≈колог≥¤ > ќбірунтуванн¤ доц≥льност≥ створенн¤ л≥сових культур

ѕри ручному оброб≥тку грунту в сирих типах площадки влаш≠товують на м≥кроп≥двищенн¤х, у сухих Ч на м≥кропониженн¤х. ” м≥сц¤х з р≥вним рельЇфом ≥ надм≥рним зволоженн¤м м≥кроп≥двищЇнн¤ створюють плугами ѕѕЌ-40 ≥ ѕѕЌ-50. ” сирих типах м≥кроп≥двищенн¤ влаштовують чагарниково-болотними плугами ѕЅЌ-3-45 та ѕЅЌ-75.

” мокрих типах м≥кроп≥двищенн¤ влаштовують плугом-канавокопачем ѕ ЋЌ-500ј, плугом шнековим ѕЎ-1, плугом л≥совим ѕЋќ-400, канавокопачем Ћ Ќ-600, екскаваторами ≈-304¬, ≈-2515 та ≥н.

« метою ущ≥льненн¤ грунту, пол≥пшенн¤ його ф≥зичних власти≠востей ус≥ види м≥кроп≥двищень улаштовують не п≥зн≥ше н≥ж за один р≥к до сад≥нн¤ культур. —≥¤нц≥ (саджанц≥) необх≥дно висад≠жувати на 4Ч5 см глибше кореневоњ шийки, оск≥льки грунт буде розмиватис¤ й ос≥дати.

Ќа схилах крут≥стю до 8∞, де в≥дсутн≥ ероз≥йн≥ процеси, грунт обробл¤ють плугами загального призначенн¤ ѕЋЌ-5-«о, ѕЌ-4-40, ѕЌ-«ќ–. Ќа схилах крут≥стю 8Ч12∞ прокладають смуги впоперек .схилу плугами ѕЋЌ-3-35 та ѕ–Ќ-40. Ўирина смуг становить 1,5Ч2,0 м на сильнозадерн≥лих та 0,7Ч1,0 м Ч на слабозадерн≥- ' лих площах. ¬≥дстань м≥ж центрами смуг залежить в≥д на¤вност≥ природного в≥дновленн¤ ≥ становить в≥д 2,5 до 10,0 м.

Ќ# схилах крут≥стю понад 12∞ оброб≥ток грунту проводитьс¤ площадками, ¤мками чи терасами вручну або за допомогою терасер≥в та площадковлаштовувач≥в.

Ќа схилах балок ≥ ¤р≥в крут≥стю 16Ч38∞ зд≥йснюють терасуван≠н¤ схил≥в, нар≥зуючи тераси завширшки 2,5Ч4,5 м, де висаджу≠ють один або два р¤ди деревних пор≥д. ¬≥дстань м≥ж терасами ста≠новить в середньому 4Ч6 м. ƒл¤ нар≥зуванн¤ терас використову≠ютьс¤ терасери “–-2ј, “–-3, “—-2,5 та ≥н. “ераси повинн≥ мати протилежний нахил 2Ч3∞. Ќа ¤ружно-балкових схилах, де не

“ехнолог≥чн≥ схеми оброб≥тку грунту на зрубах (за  орн≥Їнком ѕ. ѕ. та ≥н., 1987):

а Ч плугами ѕ Ћ-70, ѕЋ-1. Ў≤Ў-1,2, ѕЋѕ-135;

б Ч плугом ѕ Ћ-70-5; в Ч фрезами л≥совою та машинною (‘Ћ”-0,8 ≥ ћЋ‘-0,8);

г Ч плугом дис≠ковим ѕЋƒ-1,2;

д Ч плугом л≥совим ѕЋћ-1,3;

е Ч фрезою л≥совою шнековою ‘ЋЎ-1,2;

Ї Ч плугом л≥совим ѕЋ-2-50;

ж Ч плугами л≥совими ѕЋќ-400 та ѕЎ-1.

можна використовувати терасери, площадки розм≥ром 0,5Ч0,8X1.0Ч 2,0 м створюють уручну.

” л≥сах зелених ≥ паркових зон при створенн≥ захисних смуг уздовж автомоб≥льних дор≥г улаштовують ¤мки ¤к уручну, так ≥ за допомогою ¤мокопача я -1.

