≈коном≥ка п≥дприЇмства > ¬икористанн¤ економ≥ко-лог≥чних метод≥в анал≥зу господарськоњ д≥¤льност≥ на п≥дприЇмств≥. јнализ формуванн¤ прибутку п≥дприЇмства

“аблиц¤ 1.

¬же просте прочитанн¤ й осмисленн¤ даних, представ≠лених под≥бним чином, даЇ п≥дстави дл¤ де¤ких важливих анал≥тичних висновк≥в. ¬они, однак, можлив≥, ¤кщо витримуЇтьс¤ основна умова застосуванн¤ прийому пор≥вн¤нн¤ взагал≥ ≥, зокрема, побудови р¤д≥в динам≥ки, Ч йдетьс¤ про з≥ставн≥сть ус≥х величин, що вход¤ть у р¤ди динам≥ки. ” ф≥нансово-економ≥чному анал≥з≥ доводитьс¤ дос¤гати з≥ставност≥ показник≥в або при збиранн≥ та обробц≥ необх≥дних дл¤ побудови р¤д≥в динам≥ки даних, або шл¤хом перера≠хуванн¤ з≥браних нез≥ставних даних. «адача зведенн¤ р¤д≥в ƒинам≥ки до з≥ставного виду тим складн≥ша, чим б≥льший часовий пер≥од охоплюЇ анал≥зований масив ≥нформац≥њ.

√рупуванн¤ Ч це прийом анал≥зу, ¤кий пол¤гаЇ у фор≠муванн≥ з масиву даних, що анал≥зуютьс¤, класиф≥кац≥й≠них груп за ознаками, ≥стотними з точки зору розвТ¤занн¤ конкретних анал≥тичних задач. “аке розчленуванн¤ ма≠сиву анал≥тичноњ ≥нформац≥њ ще до анал≥тико-статистичноњ обробки груп, побудованих за певними ознаками, даЇ можлив≥сть ви¤вл¤ти законом≥рност≥ та тенденц≥њ, властив≥ анал≥зованим процесам ≥ ¤вищам. « поглибленн¤м анал≥≠зу (побудова груп за б≥льшою к≥льк≥стю ознак, за менш≥ часов≥ пром≥жки тощо), усередненн¤м п≥дсумкових показ≠ник≥в можна анал≥зувати структуру, структурн≥ зрушенн¤ в обТЇктах, що анал≥зуютьс¤, визначати залежн≥сть м≥ж р≥зними показниками. —вого завершенн¤ метод групуван≠н¤ набуваЇ у форм≥ анал≥тичних таблиць. Ѕез анал≥тич≠них таблиць жодна б≥льш-менш складна анал≥тична зада≠ча не може бути розвТ¤зана рац≥онально.

Ѕалансовий метод анал≥зу Ч це в≥дображенн¤ й анал≥з к≥лькох (найчаст≥ше Ч двох) груп взаЇмоповТ¤заних ≥ взаЇмовр≥вноважених економ≥чних показник≥в. ” форм≥ балан≠су п≥дприЇмство плануЇ свою ф≥нансову д≥¤льн≥сть (баланс доход≥в ≥ видатк≥в), зв≥туЇ про стан своњх ф≥нансових ре≠сурс≥в та њх розм≥щенн¤ (бухгалтерський баланс); велике анал≥тичне значенн¤ маЇ складанн¤ матер≥альних баланс≥в, баланс≥в робочого часу ≥ часу роботи устаткуванн¤ тощо. Ѕалансовий метод даЇ змогу анал≥зувати забезпечен≥сть ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств ресурса≠ми (трудовими, матер≥альними, ф≥нансовими) шл¤хом дос¤гненн¤ р≥вност≥ анал≥зованих взаЇмоповТ¤заних показ≠ник≥в. Ќаприклад, при складанн≥ ф≥нансового плану п≥дприЇмства (балансу доход≥в ≥ видатк≥в) анал≥зуЇтьс¤ можлив≥сть одержанн¤ прибутку та ≥нших джерел ф≥нан≠сових ресурс≥в виход¤чи з суми необх≥дних видатк≥в; при складанн≥ матер≥альних баланс≥в анал≥з спр¤мований на пошук вар≥ант≥в збалансуванн¤ потреби у тих чи ≥нших ресурсах з джерелами њх надходженн¤ (в тому числ≥ за рахунок економ≥њ витрат цих ресурс≥в, знаходженн¤ шл¤х≥в розширенн¤ сировинноњ бази тощо).

