≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћатер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤ форми ≥ системи. ќбчисленн¤ потреби у матер≥алах

–ис.3. —укупн≥сть нормативно-техн≥чноњ документац≥њ дл¤ проектуванн¤ ≥ виготовленн¤ продукц≥њ.

Ќайб≥льш жорстк≥ вимоги щодо ¤кост≥ м≥ст¤тьс¤ ” м≥жнародних стандартах, ¤к≥ розроблюютьс¤ ћ≥жнародною орган≥зац≥Їю стандартизац≥њ Ч ≤—ќ ≥ використовуютьс¤ дл¤ сертиф≥кац≥њ вироб≥в, що експортуютьс¤ у ≥нш≥ крањни ≥ реал≥зуютьс¤ на св≥товому ринку. Ќин≥ ≥снують м≥жнародн≥ стандарти ≤—ќ сер≥њ 9000.

ƒержавн≥ стандарти ”крањни установлюютьс¤ на: 1) вироби загальномашинобуд≥вного застосуванн¤ (п≥дшипники, ≥нструменти, детал≥ кр≥пленн¤ тощо); 2) продукц≥ю м≥жгалузевого призначенн¤; 3) продукц≥ю дл¤ населенн¤ ≥ народного господарства; 4) орган≥зац≥йно-методичн≥ та загальнотехн≥чн≥ об'Їкти (науково-техн≥чна терм≥нолог≥¤, класиф≥кац≥¤ та кодуванн¤ техн≥ко-економ≥чноњ та соц≥альноњ ≥нформац≥њ, орган≥зац≥¤ роб≥т по стандартизац≥њ ≥ метролог≥њ, дов≥дков≥ дан≥ щодо властивостей матер≥ал≥в ≥ речовин); 5) елементи народногосподарських об'Їкт≥в державного значенн¤ (транспорт, зв'¤зок, енергосистема, оборона, оточуюче природне середовище, банк≥всько-ф≥нансова система тощо); 6) методи випробувань. ¬они м≥ст¤ть обов'¤зков≥ ≥ рекомендован≥ вимоги. ƒо обов'¤зкових належать вимоги, котр≥ забезпечують безпеку продукц≥њ дл¤ житт¤, здоров'¤ та майна громад¤н, њњ сум≥сн≥сть ≥ взаЇмозам≥нн≥сть, охорону.

√алузев≥ стандарти розробл¤ють на ту продукц≥ю, на ¤ку в≥дсутн≥ державн≥ стандарти ”крањни, або ” випадку необх≥дност≥ установленн¤ вимог, що доповнюють чи перевищують останн≥ в державних стандартах, а стандарти науково-техн≥чних та ≥нженерних товариств ~ на випадок потреби розповсюдженн¤ результат≥в фундаментальних ≥ прикладних досл≥джень, одержаних в окремих галуз¤х знань чи сферах профес≥йних ≥нтерес≥в. ќстанн¤ категор≥¤ нормативних документ≥в може використовуватись на засадах добров≥льноњ згоди в≥дпов≥дних суб'Їкт≥в д≥¤льност≥. “ехн≥чн≥ умови м≥ст¤ть вимоги, що регулюють в≥дносини м≥ж постачальником (розробником, виготовлювачем) ≥ споживачем (замовником) продукц≥њ. ¬они регламентують норми ≥ вимоги щодо ¤кост≥ тих вид≥в продукц≥њ, дл¤ ¤ких державн≥ або галузев≥ стандарти не розробл¤ютьс¤ та ¤к≥ виготовл¤ютьс¤ на замовленн¤ окремих п≥дприЇмств, а також нових вид≥в вироб≥в на пер≥од њх освоЇнн¤ виробництвом.

