≈коном≥ка п≥дприЇмства > «астосуванн¤ позитивного досв≥ду зовн≥шньоторгових режим≥в пров≥дних заруб≥жних крањн в умовах формуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в ”крањни

ќдночасно крањни-члени ™— збер≥гають нац≥ональн≥ системи л≥цензуванн¤ ввозу окремих товар≥в ¤к з м≥ркувань ¤кост≥, так ≥ в пор¤дку нагл¤ду за ≥мпортом товар≥в ≥з де¤ких крањн (текстилю, текстильних вироб≥в ≥ взутт¤ з ™гипту, ћарокко, “айваню, “ун≥су, “уреччини, ѕ≥вденноњ  орењ; комп'ютер≥в, обладнанн¤, автовантажник≥в, електромехан≥чних ≥нструмент≥в, мотоцикл≥в, телев≥зор≥в, в≥деомагн≥тофон≥в ≥з япон≥њ ≥ ѕ≥вденноњ  орењ; кислих вишень ≥з Ѕосн≥њ ≥ √ерцеговини, ’орват≥њ, —ловен≥њ, ћакедон≥њ ≥ „орногор≥њ; алюм≥н≥ю - з крањн —Ќƒ; встановлено нагл¤д за ≥мпортом де¤ких с≥льськогосподарських продукт≥в ≥з де¤ких середземноморських крањн тощо). «д≥йснюЇтьс¤ нагл¤д також за б≥льшою частиною ≥мпорту з крањн з державною системою торг≥вл≥ (наприклад, ”крањна ≥ де¤к≥ ≥нш≥ крањни —Ќƒ все ще залишаютьс¤ в списку цих держав), а також за ≥мпортом наркотик≥в та психотропних засоб≥в.

« моменту набутт¤ ”крањною незалежност≥ ≥ зростанн¤м њњ загального обс¤гу торг≥вл≥, ™вропейський союз став другим найб≥льшим торговим партнером п≥сл¤ –ос≥њ.

ќдним ≥з найважлив≥ших стратег≥чних завдань дл¤ ”крањни Ї приЇднанн¤ до ™—, отже, суттЇвим фактором прискоренн¤ макроеконом≥чного реформуванн¤ економ≥ки ”крањни стало укладенн¤ ”годи про партнерство ≥ сп≥вроб≥тництво 16. 06. 1994 року. ”ѕ— за своњм зм≥стом в≥дкрито спр¤мовуЇ подальше формуванн¤ соц≥ально-економ≥чноњ, ≥нвестиц≥йно-торговельноњ та правовоњ системи ”крањни на поступове зближенн¤ з в≥дпов≥дними системами крањн ™вропи, юридично закр≥плюЇ Ївропейський виб≥р ”крањни, п≥дтверджуЇ визнанн¤ њњ з боку 15 крањн-член≥в ™— ¤к р≥вноправного партнера ≥ майбутнього потенц≥ального члена ™вропейського союзу.

–атиф≥кац≥¤ ”ѕ— у червн≥ 1994 року створила умови початку переговор≥в про асоц≥йоване членство ”крањни в ™™ ≥ п≥дписанн¤ ”годи про в≥льну торг≥влю. ƒо того ж в≥д виконанн¤ положень ”ѕ— безпосередньо залежить можлив≥сть та перспективи ≥нтеграц≥њ ”крањни не т≥льки до ™вропейського союзу, а й до ÷ентральноЇвропейськоњ угоди про в≥льну торг≥влю (÷≈‘“ј), ≥нших ≥нтеграц≥йних угрупувань.

Ќайб≥льш прийн¤тою дл¤ зовн≥шньоеком≥чних звТ¤зк≥в ”крањни Ї ÷≈‘“ј. ѓњ п≥дписали в грудн≥ 1992 р. ”горщина, ѕольща, „ех≥¤, —ловаччина в м. ¬ишеград≥ (”горщина). —творенн¤ ¬ишеградськоњ групи було викликано необх≥дн≥стю розвитку внутр≥шньорег≥ональноњ торг≥вл≥ ≥ обТЇднанн¤ зусиль з п≥дготовки ≥нтеграц≥њ в ™— в умовах розвалу попередн≥х ≥нтеграц≥йних структур ≥ швидкоњ переор≥Їнтац≥њ торгових поток≥в в ™— ≥ ™ј¬“.

ѕроблеми ≥нтеграц≥њ в ™— повТ¤занн≥ з тим, що економ≥ка крањн-учасниць ÷≈‘“ј скор≥ше однотипна, обмежена у сфер≥ високих технолог≥й, сировини.  р≥м того, крањни-учас-ниц≥ ÷≈‘“ј мають велике в≥дТЇмне сальдо, б≥льша частка ¤кого припадаЇ на крањни ™— [6].