ќсоблив≥стю обТЇкт≥в ф≥нансово-економ≥чного анал≥зу д≥¤льност≥ п≥дприЇмств Ї њх формуванн¤ п≥д впливом безл≥ч≥ фактор≥в. ƒл¤ того, щоб результати анал≥зу були предмет≠ними з точки зору можливост≥ вжитт¤ певних конкрет≠них заход≥в дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи п≥дприЇм≠ства, необх≥дно ви¤вл¤ти в≥докремлений вплив на к≥нце≠вий результат анал≥зу певних фактор≥в ¤к таких, що зу≠мовлюють цей результат. “ому задача виключенн¤ впли≠ву одних фактор≥в на анал≥зований обТЇкт з метою визна≠ченн¤ впливу ≥нших Ї одн≥Їю з центральних в анал≥з≥, вона маЇ назву ел≥м≥нуванн¤. «а допомогою ел≥м≥нуванн¤ умовно усуваЇтьс¤ вплив ус≥х одночасно взаЇмод≥ючих фактор≥в, кр≥м одного, ≥ таким чином посл≥довно визначаЇтьс¤ вели≠чина впливу кожного з них на к≥нцевий результат.

якщо звТ¤зок м≥ж анал≥зованим обТЇктом ≥ факторами, що його визначають, представлений функц≥онально, тобто через модель (формулу), в анал≥тичн≥й практиц≥ широко застосовуютьс¤ так≥ прийоми ел≥м≥нуванн¤:

Х ≥ндексний метод;

Х метод ланцюгових п≥дстановок;

Х метод р≥зниць.

≤ндексний метод анал≥зу застосовуЇтьс¤ дл¤ вивченн¤ у динам≥ц≥ економ≥чних ¤вищ, ¤к≥ формуютьс¤ п≥д впли≠вом к≥лькох фактор≥в, кожен з ¤ких схильний до зм≥н у динам≥ц≥.  ласичним прикладом обТЇкта анал≥зу даним ме≠тодом Ї обс¤г реал≥зац≥њ (продажу) товар≥в, ¤кий формуЇтьс¤ п≥д впливом певного ф≥зичного обс¤гу товар≥в ≥ ц≥н на них. ¬≥домо, що у кожного п≥дприЇмства (промислового, торго≠вельного) обс¤г продажу окремих товар≥в з року в р≥к, з м≥с¤ц¤ в м≥с¤ць зм≥нюЇтьс¤, так само ¤к ≥ ринков≥ ц≥ни на ц≥ товари. «а таких умов загальн≥ (групов≥) ≥ндекси обс¤≠гу реал≥зац≥њ (продажу) товар≥в характеризують динам≥ку за≠гальноњ виручки в≥д реал≥зац≥њ, але не в≥дпов≥дають на за≠питанн¤, ¤к зм≥нивс¤ обс¤г продажу товар≥в (бо до чисель≠ника ≥ знаменника даноњ функц≥њ вход¤ть нез≥ставн≥ вели≠чини), а також ¤к у середньому зм≥нилис¤ ц≥ни на реал≥зо≠ван≥ товари. «агальний ≥ндекс не даЇ змоги вид≥лити окре≠мо вплив фактор≥в обс¤гу продаж≥в (к≥льк≥сного) ≥ ц≥н (¤к≥с≠ного) на к≥нцевий результат Ч виручку в≥д реал≥зац≥њ.

≤ндексний метод анал≥зу даЇ змогу розвТ¤зати ц≥ задач≥ шл¤хом побудови агрегатних ≥ндекс≥в. јгрегатн≥ ≥ндек≠си Ч це загальн≥ ≥ндекси, у ¤ких з метою ел≥м≥нуванн¤ впливу окремих елемент≥в (фактор≥в) на ≥ндекс в≥дбуваЇть≠с¤ ф≥ксуванн¤ ≥нших елемент≥в на незм≥нному (базовому або зв≥тному) р≥вн≥. ‘орми агрегатних ≥ндекс≥в дл¤ загаль≠ного ≥ндексу обс¤гу реал≥зац≥њ продукц≥њ

I=åg1p1 / åg0 p0 мають такий вигл¤д:

а) агрегатний ≥ндекс ф≥зичного обс¤гу реал≥зац≥њ про≠дукц≥њ

Iоп =åg1p0 / åg0 p0 ; (1)

б) агрегатний ≥ндекс ц≥н на продукц≥ю п≥дприЇмства

Iц =åg1p1 / åg1 p0 ; (2)

ƒл¤ побудови ≥ндекс≥в Iоп ≥ ≤ц використовуЇтьс¤ правило побудови агрегатних ≥ндекс≥в, ¤ке обірунтовуЇтьс¤ у за≠гальн≥й теор≥њ статистики: ¤к≥сн≥ (≥нтенсивн≥) елементи (фактори), ¤к≥ вход¤ть у формулу, ф≥ксуютьс¤ на р≥вн≥ ба≠зового пер≥оду, к≥льк≥сн≥ елементи Ч на р≥вн≥ зв≥тного. –≥зниц¤ м≥ж чисельником ≥ знаменником агрегатного ≥н≠дексу показуЇ: ¤кий в≥докремлений вплив на загальний результат справив той чи ≥нший фактор.

