≈коном≥ка п≥дприЇмства > ¬≥дтворенн¤ та вдосконаленн¤ основних фонд≥в

«а пор≥вн¤но невеликих витрат ≥ за в≥дносно короткий строк мо≠дерн≥зац≥¤ може забезпечити оновленн¤ устаткуванн¤ на новому техн≥чному р≥вн≥, зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, нарощуванн¤ ви≠робничих потужностей, зб≥льшенн¤ випуску продукц≥њ, економ≥ю ≥нвестиц≥йних ресурс≥в. ƒосв≥д багатьох п≥дприЇмств ”крањни пока≠зуЇ, що проведенн¤ комплексноњ модерн≥зац≥њ багатьох вид≥в вироб≠ничого устаткуванн¤ зб≥льшуЇ його продуктивн≥сть на 30Ч50%, а зв'¤зан≥ з цим витрати не перевищують половини вартост≥ нових техн≥чних конструкц≥й аналог≥чного призначенн¤. ≈коном≥чно доц≥≠льн≥ше зд≥йснювати ¤к загальнотехн≥чну, так ≥ технолог≥чну (ц≥льо≠ву) модерн≥зац≥ю устаткуванн¤ п≥д час проведенн¤ його кап≥таль≠ного ремонту.

ћетод визначенн¤ ефективност≥ витрат на модерн≥зац≥ю такий самий, ¤к ≥ витрат на проведенн¤ кап≥тального ремонту. ƒл¤ цього можна користуватис¤ попередньою формулою, поставивши у њњ чисельнику витрати на модерн≥зац≥ю зам≥сть витрат на кап≥тальний ремонт в≥д≠пов≥дного устаткуванн¤.  оеф≥ц≥Їнт ефективност≥ витрат на кап≥≠тальний ремонт ≥ модерн≥зац≥ю, коли њх зд≥йснюють одночасно, мо≠жна розрахувати за формулою

де ћ Ч витрати на модерн≥зац≥ю. ѕри цьому величини α, β ≥ Se, що вход¤ть у дану формулу , треба визначати за даними модерн≥зо≠ваноњ та новоњ машини.

¬ажливим елементом процесу в≥дтворенн¤ основних фонд≥в Ї зам≥на ф≥зично спрацьованих ≥ техн≥чно застар≥лих засоб≥в прац≥. ¬изначенн¤ необх≥дного (економ≥чно рац≥онального) щор≥чного об≠с¤гу зам≥ни засоб≥в прац≥ передбачаЇ: 1) встановленн¤ оптималь≠них строк≥в експлуатац≥њ в≥дпов≥дних њхн≥х вид≥в (груп); 2) розра≠хунки такого щор≥чного обс¤гу зам≥ни, ¤кий може забезпечити до≠триманн¤ оптимальних строк≥в функц≥онуванн¤ устаткуванн¤ та ≥нших вид≥в основних фонд≥в. «а простого в≥дтворенн¤ засоб≥в прац≥ розм≥р њхньоњ зам≥ни (вибутт¤) практично маЇ дор≥внювати норм≥ амортизац≥йних в≥драхувань на реновац≥ю, а за розширеного в≥дтво≠ренн¤ -- залежатиме не лише в≥д нормативного строку експлуа≠тац≥њ (норми амортизац≥њ), а й в≥д темп≥в щор≥чного зб≥льшенн¤ об≠с¤гу основних фонд≥в.

–озширене в≥дтворенн¤ основних фонд≥в.

Ќагромадженн¤ та оновленн¤ основних фонд≥в, нарощуванн¤ виробничих потужностей п≥дприЇмств р≥зних галузей народного господарства зд≥йснюЇтьс¤ в процес≥ техн≥чного переозброЇнн¤, реконструкц≥њ й розширенн¤ д≥ючих або спорудженн¤ нових виробничих об'Їкт≥в (цех≥в, виробництв, п≥дприЇмств у ц≥лому).

“ехн≥чне переозброЇнн¤ д≥ючого п≥дприЇмства означаЇ зд≥йснен≠н¤ в≥дпов≥дно до плану (програми) його техн≥чного розвитку (без розширенн¤ ≥снуючих виробничих площ) комплексу заход≥в, що пе≠редбачають п≥двищенн¤ до сучасних вимог техн≥чного р≥вн¤ окре≠мих д≥льниць виробництва за рахунок впровадженн¤ новоњ техн≥ки ≥ технолог≥њ, механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ виробничих процес≥в, мо≠дерн≥зац≥њ й зам≥ни ф≥зично спрацьованого та техн≥чно застар≥лого устаткуванн¤. –еконструкц≥¤ д≥ючого п≥дприЇмства Ї зд≥йснюва≠ним за Їдиним проектом повним або частковим переобладнанн¤м виробництва. «а необх≥дност≥ можуть бути споруджен≥ нов≥ або розширен≥ ≥снуюч≥ допом≥жн≥ та обслуговуюч≥ об'Їкти. ƒо рекон≠структивних роб≥т в≥днос¤ть також буд≥вництво нових виробничих об'Їкт≥в зам≥сть тих, дальшу експлуатац≥ю котрих визнано недо≠ц≥льною. ѕ≥л розширенн¤м д≥ючого п≥дприЇмства заведено розум≥≠ти спорудженн¤ його другоњ та наступних черг, додаткових вироб≠ничих комплекс≥в, нових цех≥в або розширенн¤ ≥снуючих, а також орган≥зац≥ю допом≥жних та обслуговуючих виробництв, комун≥кац≥й тощо. ƒо нового буд≥вництва (новобудов) в≥днос¤ть спорудженн¤ окремих виробничих об'Їкт≥в або п≥дприЇмств, що зд≥йснюЇтьс¤ на нових майданчиках та за затвердженим окремим проектом.

