≈коном≥ка п≥дприЇмства > «астосуванн¤ позитивного досв≥ду зовн≥шньоторгових режим≥в пров≥дних заруб≥жних крањн в умовах формуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в ”крањни

«астосуванн¤ позитивного досв≥ду зовн≥шньоторгових режим≥в пров≥дних заруб≥жних крањн в умовах формуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в ”крањни

ћ≥жнародна торг≥вл¤ будь-¤коњ держави виступаЇ руш≥йною силою розвитку њњ нац≥ональноњ економ≥ки. ќтже, одним ≥з найголовн≥ших питань дл¤ економ≥ки ”крањни Ї питанн¤ швидкого вступу њњ торг≥вл≥ в св≥тову ≥нтеграц≥йну торгову систему, оск≥льки економ≥чний розвиток ≥ процв≥танн¤ держави залежать в≥д њњ власноњ торговоњ пол≥тики ≥ вдало сформованого зовн≥шньоторгового режиму. ¬ зовн≥шньоеконом≥чн≥й пол≥тиц≥ будь-¤коњ держави, ≥ ”крањна не Ї вин¤тком, вид≥л¤ють дв≥ д≥аметрально протилежн≥ форми: в≥льну торг≥влю ≥ протекц≥он≥зм.

ѕочатково дл¤ ринковоњ економ≥ки притаманний принцип в≥льноњ торг≥вл≥, коли держава використовуЇ певн≥ ≥нструменти дл¤ л≥берал≥зац≥њ розвитку зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в. ƒодержанню принцип≥в ринковоњ економ≥ки спри¤Ї:

Х оптимальне розм≥щенн¤ виробничих сил ≥ використанн¤ природних ресурс≥в;

Х створенн¤ передумов дл¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ добробуту народу.

Ќезважаючи на загальне визнанн¤ цих аргумент≥в на р≥зних етапах розвитку, держава ≥нколи вдаЇтьс¤ до регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в, обмежуючи в≥льну торг≥влю, вдаючись до протекц≥он≥зму, з метою п≥дтримки в≥тчизн¤них виробник≥в шл¤хом обмеженн¤ доступу на нац≥ональн≥ ринки ≥ноземних товар≥в. ќчевидно, що протекц≥он≥зм перешкоджаЇ д≥њ ринкових механ≥зм≥в. ѕриб≥чники пол≥тики протекц≥он≥зму висувають своњ докази на його користь:

Х забезпечуЇтьс¤ б≥льша збалансован≥сть у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ держави;

Х обмеженн¤ ввезенн¤ закордонних товар≥в п≥двищуЇ попит на продукц≥ю в≥тчизн¤них виробник≥в ≥ стимулюЇ р≥ст внутр≥шньоњ економ≥ки;

Х розвиток внутр≥шньоњ економ≥ки веде до збереженн¤ ≥ створенн¤ нових робочих м≥сць ≥ спри¤тливо впливаЇ на р≥ст зайн¤тост≥, п≥двищенн¤ прибутк≥в населенн¤;

Х захист внутр≥шнього ринку в≥д напливу товар≥в ≥з крањн з дешевими ресурсами ¤к зах≥д, що запоб≥гаЇ зниженню зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в матер≥ального виробництва.

” 1930 роц≥ в —Ўј був прийн¤тий закон —м≥та-’аул≥, у в≥дпов≥дност≥ з ¤ким запроваджувались найвищ≥ митн≥ збори на р¤д товар≥в за всю ≥стор≥ю ц≥Їњ крањни. ћета закону пол¤гала в тому, щоб простимулювати розвиток внутр≥шньоњ економ≥ки. ѕротивники пол≥тики протекц≥он≥зму у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ впевнен≥, що прийн¤тт¤ такого закону спровокувало велику депрес≥ю 1929-1933 рр.

