Ѕанк≥вська справа > Ѕанки ≥ банк≥вська д≥¤льн≥сть

Ѕанки ≥ банк≥вська д≥¤льн≥сть

«м≥ст

„астина 1 (с.2)

ѕор¤док створенн¤ комерц≥йного банку. (с.2)

ƒотриманн¤ економ≥чних норматив≥в. (с.7)

ƒоходи, витрати ≥ прибуток банку. (с.8)

„астина 2 (с.11)

≤стор≥¤ банк≥вськоњ справи —Ўј. (с.11)

ќрган≥зац≥¤ системи комерц≥йних бак≥в. (с.13)

ѕор≥вн¤льний анал≥з. (с.16)

ƒодаток (с.17-22)

—писок використаноњ л≥тератури. (с.23)

„астина I

I. ѕор¤док створенн¤ комерц≥йних банк≥в

 омерц≥йн≥ банки (початок розвитку в ”крањн≥).

 омерц≥йн≥ банки Ц основна ланка кредитноњ системи крањни, у ¤ку вход¤ть кредитн≥ установи, що зд≥йснюють р≥зноман≥тн≥ банк≥вськ≥ операц≥њ дл¤ своњх кл≥Їнт≥в на засадах комерц≥йного розрахунку. ƒл¤ цього вони використовують не т≥льки св≥й власний кап≥тал, але ≥ залучений ф≥нансовий кап≥тал у вид≥ внеск≥в, депозит≥в, м≥жбанк≥вських кредит≥в та ≥нших джерел. ѕричому залучен≥ засоби, ¤к правило, значно перевищують обс¤г власного кап≥талу комерц≥йних банк≥в.

ќсновною метою комерц≥йних банк≥в, що стали створювати в ”крањн≥ у 1989 роц≥, було оперативне одержанн¤ њхн≥ми засновниками ≥ кл≥Їнтами широкого спектра банк≥вських послуг (включаючи одержанн¤ кредит≥в), вир≥шенн¤ засновниками за допомогою власного банку своњх групових чи ≥ндив≥дуальних проблем, одержанн¤ максимального прибутку дл¤ своњх акц≥онер≥в чи пайовик≥в, а також дл¤ власного розвитку.

—початку комерц≥йн≥ банки створювалис¤ переважно ¤к галузев≥. ƒе¤к≥ банки виникли ¤к доч≥рн≥ банки державних спец≥ал≥зованих банк≥в. “ак, наприклад, був утворений ”кр≥нбанк.

“ак≥ банки, ¤к ƒемосбанк,  ињвський кооперативний банк Ц попередник √радобанку, виникли ¤к кооперативн≥ комерц≥йн≥ банки. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що в т≥ часи кооперативи по виробництву товар≥в, виконанню роб≥т ≥ наданню послуг були першими ринковими структурами, що д≥¤ли в оточенн≥ державних п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ заснувань, а часто ≥ при них. ўоб легше й оперативн≥ше вир≥шувати питанн¤ одержанн¤ позичок на св≥й розвиток, кооперативи стали створювати своњ банки.

Ќадал≥ акц≥онерами чи пайовиками комерц≥йних банк≥в усе б≥льше ставали р≥зн≥ комерц≥йн≥ структури ≥ приватн≥ особи. ÷ей процес особливо п≥дсиливс¤ п≥сл¤ того, ¤к наприк≥нц≥ 1992 року державним п≥дприЇмствам було заборонено виступати засновниками комерц≥йних структур, у тому числ≥ ≥ банк≥в. ” 1993 роц≥ було прийн¤те р≥шенн¤ про перерахуванн¤ належних зазначеним п≥дприЇмствам див≥денд≥в у доход в≥дпов≥дно п≥дпор¤дкованост≥ державного чи м≥сцевого бюджету.  ооперативн≥ банки були зр≥вн¤н≥ в правах з комерц≥йними.

ѕоступово статус комерц≥йних одержали колишн≥ державн≥ спец≥ал≥зован≥ банки. “ак, на баз≥ республ≥канських ∆итлосоцбанку був орган≥зований ”крсоцбанк, јгропромбанку Ц јѕЅ "”крањна" ј , ѕромбудбанку Ц ѕром≥нвестбанк. “аке роздержавленн¤ зазначених трьох банк≥в привело до створенн¤ в банк≥вськ≥й систем≥ ”крањни нер≥вних умов дл¤ д≥¤льност≥ банк≥в, поставивши в скрутне положенн¤ знову орган≥зован≥ банки.

