≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћатер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤ форми ≥ системи. ќбчисленн¤ потреби у матер≥алах

” практиц≥ господарюванн¤ важливо знати не лише ¤к≥сть окремих вироб≥в, але й загальний р≥вень ¤кост≥ ус≥Їњ сукупност≥ виготовлюваноњ п≥дприЇмством продукц≥њ. « ц≥Їю метою застосовують певну систему загальних показник≥в. ќсновними з них Ї:

Х частка принципово нових (прогресивних) вироб≥в у загальному њх обс¤з≥;

Х коеф≥ц≥Їнт оновленн¤ асортименту продукц≥њ;

Х частка виготовлюваноњ продукц≥њ, на ¤ку одержан≥ сертиф≥кати;

Х частка продукц≥њ дл¤ експорту у загальному њњ обс¤з≥ на п≥дприЇмств≥;

Х частка виробничого браку (бракованих вироб≥в);

Х в≥дносний обс¤г сезонних товар≥в, реал≥зованих за зниженими ц≥нами.

ƒл¤ визначенн¤ р≥вн¤ ¤кост≥ виготовлюваних або освоюваних виробництвом нових вироб≥в застосовують р¤д метод≥в: об'Їктивний, органол≥птичний методи використову≠ють дл¤ визначенн¤ абсолютного р≥вн¤ ¤кост≥, а диференц≥йований ≥ комплексний Ч в≥дносного р≥вн¤ ¤кост≥ окремих вид≥в продукц≥њ.

ќб'Їктивний метод означаЇ оц≥нку р≥вн¤ ¤кост≥ продукц≥њ за допомогою стендових випробувань та приборних вим≥рювань, лабораторного анал≥зу. “акий метод Ї найб≥льш в≥рог≥дним ≥ застосовуЇтьс¤ дл¤ вим≥рюванн¤ абсолютного р≥вн¤ ¤кост≥ засоб≥в виробництва та де¤ких властивостей споживчих товар≥в. «окрема його використовують дл¤ визначенн¤ б≥льшост≥ техн≥ко-експлуатац≥йних показник≥в: засоб≥в прац≥ Ч продуктивн≥сть, потужн≥сть, точн≥сть обробки матер≥ал≥в; предмет≥в прац≥ Ч вм≥ст металу у руд≥, м≥цн≥сть фарбуванн¤ тканини; споживчих товар≥в Ч еластичн≥сть та вологост≥йк≥сть взутт¤, вм≥ст цукру або жиру у харчових продуктах тощо.

ќрганол≥птичний метод ірунтуЇтьс¤ на насл≥дках анал≥зу сприйманн¤ органами почутт≥в людини (зором, слухом, смаком, нюхом, дотиком) без застосуванн¤ техн≥чних вим≥рювальних та рег≥страц≥йних засоб≥в. ѕри цьому метод≥ застосовують балову систему оц≥нки показник≥в ¤кост≥, виход¤чи з визначеного перел≥ку ознак (властивостей), ¤к≥ найповн≥ше охоплюють основн≥ ¤к≥сн≥ характеристики виробу.  ожн≥й оц≥нц≥ ("в≥дм≥нно", "добре", "задов≥льно", "погано") надають певну к≥льк≥сть бал≥в (наприклад, в≥дпов≥дно 5, 4, 3 ≥ 0).

ƒиференц≥йований метод оц≥нки р≥вн¤ ¤кост≥ передбачаЇ пор≥вн¤нн¤ одиничних вироб≥в з в≥дпов≥дними показниками вироб≥в-еталон≥в або ж базовими показниками стандарт≥в (техн≥чних умов). ќц≥нка р≥вн¤ ¤кост≥ цим методом зводитьс¤ до обчисленн¤ значень в≥дносних показник≥в, ¤к≥ за абсолютною величиною менше одиниц≥ (при з≥ставленн≥ з еталонними показниками), повинн≥ бути б≥льшими або дор≥внювати одиниц≥ (при пор≥вн¤нн≥ з вимогами стандарт≥в чи техн≥чних умов).