” в≥дпов≥дь на цей закон у 1934 р. був прийн¤тий закон про взаЇмн≥ торгов≥ в≥дносини, у в≥дпов≥дност≥ з ¤ким ставки збор≥в були знижен≥ майже удв≥ч≥. —Ўј та ≥нш≥ крањни почали укладати в двосторонньому пор¤дку угоди про режим найб≥льшого спри¤нн¤ в торг≥вл≥. ” 1947 р. з'¤вивс¤ б≥льш широкий догов≥р, котрий отримав назву √енеральноњ угоди з тариф≥в ≥ торг≥вл≥ (√”““). ѕ≥дсумком ”ругвайського раунду багатосторонн≥х торгових переговор≥в, ¤к≥ проводились у 1986-1993 рр. в рамках √”““, стало утворенн¤ —в≥товоњ ќрган≥зац≥њ “орг≥вл≥ (—ќ“).

¬ основу д≥њ √”““/—ќ“ покладено прагненн¤ крањн-учасниць угоди забезпечити взаЇмну л≥берал≥зац≥ю торгових в≥дносин ≥ визначити обмеженн¤ дл¤ втручанн¤ держави у зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть.

Ќин≥ важко сказати, ¤ка форма державного регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањни - в≥льна торг≥вл¤ чи протекц≥он≥зм - Ї переважаючою.

” звТ¤зку з цим становить певний ≥нтерес досл≥дженн¤ зовн≥шньоторгових режим≥в, форм ≥ метод≥в њх реал≥зац≥њ в тих крањнах, котр≥ прийн¤то в≥дносити до крањн, що стали на шл¤х ринкових перетворень, в крањнах, ¤к≥ з≥ткнулис¤ з економ≥чною кризою та використовували ¤к спроби виходу з нењ активн≥ зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки ¤к фактор впливу на розвиток внутр≥шньоњ економ≥ки, за рахунок розширенн¤ ресурсних ≥ наукових можливостей.

ѕриклад багатьох крањн, що потрапили у ф≥нансово-економ≥чну кризу, показуЇ, що л≥берал≥зац≥¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ≥ посиленн¤ рол≥ територ≥й, областей, правильне використанн¤ ≥нструмент≥в зовн≥шньоњ торг≥вл≥ Ї одним ≥з найголовн≥ших фактор≥в виходу з кризи.

Ѕезумовно ц≥кавим дл¤ ”крањни буде використанн¤ досв≥ду —Ўј. ћожна вид≥лити основн≥ положенн¤ найб≥льш ефективних форм ≥ метод≥в д≥¤льност≥ влади штат≥в щодо рег≥онал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних процес≥в ≥ експортних виробництв, тенденц≥њ у функц≥онуванн≥ рег≥ональних механ≥зм≥в регулюванн¤ економ≥чноњ ≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в —Ўј:

1. ‘едеральний ур¤д ф≥нансуЇ б≥льше половини ус≥х державних витрат на економ≥чну ≥ соц≥альну програми ≥ визначаЇ соц≥альну й економ≥чну пол≥тику в штатах через механ≥зми пр¤мого та непр¤мого регулюванн¤. ќднак розвиваЇтьс¤ тенденц≥¤ до децентрал≥зац≥њ державних витрат, ур¤д штат≥в перетворивс¤ на основне джерело розпод≥лу к≥нцевих ф≥нансових засоб≥в.

2. –озширенн¤ повноважень штат≥в у економ≥чн≥й сфер≥ призвело до необх≥дност≥ глибинних структурних ≥ орган≥зац≥йно-правових зм≥н у зд≥йсненн≥ регулюючоњ д≥¤льност≥ орган≥в влади штат≥в. ѕеред ур¤дами штат≥в постало таке ж завданн¤, що й перед федеральною адм≥н≥страц≥Їю: ефективно спри¤ти розвитку економ≥ки.