Ѕ≥льш правильним було б за колишн≥ми державними банками залишити статус державних спец≥ал≥зованих банк≥в, через ¤к≥ направл¤лас¤ б державна кредитна ≥ ф≥нансова п≥дтримка пр≥оритетним напр¤мкам розвитку економ≥ки. “ак, у б≥льшост≥ крањн така п≥дтримка надаЇтьс¤ с≥льському господарству, науц≥, державним п≥дприЇмствам, житловому буд≥вництву ≥ так дал≥.

¬ умовах ринковоњ економ≥ки ≥стотн≥ зм≥ни в≥дбулис¤ в банк≥вському контрол≥. якщо ран≥ш банки в≥д≥гравали роль державних контролер≥в за д≥¤льн≥стю суб'Їкт≥в господарюванн¤, то в даний час цей контроль, ¤к правило, зд≥йснюЇтьс¤ на партнерських в≥дносинах м≥ж банками ≥ њхн≥ми кл≥Їнтами.

 ласиф≥кац≥¤ комерц≥йних банк≥в

 омерц≥йн≥ банки класиф≥куютьс¤ по р¤ду ознак. ” залежност≥ в≥д форми власност≥ вони п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на приватн≥ ≥ державн≥. «а формою орган≥зац≥њ серед приватних банк≥в переважають акц≥онерн≥ у вид≥ сусп≥льств в≥дкритого чи закритого тип≥в.

јкц≥њ банк≥в, створених у вид≥ акц≥онерних товариств в≥дкритого типу, поширюютьс¤ шл¤хом в≥льного продажу юридичним ≥ ф≥зичним особам. јкц≥онерними товариствами закритого типу, а також пайовими банками у вид≥ товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ї переважно комерц≥йн≥ банки в перш≥ роки њхнього ≥снуванн¤. јкц≥њ банк≥в у вид≥ акц≥онерних товариств закритого типу викуповуютьс¤, ¤к правило, њхн≥ми засновниками. Ѕ≥льш гнучкою структурою Ї банки у вид≥ товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю.  ≥льк≥сть њхн≥х пайовик≥в може поповнюватис¤ з в≥дпов≥дною реЇстрац≥Їю в Ќац≥ональному банку ”крањни.

 омерц≥йн≥ банки в залежност≥ в≥д кола виконуваних операц≥й бувають ун≥версальними ≥ спец≥ал≥зованими. ¬ даний час в ”крањн≥ вс≥ комерц≥йн≥ банки прагнуть бути ун≥версальними, хоча далеко не ус≥ вони виконують весь спектр банк≥вських операц≥й. —пец≥ал≥зованих банк≥в поки немаЇ. јле окрем≥ банки вже почали створювати спец≥ал≥зован≥ ф≥л≥њ (≥нвестиц≥йн≥ ≥ депозитн≥).

” залежност≥ в≥д територ≥њ д≥¤льност≥ комерц≥йн≥ банки п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на м≥жнародн≥, республ≥канськ≥ ≥ рег≥ональн≥. ћ≥жнародн≥ банки створюютьс¤ за участю ≥ноземного кап≥талу ≥ можуть мати ф≥л≥њ в ≥нших крањнах. ¬ ”крањн≥ вони т≥льки починають з'¤вл¤тис¤ (ѕерший украњнський м≥жнародний банк, ƒ≥амена-банк ≥ ≥нш≥). ƒо республ≥канських комерц≥йних банок в≥днос¤тьс¤ банк "”крањна" ј , ѕром≥нвестбанк ”крањни, ”крсоцбанк, ≈кс≥мбанк ”крањни й ќщадбанк ”крањни, що мають розгалужену мережу в≥дд≥лень ≥ ф≥л≥й по вс≥й територ≥њ ”крањни. Ѕ≥льш≥сть же комерц≥йних банк≥в Ї рег≥ональними. ¬они обслуговують кл≥Їнт≥в визначеноњ област≥, м≥ста, району чи ж рег≥ону. ” залежност≥ в≥д орган≥зац≥йноњ структури, пор¤д ≥з багатоф≥л≥альними банками, ≥снують безф≥л≥альн≥ банки. Ѕагато з них працюють усп≥шно, хоча конкурувати њм з великими банками усе складн≥ше.

—творенн¤ ≥ д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в

ѕор¤док створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в регламентуЇтьс¤ законами ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть", "ѕро господарськ≥ товариства", "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу", "ѕро п≥дприЇмництво", "ѕро аудит", "ѕро ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ", "ѕро заставу" ≥ ≥ншими, а також “имчасовим положенн¤м про пор¤док створенн¤, реЇстрац≥њ комерц≥йних банк≥в ≥ зд≥йсненн¤ нагл¤дом над њхньою д≥¤льн≥стю, затвердженим ѕравл≥нн¤м Ќац≥онального банку ”крањни 17 липн¤ 1992 року.