 омплексний метод пол¤гаЇ у визначенн≥ узагальнюючого показника р≥вн¤ ¤кост≥ оц≥нюваного виробу. ќдним ≥з вар≥ант≥в комплексноњ оц≥нки ¤кост≥ може слугувати ≥нтегральний показник, ¤кий обчислюЇтьс¤ шл¤хом з≥ставленн¤ корисного ефекту в≥д споживанн¤ (експлуатац≥њ) певного виробу ≥ загальноњ величини витрат на його створенн¤ ≥ використанн¤. ¬ окремих випадках дл¤ комплексноњ оц≥нки ¤кост≥ застосовують середньозважену арифметичну величину з використанн¤м при њњ обчисленн≥ коеф≥ц≥Їнт≥в вагомост≥ ус≥х розрахункових показник≥в.

≈фективн≥сть ≥ шл¤хи п≥двищенн¤.

ѕевна к≥льк≥сть продукц≥њ кращоњ ¤кост≥ (вищого техн≥чного р≥вн¤) здатна повн≥ше задовольнити сусп≥льн≥ потреби, н≥ж та ж або нав≥ть б≥льша к≥льк≥сть вироб≥в г≥ршого гатунку. ÷е означаЇ, що п≥двищенн¤ ¤кост≥ (техн≥чного р≥вн¤) продукц≥њ у к≥нцевому п≥дсумку екв≥валентне зб≥льшенню њњ виробництва з меншими загальними витратами сусп≥льноњ прац≥. …детьс¤ про багатоспр¤мований вплив п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ не лише на виробництво, його ефективн≥сть, але й на ≥м≥дж п≥дприЇмства в ц≥лому (рис. 2).

ѕол≥пшенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ Ї специф≥чною формою про¤ву закону економ≥њ робочого часу. ѕрактика господарюванн¤ св≥дчить, що загальна сума витрат на виготовленн¤ ≥ використанн¤ продукц≥њ б≥льш високого гатунку, нав≥ть ¤кщо дос¤гненн¤ останнього зв'¤зане з додатковими витратами у виробництв≥, ≥стотно скорочуЇтьс¤. ¬с≥л¤ке ж зменшенн¤ витрат прац≥ означаЇ зростанн¤ його продуктивност≥.

як≥сть продукц≥њ формуЇтьс¤, ¤к в≥домо, п≥д вагомим впливом сучасних дос¤гнень розвитку науки ≥ техн≥ки. ѕроте тут ≥снуЇ ≥ зворотний зв'¤зок.

ѕ≥двищенн¤ ¤кост≥ (техн≥чного р≥вн¤) насамперед знар¤дь прац≥ справл¤Ї неаби¤кий вплив на прискоренн¤ темп≥в певних напр¤мк≥в науково-техн≥чного прогресу.

«окрема п≥двищенн¤ над≥йност≥ машин, устаткуванн¤, прилад≥в та ≥нших техн≥чних пристроњв забезпечуЇ розширенн¤ масштаб≥в розвитку комплексноњ механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ виробничих процес≥в, гнучких автоматизованих виробництв, робототехн≥чних комплекс≥в тощо.

–ис. 2. Ѕагатоспр¤мований вплив п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ на виробництво та ≥м≥дж п≥дприЇмства.

–≥вень ¤кост≥ засоб≥в виробництва ≥ предмет≥в споживанн¤ безпосередньо впливаЇ на структуру виробництва, функц≥ональний розпод≥л потужностей машинобуд≥вних п≥дприЇмств. ѕ≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ засоб≥в прац≥ ≥ ¤кост≥ предмет≥в прац≥ дозвол¤Ї використовувати б≥льше ≥нвестиц≥йних ≥ матер≥альних ресурс≥в дл¤ випуску споживчих товар≥в, а пол≥пшенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ п≥дприЇмств видобувних галузей створюЇ додатков≥ ф≥нансов≥ можливост≥ дл¤ масштабн≥шого державного ≥нвестуванн¤ ≥ швидшого розвитку в≥дпов≥дних галузей обробноњ ≥ндустр≥њ. “ехн≥чний р≥вень машин ≥ устаткуванн¤ у певн≥й м≥р≥ визначаЇ структуру виробничих потужностей, використовуваних дл¤ виготовленн¤ нових знар¤дь прац≥ та запасних частин до них.