—тандарти п≥дприЇмств виокремлюють у самост≥йну категор≥ю умовно (без правовоњ основи). ¬они розробл¤ютьс¤ п≥дприЇмствами за власною ≥н≥ц≥ативою з метою конкретизац≥њ вимог до продукц≥њ ≥ самого виробництва, що м≥ст¤тьс¤ звичайно у ≥нших видах нормативно-техн≥чноњ документац≥њ. ќб'Їктами стандартизац≥њ на п≥дприЇмствах можуть бути окрем≥ детал≥, вузли, складальн≥ одиниц≥, оснащенн¤ ≥ ≥нструмент власного виготовленн¤, певн≥ норми у галуз≥ проектуванн¤ ≥ продукуванн¤ вироб≥в, орган≥зац≥њ та управл≥нн¤ виробництвом тощо. “ак≥ стандарти використовують дл¤ створенн¤ внутр≥шньоњ системи управл≥нн¤ ¤к≥стю прац≥ ≥ продукц≥њ.

—тандарти ≥ техн≥чн≥ умови Ч це документи динам≥чного характеру. ¬они повинн≥ пер≥одично перегл¤датись ≥ уточнюватись з урахуванн¤м ≥нновац≥йних процес≥в ≥ нових вимог споживач≥в до вироблюваноњ або проектованоњ продукц≥њ. —учасн≥ напр¤мки удосконаленн¤ стандартизац≥њ звод¤тьс¤ до розробки державних ≥ м≥жнародних стандарт≥в не на кожний конкретний вир≥б, а групи однор≥дноњ продукц≥њ, а також включенн¤ до них обмеженоњ к≥лькост≥ показник≥в, що характеризують найб≥льш суттЇв≥ ¤к≥сн≥ характеристики. ÷е дасть можлив≥сть ≥стотно зменшити к≥льк≥сть одночасно функц≥онуючих стандарт≥в, спростили њх зм≥ст ≥ удешевити весь процес стандартизац≥њ.

—ертиф≥кац≥¤ продукц≥њ ¬ умовах розвитку овн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств найважлив≥шим елементом виробничого менеджменту взагал≥ ≥ системи управл≥нн¤ ¤к≥стю зокрема Ї сертиф≥кац≥¤ продукц≥њ.  ожний вид товар≥в, ¤кий те чи ≥нше п≥дприЇмство хоче виг≥дно продати на св≥товому ринку, повинен мати сертиф≥кат Ч документ, що засв≥дчуЇ високий р≥вень його ¤кост≥, в≥дпов≥дн≥сть вимогам м≥жнародних стандарт≥в ≤—ќ сер≥њ 9000. Ќабутий нашими п≥дприЇмствами досв≥д зовн≥шньоњ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ показуЇ, що так звана безсертиф≥катна продукц≥¤ оц≥нюЇтьс¤ на св≥товому ринку у 3-4 рази дешевше, тобто фактично реал≥зуЇтьс¤ за безц≥нь.

¬ ”крањн≥ прийн¤то розр≥зн¤ти обов'¤зкову ≥ добров≥льну сертиф≥кац≥ю. ќбов¤зкова сертиф≥кац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ виключно в межах державноњ системи управл≥нн¤ господарюючими суб'Їктами, охоплюЇ у вс≥х випадках перев≥рку ≥ випробуванн¤ продукц≥њ з метою визначенн¤ њњ характеристик (показник≥в) та подальший державний техн≥чний нагл¤д за сертиф≥кованими виробами. ƒобров≥льна сертиф≥кац≥¤ може проводитись на в≥дпов≥дн≥сть продукц≥њ вимогам, котр≥ не Ї обов'¤зковими, за ≥н≥ц≥ативою самих суб'Їкт≥в господарюванн¤ (тих або ≥нших вид≥в сусп≥льноњ д≥¤льност≥) на догов≥рних засадах.

√осподарююч≥ суб'Їкти (виготовлювач≥, постачальники, виконавц≥ та продавц≥ продукц≥њ, що п≥дл¤гаЇ обов'¤зков≥й сертиф≥кац≥њ) повинн≥:

Х у встановлених терм≥ни ≥ пор¤дку проводити сертиф≥кац≥ю в≥дпов≥дних об'Їкт≥в;

Х забезпечувати виготовленн¤ продукц≥њ в≥дпов≥дно до вимог того нормативного документа, на узгоджен≥сть до ¤кого вона сертиф≥кована;

Х реал≥зовувати продукц≥ю виключно за умови на¤вност≥ сертиф≥кату в≥дпов≥дност≥;

Х припин¤ти реал≥зац≥ю сертиф≥кованоњ продукц≥њ, ¤кщо ви¤влена њњ нев≥дпов≥дн≥сть вимогам певного нормативного документу або зак≥нчивс¤ терм≥н до сертиф≥кату.

