≈колог≥¤ > ќбірунтуванн¤ доц≥льност≥ створенн¤ л≥сових культур
ќбірунтуванн¤ доц≥льност≥ створенн¤ л≥сових культур—тор≥нка: 1/5
ƒл¤ розв'¤занн¤ проблеми безперервного ≥ невиснажливого л≥≠сокористуванн¤, вирощуванн¤ високопродуктивних л≥сових насад≠жень в≥дпов≥дно до типу л≥сорослинних умов, одержанн¤ макси≠мального л≥с≥вничого ефекту при м≥н≥мальних затратах першор¤дне значенн¤ маЇ в≥дтворенн¤ л≥сових ресурс≥в шл¤хом створен≠н¤ л≥сових культур. Ќав≥ть у багатьох типах л≥су, де природне в≥дновленн¤ пор≥д в≥дбуваЇтьс¤ добре, щоб запоб≥гти зам≥н≥ го≠ловних пор≥д другор¤дними, доц≥льно вдатис¤ до штучного л≥сов≥д≠новленн¤. —аме л≥сов≥ культури повинн≥ збагатити породний склад л≥с≥в, не допустити його зб≥дненн¤. —клад штучного насадженн¤ мусить в≥дпов≥дати конкретному типу л≥су, ≥накше знижуЇтьс¤ продуктивн≥сть, ц≥нн≥сть культур, пог≥ршуЇтьс¤ њх сан≥тарний стан. р≥м того, сл≥д брати до уваги складн≥ взаЇмозв'¤зки м≥ж дерев≠ними породами: ц≥нн≥ породи з меншою конкурентоздатн≥стю мо≠жуть випадати з≥ складу насадженн¤ або рости погано. ќск≥льки природн≥ насадженн¤ б≥льш ст≥йк≥ та довгов≥чн≥, н≥ж штучно створен≥, процес природного в≥дновленн¤ ц≥нних пор≥д, зокрема дуба ≥ сосни п≥д наметом стиглих насаджень, Ї темою ба≠гатьох наукових досл≥джень. ¬исновки наукових досл≥джень св≥д≠чать про складн≥сть процесу л≥сов≥дновленн¤ в л≥сах ”крањни. ¬≥д≠новленн¤ дуба в його кор≥нних типах л≥сорослинних умов Ч су≠д≥бровах ≥ д≥бровах Ч в≥дбуваЇтьс¤ здеб≥льшого незадов≥льно, пе≠реважно з≥ зм≥ною пор≥д (на граб та м'¤колист¤н≥). ” д≥бровних типах л≥су в урожайн≥ роки з'¤вл¤Їтьс¤ л≥сове природне в≥дновлен≠н¤ дуба, ¤ке прот¤гом двох-чотирьох рок≥в в≥дмираЇ через брак св≥тла, конкуренц≥ю кореневих систем материнського деревостану та заглушенн¤ порослю другор¤дних пор≥д Ч граба, осики, берези, липи. ѕ≥сл¤ головноњ рубки дубових насаджень в≥дновленн¤ в≥дбуваЇтьс¤ за рахунок поросл≥ дуба з незначною участю нас≥нних екземпл¤р≥в. «начна к≥льк≥сть екземпл¤р≥в дуба в п≥дрост≥ спосте≠р≥гаЇтьс¤ подекуди в суборевих типах л≥сорослинних умов (зо≠крема, в «ах≥дному ѕол≥сс≥). “од≥ можна сформувати складне на≠садженн¤ з сосни в першому та дуба в другому ¤русах. ѕриродне в≥дновленн¤ на соснових зрубах в≥дбуваЇтьс¤ незадов≥льно, в недостатн≥й к≥лькост≥ або зовс≥м в≥дсутнЇ. «деб≥льшого спостер≥гаЇтьс¤ зм≥на сосни м'¤колист¤ними породами (головним чином бе≠резою). «ам≥на дуба та сосни в њх кор≥нних типах л≥су менш ц≥нними породами природним шл¤хом по¤снюЇтьс¤ њх слабкою