≈коном≥ка п≥дприЇмства > Ћ≥зингов≥ контракти

спри¤нн¤ розвитку л≥зингових операц≥й ≥з боку ур¤дових орган≥в ≥ ф≥нансового св≥ту в ц≥лому в ≥нтересах стимулюванн¤ економ≥чного росту ≥, зокрема, росту ≥нвестиц≥й.

” залежност≥ в≥д сектора ринку, у ¤кому провод¤тьс¤ л≥зингов≥ операц≥њ, розр≥зн¤ють:

внутр≥шн≥й л≥зинг, при ¤кому вс≥ учасники угоди представл¤ють одну крањну;

зовн≥шн≥й (м≥жнародний) л≥зинг, при ¤кому учасники знаход¤тьс¤ в р≥зних крањнах.

ƒо по¤ви перших спец≥ал≥зованих л≥зингових орган≥зац≥й у наш≥й крањн≥ л≥зинг активно використовувавс¤ зовн≥шньоторговельними в≥домствами дл¤ придбанн¤ устаткуванн¤ на зовн≥шньому ринку Ц в основному морських суд≥в, контейнер≥в, вантажного автотранспорту.

¬ даний час створене ќб'Їднанн¤ Ївропейських л≥зингових сусп≥льств ≥з штаб-квартирою в Ѕрюссел≥. «акладено основи правового забезпеченн¤ м≥жнародного л≥зингу, що в≥дображен≥ в  онвенц≥њ ќќЌ в≥д 28 травн¤ 1988 р. "ѕро м≥жнародний ф≥нансовий л≥зинг", що вступила в силу з 1 травн¤ 1995 р. у в≥дношенн¤х м≥ж ‘ранц≥Їю, ≤тал≥Їю та Ќ≥гер≥Їю ≥ п≥дписаноњ 13 державами. ” н≥й зроблена спроба ун≥ф≥кувати умови л≥зингових угод. ¬казуЇтьс¤, що виб≥р устаткуванн¤ ≥ його постачальника Ч обов'¤зок л≥зингоодержувача. Ћ≥зингодавець отримуЇ устаткуванн¤ на умовах договору л≥зингу (¤кий заключаЇтьс¤ м≥ж л≥зингодавцем та л≥зингоодержувачем), ≥з котрим постачальник ознайомлений. –озм≥р л≥зингових платеж≥в визначаЇтьс¤ за обл≥ком амортизац≥њ вс≥Їњ або значноњ частини вартост≥ устаткуванн¤[1].

≈фективн≥сть л≥зингу.

¬≥дновленн¤ основного кап≥талу Ї одн≥Їю з найважлив≥ших проблем дл¤ економ≥ки ”крањни. —татистика св≥дчить, що в б≥льшост≥ п≥дприЇмств використовуЇтьс¤ застар≥ле обладнанн¤. ќсновн≥ фонди, що експлуатуютьс¤ б≥льше 20 рок≥в, складають 40 % в≥д загальноњ його к≥лькост≥, в≥д 10 до 20 рок≥в - 28 %. –≥вень зносу основних фонд≥в складаЇ 43 %, а в промисловост≥ ≥ кап≥тальному буд≥вництв≥ в≥дпов≥дно Ч 48 ≥ 62 %. Ќа де¤ких п≥дприЇмствах знос фонд≥в дос¤гаЇ 80 %, що обумовлюЇ п≥двищена витрата сировини, енерг≥њ ≥ ¤к насл≥док Ц р≥ст соб≥вартост≥ продукц≥њ. ƒл¤ того щоб зм≥нити сформовану ситуац≥ю, необх≥дн≥ велик≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤. «а де¤кими прогнозами об'Їм ≥нвестиц≥й повинний складати б≥л¤ 40 млрд долл. „ерез непродуману амортизац≥йну пол≥тику держави, пост≥йних зм≥н у законодавств≥ ≥ нев≥дрегульваност≥ системи ринкових в≥дносин п≥дприЇмства не в змоз≥ самост≥йно забезпечити.