ќрган≥зац≥йною основою сертиф≥кац≥њ продуктивних п≥дприЇмствами вироб≥в слугуЇ створювана мережа державних випробувальних центр≥в (ƒ¬÷) по найважлив≥ших видах продукц≥њ виробничо-техн≥чного ≥ культурно-побутового призначенн¤.

”продовж останн≥х рок≥в почали формуватис¤ м≥жнародн≥ системи сертиф≥кац≥њ.  оординац≥Їю заход≥в по створенню таких систем займаЇтьс¤ спец≥альний ком≥тет по сертиф≥кац≥њ Ч —≈–“» ќ, що д≥Ї у склад≥ ≤—ќ. ÷им ком≥тетом розроблен≥:

Х правила ≥ пор¤док зд≥йсненн¤ сертиф≥кац≥њ продукц≥њ;

Х критер≥њ акредитац≥њ випробувальних центр≥в (лаборатор≥й);

Х умови вступу до м≥жнародноњ системи сертиф≥кац≥њ (на¤вн≥сть нормативно-техн≥чноњ документац≥њ, що м≥стить вимоги до сертиф≥кованоњ продукц≥њ; високий р≥вень метролог≥чного забезпеченн¤ виробництва;

функц≥онуванн¤ спец≥альноњ системи нагл¤ду за д≥¤льн≥стю випробувальних центр≥в ≥ ¤к≥стю продукц≥њ).

” р¤д≥ крањн уже функц≥онують акредитован≥ ” —≈–“» ќ ≤—ќ ≥ визнан≥ св≥товим сп≥втовариством випробувальн≥ центри, що видають сертиф≥кати на певн≥ види продукц≥њ. «окрема у —Ўј д≥Ї центр по випробуванню трактор≥в ≥ с≥льськогосподарських машин, у ‘ранц≥њ Ч автомоб≥л≥в, „ех≥њ ≥ —ловаччин≥ Ч електроустаткуванн¤ та медичноњ техн≥ки.

Ќа початку 1993 року ”крањна стала членом ≤—ќ та ћ≥жнародноњ електротехн≥чноњ ком≥с≥њ Ч ≤≈—. ÷е даЇ њй право нар≥вн≥ з 90 ≥ншими крањнами св≥ту брати участь у д≥¤льност≥ б≥льш н≥ж 1000 м≥жнародних робочих орган≥в техн≥чних ком≥тет≥в по стандартизац≥њ ≥ сертиф≥кац≥њ та використовувати понад 12000 м≥жнародних стандарт≥в.

ƒл¤ набутт¤ максимально можливого зиску та ≥м≥джу над≥йного партнера на зовн≥шньому ринку п≥дприЇмствам бажано створювати ≥ сертиф≥кувати також власн≥ системи ¤кост≥. «г≥дно з м≥жнародним стандартом ≤—ќ 8402 "як≥сть. —ловник" система ¤кост≥ ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть орган≥зац≥йноњ структури, в≥дпов≥дальност≥, процедур, процес≥в ≥ ресурс≥в, що забезпечуЇ зд≥йсненн¤ загального керуванн¤ ¤к≥стю. ¬≥дпов≥дний р≥вень такоњ системи п≥дтримуЇтьс¤ сертиф≥катом, ¤кий видаЇтьс¤ п≥дприЇмству на певний строк Ч один р≥к, два роки тощо. ѕравом видач≥ сертиф≥кату на систему ¤кост≥ може волод≥ти нац≥ональний орган по сертиф≥кац≥њ; у необх≥дних випадках йому надаЇтьс¤ можлив≥сть делегувати таку функц≥ю акредитован≥й дл¤ ц≥Їњ мети орган≥зац≥њ. ƒл¤ оц≥нки системи ¤кост≥ та отриманн¤ сертиф≥кату на нењ дозвол¤Їтьс¤ залучати будь-¤ку закордонну ф≥рму, що займаЇтьс¤ сертиф≥кац≥Їю. ¬агом≥сть сертиф≥кату ≥ р≥вень дов≥ри до нього залежить в≥д ≥м≥джу орган≥зац≥њ, ¤ка видаЇ такий ƒокумент.

