≈коном≥ка п≥дприЇмства > «астосуванн¤ позитивного досв≥ду зовн≥шньоторгових режим≥в пров≥дних заруб≥жних крањн в умовах формуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в ”крањни

ѕрикладом р≥вноправного партнерства в торгово-≥нтеграц≥йних в≥дносинах слугуЇ економ≥чне об'Їднанн¤ ћ≈– ќ—”– (У—п≥льний ринок крањн ѕ≥вденного конусуФ), засноване у 1991 роц≥ крањнами-фундаторами Ѕразил≥Їю, јргентиною, ѕарагваЇм, ”ругваЇм на основ≥ јсунсьонського договору. « с≥чн¤ 1995 р. м≥ж крањнами введено режим митного союзу, до ¤кого в 1996 р. приЇдналис¤ „ил≥ та Ѕол≥в≥¤ ¤к асоц≥йован≥ члени. –озгл¤немо де¤к≥ з них.

Ѕразил≥¤. ≈коном≥чна криза не об≥йшла ≥ цю крањну, котра в 60-70 рр. мала висок≥ темпи економ≥чного зростанн¤ ≥ за обс¤гом ¬¬ѕ входила в першу дес¤тку розвинутих кап≥тал≥стичних крањн [1]. ќднак в 1968-1980 рр. темпи росту ¬¬ѕ Ѕразил≥њ склали 9% на р≥к, а прот¤гом 1981- 1983 рр. вони знизилис¤ до 1,5%. ¬ 1993 роц≥ прир≥ст ¬¬ѕ п≥двищивс¤ до 4,6%. ÷е привело до проведенн¤ взаЇмопов'¤заноњ пол≥тики в сфер≥ анти≥нфл¤ц≥йних, кредитно-банк≥вських ≥ валютно-ф≥нансових в≥дносин, а також пол≥тики регулюванн¤ експортно-≥мпортних операц≥й. ¬ Ѕразил≥њ проводитьс¤ пол≥тика л≥кв≥дац≥њ механ≥зму штучного стимулюванн¤ експорту за рахунок державноњ ф≥нансовоњ п≥дтримки ≥ ор≥Їнтац≥њ на п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ продукц≥њ на св≥тових ринках.

јргентина. ≈коном≥чна ситуац≥¤ в јргентин≥ в середин≥ 80-х рок≥в характеризувалась ус≥ма процесами економ≥чноњ кризи - пад≥нн¤м виробництва, абсолютним зниженн¤м ¬¬ѕ, зростанн¤м безроб≥тт¤, пад≥нн¤м життЇвого р≥вн¤ населенн¤. “акий стан був зумовлений пол≥тикою, спр¤мованою на п≥дтримку ≥мпортозам≥щуючого виробництва ≥ пов'¤заною ≥з замкнут≥стю економ≥ки.

” 1989 р. ф≥нансова пол≥тика, що проводилась ур¤дом, призвела до того, що показник ≥нфл¤ц≥њ наблизивс¤ до 5000%. ≤з середини 1989 р. розпочалос¤ проведенн¤ економ≥чноњ пол≥тики, спр¤мованоњ на оздоровленн¤ економ≥ки ≥ ф≥нансовоњ ситуац≥њ.

—кладовим елементом такоњ пол≥тики стали заходи, що визначили розвиток зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в:

Х в≥льний валютний курс, що визначаЇтьс¤ попитом ≥ пропозиц≥Їю;

Х скороченн¤ податк≥в на експорт та ≥мпорт;

Х скасуванн¤ збор≥в на ≥мпорт продукт≥в харчуванн¤, сировини ≥ обладнанн¤.

ќсобливоњ уваги у зовн≥шньоеконом≥чн≥й пол≥тиц≥ надавалос¤ заходам, котр≥ стимулювали експорт продукц≥њ.

≤ншим напр¤мом зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики стало регулюванн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й.

Ќезважаючи на те, що нац≥ональн≥ компан≥њ користуютьс¤ перевагами в ≥нвестиц≥йн≥й д≥¤льност≥, ≥снують заходи, що стимулюють залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й (наприклад, зв≥льненн¤ на ш≥сть рок≥в в≥д спец≥ального податку, котрий застосовуЇтьс¤ щодо ≥ноземних ≥нвестор≥в).

–еал≥зац≥¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики јргентини привела до того, що за пер≥од 1985-1991 рр. експорт ≥з крањни зб≥льшивс¤ в 1,4 раза, ≥мпорт - у 2,1 раза. Ќасамперед основу аргентинського експорту склала с≥льськогосподарська сировина ≥ продукти харчуванн¤, котр≥ забезпечують понад 2/3 експорту [2].

