≈коном≥ка п≥дприЇмства > ¬≥дтворенн¤ та вдосконаленн¤ основних фонд≥в

¬≥дтворенн¤ та вдосконаленн¤ основних фонд≥в

ѕлан

¬ступ 2

1. —працюванн¤ ≥ стар≥нн¤ основних фонд≥в 2

2. јмортизац≥¤ 4

3. —троки експлуатац≥њ 7

4. –емонт, модерн≥зац≥¤ ≥ зам≥на д≥ючих засоб≥в прац≥ 8

5. –озширене в≥дтворенн¤ основних фонд≥в 12

6. ѕоказники ефективност≥ в≥дтворенн¤ основних фонд≥в 14

7. Ќапр¤мки ≥нтенсиф≥кац≥њ в≥дтворенн¤ основних фонд≥в 15

¬исновок 17

¬икористана л≥тература 18

¬ступ.

ќдне з чинних м≥сць в управл≥нн≥ матер≥альними ресурсами займаЇ процес в≥дтворенн¤ та вдосконаленн¤ основних фонд≥в. ћета даноњ роботи розгл¤нути форми в≥дтворенн¤ та вдосконаленн¤ основних фонд≥в. ¬ першу чергу розкрити зм≥ст вид≥в спрацюванн¤ основних фонд≥в - ф≥зичного та морального. –озгл¤нути значенн¤ амортизац≥њ, процеси ремонту, модерн≥зац≥њ ≥ зам≥ни основних виробничих фонд≥в в управл≥нн≥ матер≥альними ресурсами. ¬изначити зм≥ст розширеного в≥дтворенн¤ виробничих фонд≥в. ¬изначити показники ефективност≥ та основн≥ напр¤мки ≥нтенсиф≥кац≥њ в≥дтворенн¤ виробничих фонд≥в.

—працюванн¤ ≥ стар≥нн¤ основних фонд≥в.

ќсновн≥ фонди прот¤гом свого тривалого функц≥онуванн¤ зазнають ф≥зичного (матер≥ального) ≥ економ≥чного спрацюванн¤, а також техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤. ѕ≥д ф≥зичним (матер≥альним) спрацьовуван≠н¤м основних виробничих фонд≥в розум≥ють ¤вище поступовоњ втра≠ти ними своњх перв≥сних техн≥ко-експлуатац≥йних ¤костей, тобто споживноњ вартост≥, що призводить до зменшенн¤ њхньоњ реальноњ вартост≥ Ч економ≥чного спрацьовуванн¤. Ќа швидк≥сть ≥ розм≥ри ф≥зичного спрацюванн¤ основних фонд≥в впливають њхн¤ над≥йн≥сть та довгов≥чн≥сть, спос≥б використанн¤ (екстенсивне чи ≥нтенсив≠не), особливост≥ технолог≥чних процес≥в, ¤к≥сть техн≥чного догл¤≠ду й ремонтного обслуговуванн¤, квал≥ф≥кац≥¤ роб≥тник≥в, ≥нш≥ орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ фактори.

‘≥зичне спрацюванн¤ будь-¤кого знар¤дд¤ прац≥ (машини, ус≠таткуванн¤) можна под≥лити умовно на дв≥ частини: ту, що пер≥о≠дично усувають проведенн¤м ремонт≥в, ≥ ту, що њњ в такий спос≥б усунути неможливо. « часом спрацюванн¤ поступово зб≥льшуЇтьс¤ ≥ врешт≥ решт стаЇ таким, що унеможливлюЇ дальше використан≠н¤ засобу прац≥ у виробництв≥, тобто настаЇ момент повного ф≥зич≠ного спрацюванн¤, коли треба зам≥нити такий зас≥б прац≥ на но≠вий аналог≥чного призначенн¤. ” зв'¤зку з цим розр≥зн¤ють усувне (тимчасове) та неусувне (пост≥йно нагромаджуване) ф≥зичне спрацюванн¤ основних фонд≥в.

—туп≥нь ф≥зичного спрацюванн¤ окремоњ одиниц≥ засоб≥в прац≥ можна визначити двома розрахунковими методами: 1) за строком њњ експлуатац≥њ (через з≥ставленн¤ фактичноњ та нормативноњ величин з урахуванн¤м л≥кв≥дац≥йноњ вартост≥); 2) за даними обстежень техн≥чного стану. ¬≥дносну величину економ≥чного спрацювань ок≠ремоњ ф≥зичноњ одиниц≥ або певноњ сукупност≥ основних фонд≥в виз≠начають ¤к в≥дношенн¤ накопиченоњ суми спрацюванн¤, тобто њхньоњ вартост≥, вже перенесеноњ на варт≥сть продукц≥њ, до загальноњ балансовоњ вартост≥.