конкуренто≠здатн≥стю в боротьб≥ з трав'¤ною рослинн≥стю, пер≥одичн≥стю пло≠доношенн¤, знищенн¤ нас≥нн¤ гризунами, пов≥льним ростом у мо≠лодому в≥ц≥ тод≥ ¤к самос≥в граба, берези чи осики росте дуже швидко, а њхн¤ поросль Ч ще ≥нтенсивн≥ше. ¬насл≥док осушувальних мел≥орац≥й, зниженн¤ повноти деревостан≥в прох≥дними рубками, випасу худоби, рекреац≥йних наван≠тажень тощо спостер≥гаЇтьс¤ послабленн¤ плодоношенн¤ дерев. ÷е особливо стосуЇтьс¤ одн≥Їњ з найц≥нн≥ших пор≥д Ч дуба, ¤кий маЇ найвищу продуктивн≥сть у кор≥нних типах Ч д≥бровах. ѕ≥д≠р≥ст дуба трапл¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ торчк≥в ≥ лише у зр≥джених деревостанах. ѕ≥сл¤ рубки природне в≥дновленн¤ супутн≥х пор≥д за≠глушуЇ р≥дк≥ сходи дуба. “ому найб≥льш ефективним ≥ над≥йним шл¤хом в≥дновленн¤ д≥бров Ї створенн¤, л≥сових культур. ” типах л≥сорослинних умов, ¤к≥ не зазнали активного впливу людини, п≥д наметом насаджень природне в≥дновленн¤ переважно задов≥льне. ¬ м≥сц¤х ≥нтенсивноњ л≥согосподарськоњ д≥¤льност≥ ча≠сто спостер≥гаЇтьс¤ зам≥на головних пор≥д супутн≥ми ¤к насл≥док поганих урожайних рок≥в дуба, сосни, бука. ѕ≥др≥ст головних по≠р≥д, що з'¤вл¤Їтьс¤ п≥д наметом сп≥лих деревостан≥в, внасл≥док су≠ц≥льних чи останнього прийому поступових рубок ул≥тку з вико≠ристанн¤м тракторного трелюванн¤ майже повн≥стю знищуЇтьс¤, тому на зрубах здеб≥льшого треба створювати суц≥льн≥ л≥сов≥ куль≠тури. р≥м того, затрати на догл¤д за п≥дростом дуба у 3 Ч 5 раз≥в вищ≥, н≥ж затрати на догл¤д за культурами, створеними р¤довим способом чи в коридорах. “ому при суц≥льних рубках необх≥дне переважно штучне л≥сов≥дновленн¤, що забезпечить в≥дновленн¤ л≥с≥в з необх≥дним складом деревних пор≥д. ѕри цьому повною м≥рою сл≥д використовувати природне в≥дновленн¤ ¤к го≠ловних, так ≥ супутн≥х пор≥д. “аке л≥сов≥дновленн¤ Ї зм≥шаним ≥ широко застосовуЇтьс¤ на практиц≥. ќтже, основним способом л≥сов≥дновленн¤ на непокритих л≥сом площах, зрубах без природного в≥дновленн¤ ≥ на земл¤х л≥со≠мел≥оративного фонду Ї створенн¤ л≥сових культур ¤к найб≥льш над≥йний шл¤х в≥дновленн¤ високопродуктивних ≥ б≥олог≥чно ст≥й≠ких насаджень за участю аборигенних пор≥д ≥ пор≥д-екзот≥в. √”—“ќ“ј Ћ≤—ќ¬»’ ”Ћ№“”– √устота л≥сових культур визначаЇтьс¤ к≥льк≥стю рослин на 1 га л≥сокультурноњ площ≥. ѕри нормальному природному в≥днов≠ленн≥ на 1 га нал≥чуютьс¤ сотн≥ тис¤ч сход≥в деревних пор≥д. јле у м≥ру того ¤к вони ростуть ≥ розвиваютьс¤, њх к≥льк≥сть пост≥йно зменшуЇтьс¤ й у в≥ц≥ головноњ рубки на 1 га