«астосуванн¤ ≥ндексного методу ви¤вленн¤ впливу фак≠тор≥в на результатний показник обмежуЇтьс¤ тим, що за його допомогою досить зручно анал≥зувати лише два фак≠тори у мультипл≥кативних модел¤х типу у = аb. «астосу≠ванн¤ цього методу дл¤ встановленн¤ впливу фактор≥в у багатофакторних модел¤х досить трудом≥стке, тому ун≥вер≠сальн≥ше значенн¤ дл¤ факторного анал≥зу економ≥чних ¤вищ маЇ метод ланцюгових п≥дстановок. «а допомо≠гою цього методу, ¤кщо Ї функц≥ональна модель (мультипл≥кативна чи адитивна), що описуЇ взаЇмозвТ¤зок фак≠тор≥в ≥ результатного показника, можна визначити в≥д≠окремлений вплив кожного з фактор≥в (к≥льк≥сть њх не маЇ значенн¤) на к≥нцевий показник, що анал≥зуЇтьс¤, ≥ пере≠в≥рити одержан≥ результати анал≥зу шл¤хом балансуван≠н¤ фактор≥в.

—уть методу ланцюгових п≥дстановок пол¤гаЇ у по≠сл≥довн≥й, почергов≥й зам≥н≥ у функц≥ональн≥й модел≥, ¤ка описуЇ базисний р≥вень економ≥чного показника, базисних параметр≥в на зв≥тн≥, в обчисленн≥ умовних результатних показник≥в та њх пор≥вн¤нн≥ дл¤ визначенн¤ впливу фак≠тор≥в. ѕри цьому в першу чергу п≥дл¤гають зам≥н≥ к≥льк≥сн≥ параметри, дал≥ Ч структурн≥, в останню чергу Ч ¤к≥сн≥. якщо у формул≥ м≥ститьс¤ к≥лька к≥льк≥сних, структур≠них або к≥лька ¤к≥сних показник≥в, посл≥довн≥сть зам≥н залежить в≥д оц≥нки того, ¤к≥ з них Ї основними, а ¤к≥ Ч пох≥дними, ¤к≥ Ц вторинн≥. «а почерговоњ зам≥ни базисних показник≥в у формул≥ на зв≥тн≥ одержан≥ результати можна з≥ставл¤ти м≥ж собою, р≥зниц¤ м≥ж кожним наступним та попередн≥м показником ≥ виражатиме ел≥м≥нуванн¤ впливу вс≥х ≥нших фактор≥в, кр≥м зам≥неного.

якщо мультипл≥кативна модель, що описуЇ взаЇмозвТ¤≠зок анал≥зованого показника, м≥стить у соб≥ лише два сп≥вмножники (типу у = аb), то дл¤ визначенн¤ фактор≥в, ¤к≥ впливають на зм≥ну показника у в динам≥ц≥ (або у пор≥вн¤нн≥ з б≥знес-планом), застосовують спрощений ва≠р≥ант методу ланцюгових п≥дстановок Ч метод р≥зниць. ƒл¤ визначенн¤ в≥докремленого впливу кожного з двох фактор≥в на результатний показник обчислюють р≥зниц≥ м≥ж зв≥тними ≥ базисними факторними параметрами ≥ пе≠ремножують њх на абсолютн≥ значенн¤ ≥ншого факторного параметра, при цьому р≥зницю м≥ж фактичними ≥ базисни≠ми к≥льк≥сними параметрами перемножують на абсолют≠не значенн¤ базисного ¤к≥сного, а р≥зницю м≥ж фактичним ≥ базисним ¤к≥сним параметрами Ч на абсолютне значен≠н¤ зв≥тного к≥льк≥сного.

Ќаприклад, загальна чисельн≥сть прац≥вник≥в виробничоњ ф≥рми за 1998 ≥ 1999 р. становила в≥дпов≥дно 520 ≥ 490 чол., середньор≥чна зароб≥тна плата одного прац≥вника Ч в≥дпо≠в≥дно 2064 ≥ 2548 грн., р≥чний фонд зароб≥тноњ плати Ч 1073,2 ≥ 1248,5 тис. грн. “реба визначити, ¤к вплинули фактори к≥лькост≥ працюючих ≥ середньор≥чноњ зароб≥тноњ плати на загальний фонд зароб≥тноњ плати п≥дприЇмства.

ƒл¤ розрахунку впливу цих фактор≥в доц≥льно побуду≠вати таку анал≥тичну таблицю (табл. 2.).

“аблиц¤ 2.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ¬икористанн¤ економ≥ко-лог≥чних метод≥в анал≥зу господарськоњ д≥¤льност≥ на п≥дприЇмств≥. јнализ формуванн¤ прибутку п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (5671 прочитано)