Ќе потребуЇ особливих доказ≥в безпосередн≥й вплив б≥льш над≥йноњ техн≥ки та ¤к≥сних конструкц≥йних матер≥ал≥в на ефективне використанн¤ основних ≥ оборотних фонд≥в п≥дприЇмств, обс¤г витрачанн¤ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в. ” зв'¤зку з цим достатньо навести такий приклад. “ехнолог≥чн≥ заходи щодо п≥двищенн¤ ¤кост≥ металу шл¤хом його терм≥чноњ обробки ≥ покритт¤ пластмасами вимагають майже втрич≥ менше ≥нвестиц≥й, н≥ж на створенн¤ потужностей дл¤ адекватного додаткового обс¤гу його виробництва.

«рештою високо¤к≥сна продукц≥¤ повн≥ше ≥ дешевше задовольн¤Ї р≥зноман≥тний попит населенн¤ на споживч≥ товари. Ћише пост≥йний ≥ зростаючий випуск конкурентоспроможноњ продукц≥њ (за техн≥чним р≥внем, дизайном, продажною ц≥ною, експлуатац≥йними витратами) Ї необх≥дною умовою виходу того чи ≥ншого п≥дприЇмства на св≥товий ринок, формуванн¤ сталого ≥м≥джу продуцента ¤к економ≥чно над≥йного партнера на ньому, розвиток зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, забезпеченн¤ стаб≥льного прибутку ≥ ф≥нансового становища.

Ќеухильне зростанн¤ ефективност≥ виробництва на кожному п≥дприЇмств≥ за рахунок ¤к≥сних чинник≥в передбачаЇ ч≥тке визначенн¤ ≥ комплексне використанн¤ ус≥х можливих шл¤х≥в пол≥пшенн¤ ¤кост≥ вироб≥в. ќстанн≥ за своњм зм≥стом та ц≥леспр¤мован≥стю можна об'Їднати у три взаЇмозв'¤зан≥ групи: техн≥чн≥, орган≥зац≥йн≥ ≥ соц≥ально-економ≥чн≥.

—еред техн≥чних шл¤х≥в (заход≥в) п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ визначальне м≥сце належить пост≥йному удосконаленню проектуванн¤, техн≥ко-технолог≥чноњ бази п≥дприЇмства. ÷е зумовлюЇтьс¤ тим, що належне п≥дірунт¤ техн≥чного р≥вн¤ ≥ ¤кост≥ вироб≥в формуЇтьс¤ у процес≥ њх проектуванн¤. —аме у цьому цикл≥ зд≥йснюЇтьс¤ комплекс лабораторно-досл≥дних ≥ конструкторських роб≥т, спр¤мованих на забезпеченн¤ необх≥дних (бажаних) техн≥ко-економ≥чних параметр≥в зразк≥в продукц≥њ. ѕро вир≥шальне значенн¤ стад≥њ проектуванн¤ дл¤ дос¤гненн¤ р≥вн¤ ¤кост≥ у в≥дпов≥дност≥ з вимогами ринку св≥дчить хоча б той факт, що понад 50% в≥дмов техн≥чних пристроњв спричинюЇтьс¤ дефектами, допущеними при проектуванн≥ вироб≥в. ƒос¤гненн¤ запроектованого р≥вн¤ ¤кост≥ будь-¤коњ продукц≥њ можливе лише за умови високоњ техн≥чноњ оснащеност≥ виробництва, застосуванн¤ найнов≥шоњ технолог≥њ, суворого дотриманн¤ технолог≥чноњ дисципл≥ни.