залишаЇтьс¤ 300Ч 600 дерев. ” багатих типах њх б≥льше, в б≥дних Ч менше. ¬ ре≠зультат≥ такоњ диференц≥ац≥њ виживають найб≥льш ст≥йк≥ та висо≠копродуктивн≥ екземпл¤ри. ≤з практики веденн¤ л≥сового господарства в≥домо, що неви≠г≥дно вирощувати загущен≥ або зр≥джен≥ л≥сов≥ культури. √уст≥ насадженн¤ повною м≥рою використовують сон¤чну енерг≥ю, але через сильну конкуренц≥ю за поживн≥ речовини, а часто й за воло≠гу дерева ростуть ослабленими, пригн≥ченими, бон≥тет насадженн¤ знижуЇтьс¤. –≥дк≥ насадженн¤ б≥льшою м≥рою пошкоджуютьс¤ ≥ в≥тровалами, стовбури дерев зб≥жист≥ та сучкуват≥, знижуЇтьс¤! продуктивн≥сть, втрачаЇтьс¤ л≥сова ситуац≥¤. ≤з л≥с≥вничих та економ≥чних причин насаджувати велику к≥ль≠к≥сть с≥¤нц≥в на 1 га недоц≥льно й неможливо, тим б≥льше не мож≠на чекати, поки в≥дбудетьс¤ природна диференц≥ац≥¤ висаджених екземпл¤р≥в. “ому сл≥д уз¤ти за основу певну густоту л≥сових куль≠тур, де к≥льк≥сть садивних м≥сць була б оптимальною або близькою до нењ. √устота залежить насамперед в≥д категор≥њ л≥сокультурноњ пло≠щ≥, типу л≥су, б≥олог≥чних особливостей пор≥д, з ¤ких створюЇтьс¤ насадженн¤, складу культур, виду садивного матер≥алу, на¤в≠ност≥ природного в≥дновленн¤, економ≥чних умов, методу створен≠н¤ л≥совоњ культури. ультури, що створюютьс¤ сад≥нн¤м, менш густ≥, н≥ж створен≥ с≥вбою. “е ж саме стосуЇтьс¤ часткових ≥ суц≥ль≠них штучних л≥сових насаджень. ќсновним критер≥Їм усп≥шного створенн¤ л≥сових культур, ¤к≥ б максимально використовували потенц≥йн≥ грунтово-кл≥матичн≥ умови, були б високопродуктивними ≥ б≥олог≥чно ст≥йкими, Ї оп≠тимальна густота деревостан≥в, ¤ка, кр≥м перел≥чених вище факто≠р≥в, залежить також в≥д ц≥льового призначенн¤ деревостан≥в, ви≠користанн¤ засоб≥в механ≥зац≥њ дл¤ створенн¤ ≥ догл¤ду за л≥со≠вими культурами, в≥ку головноњ рубки насаджень тощо. –≥знома≠н≥тн≥сть грунтово-кл≥матичних, економ≥чних та ≥нших умов не даЇ змоги розробити стандартн≥ рекомендац≥њ щодо густоти л≥сових культур. р≥м того, сл≥д мати на уваз≥, що при одн≥й ≥ т≥й сам≥й густот≥, але при р≥зних способах ≥ схемах зм≥шуванн¤ взаЇмовплив м≥ж деревними породами буде р≥зний, в≥д чого певною м≥рою залежать продуктивн≥сть ≥ ст≥йк≥сть майбутнього насадженн¤. ќдн≥ й т≥ ж сам≥ породи в р≥зних типах мають неоднакову енерг≥ю росту, що необх≥дно враховувати при вибор≥ густоти на≠садженн¤. «окрема, культури сосни звичайноњ в борах ≥ б≥дних суборах-дл¤ њх швидкого змиканн¤ створюють густими Ч 10 тис. шт./га ≥ б≥льше, а в св≥жих сугрудах Ч не б≥льше 7,0 