ќдним ≥з шл¤х≥в вир≥шенн¤ даноњ проблеми може бути л≥зинг. ѕрийн¤тий «акон ”крањни Ђѕро л≥зингї в≥дчин¤Ї велик≥ перспективи ¤к дл¤ в≥дновленн¤ основного кап≥талу, так ≥ дл¤ реал≥зац≥њ продукц≥њ. як в≥домо, л≥зинг Ч це особлива форма оренди, зв'¤зана з передачею в користуванн¤ машин, устаткуванн¤, ≥нших матер≥альних засоб≥в ≥ майна. ≤ншими словами, застосуванн¤ л≥зингу дозвол¤Ї п≥дприЇмц¤м зд≥йснювати розширенн¤ ≥ модерн≥зац≥ю виробництва, не затрачуючи кошт≥в дл¤ ≥нвестиц≥й у власний основний кап≥тал, а оплачувати лише л≥зингов≥ платеж≥. ÷е також дозволить уникнути залученн¤ кредит≥в, а отже, ≥ виплати значних в≥дсотк≥в по ним. ўе одна важлива риса л≥зингу Ї можлив≥сть нав≥ть др≥бним п≥дприЇмствам використовувати нов≥ види техн≥ки, особливо т≥й, що характеризуЇтьс¤ швидким моральним стар≥нн¤м. ÷е дозвол¤Ї вчасно обновл¤ти основний кап≥тал, але з меншими витратами. ƒл¤ п≥дприЇмств, що робл¤ть високотехнолог≥чну (а отже, й дорогу) продукц≥ю машинобудуванн¤, л≥зинг дозволить знайти покупц¤. ƒл¤ того щоб реал≥зувати таку продукц≥ю через л≥зингов≥ операц≥њ, великим п≥дприЇмствам доц≥льно створювати л≥зингов≥ центри, що забезпечували б л≥зингоодержувача необх≥дною ≥нформац≥Їю, зд≥йснювали контроль за експлуатац≥Їю об'Їкта л≥зингу, його серв≥сне обслуговуванн¤ ≥ ремонт (¤кщо це передбачено договором).

ѕрийн¤тий «акон ”крањни Ђѕро л≥зингї багато в чому вир≥шив проблеми юридичного характеру. ќднак виникаЇ безл≥ч питань при визначенн≥ розм≥р≥в л≥зингових платеж≥в, способ≥в њхнього розрахунку, особливо за об'Їктами, що були в експлуатац≥њ, частка котрих значно перевищуЇ частку нових засоб≥в виробництва, що поставл¤ютьс¤ по л≥зингу в ”краину. „имало випадк≥в, коли ≥ноземний л≥зингодавець завищуЇ варт≥сть об'Їкта л≥зингу. ўе одн≥Їю важливою проблемою Ї визначенн¤ ефективност≥ л≥зингових проект≥в, особливо на етап≥ вибору того або ≥ншого вар≥анта. ќдин ≥з п≥дход≥в до визначенн¤ ефективност≥ проекту л≥зингу запропонований начальником в≥дд≥лу ‘≥нансово-л≥зингового будинку банку Ђ”крањнаї Ѕ. ћариниченко (¬≥сник ЌЅ”. лютий, 1997 р.).

,

где —л≥з Ч варт≥сть обТЇкту л≥зингу;

„ѕ≥ Ч чистий прибуток 1-го пер≥оду;

 n л≥з Ч л≥зинговий коеф≥ц≥ент; n Ч срок л≥зингу; ≥ Ч пер≥од л≥зингового до≠говору (≥=1, 2, .... n).

„истий прибуток при цьому визначаЇтьс¤ на основ≥ балансу грошових надходжень ≥ витрат, що розробл¤Їтьс¤ в склад≥ б≥знес-плану при п≥дготовц≥ л≥зингового проекту. якщо значенн¤  n л≥з перевищуЇ нер≥вн≥сть (граничну ефективн≥сть проекту) необх≥дно враховувати ступ≥нь ризику реал≥зац≥њ проекту.

ўе одним показником, що характеризуЇ ефективн≥сть л≥зинговоњ операц≥њ, Ї показник ≥нтегрального економ≥чного ефекту, розроблений √. ’олодним ≥ ё.  оронатовой (Ѕ≥знес-≥нформ, 1997 р., є7).

,

где Ц загальна сума л≥зингових платеж≥в за пер≥од д≥њ л≥зингового договору, приведена до першого року л≥зингу; - одноразов≥ витрати л≥зингодавц¤ в роц≥ t, грн.; Ч поточн≥ витрати л≥зингодавц¤ в роц≥ t, грн.; Ќt Ч податки, виплачуван≥ л≥зингодавцем у роц≥ t, грн.; ¬t Ц виторг в≥д реал≥зац≥њ майна, що повертаЇтьс¤ л≥зингодавцю в роц≥ t, грн.; аt Ч коеф≥ц≥Їнт дисконтуванн¤ (чинник часу), що представл¤Ї собою оч≥кувану норму прибутку в≥д кап≥тальних вкладень у л≥зингову операц≥ю в роц≥ t: at = 1/(1+i)t, де i Ц розрахунковий розм≥р ставки дисконту.

