукц≥њ екосистем дозвол¤Ї одержати найб≥льший ви≠х≥д продукц≥њ, необх≥дноњ людин≥.

—истема звТ¤зк≥в у б≥осфер≥ надзвичайно складна ≥ поки що розшифрована т≥льки в загальних рисах. Ќайголовн≥шою ланкою управл≥нн¤ Ї енерг≥¤, це перш за все енерг≥¤ —онц¤, пот≥м енерг≥¤ тепла «емл≥ та енерг≥¤ рад≥оактивного розпаду елемент≥в. Ќеживою частиною б≥осфери керують продуценти. ѕродуцентами керують консументи, але д≥¤льн≥сть њх визначаЇтьс¤ зворотними звТ¤зками, що йдуть в≥д продуцент≥в. ¬ результат≥ зд≥йснюЇтьс¤ б≥отичний колооб≥г речовин у б≥осфер≥ приблизно за такою схемою: продуценти споживають енерг≥ю, воду, —ќ2, м≥неральн≥ сол≥ ≥ виробл¤ють орган≥чну речовину; консументи 1-го пор¤дку живл¤тьс¤ продуцентами, консументи 2-го та 3-го пор¤дк≥в живл¤тьс¤ ≥ншими консументами; редуценти споживають частину поживних речовин, розкладають мертв≥ т≥ла продуцент≥в ≥ консумент≥в до простих х≥м≥чних сполук: води, —ќ2, м≥неральних солей, замикаючи колооб≥г речовин у б≥осфер≥.

ѕон¤тт¤ виду ≥ попул¤ц≥њ. —труктура та характеристика попул¤ц≥њ

¬ид (б≥олог≥чний) - сукупн≥сть орган≥зм≥в ≥з спор≥дненими морфолог≥чними ознаками, ¤к≥ можуть схрещуватис¤ один з одним ≥ мають сп≥льний генофонд. ¬иди мають морфолог≥чн≥, ф≥з≥олого-б≥ох≥м≥чн≥, еколого-географ≥чн≥ та генетичн≥ характеристики; Ї основною структурною одиницею в систем≥ живих орган≥зм≥в, п≥дпор¤дкований роду, але маЇ п≥двиди й попул¤ц≥њ.

ѕопул¤ц≥¤ - це сукупн≥сть особин одного б≥олог≥чного виду з однаковим генофондом, ¤ка живе на сп≥льн≥й територ≥њ (ареал≥) прот¤гом багатьох покол≥нь.

–озвиток попул¤ц≥йноњ еколог≥њ базувавс¤ на формуванн≥ нового п≥дходу анал≥зу польового та експериментального матер≥алу спостереженн¤ за сукупност¤ми орган≥зм≥в. Ѕуло ви¤влено, що ц≥ стал≥ сукупност≥ особин одного б≥олог≥чного виду волод≥ють р¤дом специф≥чних властивостей, ¤к≥ не спостер≥гають в окремих орган≥змах, тобто мають надорган≥зменне походженн¤.

ѕопул¤ц≥њ характеризують параметрами:

1. „исельн≥сть - загальна к≥льк≥сть особин в попул¤ц≥њ.

2. «апас б≥омаси попул¤ц≥њ.

3. ў≥льн≥сть - к≥льк≥сть особин на одиницю територ≥њ (або обТЇму простору).

4. Ќароджуван≥сть - к≥льк≥сть нових особин за певний пром≥жок часу на одну особину.

5. —мертн≥сть - к≥льк≥сть померлих особин за певний пром≥жок часу.

6. –≥ст попул¤ц≥њ - сп≥вв≥дношенн¤ народжуваност≥ та смертност≥.

«алежно в≥д певних характеристик попул¤ц≥њ њњ структуру п≥дрозд≥л¤ють за показниками:

1. √енетична структура властива попул¤ц≥¤м, ¤к≥ мають дв≥ або б≥льше генетичних форм, що обумовлюЇ генетичний пол≥морф≥зм попул¤ц≥њ ≥ зб≥льшуЇ њњ ст≥йк≥сть.

2. —татевоњ структури попул¤ц≥њ - сп≥вв≥дношенн¤ особин р≥зноњ стат≥. ѕри генетичному контрол≥ це сп≥вв≥дношенн¤ дор≥внюЇ 50×50. ѕри вплив≥ природного середовища воно зм≥нюЇтьс¤ в б≥к б≥льшоњ смертност≥ самц≥в.

3. ¬≥кова структура властива природн≥м угрупованн¤м тварин та рослин, ¤кщо вони не однол≥тн≥. ¬ попул¤ц≥¤х культурних рослин, в ¤ких завд¤ки одночасному пос≥ву в≥к особин однаковий, в≥кова структура не маЇ значенн¤.

4. –озм≥рна структура попул¤ц≥й визначаЇ в≥дм≥нност≥ особин за розм≥рами.

5. ѕросторова структура попул¤ц≥њ визначаЇ характер розм≥щенн¤ особин на тер≥тор≥њ ареалу.

–озр≥зн¤ють три типи просторового розташуванн¤:

a. –≥вном≥рний (регул¤рний) - с/г культури.

b. ƒифузний (випадковий) - хрущаки в борошн≥.

c. јгрегований (мозањчний) - типовий дл¤ природних систем.

1	2	3

Ќазва: ≈косистема пон¤тт¤, властивост≥, типи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (7983 прочитано)