Ќа п≥дприЇмствах ”крањни аналог≥чн≥ системи ¤кост≥ ще треба створювати. ¬они повинн≥ обов'¤зково передбачати  омплексне управл≥нн¤ ¤к≥стю, що вимагаЇ лише колективноњ д≥¤льност≥ ≥ сп≥льних зусиль. « огл¤ду на це ћожна окреслити головн≥ принципи (моменти) формуванн¤ системи ¤кост≥:

Х п≥дготовка ус≥х категор≥й кадр≥в найвищого профес≥йного р≥вн¤ (необх≥дну ¤к≥сть забезпечують люди, а не машини);

Х безпосередн¤ зац≥кавлен≥сть першого кер≥вника та усього ешелону кер≥вництва п≥дприЇмства у повс¤кчасному розв'¤занн≥ проблем ¤кост≥ продукц≥њ; п≥дпор¤дкуванн¤ поставлен≥й мет≥ орган≥зац≥йноњ ¤кост≥ продукц≥њ; п≥дпор¤дкуванн¤ поставлен≥й мет≥ орган≥зац≥йноњ структури системи (зокрема зд≥йснюване нер≥дко на практиц≥ сполученн¤ посад заступника директора п≥дприЇмства з питань ¤кост≥ та начальника в≥дд≥лу техн≥чного контролю вкра" недоц≥льне, оск≥льки техн≥чний контроль Ч це далеї не саме головне у систем≥);

Х управл≥нн¤ ¤к≥стю продукц≥њ за участю ус≥х (. вин¤тку прац≥вник≥в п≥дприЇмства (в≥д директора роб≥тника); поточний розпод≥л в≥дпов≥дальност≥ м≥н п≥дрозд≥лами ≥ њх кер≥вниками; залученн¤ роб≥тники до повс¤кденноњ роботи у цьому напр¤мку чер гуртки ¤кост≥ (за досв≥дом япон≥њ, —Ўј) тощо. ѕри цьому дуже важливою ≥ вкрай необх≥дною тре визнати активну державну пол≥тику п≥дтримки п≥дприЇмств≥ у справ≥ розробки, запровадженн¤ ≥ сертиф≥кац≥њ сис ¤кост≥ продукц≥њ.

ƒержавний нагл¤д за ¤к≥стю ¬ ”крањн≥ створена державна система стандартизац≥њ ≥ сертиф≥кац≥њ. Ќац≥ональним органом, що проводить координуЇ роботу по забезпеченню њњ функц≥онуванн¤, Ї ƒержавний стандартизац≥њ ком≥тет ”крањни по стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ (ƒержстандарт ”крањни). ƒл¤ орган≥зац≥њ розробки, експертизи ≥ п≥дготовки до затвердженн¤ державних стандарт≥в ”крањни за р≥шенн¤м ƒержстандарту створен≥ техн≥чн≥ ком≥тети по стандартизац≥њ, що д≥ють за договором з нац≥ональним органом. ƒо роботи в цих ком≥тетах залучаютьс¤ на добров≥льних засадах представники зац≥кавлених п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, пров≥дн≥ вчен≥ та спец≥ал≥сти. ќсновними функц≥¤ми ƒержстандарту ”крањни стосовно сертиф≥кац≥йних роб≥т Ї: 1) визначенн¤ принцип≥в, структури ≥ правил системи сертиф≥кац≥њ; 2) затвердженн¤ перел≥ку продукц≥њ, що п≥дл¤гаЇ обов'¤зков≥й сертиф≥кац≥њ; 3) акредитац≥¤ орган≥в з сертиф≥кац≥њ та випробувальних лаборатор≥й (центр≥в), атестац≥¤ експерт≥в-аудитор≥в; 4) встановленн¤ правил визнанн¤ сертиф≥кат≥в ≥нших крањн; 5) ≥нформац≥йне забезпеченн¤ споживач≥в через в≥дпов≥дн≥ ц≥леспр¤мован≥ ≥нформац≥йн≥ фонди щодо стандарт≥в р≥зних категор≥й, сертиф≥кат≥в, класиф≥катор≥в техн≥ко-економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ ≥нформац≥њ, випробувальних центр≥в тощо.