«алежно в≥д стану зруб≥в ≥ типу л≥сорослиниих умов викорис≠товуютьс¤ р≥зн≥ технолог≥чн≥ схеми оброб≥тку грунту.

Ќа площах з розвинутим трав'¤ним покривом нар≥зають бо≠розни завглибшки 8Ч10 см л≥совими плугами ѕ Ћ-70, ѕЋ-1. ѕлуг ѕЋѕ-135 прокладаЇ борозну шириною 135 см з утворенн¤м ≥ коткуванн¤м трактором двох скиб шириною 70Ч80 см ≥ товщиною 20Ч30 см.

ѕри оброб≥тку грунту плугом ѕ Ћ-70-5 з однополицевим кор≠пусом утворюЇтьс¤ скиба шириною 50 см, товщиною 20Ч25 см ≥ дренажна борозна.

Ќа зрубах з≥ св≥жими слабозадерн≥лими суп≥щаними та лег-косуглинковими грунтами необх≥дне розпушуванн¤ грунту сму≠гами на глибину 10Ч15 см з одночасним перем≥шуванн¤м п≥д≠стилки та м≥нерального шару.

якщо необх≥дно створити м≥кроп≥двищенн¤, грунт обробл¤ють плугом ѕЋћ-1,3, ¤кий формуЇ м≥кроп≥двищенн¤ шириною 70 Ч 80 см та висотою до 25 -см над р≥внем необробленоњ поверхн≥ (рис. 5.1,5), в процес≥ роботи шнековоњ фрези ‘ЋЎ-1,2 форму≠ютьс¤ м≥кроп≥двищенн¤ з верхнього шару грунту.

ѕлуг л≥совий ѕЋ-2-50 нар≥заЇ скиби шириною 50 см та тов≠щиною 20 Ч 25 см.

ƒл¤ прокладанн¤ осушувальних канав з одночасним утворен≠н¤м скиб п≥д вис≥ванн¤ або сад≥нн¤ л≥сових культур використо≠вують плуг л≥совий ѕЋќ-400 ≥ плуг шнековий ѕЎ-1. ѕлуги про≠кладають канаву глибиною 40 ≥ «ќ см з укладанн¤м по њњ кра¤х двох скиб ≥ одночасним њх в≥дсуванн¤м в≥д краю канави.

ѕеред оброб≥тком грунту на площах, зарослих чагарниками, останн≥ зр≥зають кущор≥зами ≥ збирають грабл¤ми-кущозбирачами у вали. ƒал≥ грунт обробл¤ють чагарниково-болотними плуга≠ми ѕЅЌ-100ј, ѕЅЌ-75 ≥ ѕ Ѕ-75, а поверхню вир≥внюють важ≠кими дисковими боронами типу Ѕƒ“-3,0.

ѕри оброб≥тку грунту п≥д л≥сов≥ культури на д≥л¤нках, зарос≠лих пир≥Їм та ≥ншими коренепаростковими бур'¤нами, а також щоб зменшити к≥льк≥сть наступних догл¤д≥в за культурами, ви≠користовують герб≥циди, њх внос¤ть переважно п≥д скиби плужних борозен, р≥дше ними обробл¤ють грунт на площадках. √ер≠б≥циди сл≥д добирати з таким розрахунком, щоб вони знищували трав'¤ну рослинн≥сть, але не завдавали шкоди с≥¤нц¤м чи сад≠жанц¤м. Ўироко використовують симазин, атразин, ам≥нну с≥ль 2,4-ƒ, далапон та ≥н.

ћ≈“ќƒ» ≤ —ѕќ—ќЅ» —“¬ќ–≈ЌЌя Ћ≤—ќ¬»’  ”Ћ№“”–

–озр≥зн¤ють наступн≥ методи створенн¤ л≥сових культур: с≥вба, сад≥нн¤ ≥ комб≥нований метод.

