Ѕанк≥вська справа > Ѕанки ≥ банк≥вська д≥¤льн≥сть

ƒо к≥нц¤ 1986 року 36 штат≥в прийн¤ли законодавч≥ положенн¤, що дозвол¤ють доступ на територ≥ю своњх штат≥в банк≥вських холдингових компан≥й, розташованих в ≥нших штатах. ” р¤д≥ штат≥в под≥бн≥ д≥њ дозволен≥ т≥льки в межах обмежених територ≥й, причому лише дл¤ тих штат≥в, законодавства ¤ких незначно в≥др≥зн¤ютьс¤ друг в≥д друга. Ѕ≥льш≥сть рег≥ональних банк≥вських систем прагнуть не допустити проникненн¤ банк≥в ведучих ф≥нансових центр≥в у своњ рег≥они. ” 1985 роц≥ ¬ерховний суд —Ўј п≥дтримав д≥ю прийн¤тих штатами закон≥в, що регулюють д≥¤льн≥сть рег≥ональних банк≥вських систем, що перешкоджають проникненню на територ≥ю штат≥в банк≥в, що не в≥днос¤тьс¤ до даного рег≥ону.

«литт¤ банк≥в

¬≥дпов≥дно до «акону про банк≥вськ≥ злитт¤ 1960 року в≥дпов≥дальн≥сть за санкц≥онуванн¤ банк≥вських злитт≥в покладаЇтьс¤ на федеральн≥ органи, що зд≥йснюють регулюванн¤ банк≥вськоњ справи. ” веденн¤  онтролера грошового об≥гу передававс¤ розгл¤д ≥ твердженн¤ план≥в поглинанн¤ нац≥ональними банками ≥нших банк≥в. –ада керуючих ‘–— вир≥шуЇ питанн¤, що в≥днос¤тьс¤ до банк≥вських холдинг≥в-компан≥й ≥ штат≥в банкам-членам ‘–—. ѕитанн¤ злитт¤ застрахованих банков-нечленов ‘–— вир≥шуЇ ‘едеральна  орпорац≥¤ по страхуванню депозит≥в. «акон про банк≥вськ≥ злитт¤ 1966 року заборон¤Ї злитт¤ банк≥в, ¤кщо вони ≥стотно послабл¤ють конкуренц≥ю. ” доповненню до вищесказаного варто вказати ≥ на те, що ћ≥н≥стерство юстиц≥њ —Ўј неодноразово приб≥гало до використанн¤ антитрестовського законодавства дл¤ того, щоб запоб≥гти к≥лька банк≥вських злитт≥в, що могли б серйозно розбудувати механ≥зм конкуренц≥њ. ” тому випадку, коли втручаЇтьс¤ ћ≥н≥стерство юстиц≥њ, воно повиннео почати судовий розгл¤д не п≥зн≥ше чим через30 дн≥в п≥сл¤ остаточного схваленн¤ федерального агентства; процес злитт¤ припин¤Їтьс¤ доти, поки питанн¤ не буде остаточно вир≥шений у ход≥ державного антитрестовського судового процесу.

ѕор≥вн¤льний анал≥з

ѕровод¤чи аналог≥ю м≥ж пор¤дком створенн¤ комерц≥йного банку двох банк≥вських систем можна зробити висновок, що причиною розходженн¤ Ї нормативна база, що визначаЇ структуру банк≥вськоњ системи. якщо в —Ўј в≥дкритт¤ банку можливо при одержанн≥ чартеру або в≥д федерального ур¤ду, або в≥д ур¤д≥в штат≥в, то в ”крањн≥ ( це одержанн¤ л≥ценз≥њ в≥д ЌЅ”.

ќснова банк≥вськоњ системи —Ўј ( ‘едеральна –езервна —истема, що включаЇ ¤к нац≥ональн≥ банки, так ≥ банки штат≥в. ¬ ”крањн≥ ж банк≥вська система представлена ЌЅ” ≥ комерц≥йними банками.

јнал≥зуючи доходи ≥ витрати, прибуток банк≥в у —Ўј ≥ на ”крањн≥ можна зробити висновки, що незважаючи на б≥льш н≥ж сто л≥тню ≥стор≥њ банк≥вськоњ справи в —Ўј в пор≥вн¤нн≥ з короткою ≥стор≥Їю банк≥вськоњ системи ”крањни, незважаючи на розходженн¤ в структур≥ банк≥вських систем ≥ в нормативн≥й баз≥, що регламентуЇ д≥¤льн≥сть банку, ≥снуЇ багато загального.

–озходженн¤ пол¤гаЇ лише в дол≥ тих чи ≥нших доход≥в ≥ витрат у загальн≥й структур≥ доход≥в ≥ витрат бюджету.

¬ажливе м≥сце в будь-¤кому банку маЇ дотриманн¤ економ≥чних норматив≥в, у ¤к≥й би банк≥вськ≥й систем≥ в≥н н≥ функц≥онував. ѕричому њхн≥ основн≥ види по економ≥чному зм≥ст≥ аналог≥чн≥.

 ороткий зм≥ст

 омерц≥йн≥ банки Ц основна ланка кредитноњ системи крањни, у ¤ке вход¤ть кредитн≥ установи, що зд≥йснюють р≥зноман≥тн≥ банк≥вськ≥ операц≥њ дл¤ своњх кл≥Їнт≥в на засадах комерц≥йного розрахунку.