¬ межах державноњ системи стандартизац≥њ ≥ сертиф≥кац≥њ в ”крањн≥ функц≥онуЇ державний нагл¤д за ¤к≥стю, ¤кий зд≥йснюють в≥дпов≥дн≥ органи, маЇ певн≥ об'Їкти ≥ форми, а також передбачаЇ конкретно визначену в≥дпов≥дальн≥сть суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ за порушенн¤ стандарт≥в, норм (метролог≥чних, сан≥тарних та ≥нших обов'¤зкових вимог, ¤к≥ встановлюють гранично ƒопустим≥ величини показник≥в до продукц≥њ ≥ концентрац≥њ –ечовин, що гарантують ¤к≥сть) ≥ правил (метролог≥чних, ”н≥тарних, еколог≥чних, протипожежних, технолог≥чних та „чиих вимог до виробництва продукц≥њ).

ƒержавний нагл¤д за додержанн¤м стандарт≥в, нори ≥ "равил зд≥йснюють ƒержстандарт ”крањни та його територ≥альн≥ органи Ч центри стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ. ѕричому перш≥ кер≥вники цих орган≥в одночасно за посадою Ї головними державними ≥нспекторами в≥дпов≥дно ”крањни, республ≥ки  рим, областей ≥ м≥ст з нагл¤ду за ¤к≥стю продукц≥њ, а ≥нш≥ кер≥вники ≥ спец≥ал≥сти цих орган≥в Ч державними ≥нспекторами. ќргани державного нагл¤ду виконують багатоспр¤мован≥ функц≥њ, а саме: зд≥йснюють перев≥рку додержанн¤ стандарт≥в (норм ≥ правил), узагальнюють њњ результати та ≥нформують про це в≥дпов≥дн≥ органи державноњ влади ≥ громадськ≥сть; забезпечують оперативне вжитт¤ заход≥в до припиненн¤ порушень стандарт≥в (норм ≥ правил), внос¤ть пропозиц≥њ щодо п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ та ефективност≥ своЇњ д≥¤льност≥.

ƒержавний нагл¤д проводитьс¤ за планами його орган≥в або за зверненн¤ми громад¤н у форм≥ пер≥одичноњ (пост≥йноњ) перев≥рки додержанн¤ вимог нормативних документ≥в чи шл¤хом проведенн¤ виб≥ркового (сусп≥льного) контролю стаб≥льност≥ ¤кост≥ сертиф≥кованоњ продукц≥њ, правил випробуванн¤ вироб≥в. ѕричому об'Їктами державного нагл¤ду слугують: 1) продукц≥¤ виробничо-техн≥чного призначенн¤, товари народного споживанн¤ ≥ продукти харчуванн¤ Ч на в≥дпов≥дн≥сть стандартам, нормам ≥ правилам; 2) експортна продукц≥¤ Ч щодо стандарт≥в (норм ≥ правил) або окремих вимог, обумовлених договором (контрактом); 3) ≥мпортна продукц≥¤ Ч щодо д≥ючих в ”крањн≥ стандарт≥в (норм, правил) стосовно безпеки дл¤ житт¤, здоров'¤, майна людей ≥ навколишнього середовища! 4) атестован≥ виробництва Ч на в≥дпов≥дн≥сть установленим вимогам до сертиф≥кац≥њ продукц≥њ.