“ак≥ форми розширеного в≥дтворенн¤ основних фонд≥в ≥ методи оновленн¤ виробничого потенц≥алу п≥дприЇмств Ї взаЇмозв'¤зани≠ми елементами Їдиного в≥дтворювального процесу, ¤к≥ доповню≠ють один одного. ѕроте пр≥оритетними дл¤ переважноњ б≥льшост≥ р≥зногалузевих виробництв (господарств) треба вважати техн≥чне переозброЇнн¤ ≥ реконструкц≥ю д≥ючих виробничих об'Їкт≥в. Ќове буд≥вництво стаЇ економ≥чно доц≥льним за умови вичерпанн¤ можливостей нарощуванн¤ виробничого потенц≥алу на д≥ючих п≥дприЇмствах, а також за орган≥зац≥њ нових вид≥в виробництва (наданн¤ нових послуг) та необх≥дност≥ забезпеченн¤ належного р≥вн¤ еко≠лог≥чноњ безпеки виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥.

ѕоказники ефективност≥ в≥дтворенн¤ основних фонд≥в.

—истема показник≥в, ¤ка може вичерпно харак≠теризувати ефективн≥сть основних фонд≥в, охоп≠люЇ два блоки: перший Ч показники ефективност≥ в≥дтворенн¤ окремих вид≥в ≥ вс≥Їњ сукупност≥ засоб≥в прац≥; дру≠гий Ч показники р≥вн¤ використанн¤ основних фонд≥в у ц≥лому та окремих њхн≥х вид≥в. Ќеобх≥дн≥сть виокремленн¤ в само≠ст≥йну групу показник≥в в≥дтворенн¤ засоб≥в прац≥, ¤к≥ характери≠зують процес њхнього руху, техн≥чний стан та структуру, зумовлена тим, що в≥дтворювальн≥ процеси ≥стотно й безпосередньо вплива≠ють на ступ≥нь ефективност≥ використанн¤ застосовуваних у ви≠робництв≥ машин, устаткуванн¤ та ≥нших знар¤дь прац≥.

„инна система показник≥в ефективност≥ в≥дтворенн¤ основних фонд≥в в ”крањн≥ потребуЇ вдосконаленн¤ щодо методики обчис≠ленн¤ де¤ких з них та повноти охопленн¤ окремих стор≥н в≥дтво≠ренн¤ засоб≥в прац≥. “ак, наприклад, коеф≥ц≥Їнт оновленн¤ визна≠чаЇтьс¤ в≥дношенн¤м абсолютноњ суми введенн¤ основних фонд≥в до њхньоњ на¤вност≥ на к≥нець року, а коеф≥ц≥Їнт вибутт¤ Ч в≥дно≠шенн¤м обс¤гу вибутт¤ основних фонд≥в до њхньоњ на¤вност≥ на початок року, що унеможливлюЇ пор≥внюванн¤ цих в≥дносних по≠казник≥в. “ому визначенн¤ коеф≥ц≥Їнт≥в в≥дтворенн¤ основних фонд≥в за середньор≥чною њхньою варт≥стю треба вважати методо≠лог≥чно б≥льш правильним.

Ќеобх≥дно також розр≥зн¤ти дв≥ форми оновленн¤ основних фонд≥в Ч екстенсивну та ≥нтенсивну. ≈кстенсивне оновленн¤ ха≠рактеризуЇ темпи зб≥льшенн¤ обс¤гу експлуатованих основних фонд≥в. ≤нтенсивне оновленн¤ передбачаЇ зам≥ну д≥ючих основних фонд≥в новими, б≥льш ефективними. ѕроте процес виведенн¤ з ек≠сплуатац≥њ застар≥лих ≥ спрацьованих основних фонд≥в не можна ототожнювати з ≥нтенсивним оновленн¤м д≥ючих засоб≥в прац≥. –е≠альний господарський оборот охоплюЇ не лише введенн¤ в д≥ю нових ≥ виведенн¤ з експлуатац≥њ спрацьованих фонд≥в, а й пере≠дачу певноњ њхньоњ частини з балансу одного п≥дприЇмства на ба≠ланс ≥ншого.