ƒо важливих ≥ ефективних шл¤х≥в ц≥леспр¤мованого п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, њњ конкурентоспроможност≥ на св≥товому ≥ нац≥ональному ринках небезп≥дставно в≥днос¤ть пол≥пшенн¤ стандартизац≥њ ¤к головного ≥нструменту ф≥ксац≥њ ≥ забезпеченн¤ заданого р≥вн¤ ¤кост≥. јдже саме стандарти ≥ техн≥чн≥ умови в≥дображають сучасн≥ вимоги споживач≥в щодо техн≥чного р≥вн¤ та ≥нших ¤к≥сних характеристик вироб≥в, тенденц≥њ розвитку науки ≥ техн≥ки.

–инков≥ умови господарюванн¤ передбачають активне ≥ широке використанн¤ орган≥зац≥йних чинник≥в п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ на ус≥х п≥дприЇмствах. ƒо таких чинник≥в в≥днос¤тьс¤: запровадженн¤ сучасних форм ≥ метод≥в орган≥зац≥њ виробництва та управл≥нн¤ ним, ¤к≥ уможливлюють ефективне застосуванн¤ високоточноњ техн≥ки ≥ прогресивноњ (бездефектноњ) технолог≥њ; удосконаленн¤ метод≥в техн≥чного контролю ≥ розвиток масового самоконтролю на ус≥х стад≥¤х виготовленн¤ продукц≥њ;

розширенн¤ пр¤мих господарських зв'¤зк≥в м≥ж продуцентами ≥ споживачами продукц≥њ; вивченн¤ ≥ запровадженн¤ позитивного досв≥ду, накопиченого заруб≥жними ≥ в≥тчизн¤ними п≥дприЇмствами у галуз≥ проектуванн¤ ≥ виготовленн¤ високо¤к≥сних вироб≥в тощо.

Ќагальною потребою Ї розробка ≥ використанн¤ р≥зноман≥тних форм ≥ метод≥в д≥йового соц≥ально-економ≥чного впливу на всю низку процес≥в формуванн¤ ≥ забезпеченн¤ виробництва високо¤к≥сноњ ≥ конкурентоспроможноњ продукц≥њ. ‘ормами ≥ методами економ≥чного впливу на ц≥ процеси Ї перш за все узгоджена система .прогнозуванн¤ ≥ плануванн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, встановленн¤ прийн¤тних дл¤ ѕродуцент≥в ≥ споживач≥в ц≥н на окрем≥ види товар≥в, достатньо потужна мотивац≥¤ прац≥ ус≥х категор≥й прац≥вник≥в п≥дприЇмства, а соц≥ального ~ всеб≥чна актив≥зац≥¤ людського чинника, проведенн¤ правильноњ кадровоњ пол≥тики, створенн¤ належних умов прац≥ та життЇд≥¤льност≥.

ћетоди забезпеченн¤ ¤кост≥.

—учасн≥ умови господарюванн¤ вимагають в≥д кожного п≥дприЇмства запровадженн¤ ≥ дотриманн¤ належного (д≥йового) комплексного механ≥зму управл≥нн¤ ¤к≥сно продукц≥њ. ¬изначальними елементами цього специф≥чного менеджменту, що справл¤ють найб≥льш ≥стотний вплив на процес пост≥йного забезпеченн¤ виробництва ≥ постачанн¤ на ринок конкурентоспроможноњ продукц≥њ, Ї: стандартизац≥¤ ≥ сертиф≥кац≥¤ вироб≥в; внутр≥шн≥х систем ¤кост≥; державний нагл¤д за додержанн¤м стандарт≥в, норм ≥ правил ≥ в≥дпов≥дальн≥сть за њх порушенн¤; внутр≥шньовиробничий техн≥чний контроль ¤кост≥.