√осподарююч≥ суб'Їкти за порушенн¤ вимог стандарт≥в (норм, правил) несуть матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть у вигл¤д≥ сплати в≥дчутних штраф≥в. «окрема залежно в≥д характеру порушенн¤ розм≥р штраф≥в становить:

Х випуск продукц≥њ науково-техн≥чного, виробничо-техн≥чного ≥ споживчого призначенн¤, що не в≥дпов≥даЇ вимогам стандарт≥в або не пройшла обов'¤зковоњ сертиф≥кац≥њ Ч 25%;

Х реал≥зац≥¤ п≥двищено небезпечноњ продукц≥њ без належного попереджувального маркуванн¤ та в≥дпов≥дноњ ≥нструкц≥њ щодо транспортуванн¤ ≥ експлуатац≥њ (споживанн¤), а також ≥мпортноњ продукц≥њ, що не в≥дпов≥даЇ вимогам нац≥ональних стандарт≥в стосовно безпеки дл¤ житт¤, здоров'¤ й майна людей ≥ навколишнього середовища Ч 50%;

Х продаж продукц≥њ, забороненоњ до випуску органами державного нагл¤ду, та вироб≥в, котр≥ внасл≥док порушенн¤ вимог стандарт≥в стали небезпечними дл¤ житт¤ (здоров'¤) людей ≥ навколишнього середовища Ч 100% в≥д њњ (њх) вартост≥. ѕри цьому варто зазначити, що сплата штраф≥в у в≥дпов≥дних розм≥рах не зв≥льн¤Ї п≥дприЇмц≥в в≥д обов'¤зк≥в в≥дшкодуванн¤ збитк≥в споживачам продукц≥њ, котр≥ виникли внасл≥док порушенн¤ стандарт≥в (норм, правил) або невиконанн¤ умов договору на поставку продукц≥њ. —уми штраф≥в у розм≥р≥ 60% зараховуютьс¤ до державного бюджету ≥ 30% Ч до позабюджетних фонд≥в м≥сцевих орган≥в влади, а решта 10% в≥драховуютьс¤ ƒержстандарту ”крањни дл¤ розвитку його матер≥ально-техн≥чноњ та науково-досл≥дноњ бази.

—еред ≥снуючих ≥ повсюднозастосовуваних метод≥в забезпеченн¤ виробництва продукц≥њ ч≥льне м≥сце пос≥даЇ внутр≥шньовиробничий техн≥чний контроль ¤кост≥. Ќа п≥дприЇмствах функц≥њ безпосереднього контролю ¤кост≥ складових частин ≥ в ц≥лому готових дл¤ споживанн¤ вироб≥в виконують в≥дд≥ли техн≥чного контролю (¬“ ). √оловне завданн¤ техн≥чного контролю Ч пост≥йно забезпечувати необх≥дний р≥вень ¤кост≥, заф≥ксований в нормативних документах, шл¤хом безпосередньоњ перев≥рки кожного виробу ≥ ц≥леспр¤мованого впливу на умови ≥ чинники, що формують його. ”сп≥шне розв'¤занн¤ цього завданн¤ може бути зд≥йснене за правильного вибору об'Їкт≥в ≥ метод≥в контролю ¤кост≥. ќб'Їктами контролю мають бути ус≥ компоненти виробничоњ системи та њњ взаЇмозв'¤заних елемент≥в, тобто вх≥д (ресурси), сам виробничий процес, вих≥д (продукц≥¤).