ƒан≥ методики, незважаючи на ретельне проробленн¤, мають односторонн≥й характер, тому що визначають економ≥чний ефект т≥льки дл¤ л≥зингодавц¤. ≈коном≥чний ефект дл¤ л≥зингоодержувача можна представити ¤к наступну нер≥вн≥сть:

де —о.в.ф. Ц варт≥сть об'Їкта основних виробничих фонд≥в;  (%) Ч процент по кредиту; —л≥к Ч варт≥сть л≥кв≥дац≥њ об'Їкта основних виробничих фонд≥в; ѕл≥з Ц загальна л≥зингових платеж≥в; ƒ(%) Ч процент по депозиту (або можливий прибуток в≥д використанн¤ засоб≥в, що визволилис¤ внасл≥док застосуванн¤ л≥зингу); –л≥з Ч варт≥сть ремонту об'Їкта л≥зингу (¤кщо в≥н зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок л≥зингодавц¤); “ Ч терм≥н реал≥зац≥њ л≥зингового проекту.

«нак ">" св≥дчить, що проект ефективний, "<" Ч неефективний, "=" Ц необх≥дний б≥льш ретельний анал≥з, спр¤мований на визначенн¤ позитивних ≥ негативних чинник≥в (¤кий нос¤ть не ¤вно виражений характер).

ќднак ¤кщо л≥зингодавець буде включати в плату за л≥зинг в≥дсоток по кредиту, то л≥зинг буде неефективний. ѓм зможуть займатис¤ т≥льки банки й ≥нш≥ орган≥зац≥њ, що мають досить в≥льних засоб≥в ≥ не потребують кредити, а також п≥дприЇмства-виробники.

ƒана формула передбачаЇтьс¤ дл¤ визначенн¤ ефективност≥ л≥зингу нового обладнанн¤. ѕри л≥зингу таких об'Їкт≥в необх≥дно враховувати б≥льш висок≥ експлуатац≥йн≥ витрати (¤кщо за договором њх не несе л≥зингодавець), невисоку продуктивн≥сть, а також оц≥нювати варт≥сть об'Їкта виход¤чи з його техн≥чного стана ≥ ц≥н, що склалис¤ на ринку л≥зингу под≥бноњ техн≥ки[2].

5. –изики л≥з≥нгу.

Ѕ≥льш≥сть л≥зингових угод виникаЇ через особлив≥ трактуванн¤ ≥снуючих податкових, грошово-кредитних або заставних умов. ¬они дарують не лише вигоди кожн≥й ≥з стор≥н л≥зинговоњ угоди, а й несуть ризики дл¤ обох стор≥н.

Ћ≥зингов≥ операц≥њ мають п≥двищений ступ≥нь ризику Ч майновий ≥ ф≥≠нансовий, хоча останн≥й дл¤ л≥зингоотримувача под≥бний до ризику, пов'¤≠заного з утворенн¤м будь-¤кого боргу, все ж в≥н ≥стотно менший внасл≥док ≥снуванн¤ безпосереднього зв'¤зку м≥ж кредитом ≥ активами, що ф≥нансують≠с¤. якщо немаЇ ≥нших гарант≥й щодо ф≥нансуванн¤, тод≥ ризик дл¤ л≥зингоотримувача обмежений ризиком втрати права використанн¤ певного активу.

” «акон≥ про л≥зинг введено нову норму, що захищаЇ л≥зингодавача. ¬о≠на передбачаЇ у випадку несплати платеж≥в л≥зингоотримувачем повну пере≠дачу л≥зингодавачу взаЇмноњ угоди, скр≥пленоњ п≥дписом нотар≥уса. ќск≥льки ц¤ процедура ще не врегульована, породжуЇтьс¤ ц≥ла низка ф≥нансових проблем, ¤к≥ сл≥д вир≥шувати т≥льки з нотар≥атом.

 р≥м того, з точки зору розвитку л≥зингових в≥дносин, важливого зна≠ченн¤ набуваЇ використанн¤ вторинного устаткуванн¤. ќск≥льки в ”крањн≥ в≥дсутн≥й ринок вторинного устаткуванн¤, виникаЇ проблема викупу майна л≥зингоотримувачем. ÷е питанн¤ набагато ускладнюЇтьс¤, коли йдетьс¤ про оперативний л≥зинг. Ѕезперечно, що створенн¤ вторинного ринку дозволить зробити л≥зингов≥ угоди моб≥льн≥шими ≥ приваблив≥шими у ф≥нансовому план≥.

Ћ≥тература

ќгородников ». Ќалогообложение прибыли при осуществлении лизинговых операций // Ќавигатор бухгалтера Ц є33. Ц 1998.

ћалышенко  . ѕроблемы эффективности лизинга в ”краине // ’оз¤йственное право Ц є5. Ц 1998.

1	2	3	4

Ќазва: Ћ≥зингов≥ контракти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2705 прочитано)