“ехн≥ко-економ≥чне стар≥нн¤ основних фонд≥в (моральне спрацюванн¤) Ч це процес зне≠ц≥ненн¤ д≥ючих засоб≥в прац≥ до настанн¤ повного ф≥зичного спра≠цюванн¤ п≥д впливом науково-техн≥чного прогресу. ¬оно характе≠ризуЇтьс¤ поступовою втратою засобами прац≥ своЇњ споживноњ вар≠тост≥ внасл≥док удосконаленн¤ ≥снуючих та створенн¤ нових за≠соб≥в виробництва, запровадженн¤ принципово новоњ технолог≥њ, стар≥нн¤ продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤ з допомогою цих засоб≥в ви≠робництва. —тар≥нн¤ властиве передовс≥м знар¤дд¤м прац≥ та транспортним засобам ≥ зв'¤зане з реальними економ≥чними збит≠ками дл¤ п≥дприЇмств, що експлуатують застар≥лу техн≥ку.

—туп≥нь техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤ того чи того засобу прац≥ можна визначити за допомогою коеф≥ц≥Їнта (в≥дносного показни≠ка)  тес , що його розраховують за формулою

де ¬0, ¬1 Ц повна варт≥сть (ц≥на) застосовуваного й нового за≠соб≥в прац≥; ѕ0, ѕ1 Ч в≥дпов≥дно продуктивн≥сть тих самих засоб≥в прац≥ або витрати на њхнЇ експлуатац≥йне обслуговуванн¤ (≥нший пр≥оритетний техн≥ко-експлуатац≥йний показник). ѕро загальний р≥вень техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤ може дати певне у¤вленн¤ також питома вага знар¤дь прац≥, що експлуатуютьс¤ понад 10, 15 або 20 рок≥в.

‘≥зичне спрацюванн¤ та техн≥ко-економ≥чне стар≥нн¤ д≥ючих знар¤дь прац≥ можна усунути частково або повн≥стю, застосовую≠чи р≥зн≥ форми в≥дтворенн¤. ћ≥ж окремими видами спрацюванн¤ й стар≥нн¤ засоб≥в прац≥ та формами њхнього в≥дшкодуванн¤ ≥снуЇ певний взаЇмозв'¤зок (рис. 1.).

јмортизац≥¤.

Ѕезперервний процес виробництва потребуЇ по≠ст≥йного в≥дтворенн¤ ф≥зично спрацьованих ≥ техн≥чно застар≥лих основних фонд≥в. Ќеобх≥дною умовою в≥дновленн¤ засоб≥в прац≥ в натур≥ Ї поступове в≥дшкодуванн¤ њхньоњ вартост≥, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ через амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ (амортизац≥ю). јмортизац≥¤ основних фонд≥в Ч це процес перенесенн¤ авансова≠ноњ ран≥ше вартост≥ вс≥х вид≥в засоб≥в прац≥ на варт≥сть продукц≥њ з метою њњ повного в≥дшкодуванн¤.

ƒл¤ в≥дшкодуванн¤ вартост≥ зношеноњ частини основних фонд≥в кожне п≥дприЇмство робить амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, тобто вста≠новлюЇ певну грошову компенсац≥ю в≥дпов≥дно до розм≥р≥в ф≥зич≠ного спрацюванн¤ й техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤. ÷≥ в≥драхуван≠н¤ включають до соб≥вартост≥ продукц≥њ, реал≥зують п≥д час прода≠жу товар≥в, а пот≥м накопичують у спец≥альному амортизац≥йному фонд≥, що служить в≥дновленню основних фонд≥в.

јмортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ обчислюють за певними нормами, ¤к≥ характеризують щор≥чний розм≥р в≥драхувань у в≥дсотках до балансовоњ вартост≥ основних фонд≥в. –озрахунки норм амортиза≠ц≥йних в≥драхувань на повне в≥дновленн¤ (реновац≥ю) основних фонд≥в зд≥йснюють централ≥зовано за формулою

де ‘ Ц балансова (перв≥сна чи в≥дновна) варт≥сть основних фонд≥в; Ћ Ц л≥кв≥дац≥йна варт≥сть основних фонд≥в; јн Ц амортизац≥йний пер≥од (нормативний строк функц≥онуванн¤) основних фонд≥в.

«а встановленн¤ норм амортизац≥йних в≥драхувань сл≥д виходи≠ти з економ≥чно доц≥льних середн≥х строк≥в функц≥онуванн¤ засоб≥в прац≥, необх≥дност≥ забезпеченн¤ повного в≥дшкодуванн¤ вартост≥ основних фонд≥в ≥ врахуванн¤ техн≥ко-економ≥чного њхнього стар≥≠нн¤. Ќайб≥льш складним Ї правильне визначенн¤ тривалост≥ амор≠тизац≥йного пер≥оду (доц≥льного строку використанн¤) конкретних вид≥в засоб≥в прац≥. «вичайно його встановлюють з урахуванн¤м багатьох фактор≥в, зокрема загальноњ ф≥зичноњ довгов≥чност≥ та еко≠ном≥чност≥ кап≥тального ремонту засоб≥в прац≥, умов њхньоњ експ≠луатац≥њ, строк≥в настанн¤ техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤, можли≠вих темп≥в оновленн¤ тощо.