тис. шт./га. Ўирина "м≥жр¤дь повинна становити переважно 2,5Ч3,0 м. ÷е обмежуЇ густоту культур 5,5Ч6,6 тис. шт./га. ѕри менш≥й шириш м≥жр¤дь робочими органами механ≥зм≥в пошкоджуютьс¤ ф≥з≥≠олог≥чне активн≥ корен≥ й р≥ст культур пог≥ршуЇтьс¤. ѕри б≥ль≠ш≥й ширин≥ м≥жр¤дь ≥ в≥дсутност≥ природного в≥дновленн¤ грунт швидко задернюЇтьс¤ ≥ потребуЇ додаткового оброб≥тку. ѕри оптимальн≥й к≥лькост≥ деревних пор≥д на 1 га забезпечу≠Їтьс¤ з≥мкнений намет насадженн¤ на весь пер≥од його вирощуван≠н¤, максимальне використанн¤ енерг≥њ сон¤чних промен≥в фотосинтезуючою поверхнею лист¤ (хвоњ), а також потенц≥йноњ родючост≥ грунту. —л≥д мати на уваз≥, що оптимальна густота пор≥д зм≥ню≠Їтьс¤ з в≥ком деревостану. ƒл¤ визначенн¤ оптимальноњ густоти л≥сових насаджень у розр≥з≥ окремих в≥кових груп створюютьс¤ досл≥дн≥ л≥сов≥ культури. √устота часткових л≥сових культур повинна бути такою, щоб на к≥нець 2-го Ч початок 3-го класу в≥ку головна порода могла утворити з≥мкнутий намет, р≥вном≥рно розм≥щуючись на вс≥й д≥л¤нц≥. √устота суц≥льних культур визначаЇтьс¤ шириною м≥ж≠р¤дь ≥ в≥дстанню м≥ж посадковими (пос≥вними) м≥сц¤ми. онкретн≥ рекомендац≥њ щодо густоти л≥сових культур в межах тип≥в л≥су ≥ категор≥й л≥сокультурних площ навод¤тьс¤ в розд≥л≥ 6. “≈’ЌќЋќ√≤я —“¬ќ–≈ЌЌя ≤ ¬»–ќў”¬јЌЌя Ћ≤—ќ¬»’ ”Ћ№“”– ƒќ ѓ’ «≤ћ Ќ≈ЌЌя “ехнолог≥¤ вирощуванн¤ л≥сових культур Ч це система агро≠техн≥чних, л≥с≥вничих, б≥олог≥чних, сан≥тарно-захисних та ≥нших заход≥в, спр¤мованих на створенн¤ та вирощуванн¤, л≥сових куль≠тур з використанн¤м машин, механ≥зм≥в, матер≥ал≥в, та орган≥зац≥¤ њх виконанн¤. јгротехн≥чн≥ прийоми створенн¤ л≥сових культур визначаютьс¤ характером рельЇфу, типом л≥сорослинних умов, категор≥Їю л≥сокультурноњ площ≥, л≥с≥внич≥ Ч формуванн¤м насадженн¤ в≥дпо≠в≥дно до його ц≥льового призначенн¤, б≥олог≥чн≥ Ч використанн¤м засоб≥в боротьби з≥ шк≥дниками, сан≥тарно-захисн≥ Ч проведенн¤м сан≥тарно-виб≥рковкх рубок та ≥нших заход≥в дл¤ оздоровленн¤ л≥сових насаджень. Ќайб≥льш широко застосовувана технолог≥¤ створенн¤ л≥сових культур у р≥внинних умовах «ах≥дного Ћ≥состепу передбачаЇ ос≥н≠н≥й оброб≥ток грунту за допомогою плуга ѕ Ћ-70, п≥дновленн¤ грунту весною дисковим культиватором ЋЅ-1,7, сад≥нн¤ с≥¤нц≥в л≥сосадильними машинами (—ЅЌ-1ј, ћЋ”-1, ѕЋј-1), догл¤д за культурами за допомогою культиватор≥в Ћ-2,6, –Ћ-1, ЅЋ-1, ЋЅ-1,7 або ƒ ЋЌ-6/8.
Ќазва: ќбірунтуванн¤ доц≥льност≥ створенн¤ л≥сових культур ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (2045 прочитано) |