—≥вба л≥су Ч це створенн¤ л≥сових культур шл¤хом вис≥ванн¤ нас≥нн¤ деревних ≥ чагарникових рослин на л≥сокультурну площу. ÷ей метод створенн¤ л≥сових культур менш трудом≥сткий, н≥ж са≠д≥нн¤, однак ≥ менш ефективний. —≥ють восени або навесн≥.  ра≠ще с≥¤ти навесн≥ в найб≥льш ранн≥ строки з тим, щоб с≥¤нц≥ краще використовували на¤вну в грунт≥ вологу, швидше вкор≥нювалис¤ ≥ накопичували максимальну к≥льк≥сть ф≥томаси прот¤гом вегетац≥йного пер≥оду.

 ультури, створен≥ вис≥ванн¤м, у перш≥ роки житт¤ важко перенос¤ть неспри¤тлив≥ погодно-кл≥матичн≥ умови, терпл¤ть в≥д конкуренц≥њ трав'¤ноњ рослинност≥ ≥ природноњ поросл≥ й тому ви≠магають довготривалого й ретельного догл¤ду. ƒобр≥ результати даЇ весн¤на с≥вба нас≥нн¤м, що вже наклюнулос¤. ћетод с≥вби в≥дпов≥даЇ сам≥й природ≥ л≥сов≥дновленн¤: л≥с, створений с≥вбою, б≥льш довгов≥чний, н≥ж створений сад≥нн¤м. ÷е по¤снюЇтьс¤ на≠самперед в≥дсутн≥стю деформац≥њ кореневоњ системи та ≥нших по≠шкоджень с≥¤нц≥в, ¤к≥ неминуче виникають при викопуванн≥, тран≠спортуванн≥ та сад≥нн≥. —≥вбу доц≥льно також проводити п≥д на≠метом деревостану (попередн≥ культури), ¤кий через два-три ро≠ки буде вирубуватис¤.

≈фективн≥сть створенн¤ культур с≥вбою передус≥м залежить в≥д оптимального поЇднанн¤ еколог≥чних фактор≥в Ч тепла, воло≠ги та аерац≥њ грунту, в≥д строк≥в, норми вис≥ву, глибини та спо≠соб≥в вис≥ванн¤ нас≥нн¤, в≥д ретельност≥ догл¤д≥в за грунтом ≥ сходами. ѕ≥сл¤ по¤ви сход≥в необх≥дною стаЇ на¤вн≥сть ще двох еколог≥чних фактор≥в Ч св≥тла й поживних речовин у грунт≥. «абезпечити в необх≥дн≥й к≥лькост≥ ус≥ перел≥чен≥ фактори, що зумовлюЇ обмежен≥сть застосуванн¤ пос≥ву л≥су, здеб≥льшого не вдаЇтьс¤.

ѕри ос≥нн≥й с≥вб≥ нема потреби стратиф≥кувати нас≥нн¤ ≥ збер≥гати њх прот¤гом зими, сходи з'¤вл¤ютьс¤ ранньою весною ≥ ростуть ≥нтенсивно. ќднак основн≥ недол≥ки Ч поњданн¤ нас≥н≠н¤ гризунами, пошкодженн¤ пос≥в≥в весн¤ними заморозками або вимоканн¤ њх Ч можуть звести нан≥вець ус≥ зусилл¤ л≥с≥вник≥в.

√либина с≥вби залежить в≥д розм≥ру нас≥нн¤, часу с≥вби, ме≠хан≥чного складу грунту. ƒр≥бне нас≥нн¤ вис≥вають на меншу гли≠бину, н≥ж крупне, восени нас≥нн¤ вис≥вають б≥льш глибоко, н≥ж навесн≥, на глинистих грунтах Ч м≥лк≥ше, н≥ж на суглинкових або суп≥щаних. Ќа легких грунтах Ч п≥щаних, суп≥щаних Ч нас≥нн¤ шпилькових пор≥д вис≥вають на глибину 1,5Ч2,0 см, на суглинко≠вих Ч 1,0Ч1,5 см, жолуд≥ Ч на глибину 4Ч8 см, гор≥хи Ч 6Ч 10 см.

ѕри створенн≥ л≥сових культур використовують п'¤ть способ≥в с≥вби нас≥нн¤.

–¤дкова с≥вба передбачаЇ вис≥ванн¤ нас≥нн¤ р¤дами з однаковими шириною м≥жр¤дь ≥ глибиною с≥вби.