” м≥ру розвитку техн≥ки, удосконаленн¤ технолог≥њ та орган≥≠зац≥њ виробництва зм≥нюютьс¤ тривал≥сть ≥ характер використанн¤ окремих вид≥в основних фонд≥в, виникаЇ об'Їктивна необх≥дн≥сть скороченн¤ нормативних строк≥в њхнього функц≥онуванн¤. ” зв'¤з≠ку з цим норми амортизац≥йних в≥драхувань пер≥одично треба пе≠регл¤дати та уточнювати.

«абезпеченн¤ нормального в≥дтворенн¤ основних фонд≥в потре≠буЇ правильного нарахуванн¤ амортизац≥њ за встановленими нор≠мами. ўор≥чну суму амортизац≥йних в≥драхувань на реновац≥ю основних фонд≥в обчислюють множенн¤м њхньоњ середньор≥чноњ вартост≥ на в≥дпов≥дн≥ норми амортизац≥њ та поправочн≥ коеф≥ц≥Їн≠ти до них, що враховують конкретн≥ умови експлуатац≥њ окремих вид≥в засоб≥в прац≥. —ередньор≥чна варт≥сть кожного виду основних фонд≥в визначаЇтьс¤ додаванн¤м до вартост≥ на початок роз рахункового року р≥зниц≥ м≥ж середньор≥чними величинами вве≠денн¤ в д≥ю нових ≥ вибутт¤ д≥ючих елемент≥в засоб≥в прац≥. —е≠редньор≥чне введенн¤ (вибутт¤) визначають за результатом множен≠н¤ абсолютного його розм≥ру та коеф≥ц≥Їнта функц≥онуванн¤ про≠т¤гом розрахункового року засоб≥в прац≥, що будуть уведен≥ в д≥ю ≥ виведен≥ з д≥њ, тобто в≥дношенн¤ к≥лькост≥ м≥с¤ц≥в експлуатац≥њ до числа 12.

ƒл¤ зд≥йсненн¤ правильноњ амортизац≥йноњ пол≥тики важливим Ї знанн¤ можливих метод≥в амортизац≥њ основних фонд≥в. ” прак≠тиц≥ господарюванн¤ можуть застосовуватис¤ методи р≥вном≥рноњ (л≥н≥йноњ), подв≥йно-залишковоњ ≥ прискореноњ амортизац≥њ.

ћетод р≥вном≥рноњ (л≥н≥йноњ) амортизац≥њ передбачаЇ перене≠сенн¤ балансовоњ вартост≥ основних фонд≥в на соб≥варт≥сть про≠дукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤ (послуг, що надаютьс¤), прот¤гом аморти≠зац≥йного пер≥оду (нормативного строку служби) засоб≥в прац≥ за однаковими нормами амортизац≥йних в≥драхувань. «г≥дно з чинним законодавством ”крањни щор≥чн≥ норми амортизац≥йних в≥драху≠вань за першою, другою ≥ третьою групами основних фонд≥в ста≠новл¤ть в≥дпов≥дно 5, 25 ≥ 15%.

Ќорми амортизац≥йних в≥драхувань за методом подв≥йно-залиш≠ковоњ амортизац≥њ встановлюютьс¤ через подвоЇнн¤ норм, обчис≠лених за методом р≥вном≥рноњ амортизац≥њ, але не щодо балансо≠воњ, а щодо залишковоњ вартост≥ основних фонд≥в. ѕ≥дприЇмства можуть самост≥йно приймати р≥шенн¤ про застосуванн¤ прискоре≠ноњ амортизац≥њ основних фонд≥в, в≥днесених за укрупненою кла≠сиф≥кац≥Їю до третьоњ групи ≥ придбаних п≥сл¤ травн¤ 1997 року, тобто п≥сл¤ набутт¤ чинност≥ «аконом ”крањни Ђѕро оподаткуван≠н¤ прибутку п≥дприЇмствї. ѕри цьому мають використовуватис¤ так≥ норми прискореноњ амортизац≥њ в≥дпов≥дно до року експлуа≠тац≥њ засоб≥в прац≥: перший Ч 15%; другий Ч 30%; трет≥й Ч 20%; четвертий - 15%; п'¤тий Ч 10%; шостий ≥ сьомий - - 5%. «б≥ль≠шенн¤ масштаб≥в застосуванн¤ прискореноњ амортизац≥њ спри¤ти≠ме ≥стотному зменшенню ф≥нансових втрат в≥д техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤ та ≥нтенсиф≥кац≥њ процесу оновленн¤ д≥ючих засоб≥в прац≥ на п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х ”крањни.

1	2	3	4

Ќазва: ¬≥дтворенн¤ та вдосконаленн¤ основних фонд≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2954 прочитано)