” „ех≥њ, ”горщин≥, ѕольщ≥ в 90-х роках спостер≥галос¤ суттЇве зростанн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, викликане насамперед скасуванн¤м монопол≥њ на зовн≥шню торг≥влю („ех≥¤), скороченн¤м масштаб≥в л≥цензуванн¤ ≥мпорту, скасуванн¤м л≥цензуванн¤ експорту, зниженн¤м середньоњ ≥мпортноњ митноњ ставки (”горщина), девальвац≥Їю обм≥нного курсу валюти, зниженн¤м ≥мпортних митних тариф≥в (ѕольща).

ћета ÷≈‘“ј - стимулювати розвиток торгово-економ≥чних, науково-техн≥чних ≥ кооперац≥йних звТ¤зк≥в усередин≥ блоку з перспективою створенн¤ до 2001 року зони в≥льноњ торг≥вл≥. ¬ гой же час внутр≥шн¤ рег≥ональна ≥нтеграц≥¤ розгл¤даЇтьс¤ не ¤к самоц≥ль, а ¤к пром≥жний етап вступу в ™—.

—початку крањни-учасниц≥ не передбачали залученн¤ нових член≥в до складу ÷≈‘“ј. ќднак п≥зн≥ше така можлив≥сть була надана крањнам, котр≥ в≥дпов≥дали двом вимогам:

Ц на¤вн≥сть торгового договору з ™— або статусу асоц≥йованого члена ™—;

Ц на¤вн≥сть двосторонн≥х домовленостей про в≥льну торг≥влю з кожною ≥з крањн- учасниць ”годи.

“ому в 1995 роц≥ в члени угрупуванн¤ була прийн¤та —ловен≥¤, в 1996 Ц –умун≥¤. –озгл¤даЇтьс¤ питанн¤ про прийом Ѕолгар≥њ, крањн Ѕалт≥њ. ” вересн≥ 1996 року в робоч≥й зустр≥ч≥ крањн-учасниць ÷≈‘“ј вз¤ли участь представники ”крањни.

“аким чином, вищезгаданий позитивний досв≥д зовн≥шньоторгових режим≥в заруб≥жних крањн доводить, що вс≥ ≥нструменти, методи, заходи торгового регулюванн¤ використовуютьс¤ ус≥ма крањнами св≥ту, котр≥ вдало вписались у св≥тову господарську систему. Ќасамперед вони спр¤мован≥ на перспективний економ≥чний розвиток кожноњ крањни, ефективне формуванн¤ њхн≥х зовн≥шньоторгових в≥дносин, а отже, створенн¤ нових можливостей дл¤ подальшого виходу на св≥тов≥ ринки.

ќднак вс≥ ц≥ заходи, ¤к≥ були або будуть впроваджен≥ в майбутньому, мають за мету створенн¤ над≥йного оточенн¤, ¤ке б спри¤ло усп≥шн≥й д≥¤льност≥ будь-¤коњ крањни в економ≥чн≥й сп≥лц≥ або об'Їднанн≥ у м≥жнародному торговому простор≥.

”крањна повинна пос≥сти ч≥льне м≥сце у радикально р≥зн≥й м≥жнародн≥й торг≥вл≥ ≥ поки що неспри¤тливому дл¤ нењ економ≥чному становищ≥. ƒл¤ цього власна торгова пол≥тика потребуЇ досконалого вивченн¤ конкурентних можливостей нац≥онального виробництва, адже сьогодн≥ багато украњнських товар≥в не поступаютьс¤ своњми ¤кост¤ми ≥ конкурентоспроможними ¤к на власному ринку, так ≥ на св≥товому.

«розум≥ло, що, маючи обТЇктивно обумовлен≥ внутр≥шн≥ ≥мпульси до широкомасштабноњ динам≥чноњ ≥нтеграц≥њ, ”крањна повинна реал≥зувати найб≥льш ефективн≥, з точки зору забезпеченн¤ умов конкурентоспроможност≥ ≥ нац≥ональноњ економ≥ки, механ≥зми регулюванн¤ зовн≥шньотор-говоњ д≥¤льност≥, формуючи в≥дпов≥дний зовн≥шньоторговий режим.

Ћ≥тература

«ахматов Ќ. ÷ентральноевропейское соглашение о свободной торговле // ¬нешн¤¤ торговл¤. - є 1-3. - —. 22.

Ћакомов ¬. Ќов≥ форми поглибленн¤ взаЇмод≥њ м≥ж крањнами-членами ћ≈– ќ—”– - фундамент подальших ≥нтеграц≥йних процес≥в у ѕ≥вденн≥й јмериц≥ // «овн≥шн¤ торг≥в-л¤. - 1998. - є 2-3. - —. 49.

Ќаш деловой партнер јргентина. Ѕиблиотека внешнеторгового практика.- ћ., 1993. - 64 с.

1	2	3

Ќазва: «астосуванн¤ позитивного досв≥ду зовн≥шньоторгових режим≥в пров≥дних заруб≥жних крањн в умовах формуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1452 прочитано)