≈коном≥ка п≥дприЇмства > Ћ≥зингов≥ контракти

Ћ≥зингов≥ контракти

«ћ≤—“

1. ƒек≥лька факт≥в з ≥стор≥њ.

2. —утн≥сть л≥зинговоњ угоди.

3. ¬иди л≥зингу.

3.1. ќперативний л≥зинг.

3.2. ‘≥нансовий л≥зинг.

3.3 ≤нш≥ види л≥зингу.

4. ≈фективн≥сть л≥зингу.

5. –изики л≥з≥нгу.
1. ƒек≥лька факт≥в з ≥стор≥њ.

“ерм≥н "л≥зинг" маЇ походженн¤ в≥д англ≥йського д≥Їслова lеаsе й означаЇ Ч здавати ≥ брати майно в найми. ≤стор≥¤ л≥зингу бере початок ще до час≥в древн≥х ф≥н≥к≥йц≥в, що практикували довгостроков≥ "чартерн≥" угоди на оренду суд≥в. ÷≥ угоди п≥дписувалис¤ на терм≥н, що покриваЇ розрахунковий пер≥од житт¤ суд≥в, ≥ жадали в≥д орендар¤ прийн¤тт¤ на себе б≥льшоњ частини зобов'¤зань, що випливають ≥з монопольного використанн¤ арендованих засоб≥в.

¬ ≥сторичн≥й перспектив≥ значенн¤ л≥зингу найкраще демонструють два факти. ѕерший в≥дноситьс¤ до 1066 року, коли ¬≥льгельм «авойовник завд¤ки л≥зингу в нормандських судновласник≥в одержав корабл≥ дл¤ вторгненн¤ на Ѕританськ≥ острови. «а два тижн≥ сформувавс¤ величезний флот.  ороль не мав необх≥дний економ≥чний потенц≥ал дл¤ ф≥нансуванн¤ такоњ кампан≥њ. ќднак застосуванн¤ л≥зингу дозволило йому в такий м≥зерно короткий терм≥н наростити свою в≥йськову потужн≥сть до необх≥дного р≥вн¤.

ƒруга под≥¤ (зв'¤зана з першим уживанн¤м терм≥на "л≥зинг") в≥дбулас¤ в 1877 роц≥, коли телефонна компан≥¤ "¬еll" прийн¤ла р≥шенн¤ не продавати своњ телефонн≥ апарати, а здавати њх в оренду. Ќа в≥дм≥ну в≥д продажу, це дозвол¤ло компан≥њ захистити своЇ монопольне право на використанн¤ ноу-хау. “≥льки прийн¤тт¤ федерального антимонопольного законодавства —Ўј поклало к≥нець ц≥й практиц≥ ≥ зажадало в≥д виготовлювач≥в виставити устаткуванн¤ у в≥льний продаж.

” 1952 р. американська компан≥¤ United States Leasing Corporation заснувала в —ан-‘ранциско перше у св≥т≥ л≥зингове сусп≥льство. ѕор≥вн¤но швидко л≥зинг перетворивс¤ в один з основних ≥нструмент≥в ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, хоча в —Ўј ≥ не ≥снуЇ спец≥альних закон≥в по регулюванню л≥зингових в≥дношень.

Ќа Ївропейському континент≥ ф≥нансово-л≥зингов≥ сусп≥льства з'¤вилис¤ наприк≥нц≥ 50-х Ц початку 60-х рр.

” де¤ких крањнах ™вропи л≥зингов≥ операц≥њ займають значну питому вагу ≥ створена правова база по њх регулюванню: у ‘ранц≥њ Ц закон 1966 р. "ѕро п≥дприЇмства, що практикують кредит-оренду", у Ѕельг≥њ Ц корол≥вська постанова 1967 р. "ѕро п≥дприЇмства, що практикують ф≥нансову оренду", в јнгл≥њ Ц закон 1965 р. про оренду-продаж.

¬ ≤тал≥ й ≤спан≥њ в 1988 р. були прийн¤т≥ закони про кредит-оренду устаткуванн¤.

Ќайб≥льш бурхливий розвиток л≥зинг одержав в јз≥атському рег≥он≥, у крањнах, що характеризуютьс¤ високою ≥нвестиц≥йною активн≥стю, Ч япон≥њ, ≤ндонез≥њ, “айван≥.

” п≥дсумку в≥д 20 до 25% загального об'Їму ≥нвестиц≥й розвитих крањн св≥ту ф≥нансуЇтьс¤ на умовах л≥зингу.

” –ос≥њ найб≥льшу в≥дом≥сть одержала л≥зингова компан≥¤ "Ѕалт≥йський л≥зинг" (—анкт-ѕетербург), що зд≥йснюЇ л≥зинг морських та р≥чкових суд≥в, технолог≥чного устаткуванн¤, автотранспорту, комп'ютер≥в, оргтехн≥ки, р≥зних об'Їкт≥в нерухомост≥. «асновниками "Ѕалтл≥зу" Ї —анкт-ѕетербургський "ѕромислово-буд≥вельний банк" ≥ компан≥¤ "–остосстрах".