„ил≥.  рањна належить до середьорозвинутих крањн Ћатинськоњ јмерики. «а темпами зростанн¤ ¬¬ѕ „ил≥ займаЇ одне з перших м≥сць на континент≥. ѕроте пол≥тичн≥ ≥ економ≥чн≥ процеси, що проходили в ц≥й крањн≥ Ц пад≥нн¤ св≥тових ц≥н на м≥дь, виробництво ¤коњ складаЇ п'¤ту частину в≥д св≥тового виробництва, - призвели до глибокоњ економ≥чноњ кризи 1982-1983 рр. ѕодоланн¤ кризи стало можливим завд¤ки систем≥ взаЇмопов'¤заних заход≥в, головними з ¤ких стали: завершенн¤ структурноњ перебудови ≥ техн≥чна модерн≥зац≥¤ при значному нарощуван≥ експортного потенц≥алу ≥ посиленн¤ рол≥ крањни в розвитку св≥тового господарства [3].

ѕосл≥довна пол≥тика повноњ л≥берал≥зац≥њ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ про¤вилас¤ в повн≥й в≥дм≥н≥ обмежень на ≥мпорт ≥ у в≥дмов≥ в≥д державних заход≥в у регулюванн≥ зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в. Ќаповненн¤ чил≥йського ринку ≥мпортними товарами поставило чил≥йських п≥дприЇмц≥в у важк≥ умови, ≥ вони були змушен≥ п≥двищити ¤к≥сть своЇњ продукц≥њ, зменшивши витрати на виробництво, тим самим забезпечити конкурентоспроможн≥сть своЇњ продукц≥њ не лише на внутр≥шньому, а й на зовн≥шньому ринках.

–езультатом такоњ пол≥тики стали зм≥ни в структур≥ економ≥ки, скороченн¤ виробництва у тих галуз¤х, ¤к≥ не витримали конкуренцњ на св≥товому ринку (наприклад, виробництво транспортних засоб≥в), ≥ навпаки, р≥ст виробництва в ≥нших галуз¤х (виробництво од¤гу, побутовоњ техн≥ки, пластмас), ¤к≥ змогли закр≥питис¤ на зовн≥шньому ринку. „ил≥йська промислов≥сть дос¤гла усп≥х≥в у виробництв≥ високотехнолог≥чних товар≥в ≥ њх експорт≥ в ≥нш≥ крањни (комп'ютери, спортивн≥ л≥таки).

—кладовим елементом зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики стала л≥беральна пол≥тика залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й, у в≥дпов≥дност≥ з ¤кою ≥ноземний кап≥тал залучавс¤ в крањну на тих же умовах, що ≥ кап≥тал внутр≥шн≥х ≥нвестор≥в. ќсобливост¤ми регулюванн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й Ї:

Х обм≥н чил≥йських боргових зобов'¤зань на акц≥њ м≥сцевих п≥дприЇмств;

Х спрощена процедура видач≥ дозволу на ввезенн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й у крањну;

Х скасуванн¤ обмежень на вивезенн¤ прибутк≥в ≥ноземних ≥нвестор≥в; встановленн¤ терм≥н≥в репатр≥ац≥њ ≥ноземного кап≥талу;

Х п≥льгове оподаткуванн¤ у випадку, ¤кщо терм≥ни репатр≥ац≥њ кап≥талу складають не менше дес¤ти рок≥в;

Х додатков≥ п≥льги ≥нвесторам при обс¤гу ≥нвестиц≥й, що перевищують пТ¤тдес¤т м≥льйон≥в долар≥в.

«овн≥шньоеконом≥чна пол≥тика у сполученн≥ з посл≥довною пол≥тикою ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ призвела до того, що, починаючи з другоњ половини в≥с≥мдес¤тих рок≥в, „ил≥ вступила у фазу економ≥чного п≥днесенн¤. —ередньор≥чний темп зростанн¤ ¬¬ѕ в 1985-1991 рр. склав 5,9%, ≥ за його темпами крањна зайн¤ла друге м≥сце в рег≥он≥ п≥сл¤ ¬енесуели [4].

«м≥ни глобальною пор¤дку в св≥тов≥й економ≥ц≥ прот¤гом першоњ половини 90-х рок≥в поставили па пор¤док денний питанн¤ тотальноњ конкуренц≥њ ≥ викликали потребу кардинальних зм≥н у самому способ≥ виробництва в крањнах об'Їднанн¤. “ому на зм≥ну модел¤м, побудованим на принцип≥ широкоњ участ≥ держави в економ≥ц≥ (значна питома вага державного сектора, протекц≥он≥зм держави щодо нац≥ональних товаровиробник≥в тощо), адекватним р≥вню розвитку вищезазначених п≥вденноамериканських крањн прот¤гом попереднього етапу њхнього економ≥чного розвитку, прийшла стратег≥¤ модерн≥зац≥њ народногосподарських комплекс≥в та стр≥мкого виходу на м≥жнародн≥ ринки шл¤хом кардинального п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ нац≥ональноњ продукц≥њ.

ќстаточна мета ћ≈– ќ—”–, ¤к це визначено в програмних документах обТЇднанн¤, створенн¤ сп≥льного ринку, алгоритм формуванн¤ ¤кого базуЇтьс¤ на досв≥д≥ м≥жнародних ≥нтеграц≥йних процес≥в передус≥м в рамках ™вропейського —оюзу.