ѕор¤д з цим у систему показник≥в ефективност≥ в≥дтворенн¤ основних фонд≥в доц≥льно включити два нов≥: коеф≥ц≥Їнт ≥нтен≠сивного оновленн¤ (сп≥вв≥дношенн¤ обс¤г≥в вибутт¤ ≥ введенн¤ в д≥ю за певний пер≥од); коеф≥ц≥Їнт оптимальност≥ вибутт¤ основ≠них фонд≥в (в≥дношенн¤ фактичного коеф≥ц≥Їнта вибутт¤ до нор≠мативного).

ѕоказники, що характеризують р≥вень ефективност≥ викорис≠танн¤ основних фонд≥в, об'Їднуютьс¤ в окрем≥ групи за ознаками узагальненн¤ й охопленн¤ елемент≥в засоб≥в прац≥. ≈коном≥чна суть б≥льшост≥ з них Ї зрозум≥лою вже ≥з самоњ назви. ѕо¤снень потре≠бують лише де¤к≥, а саме:

 оеф≥ц≥Їнт зм≥нност≥ роботи устаткуванн¤ Ч в≥дношенн¤ загальноњ к≥лькост≥ в≥дпрацьованих машинозм≥н за добу до к≥лькост≥ одиниць встановленого устаткуванн¤;

напружен≥сть використанн¤ устаткуванн¤ (виробничих площ) Ч випуск продукц≥њ в розрахунку на одиницю устаткуванн¤ (загальноњ або виробничоњ площ≥);

коеф≥ц≥Їнт ≥нтенсивного навантаженн¤ устаткуванн¤ Ч в≥д≠ ношенн¤ к≥лькост≥ виготовлених вироб≥в за одиницю часу до техн≥≠чноњ (паспортноњ) продуктивност≥ в≥дпов≥дного устаткуванн¤.

«-пом≥ж показник≥в використанн¤ устаткуванн¤ та виробничих площ найб≥льш в≥домим ≥ широко застосовуваним на практиц≥ Ї коеф≥ц≥Їнт зм≥нност≥ роботи устаткуванн¤. ѕроте використову≠ваний на п≥дприЇмствах спос≥б його розрахунку не можна визна≠ти досконалим, оск≥льки в≥н не враховуЇ внутр≥зм≥нних втрат робочого часу. ” зв'¤зку з цим коеф≥ц≥Їнт зм≥нност≥ методолог≥ч≠но правильн≥ше буде обчислювати, виход¤чи з коеф≥ц≥Їнта вико≠ристанн¤ календарного фонду часу ≥ максимальноњ зм≥нност≥ ро≠боти устаткуванн¤, ¤ка дор≥внюЇ трьом за восьмигодинноњ трива≠лост≥ зм≥ни. ќтже, за коеф≥ц≥Їнта використанн¤ календарного фон≠ду часу, наприклад, 0,6 коеф≥ц≥Їнт зм≥нност≥ роботи устаткуванн¤ дор≥внюватиме 1,8 (3,0 х 0,6).

Ќапр¤мки ≥нтенсиф≥кац≥њ в≥дтворенн¤ основних фонд≥в.

ѕрот¤гом останн≥х рок≥в на б≥льшост≥ п≥д≠приЇмств р≥зних галузей народного господарства ”крањни спостер≥гаЇтьс¤ низький р≥вень ефектив≠ност≥ в≥дтворювальних процес≥в.  оеф≥ц≥Їнти оновленн¤ й вибутт¤ машин ≥ устаткуванн¤, тобто найб≥льш активноњ частини основних фонд≥в на промислових п≥дприЇмствах, коливаютьс¤ в межах в≥дпо≠в≥дно 5Ч6 та 2Ч3% загального њхнього обс¤гу, а коеф≥ц≥Їнт еконо≠м≥чного спрацюванн¤ дос¤гаЇ 50Ч55% загальноњ вартост≥. ѕарк д≥ючого виробничого устаткуванн¤ м≥стить майже третину ф≥зич≠но спрацьованих ≥ техн≥чно застар≥лих його одиниць. —аме цим пе≠редовс≥м по¤снюЇтьс¤ нев≥дкладне завданн¤ прискоренн¤ й п≥дви≠щенн¤ ефективност≥ в≥дтворенн¤ основних фонд≥в, зростанн¤ тех≠н≥чного р≥вн¤ застосовуваних засоб≥в прац≥. «а сучасних умов сл≥д запровадити ≥ реал≥зувати так≥ головн≥ напр¤мки ≥нтенсиф≥кац≥њ в≥дтворенн¤ основних фонд≥в:

усеб≥чне прискоренн¤ розвитку машинобуд≥вного комплексу ”крањни, радикальна перебудова його структури з метою макси≠мально можливого задоволенн¤ народногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру р≥зних вид≥в машин та устатку≠ванн¤, забезпеченн¤ виготовленн¤ нових покол≥нь техн≥ки ≥ зак≥нчених (технолог≥чно зв'¤заних) систем машин, розробка та орган≥зац≥¤ виробництва тих знар¤дь прац≥, ¤к≥ ран≥ше взагал≥ не виго≠товл¤лись або ≥мпортувались з ≥нших крањн;

1	2	3	4

Ќазва: ¬≥дтворенн¤ та вдосконаленн¤ основних фонд≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2954 прочитано)