—утн≥сть л≥зинговоњ угоди.

Ќа основ≥ т≥сних зв'¤зк≥в м≥ж виробниками та спо≠живачами продукц≥њ виникають та розвиваютьс¤ прин≠ципово нов≥ джерела ѓх ф≥нансуванн¤ та кредитуванн¤. ќдним ≥з таких нових джерел став л≥зинг.

” св≥тов≥й практиц≥ терм≥н Ђл≥зингї використовуЇтьс¤ дл¤ позначенн¤ угод р≥зного роду, що заснован≥ на оренд≥ товар≥в тривалого користуванн¤. «алежно в≥д тер≠м≥ну, на ¤кий укладаЇтьс¤ догов≥р оренди, розр≥зн¤ють три види орендних операц≥й:

1.  ороткотерм≥нова оренда (рейтинг) Ч на терм≥н в≥д одного дн¤ до одного року;

2. —ередньотерм≥нова оренда (хайринг) Ч в≥д одно≠го до трьох рок≥в;

ƒовготерм≥нова оренда (л≥зинг) Ч в≥д трьох до двадц¤ти рок≥в та б≥льше.

“ому п≥д л≥зингом розум≥ють довготерм≥нову оренду машин та обладнанн¤, що куплен≥ орендодавцем дл¤ орендатора з метою ѓх виробничого використанн¤ за умови збереженн¤ права власност≥ на них орендодав≠цем на весь терм≥н договору.  р≥м того, л≥зинг можна розгл¤дати ¤к специф≥чну форму ф≥нансуванн¤ вкла≠день в основн≥ фонди при посередництв≥ спец≥ал≥зова≠ноњ (л≥зинговоњ) компан≥њ, що займаЇтьс¤ придбанн¤м дл¤ третьоњ особи майна ≥ в≥ддаЇ њй його в оренду на довготерм≥новий пер≥од. “аким чином, л≥зингова ком≠пан≥¤ фактично кредитуЇ орендатора. “ому л≥зинг ≥нод≥ маЇ назву Ђкредит-орендаї. Ќа в≥дм≥ну в≥д договору куп≥вл≥-продажу, за ¤ким право власност≥ на товар пе≠реходить в≥д продавц¤ до покупц¤, при л≥зингу власн≥сть на предмет оренди збер≥гаЇтьс¤ за орендо≠давцем, а л≥зингоодержувач отримуЇ його лише у тим≠часове використанн¤. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну л≥зин≠гового договору л≥зингоодержувач може придбати об'Їкт угоди за узгодженою ц≥ною, продовжити л≥зинговий догов≥р або повернути обладнанн¤ власников≥.

« економ≥чноњ точки зору л≥зинг маЇ схож≥сть з кре≠дитом, що надаЇтьс¤ на куп≥влю обладнанн¤. ѕри кре≠дит≥ в основн≥ фонди боржник вносить у встановлен≥ терм≥ни плату за рахунок покритт¤ боргу: при цьому банк, дл¤ забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту, збер≥гаЇ за собою право власност≥ на кредитований об'Їкт до повного покритт¤ позики. ѕри л≥зингу орендар стаЇ власником одержаного в оренду майна т≥льки п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну договору та сплати ним повноњ вар≠тост≥ орендованого майна. ќднак така схож≥сть харак≠терна лише дл¤ ф≥нансового л≥зингу. ƒл¤ ≥ншого виду л≥зингу Ч оперативного Ч спостер≥гаЇтьс¤ б≥льша схож≥сть з класичною орендою обладнанн¤. «а своЇю юридичною формою л≥зингова угода Ї своЇр≥дним ви≠дом довготерм≥новоњ оренди ≥нвестиц≥йних ц≥нностей.

ќснову л≥зинговоњ угоди складають:

Ц об'Їкт угоди;

Ц суб'Їкт угоди (сторони л≥зингового договору);

Ц терм≥н л≥зингового договору (пер≥од л≥зи);

Ц л≥зингов≥ виплати;

послуги, що надаютьс¤ за л≥зингом.

ќб'Їктом л≥зинговоњ угоди може бути будь-¤кий вид матер≥альних ц≥нностей, ¤кщо в≥н не знищуЇтьс¤ у процес≥ виробництва. «а природою об'Їкта, що надаЇтьс¤ в оренду, розр≥зн¤ють л≥зинг рухомого та нерухомого майна. ƒо пр¤мих учасник≥в л≥зинговоњ угоди належать:

Х л≥зингов≥ ф≥рми та компан≥њ (л≥зингодавц≥ або орендодавц≥);

Х виробнич≥ (промислов≥ та господарськ≥), торго≠вельн≥ ≥ транспортн≥ п≥дприЇмства та населенн¤ (л≥зингоодержувач≥ або орендатори);

Х постачальники об'Їкт≥в договору Ч виробнич≥ та торговельн≥ компан≥њ.