—тр≥чково-лункова с≥вба передбачаЇ вис≥ванн¤ на≠с≥нн¤ в лунки, розм≥щен≥ в р¤дку на однаков≥й в≥дстан≥ одна в≥д одноњ, по дек≥лька нас≥нин в одну лунку.

ѕри с≥вб≥ б≥огрупами нас≥нн¤ вис≥вають гн≥здами-площадками переважно квадратноњ форми, площею 1 м2, на ¤ких м≥ститьс¤ к≥лька лунок (наприклад, п'¤ть, у вигл¤д≥ конверта). ”перше цей спос≥б був запропонований ¬.ƒ.ќг≥Ївським п≥д наз≠вою густоњ культури дуба м≥сц¤ми.

ѕри стр≥чков≥й с≥вб≥ два або дек≥лька р¤дк≥в зближу≠ютьс¤ м≥ж собою в стр≥чку. ¬≥дстань м≥ж р¤дками в стр≥чц≥ ста≠новить «ќЧ40 см, а в≥дстань м≥ж стр≥чками значно б≥льша Ч 3Ч5 м.

ѕри с≥вб≥ врозкид нас≥нн¤ вис≥вають на всю л≥сокультурну площу. ќдним з вид≥в цього способу Ї аерос≥вба.

—ад≥нн¤ л≥су Ч створенн¤ л≥сових культур шл¤хом висаджу≠ванн¤ с≥¤нц≥в або саджанц≥в на л≥сокультурну площу. Ѕлизько 95% культур у зах≥дному рег≥он≥ ”крањни створюютьс¤ сад≥нн¤м. ÷ей метод маЇ певн≥ переваги над с≥вбою: у 5Ч7 раз≥в скорочу≠ютьс¤ витрати нас≥нн¤, с≥¤нц≥ (саджанц≥) майже не пошкоджу≠ютьс¤ гризунами ≥ птахами, забезпечуютьс¤ њх р≥вном≥рне розм≥≠щенн¤ ≥ висока приживлюван≥сть, вони меншою м≥рою пригн≥чу≠ютьс¤ трав'¤ною рослинн≥стю та порослю деревних пор≥д. «мен≠шуЇтьс¤ також число догл¤д≥в за культурами ≥ скорочуЇтьс¤ терм≥н њх з≥мкненн¤. —≥¤нц≥ та саджанц≥ на л≥сокультурн≥й площ≥ в перш≥ роки ростуть швидше, н≥ж сходи, оск≥льки стад≥ю спов≥ль≠неного росту вони вже пройшли в розсаднику.

 ращий час дл¤ сад≥нн¤ Ч ранн¤ весна до початку вегетац≥њ рослин, тому що вони швидше оправл¤ютьс¤ п≥сл¤ сад≥нн¤, швид≠ше заживають пошкодженн¤ кори та кор≥нн¤, в≥дновлюютьс¤ всмоктуюч≥ кор≥нц≥. –≥дше практикуЇтьс¤ ос≥ннЇ сад≥нн¤ у пер≥од скиданн¤ лист¤ у лист¤них ≥ здерев'¤н≥нн¤ пагон≥в у шпилькових пор≥д, але не п≥зн≥ше н≥ж за два-три тижн≥ до перших заморозк≥в. —адивний матер≥ал ≥з закритою кореневою системою можна ви≠саджувати прот¤гом усього вегетац≥йного пер≥оду. ѕри викопуван≠н≥, транспортуванн≥ та збер≥ганн≥ садивного матер≥алу сл≥д забез≠печити його життЇд≥¤льн≥сть, не допускаючи висиханн¤ або запр≥≠ванн¤ п≥дземноњ ≥ надземноњ частин.

≤снуЇ п'¤ть способ≥в сад≥нн¤: р¤дкове, стр≥чкове, коридорне, б≥огрупами, широкосмугове. Ћ≥сов≥ культури насаджують л≥соса≠дильними машинами, а здеб≥льшого Ч вручну через нестачу тех≠н≥чних засоб≥в. Ќа земл¤х мел≥оративного фонду, а також на схи≠лах крут≥стю понад 12∞ сад≥нн¤ зд≥йснюють лише вручну.

1	2	3	4	5

Ќазва: ќбірунтуванн¤ доц≥льност≥ створенн¤ л≥сових культур
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (2045 прочитано)