√осподарський комплекс крањн-член≥в ћ≈– ќ—”– за своњм обс¤гом перебуваЇ на четвертому м≥сц≥ в св≥т≥ п≥сл¤ ™—, —Ўј ≥ япон≥њ. …ого внутр≥шн≥й ринок нал≥чуЇ один трл. дол. —Ўј, темпи його зростанн¤ прот¤гом останн≥х трьох-пТ¤ти рок≥в Ї найвищими в св≥т≥ (приблизно 4,7 Ц 5,2%).

«овн≥шньоеконом≥чна стратег≥¤ ћ≈– ќ—”– спр¤мована на л≥берал≥зац≥ю доступу закордонних товар≥в та кап≥тал≥в на внутр≥шн≥й ринок крањн-член≥в, активне залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й, дотриманн¤ зобов'¤зань, заф≥ксованих документами ”ругвайського раунду переговор≥в √”““/—ќ“.

« 1995 року ћ≈– ќ—”– ¤к ≥нтеграц≥йне обТЇднанн¤ набув одночасно статусу зони в≥льноњ торг≥вл≥ ≥ статусу митного союзу (об'Їднанн¤ крањн ѕ≥вн≥чноњ јмерики Ќј‘“ј, до ¤кого вход¤ть —Ўј,  анада та ћексика, маЇ лише статус в≥льноњ торг≥вл≥).

ƒл¤ нашоњ держави актуальним Ї започаткуванн¤ оф≥ц≥йних контакт≥в па р≥вн≥ ћ≈– ќ—”–--”крањна. —л≥д зазначити, що сп≥впрац¤ ”крањни з≥ —п≥льним ринком крањн п≥вденного конусу у склад≥ ≥нших об'Їднань („≈— або —Ќƒ), за оц≥нками бразильських експерт≥в, на нин≥шньому етап≥ внасл≥док орган≥зац≥йноњ слабкост≥ та низького р≥вн¤ ≥нтегрованост≥ зазначених блок≥в у пор≥вн¤нн≥ з ћ≈– ќ—”– видаЇтьс¤ малопродуктивною.

 омплекс питань можливоњ сп≥впрац≥ м≥ж ”крањною та ћ≈– ќ—”– ¤к економ≥чним обТЇднанн¤м на першому етап≥ м≥г би включати:

1. Ќаданн¤ преференц≥йного режиму украњнським експортерам на ринках крањн ћ≈– ќ—”– шл¤хом укладенн¤ в≥дпов≥дноњ угоди м≥ж нашою державою та цим п≥вденноамериканським економ≥чним блоком.

2. —при¤нн¤ експанс≥њ украњнських технолог≥й, ноу-хау, налагодженн¤ двосторонньоњ промисловоњ кооперац≥њ на територ≥њ крањн-член≥в угрупуванн¤, зокрема шл¤хом створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств, продукц≥¤ ¤ких мала б попит на всьому простор≥ ћ≈– ќ—”– (тракторо- та л≥такобудуванн¤, виробництво м≥неральних добрив, випуск енергетичного устаткуванн¤ тощо) [5].

ѕрикладом застосуванн¤ принцип≥в, норм ≥ правил √”““ може служити торговий режим ™вропейського економ≥чного сп≥втовариства. ‘ормуванн¤ ™вросоюзу спри¤ло утворенню Їдиного загального ринку.

ќдн≥Їю з нагальних умов ≥нтеграц≥њ стало утворенн¤ митного союзу. Ў≥сть крањн ™вросоюзу (Ѕельг≥¤, ≤тал≥¤, Ћюксембург, Ќ≥дерланди, ‘ранц≥¤, ‘–Ќ) скасували к≥льк≥сн≥ обмеженн¤ у взаЇмовиг≥дн≥й торг≥вл≥ ≥ запровадили з 1.07.1968 року ™диний митний тариф щодо трет≥х крањн. —творенн¤ митного союзу пройшло два етапи: а) поступове зниженн¤, а пот≥м повна л≥кв≥дац≥¤ вс≥х експортних та ≥мпортних митних збор≥в, к≥льк≥сних обмежень, що дублюють митн≥ збори у взаЇмн≥й торг≥вл≥ крањн-учасниць ≥ тимчасове створенн¤ умов дл¤ в≥льного руху товар≥в, що було проведено до 1968 р.; б) зам≥на нац≥ональних тариф≥в крањн-учасниць Їдиним митним тарифом, котрий обмежуЇ територ≥ю всього сп≥втовариства в торг≥вл≥ з трет≥ми крањнами.

¬насл≥док цього функц≥онуЇ Їдина система контролю за ≥мпортом. ™— встановив перел≥к товар≥в, ввезенн¤ ¤ких на його територ≥ю заборон¤Їтьс¤ чи обмежуЇтьс¤.

1	2	3

Ќазва: «астосуванн¤ позитивного досв≥ду зовн≥шньоторгових режим≥в пров≥дних заруб≥жних крањн в умовах формуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1452 прочитано)