≈коном≥ка п≥дприЇмства > ¬≥дтворенн¤ та вдосконаленн¤ основних фонд≥в

—троки експлуатац≥њ.

≈фективн≥сть в≥дтворювальних процес≥в певною м≥рою залежить в≥д строк≥в експлуатац≥њ передовс≥м активноњ частини основних фонд≥в, тобто в≥д пер≥оду њхнього функц≥онуванн¤ у виробництв≥ в≥дпов≥дно до перв≥сного технолог≥чного призначенн¤. ѕри цьому ¤к скороченн¤, так ≥ зб≥льшенн¤ пер≥оду експлуатац≥њ по-р≥зному впливають на ефективн≥сть в≥дтворенн¤ та використанн¤ знар¤дь прац≥.

—короченн¤ строк≥в експлуатац≥њ машин (устаткуванн¤), з одно≠го боку, уможливлюЇ прискоренн¤ њхнього оновленн¤, тобто змен≠шенн¤ техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤ знар¤дь прац≥, п≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ п≥дприЇмств, зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, зниженн¤ ремонтно-експлуатац≥йних витрат, а з ≥ншого Ч призво≠дить до зб≥льшенн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ за рахунок амортиза≠ц≥йних сум, потребуЇ б≥льших ≥нвестиц≥йних ресурс≥в дл¤ нарощу≠ванн¤ виробничих потужностей машинобудуванн¤.

ѕодовженн¤ пер≥оду функц≥онуванн¤ машин ≥ устаткуванн¤ даЇ змогу зменшити обс¤г щор≥чноњ зам≥ни спрацьованих засоб≥в прац≥ ≥ за рахунок цього спр¤мувати б≥льше ресурс≥в дл¤ розширеного њх≠нього в≥дтворенн¤, але спричин¤Ї зниженн¤ сукупноњ продуктив≠ност≥ д≥ючих знар¤дь прац≥, значне зб≥льшенн¤ витрат на њхнЇ ут≠риманн¤ та експлуатац≥ю.

—аме тому строки експлуатац≥њ машин ≥ устаткуванн¤ мають бути оптимальними, тобто такими, що забезпечують найменш≥ затрати сусп≥льноњ прац≥ на њхнЇ виготовленн¤ й використанн¤ у ви≠робничому процес≥ прот¤гом усього пер≥оду функц≥онуванн¤. Ќайб≥льш поширеною Ї методика визначенн¤ оптимальних строк≥в експлуатац≥њ виробничого устаткуванн¤ за м≥н≥мальною величиною так званих питомих затрат сусп≥льноњ прац≥ на одиницю корисно≠го ефекту (наприклад, сумарноњ продуктивност≥ устаткуванн¤ за р≥зних строк≥в його функц≥онуванн¤). ѕроте результати спец≥аль≠них досл≥джень св≥дчать, що найб≥льш ≥стотний вплив на еконо≠м≥чно доц≥льний строк експлуатац≥њ устаткуванн¤ справл¤ють два фактори Ч щор≥чний розм≥р амортизац≥њ та середньор≥чн≥ ремонтн≥ витрати. ÷е уможливлюЇ практичне застосуванн¤ прост≥шого ≥ наочн≥шого методу оптим≥зац≥њ строк≥в експлуатац≥њ - через м≥н≥≠м≥зац≥ю сумарноњ величини цих економ≥чних показник≥в з викори≠станн¤м граф≥чного способу.

–емонт, модерн≥зац≥¤ ≥ зам≥на д≥ючих засоб≥в прац≥.

ќкрем≥ види засоб≥в прац≥ складаютьс¤ з великоњ к≥лькост≥ конструктивних елемент≥в (деталей, вузл≥в тощо), ¤к≥ виготовлен≥ з р≥зних за м≥цн≥стю матер≥ал≥в, виконують р≥зн≥ технолог≥чн≥ функц≥њ, мають неоднакове експлуатац≥йне навантаженн¤ ≥ внасл≥док цього спрацьовуютьс¤ нер≥вном≥рно. «в≥дси виникаЇ необх≥дн≥сть зам≥ни або в≥дновленн¤ спрацьованих конструктивних елемент≥в устатку≠ванн¤ та ≥нших вид≥в засоб≥в прац≥ задовго до того, коли кожний з цих об'Їкт≥в у ц≥лому стане непридатним дл¤ дальшого викорис≠танн¤ у виробничому процес≥. “аке часткове в≥дновленн¤ засоб≥в прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ з допомогою пер≥одичних ремонт≥в. ќтже, суть ремонту пол¤гаЇ в усуненн≥ тимчасового ф≥зичного спрацюванн¤ конструктивних елемент≥в у натуральн≥й форм≥ та забезпеченн¤ в такий спос≥б пост≥йноњ д≥Їздатност≥ засоб≥в прац≥ прот¤гом усього пер≥оду њхньоњ експлуатац≥њ.