«асновниками, акц≥онерами комерц≥йних банк≥в можуть бути украњнськ≥ й ≥ноземн≥ юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи, за вин¤тком –ад народних депутат≥в ус≥х р≥вн≥в, њхн≥х виконавчих орган≥в, пол≥тичних ≥ профсп≥лкових орган≥зац≥й, союз≥в ≥ парт≥й, сусп≥льних фонд≥в, комерц≥йних банк≥в. Ќими також не можуть бути громад¤ни наступних категор≥й: в≥йськовослужбовц≥, посадов≥ особи орган≥в прокуратури, суду, державноњ безпеки, внутр≥шн≥х справ, арб≥тражного суду, державного нотар≥ату, орган≥в державноњ влади ≥ управл≥нн¤, покликаних зд≥йснювати контроль за д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств. «асновниками банк≥в не можуть бути особи, ¤ким заборонено займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю до зак≥нченн¤ терм≥ну, встановленого вироком суду, особи, що мають судим≥сть за граб≥жництво, хабарництво й ≥нш≥ корислив≥ злочини.

Ќеобх≥дно забезпечити банк прим≥щенн¤ми з обладнаним касовим вузлом, пристроЇм охоронноњ ≥ пожежноњ сигнал≥зац≥њ, спец≥альних канал≥в зв'¤зку, постом м≥л≥ц≥њ, обчислювальною й ≥ншою банк≥вською техн≥кою ≥ так дал≥.

“овариство вважаЇтьс¤ в≥дкритим, ¤кщо його акц≥њ поширюютьс¤ шл¤хом в≥дкритоњ п≥дписки чи куп≥вл≥-продажу на фондових б≥ржах чи у позаб≥ржовому оборот≥. јкц≥њ банку у вид≥ закритого акц≥онерного товариства розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж засновниками ≥ не можуть поширюватись шл¤хом п≥дписки ≥ купуватис¤ чи продаватис¤ на б≥рж≥ чи в позаб≥ржовому оборот≥. ѕ≥сл¤ реЇстрац≥њ ≥з закритого акц≥онерного товариства в≥н може бути реорган≥зований у встановленому законом пор¤дку у в≥дкрите акц≥онерне товариство. ѕри цьому необх≥дно мати на уваз≥, що в перш≥ два роки ≥снуванн¤ банку у вид≥ акц≥онерного товариства, його засновники зобов'¤зан≥ бути власниками акц≥й на суму не менш 25 % статутного фонду.

«асновники банку (незалежно в≥д того, у вид≥ ¤кого товариства в≥н орган≥зуЇтьс¤) повинн≥ укласти м≥ж собою догов≥р, що визначаЇ пор¤док зд≥йсненн¤ ними сп≥льноњ д≥¤льност≥, в≥дпов≥дальност≥ перед особами, що п≥дписалис¤ на акц≥њ, ≥ трет≥ми особами. «асновники також несуть в≥дпов≥дальн≥сть по зобов'¤занн¤х, що виникло до реЇстрац≥њ банку Ќац≥ональним банком ”крањни.

якщо банк створюЇтьс¤ у вид≥ акц≥онерного товариства в≥дкритого типу, то засновники повинн≥ зареЇструвати ≥нформац≥ю про випуск акц≥й у ћ≥н≥стерств≥ ф≥нанс≥в ”крањни. ѕри цьому необх≥дно представити наступн≥ документи: а) за¤ва на реЇстрац≥ю ≥нформац≥њ; б) коп≥ю плат≥жного дорученн¤ на суму держмита в розм≥р≥ 0,1% в≥д загальноњ суми ем≥с≥њ акц≥й; в) проспект ем≥с≥њ.  р≥м реЇстрац≥њ, ≥нформац≥¤ про випуск акц≥й п≥дл¤гаЇ обов'¤зковоњ публ≥кац≥њ в органах друку ¬ерховноњ –ади ”крањни (газета "√олос ”крањни"),  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни (газета "”р¤довий кур'Їр") ≥ оф≥ц≥йному виданн≥ фондовоњ б≥рж≥ (газета "‘акт" (не менш н≥ж за 10 дн≥в до початку п≥дписки на акц≥њ).

”становч≥ збори затверджують установч≥ документи банку (установчий догов≥р ≥ устав), обираЇ раду ≥ правл≥нн¤ банку, њхн≥х гол≥в, рев≥з≥йну ком≥с≥ю, затверджуЇ регламенти роботи ради ≥ правл≥нн¤, розробл¤Ї положенн¤ про нењ. «бори можуть частину функц≥й, що в≥днос¤тьс¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства до компетенц≥њ загальних збор≥в акц≥онер≥в, покласти на раду чи правл≥нн¤ банку.

1	2	3	4

Ќазва: Ѕанки ≥ банк≥вська д≥¤льн≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (9484 прочитано)