3. ¬≥дбулас¤ децентрал≥зац≥¤ прийн¤тт¤ ≥ виконанн¤ р≥шень ≥з зовн≥шньоеконом≥ч-них питань, розпод≥л завдань ≥ функц≥й м≥ж центром ≥ штатами у сфер≥ ћ≈¬. Ќа р≥вн≥ штат≥в ≥ м≥сцевоњ влади (графство тощо) ≥снують ≥ активно д≥ють висококвал≥ф≥кован≥ спец≥альн≥ п≥дрозд≥ли, що зд≥йснюють комплекс заход≥в щодо актив≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних процес≥в.

4. ”р¤д штат≥в ≥ м≥сцев≥ органи влади актив≥зують д≥¤льн≥сть з≥ спри¤нн¤ м≥сцевим експортерам. ≈кспортн≥ програми державних ≥нститут≥в штатського ≥ м≥сцевого р≥вн≥в спр¤мован≥ на заохоченн¤ нових малих ≥ середн≥х експортних ф≥рм ≥ створенн¤ найб≥льш спри¤тливих умов дл¤ њхнього виходу на зовн≥шн≥й ринок.

Ѕезумовно, що збалансован≥сть нац≥ональних ≥ рег≥ональних ≥нтерес≥в при розпод≥л≥ регулюючих повноважень однаковими р≥вн¤ми влади Ї одним ≥з визначальних фактор≥в, що —Ўј Ї пров≥дною державою в сфер≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ≥нвестиц≥йних процес≥в.

ћехан≥зм д≥њ ≥нструмент≥в зовн≥шньоторгового регулюванн¤ можна розгл¤нути ¤к на приклад≥ одн≥Їњ окремо вз¤тоњ держави, так ≥ на приклад≥ дек≥лькох крањн, котр≥ обТЇдналис¤ дл¤ проведенн¤ загальноњ торговоњ пол≥тики, що повТ¤зана з прив≥ле¤ми, котр≥ надаютьс¤ крањнами одна одн≥й, ≥ передус≥м з л≥кв≥дац≥њ митних збор≥в.

Ќаприклад, з 1.01.1994 р. вступила в д≥ю ѕ≥вн≥чноамериканська угода про в≥льну торг≥влю (Ќј‘“ј), котра була п≥дписана ще в 1992 р. ÷¤ угода м≥ж —Ўј,  анадою ≥ ћексикою стала продовженн¤м двосторонньоњ угоди про в≥льну торг≥влю м≥ж —Ўј ≥  анадою, п≥дписаноњ в 1988р. ” в≥дпов≥дност≥ з п≥дписаною угодою про п≥вн≥чноамериканську ≥нтеграц≥ю прот¤гом наступних пТ¤тнадц¤ти рок≥в майже вс≥ торгов≥ й ≥нвестиц≥йн≥ барТЇри м≥ж крањнами-учасниц¤ми Ќј‘“ј повинн≥ бути л≥кв≥дован≥, а митн≥ збори Ц в≥дм≥нен≥ ≥ скасован≥. ¬ канадсько-американськ≥й торг≥вл≥ вони вже скасован≥, тому на черз≥ - л≥берал≥зац≥¤ товарообм≥ну м≥ж цими крањнами ≥ ћексикою.

ћексика розраховуЇ реал≥зувати так≥ переваг≥ ¤к на¤вн≥сть дешевоњ робочоњ сили, багатство природних ресурс≥в, в тому числ≥ нафти ≥ газу, що дозволить прискорити темпи свого економ≥чного розвитку насамперед за рахунок економ≥њ на масштабах виробництва ≥ в результат≥ л≥берал≥зац≥њ руху кап≥талу, скоротити пер≥од реформуванн¤ своЇњ економ≥ки ≥ залученн¤ до числа промислово розвинутих крањн до 10-15 рок≥в.