Ќа п≥дприЇмствах р≥зних галузей народного господарства зас≠тосовують типов≥ системи техн≥чного обслуговуванн¤ й ремонту ) устаткуванн¤ та ≥нших вид≥в засоб≥в прац≥, що передбачають пер≥ одичне проведенн¤ необх≥дних проф≥лактично-техн≥чних опера≠ц≥й, поточних ≥ кап≥тальних ремонт≥в. ѕризначенн¤ поточного ремон≠ту Ч збереженн¤ засоб≥в прац≥ у придатному дл¤ продуктивного використанн¤ стан≥ проведенн¤м регул¤рних ремонтно-проф≥лактичних операц≥й з метою усуненн¤ др≥бних неполадок ≥ запоб≥ган≠н¤ прогресуючому ф≥зичному спрацюванню. ћета кап≥тального ре≠монту пол¤гаЇ у максимально можливому в≥дновленн≥ перв≥сних техн≥ко-експлуатац≥йних параметр≥в засоб≥в прац≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д поточного ремонту кап≥тальний Ї найб≥льш складним за обс¤гом виконуваних роб≥т ≥ провод¤ть його здеб≥льшого через тривал≥ про≠м≥жки часу (один раз за к≥лька рок≥в). ќсобливим видом найб≥льш складних ремонтних роб≥т Ї так званий в≥дновлювальний ремонт, необх≥дн≥сть у проведенн≥ котрого виникаЇ внасл≥док стих≥йного лиха (пожеж≥, повен≥, землетрусу).

¬итрати на поточний ремонт Ї пост≥йними й в≥дносно р≥вном≥р≠ними прот¤гом експлуатац≥йного пер≥оду, а тому њх в≥днос¤ть на соб≥варт≥сть продукц≥њ (наданих послуг). ѕроведенн¤ кап≥тального ремонту потребуЇ пор≥вн¤но великих одноразових витрат, що уне≠можливлюЇ пр¤ме включенн¤ таких до соб≥вартост≥ продукц≥њ: ц≥ витрати визначають заздалег≥дь ≥ в≥днос¤ть на соб≥варт≥сть продукц≥њ р≥вном≥рно прот¤гом ремонтного циклу, тобто пер≥оду м≥ж двома посл≥довними кап≥тальними ремонтами. ¬≥дновлювальний ремонт ф≥нансують за рахунок державного страхового (резервного) фон≠ду ≥ за характером та обс¤гом роб≥т, що виконуютьс¤, в≥днос¤ть до сфери кап≥тального буд≥вництва.

«а сучасних умов господарюванн¤ ≥ формуванн¤ ринковоњ еко≠ном≥ки важливого значенн¤ набуваЇ економ≥чна оц≥нка доц≥льност≥ витрат на кап≥тальний ремонт виробничого устаткуванн¤. ÷е по≠¤снюЇтьс¤ тим, що на п≥дприЇмствах д≥юче устаткуванн¤ прот¤гом фактичного строку експлуатац≥њ кап≥тально ремонтують к≥лька раз≥в. ѕроте коли проведенн¤ першого кап≥тального ремонту в б≥льшост≥ випадк≥в Ї економ≥чно виг≥дн≥шим за придбанн¤ новоњ машини (в≥н зд≥йснюЇтьс¤, ¤к правило, до настанн¤ техн≥ко-економ≥чного стар≥н≠н¤, а фактичн≥ витрати на нього не перевищують 35Ч40% балан≠совоњ вартост≥), то наступн≥ кап≥тальн≥ ремонти часто коштують до≠рожче, н≥ж нове устаткуванн¤ аналог≥чного призначенн¤.

ƒл¤ економ≥чноњ оц≥нки ефективност≥ витрат на кап≥тальний ре≠монт пор≥внюють два альтернативн≥ вар≥анти: перший Ч кап≥таль≠ний ремонт ф≥зично зношеноњ машини ≥ продовженн¤ строку њњ експ≠луатац≥њ на один ремонтний цикл; ≥нший Ч зам≥на машини, що по≠требуЇ кап≥тального ремонту, на нову. ƒл¤ кожного вар≥анта визна≠чають загальну величину витрат ≥ втрат. ƒл¤ першого вар≥анта це будуть витрати на оч≥куваний кап≥тальний ремонт Ri ≥ перевищен≠н¤ експлуатац≥йних витрат щодо кап≥тально в≥дремонтованоњ ма≠шини над поточними витратами щодо новоњ машини Se, а дл¤ другого, Ч варт≥сть придбанн¤ (ц≥на) та встановленн¤ новоњ машини  н над втрати в≥д недоамортизац≥њ д≥ючоњ машини Sa..  р≥м того, треба врахувати коеф≥ц≥Їнти, що характеризують сп≥вв≥дношенн¤: а) продуктивност≥ д≥ючоњ та новоњ машини (α); б) тривалост≥ ре≠монтного циклу тих самих машин (β).