Ќеобх≥дн≥сть контролю ресурс≥в (матер≥ал≥в, енерг≥њ, знар¤дь прац≥, ≥нформац≥њ, персоналу) на вход≥ системи обумовлено тим, що њх ¤к≥сть у значн≥й м≥р≥ визначаЇ конкурентоспроможн≥сть готового продукту прац≥. ¬икористанн¤ у виробничому процес≥ бодай частини ресурс≥в неналежноњ ¤кост≥ може призвести до непродуктивних витрат добро¤к≥сних ресурс≥в. —аме вх≥дний контроль ресурс≥в маЇ попереджувати ≥ не допускати витрат непродуктивного характеру. ќб'Їктами контролю на вход≥ системи (п≥дприЇмства) чи њњ (його) окремих виробничих блок≥в (цех≥в, д≥льниць) мають бути: 1) ¤к≥сть початкових основних ≥ допом≥жних матер≥ал≥в, заготовок нап≥вфабрикат≥в, комплектуючих вироб≥в, окремих деталей ≥ вузл≥в; 2) справн≥сть устаткуванн¤, пристроњв, робочого ≥нструменту ≥ контрольно-вим≥рювальних прилад≥в, за допомогою котрих виготовл¤Їтьс¤ продукц≥¤ та визначаЇтьс¤ р≥вень њњ ¤кост≥; 3) техн≥чна документац≥¤, за ¤кою зд≥йснюЇтьс¤ технолог≥чний процес; 4) в≥дпов≥дн≥сть р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ персоналу вимогам, що забезпечують ¤к≥сне виконанн¤ певноњ роботи.

як≥сть продукц≥њ визначальною м≥рою формуЇтьс¤ упродовж виробничого процесу. ÷е викликаЇ необх≥дн≥сть ретельного контролю переб≥гу технолог≥њ њњ виготовленн¤. ќб'Їктами контролю тут слугують повне дотриманн¤ виробничо-трудовоњ дисципл≥ни, технолог≥чних режим≥в обробки та складанн¤ вироб≥в. ѕри цьому контрольн≥ операц≥њ зд≥йснюютьс¤ стосовно не лише ¤кост≥, але й к≥лькост≥, оск≥льки порушенн¤ технолог≥чноњ, виробничоњ ≥ трудовоњ дисципл≥ни може спричинювати псуванн¤ сировини, матер≥ал≥в, окремих деталей ≥ нав≥ть готових вироб≥в, а поза¤к невиконанн¤ завдань виробничоњ програми п≥дприЇмства.

 онтроль на виход≥ виробничоњ системи (п≥дприЇмства ≥ його п≥дрозд≥л≥в) маЇ за основну мету попереджувати передачу бракованоњ продукц≥њ споживачу або на наступн≥ ≥'≥чн≥ фази (стад≥њ) на тому ж п≥дприЇмств≥ з д≥ючими з цього насл≥дками. ќкр≥м того, такий роль уможливлюЇ визначенн¤ ступеню виконанн¤ у виробничих завдань економ≥чних результат≥в виробництва.

–≥вень витрат на контроль ¤кост≥ та його загальна ефективн≥сть ≥стотно залежить в≥д обгрунтованого вибору ≥ застосуванн¤ тих або ≥нших метод≥в (вид≥в) зд≥йсненн¤. ѕерел≥к можливих основних вид≥в техн≥чного контролю ¤кост≥ на п≥дприЇмствах подано у табл. 2.

«м≥стовна њх характеристика визначаЇтьс¤ переважно в≥дпов≥дними назвами. « перел≥чених вид≥в техн≥чного  онтролю найб≥льш ефективними виокремлюють: за впливом на переб≥г технолог≥чного процесу Ч активний; за використовуваними засобами Ч автоматизований; за орган≥зац≥йною формою Ч статистичний.

јктивним Ї контроль ¤кост≥ безпосередньо у ход≥ технолог≥чного процесу виготовленн¤ виробу та режим≥в його обробки за допомогою спец≥альних контрольних техн≥чних пристроњв, вмонтованих у технолог≥чне устаткуванн¤ (автоматичних ≥ндикатор≥в, вим≥рювальних головок, ≥зотопних ≥ндукц≥йних та ≥нших прилад≥в). «астосуванн¤ активного контролю дозвол¤Ї попереджувати по¤ву та вих≥д з технолог≥чного процесу нап≥вфабрикат≥в ≥ готових вид≥в продукц≥њ.

“аблиц¤ 2.  ласиф≥кац≥¤ вид≥в техн≥чного контролю ¤кост≥ продукц≥њ на п≥дприЇмств≥

1	2	3	4

Ќазва: ћатер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤ форми ≥ системи. ќбчисленн¤ потреби у матер≥алах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2555 прочитано)