ѕ≥дписавши цю угоду,  анада ≥нституювала своњ економ≥чн≥ в≥дносини з≥ —Ўј, котр≥ не мають аналог≥в серед ≥нших промислово розвинутих держав, закр≥пила статус прив≥лейованого торгово-економ≥чного партнера наймогутн≥шоњ св≥товоњ держави ≥ забезпечила доступ до надзвичайно Їмного св≥тового ринку.  р≥м того,  анада розраховуЇ отримати доступ до швидко зростаючого мексиканського ринку в таких галуз¤х, ¤к телекомун≥кац≥њ ≥ звТ¤зок, обладнанн¤ дл¤ добувноњ промисловост≥, виробництво продукт≥в харчуванн¤. ƒинам≥чна ≥ндустр≥ал≥зац≥¤ ћексики даЇ змогу  анад≥ розраховувати на зростаючий попит на канадську сировину (деревину, метали, азбест тощо). Ќј‘“ј р≥вн¤Ї шанси канадських ≥ американських фермер≥в на мексиканському ринку.

—Ўј зац≥кавлен≥ в розвитку Ќј‘“ј в зв'¤зку з тим, що њм все складн≥ше стаЇ протисто¤ти конкуренц≥њ з боку ™— ≥ по¤в≥ нових економ≥чних союз≥в в јз≥њ; зац≥кавлен≥ реал≥зувати св≥й науково-техн≥чний потенц≥ал при низьких затратах виробництва, котр≥ характерн≥ дл¤ ћексики; хочуть скоротити пот≥к ем≥грант≥в з ѕ≥вдн¤, створюючи нов≥ робоч≥ м≥сц¤ безпосередньо в ћексиц≥; вир≥шуючи своњ еколого-економ≥чн≥ проблеми, бажають рац≥онально розпод≥л¤ти витрати з охорони довк≥лл¤. ¬ довгостроковому план≥ Ќј‘“ј розгл¤даЇтьс¤ —Ўј ¤к ≥нструмент дл¤ широкого економ≥чного проникненн¤ в Ћатинську јмерику з метою розширенн¤ ринк≥в збуту ≥ створенн¤ нових робочих м≥сць, а також п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ продукц≥њ.

¬изначальною особлив≥стю Ќј‘“ј Ї те, що вона розповсюджуЇтьс¤ на досить значну територ≥ю з населенн¤м 370 млн. чолов≥к, ≥ волод≥Ї досить сильним, завд¤чуючи —Ўј, економ≥чним потенц≥алом. ѕ≥вн≥чноамериканська ≥нтеграц≥¤ маЇ асиметричний характер (асиметр≥¤ розвитку ≥ асиметр≥¤ ≥нтенсивност≥ двосторонн≥х економ≥чних в≥дносин), оск≥льки, з одного боку, угоду уклали так≥ розвинут≥ держави, ¤к —Ўј ≥  анада, а з ≥ншого Ц ћексика, котра маЇ великий економ≥чний ≥ демограф≥чний потенц≥ал, але все-таки належить до крањн, що розвиваютьс¤. “ому асиметричний характер п≥вн≥чноамериканськоњ ≥нтеграц≥њ визначаЇ р≥зну мету ≥ роль у Ќј‘“ј кожноњ крањни-учасниц≥.

Ќа наш погл¤д, асиметричний характер п≥вн≥чноамериканськоњ торгово-економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ не зовс≥м п≥дходить дл¤ утвердженн¤ ”крањни ¤к р≥вноправного партнера серед розвинутих держав Ївропейського сп≥втовариства. ”крањна ¤к р≥вноправний економ≥чний суб'Їкт у св≥товому економ≥чному простор≥ в умовах ринкових в≥дносин повинна р≥вноправно розвивати своЇ виробництво, в≥льно пересувати своњ товари, послуги, кап≥тали, об'Їднувати зусилл¤ дл¤ зд≥йсненн¤ сп≥льних м≥жнародних господарських ≥ науково-техн≥чних проект≥в, а не бути затиснутою сильними конкурентами-союзниками.

1	2	3

Ќазва: «астосуванн¤ позитивного досв≥ду зовн≥шньоторгових режим≥в пров≥дних заруб≥жних крањн в умовах формуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1452 прочитано)