ѕоказник ступен¤ ефективност≥ витрат на кап≥тальний ре≠монт будь-¤кого виробничого устаткуванн¤ (ep ) визначаЇтьс¤ за формулою

 оеф≥ц≥Їнти обчислен≥ за даною формулою можуть набувати додатного, в≥д'Їмного або нульового значенн¤. «а вс≥х додат≠них значень коеф≥ц≥Їнта ep кап≥тальний ремонт устаткуванн¤ Ї еко≠ном≥чно виправданим, за в≥д'Їмних - недоц≥льним, а за нульо≠вого значенн¤ коеф≥ц≥Їнта пор≥внюван≥ вар≥анти треба вважати р≥вноц≥нними.

 оеф≥ц≥Їнти ер, розрахован≥ щодо вс≥Їњ сукупност≥ устаткуван≠н¤, котра п≥дл¤гаЇ кап≥тальному ремонту в конкретному роц≥, мо≠жуть використовуватис¤ дл¤ визначенн¤ посл≥довност≥ зам≥ни тих одиниць, що њх кап≥тально ремонтувати невиг≥дно. ѕередовс≥м треба зам≥нювати ф≥зично зношене устаткуванн¤ з найб≥льшим в≥д'Їмним значенн¤м коеф≥ц≥Їнта е за абсолютною величиною.

«агальний розм≥р витрат на ремонтно-техн≥чне обслуговуванн¤ д≥ючих засоб≥в прац≥ залежить в≥д к≥лькост≥ ремонт≥в прот¤гом фак≠тичного строку њхньоњ експлуатац≥њ та в≥д соб≥вартост≥ кожного ре≠монту. ÷е означаЇ, що дл¤ пом≥тного зменшенн¤ витрат на ремонт устаткуванн¤ та ≥нших вид≥в основних фонд≥в (ремонтно-експлуатац≥йн≥ витрати на п≥дприЇмствах ”крањни надм≥рно велик≥) необ≠х≥дно: по-перше, довести до рац≥онального м≥н≥муму к≥льк≥сть ре≠монт≥в машин прот¤гом усього пер≥оду њхнього функц≥онуванн¤; по-друге, максимально зменшити витрати на проведенн¤ одного ре≠монту.

—короченн¤ к≥лькост≥ ремонт≥в можна дос¤гти, зб≥льшуючи ф≥зи≠чну довгов≥чн≥сть устаткуванн¤ та визначаючи рац≥ональн≥ строки його експлуатац≥њ. √оловним напр¤мком зниженн¤ соб≥вартост≥ ре≠монтних роб≥т Ї ≥стотне п≥двищенн¤ орган≥зац≥йно-техн≥чного р≥вн¤ самого ремонтного виробництва, його ≥ндустр≥ал≥зац≥¤, тобто мак≠симальне наближенн¤ процесу ремонту за характером орган≥зац≥њ ≥ технолог≥њ до процесу виготовленн¤ нових машин ≥ устаткуванн¤. Ўирокомасштабна ≥ндустр≥ал≥зац≥¤ ремонтного виробництва в ц≥лому передбачаЇ:

Х зб≥льшенн¤ централ≥зованого виготовленн¤ машинобуд≥вними п≥дприЇмствами запасних частин до розм≥р≥в, що забезпечують повне задоволенн¤ попиту на них; розширенн¤ в≥дновленн¤ спрацьо≠ваних деталей ≥ вузл≥в, котре даЇ змогу зменшити на 15-20% обс¤г виробництва нових запасних частин;

Х усеб≥чну централ≥зац≥ю ≥ спец≥ал≥зац≥ю ремонтних роб≥т у р≥з≠них ланках управл≥нн¤ виробництвом (створенн¤ розгалуженоњ те≠ритор≥альноњ системи ф≥рмового машиносерв≥су п≥дприЇмствами-продуцентами; централ≥зований кап≥тальний ремонт устаткуванн¤ вузькогалузевого призначенн¤ спец≥ал≥зованими ремонтними п≥д≠приЇмствами ≥ п≥др¤дними орган≥зац≥¤ми; максимально можлива централ≥зац≥¤ ремонтного господарства на самих п≥дприЇмствах, ¤ка уможливлюЇ виконанн¤ всього або переважного обс¤гу ремонтних роб≥т спец≥ал≥зованими п≥дрозд≥лами Їдиноњ ремонтноњ служби).

«а недостатнього розвитку машинобуд≥вного комплексу крањни дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ процесу в≥дтворенн¤ основних фонд≥в багато важить модерн≥зац≥¤ д≥ючого виробничого устаткуванн¤, ко≠тра означаЇ його вдосконаленн¤ з мстою запоб≥ганн¤ техн≥ко-економ≥чному стар≥нню та п≥двищенн¤ техн≥ко-експлуатац≥йних па≠раметр≥в до р≥вн¤ сучасних вимог.

1	2	3	4

Ќазва: ¬≥дтворенн¤ та вдосконаленн¤ основних фонд≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2954 прочитано)