—тандартизац≥¤ продукц≥њ ѕ≥д стандартизац≥Їю розум≥ють визначенн¤ ≥ застосуванн¤ Їдиних правил з метою упор¤дкуванн¤ д≥¤льност≥ у певн≥й галуз≥. —тосовно продукц≥њ стандартизац≥¤

охоплюЇ:

Х установленн¤ вимог до ¤кост≥ готовоњ продукц≥њ, а також сировини, матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в ≥ комплектуючих вироб≥в;

Х розвиток ун≥ф≥кац≥њ ≥ агрегатуванн¤ продукц≥њ ¤к важливоњ умови спец≥ал≥зац≥њ ≥ автоматиза≥њ виробництва;

Х визначенн¤ норм, вимог ≥ метод≥в у галуз≥ проектуванн¤ та виготовленн¤ продукц≥њ з метою забезпеченн¤ належноњ ¤кост≥ ≥ недопущенн¤ невиправданоњ р≥зноман≥тност≥ вид≥в ≥ типорозм≥р≥в вироб≥в однакового функц≥онального призначенн¤;

Х формуванн¤ Їдиноњ системи показник≥в ¤кост≥ продукц≥њ, метод≥в њњ випробуванн¤ та контролю; забезпеченн¤ сп≥льност≥ терм≥н≥в вим≥рювань ≥ позначень;

Х створенн¤ Їдиних систем класиф≥кац≥њ ≥ кодуванн¤ продукц≥њ, нос≥њв ≥нформац≥њ, форм ≥ метод≥в орган≥зац≥њ виробництва.

—тандартизац≥¤ продукц≥њ зд≥йснюЇтьс¤ за певними принципами, основними з ¤ких Ї:

Х урахуванн¤ р≥вн¤ розвитку науки ≥ техн≥ки, еколог≥чних вимог, економ≥чноњ доц≥льност≥ та ефективност≥ виробництва дл¤ виготовлювача, корист≥ та безпеки дл¤ споживач≥в ≥ держави в ц≥лому;

Х гармон≥зац≥¤ з м≥жнародними, рег≥ональними, а у необх≥дних випадках Ч з нац≥ональними стандартами ≥нших крањн;

Х взаЇмозв'¤зок ≥ узгоджен≥сть нормативних документ≥в ус≥х р≥вн≥в; придатн≥сть останн≥х дл¤ сертиф≥кац≥њ продукц≥њ;

Х участь в розробц≥ нормативних документ≥в ус≥х зац≥кавлених стор≥н-розробник≥в, виготовлювач≥в, споживач≥в, орган≥в державноњ виконавчоњ влади;

Х в≥дкрит≥сть ≥нформац≥њ щодо д≥ючих стандарт≥в та програм роб≥т пр стандартизац≥њ з урахуванн¤м чинного законодавства.

–езультати стандартизац≥њ знаход¤ть в≥дображенн¤ у ц≥й нормативно-техн≥чн≥й документац≥њ. ќсновними њњ видами Ї стандарти ≥ техн≥чн≥ умови Ч документи, що м≥ст¤ть обов'¤зков≥ дл¤ продуцент≥в норми ¤кост≥ виробу ≥ засоби њх дос¤гненн¤ (наб≥р показник≥в ¤кост≥, р≥вень кожного з них, методи ≥ засоби вим≥рюванн¤, випробувань, марковки, упаковки, транспортуванн¤ ≥ збер≥ганн¤ продукц≥њ). «астосовувана на п≥дприЇмствах нормативно-техн≥чна документац≥¤ охоплюЇ певн≥ категор≥њ стандарт≥в, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ ступенем жорсткост≥ вимог до вироб≥в ≥ сукупн≥стю об'Їкт≥в стандартизац≥њ (рис. 3).

1	2	3	4

Ќазва: ћатер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤ форми ≥ системи. ќбчисленн¤ потреби у матер≥алах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2555 прочитано)