Ќепр¤мими учасниками л≥зинговоњ угоди Ї ко≠мерц≥йн≥ та ≥нвестиц≥йн≥ банки, що кредитують л≥зингодавц¤ ≥ виступають гарантами угод, страхов≥ ком≠пан≥њ, брокерськ≥ та ≥нш≥ посередницьк≥ ф≥рми.

ЂЋ≥зинговимиї називають ус≥ ф≥рми, що зд≥йсню≠ють орендн≥ в≥дносини незалежно в≥д виду оренди (ко≠роткотерм≥новоњ, середньотерм≥новоњ чи довготерм≥новоњ) «а характером своЇњ д≥¤льност≥ вони под≥л¤ютьс¤ на вузькоспец≥ал≥зован≥ й ун≥версальн≥.

¬узькоспец≥ал≥зован≤ компан≥њ, ¤к правило, мають справу з одним вилом товару (легков≥ автомоб≥л≥, кон≠тейнери) чи з товарами одн≥Їњ групи (буд≥вельне об≠ладнанн¤, обладнанн¤ дл¤ текстильних п≥дприЇмств), ÷≤ ф≥рми, ¤к правило, мають власний парк машин або запас обладнанн¤ та сл≥дкують за п≥дтримкою ѓх у нор≠мальному експлуатац≥йному стан≥,

”н≥версальн≥ л≥зингов≥ ф≥рми надають в оренду р≥зно≠ман≥тн≥ види машин та обладнанн¤ ≥ при цьому на≠дають орендатору право розм≥щенн¤ замовленн¤ ≥ прий≠н¤тт¤ об'Їкта угоди,

Ћ≥зингов≥ ф≥рми дуже р≥дко вважаютьс¤ незалежни≠ми, ” б≥льшост≥ випадк≥в вони виступають ¤к ф≥л≥њ або доч≥рн≥ компан≥њ промислових та торговельних ф≥рм, банк≥в та страхових товариств.

 омерц≥йн≥ банки —Ўј почали брати безпосередню участь у л≥зингових операц≥¤х на початку 60-х рок≥в. ѕоширенню л≥зингового б≥знесу в наступн≥ роки спри≠¤ло прийн¤те у 1971 роц≥ р≥шенн¤ кер≥вник≥в ‘еде≠ральноњ резервноњ системи, що дозволило банкам утво≠рювати доч≥рн≥ ф≥рми дл¤ наданн¤ в оренду др≥бноњ власност≥ ≥ обладнанн¤, а пот≥м ≥ нерухомост≥.

¬провадженн¤ банк≥в на ринок л≥зингових послуг по¤снюЇтьс¤, по-перше, тим, що л≥зинг Ї кап≥талом≥≠стким видом б≥знесу, а банки Ч основн≥ накопичувач≥ грошових ресурс≥в. ѕо-друге, л≥зингов≥ послуги за своЇю економ≥чною природою т≥сно пов'¤зан≥ з банк≥вським кредитуванн¤м ≥ Ї своЇр≥дною альтернативою останнь≠ому.  онкуренц≥¤ на ф≥нансовому ринку п≥дштовхуЇ банки до активного розширенн¤ цих операц≥й. ѕри цьому банки контролюють ≥ незалежн≥ л≥зингов≥ ф≥рми, надаючи њм кредити.  редитуючи л≥зингов≥ товариства, вони опосередковано ф≥нансують л≥зингоодержувач≥в ” форм≥ товарного кредиту.

ƒо другоњ категор≥њ ф≥рм, що зд≥йснюють л≥зингов≥ операц≥њ, належать промислов≥ та буд≥вельн≥ ф≥рми, ¤к≥ використовують дл¤ наданн¤ а оренду власний збуто≠вий апарат.

“рет¤ категор≥¤ л≥зингових ф≥рм включаЇ р≥зн≥ по≠середницьк≥ та торговельн≥ ф≥рми.

ѕри укладанн≥ л≥зингового договору враховуЇтьс¤:

Х терм≥н служби обладнанн¤. “ерм≥н л≥зингового контракту не може перевищувати терм≥н можливого ви≠користанн¤ обладнанн¤. ¬≥н може встановлюватис¤ за≠конодавче. Ќаприклад, в јвстр≥њ нижн¤ його межа скла≠даЇ 40%, а верхн¤ 90% в≥д терм≥ну, прийн¤того дл¤ нарахуванн¤ амортизац≥њ;

Х пер≥од амортизац≥њ обладнанн¤, що встановлюЇть≠с¤ ур¤дом. ѕри ф≥нансовому л≥зингу терм≥н договору зб≥гаЇтьс¤ з пер≥одом амортизац≥њ;

Х цикл по¤ви б≥льш продуктивного чи дешевшо≠го предмета угоди. ќсобливо важливий цей фактор у галуз¤х, що зд≥йснюють оновленн¤ продукц≥њ, що ви≠робл¤Їтьс¤, у коротк≥ терм≥ни;

1	2	3	4

Ќазва: Ћ≥зингов≥ контракти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2705 прочитано)