ќсновною метою комерц≥йних банк≥в, що стали створювати в ”крањн≥ в 1989 роц≥, було оперативне одержанн¤ њхн≥ми засновниками ≥ кл≥Їнтами широкого спектра банк≥вських послуг.

—татус комерц≥йних одержали колишн≥ державн≥ спец≥ал≥зован≥ банки.

¬ умовах ринковоњ економ≥ки ≥стотн≥ зм≥ни в≥дбулис¤ в банк≥вському контрол≥.

¬ даний час цей контроль, ¤к правило зд≥йснюЇтьс¤ на партнерських в≥дносинах м≥ж банками ≥ њхн≥ми кл≥Їнтами.

 омерц≥йн≥ банки класиф≥куютьс¤ по р¤ду ознак. ” залежност≥ в≥д форми власност≥ вони п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на приватн≥ ≥ державн≥. «а формою орган≥зац≥њ серед приватних банк≥в переважають акц≥онерн≥ у вид≥ сусп≥льств в≥дкритого чи закритого тип≥в.

 омерц≥йн≥ банки в залежност≥ в≥д кола виконуваних операц≥й бувають ун≥версальними ≥ спец≥ал≥зованими.

” залежност≥ в≥д територ≥њ д≥¤льност≥ комерц≥йн≥ банки п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на м≥жнародн≥, республ≥канськ≥ ≥ рег≥ональн≥.

ѕор¤док створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в регламентуЇтьс¤ законами ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть", "ѕро господарськ≥ товариства", "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу", "ѕро п≥дприЇмництво", "ѕро аудит", "ѕро ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ", "ѕро заставу" ≥ ≥нш≥, а також “имчасовим положенн¤м про пор¤док створенн¤, реЇстрац≥њ комерц≥йних банк≥в ≥ зд≥йсненн¤ нагл¤дом над њхньою д≥¤льн≥стю, затвердженим ѕравл≥нн¤м Ќац≥онального банку ”крањни 17 липн¤ 1992 року.

 редитно-банк≥вська система маЇ життЇво важливе значенн¤ дл¤ економ≥ки крањни, вона служить об'Їктом ретельного нагл¤ду ≥ регулюванн¤ ¤к з боку Ќац≥онального банку ”крањни, так ≥ з боку вищих орган≥в державноњ влади ≥ керуванн¤.

ќдна з основних ц≥лей комерц≥йних банк≥в Ц одержанн¤ прибутку, що Ї джерелом виплати див≥денд≥в акц≥онерам, створенн¤ фонд≥в банк≥в, базою п≥двищенн¤ добробуту прац≥вник≥в банку ≥ т.п.

ƒо по¤ви власне комерц≥йних банк≥в под≥бн≥ з ними функц≥њ виконали колон≥альн≥ позичков≥ контори чи приватн≥ асоц≥ац≥њ.

ѕрийн¤т≥ в 1862 роц≥ Ќац≥ональний валютний акт, а в 1864 роц≥ Ц Ќац≥ональний банк≥вський акт Ц над≥лили федеральний ур¤д правом санкц≥онувати веденн¤ банк≥вських операц≥й Ц видавати чартер. « цього часу банки, що одержали чартер в≥д федерального ур¤ду стали називатис¤ нац≥ональними банками. Ѕанки, що одержали чартер в≥д ур¤ду штат≥в, одержали назви банк≥в штат≥в. —п≥в≥снуванн¤ нац≥ональних банк≥в ≥ банк≥в штат≥в створило банк≥вську систему подв≥йного п≥дпор¤дкуванн¤.

 омерц≥йний банк, що звернувс¤ з проханн¤м про прийом до ‘–— ≥ допущений до членства в н≥й, стаЇ банком-членом ‘–—.

Ќайб≥льш розповсюдженим типом банк≥в у —Ўј Ї безф≥л≥альний банк ( банк без ф≥л≥й.

 р≥м того, представники ур¤ду, що займаютьс¤ регулюванн¤м банк≥вських операц≥й, з ворож≥стю в≥днос¤тьс¤ до в≥дкритт¤ в≥дд≥лень банк≥в.

ƒотепер продовжуЇтьс¤ суперечка про те, ¤кий тип банку (що маЇ в≥дд≥ленн¤ чи безф≥л≥альний) найб≥льшою м≥рою в≥дпов≥даЇ запитам жител≥в с≥льських ≥ прим≥ських район≥в.

¬≥дпов≥дно до «акону про банк≥вськ≥ злитт¤ 1960 року в≥дпов≥дальн≥сть за санкц≥онуванн¤ банк≥вських злитт≥в покладаЇтьс¤ на федеральн≥ органи, що зд≥йснюють регулюванн¤ банк≥вськоњ справи.

—писок л≥тератури

≈. ƒж. ƒоллан "√рош≥, банк≥вська справа ≥ грошово-кредитна пол≥тика". ћ. 1994 р.

ћороз ј.Ќ. "ќснови банк≥вськоњ справи".  ињв 1994 р.

1	2	3	4

Ќазва: Ѕанки ≥ банк≥вська д≥¤льн≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (9484 прочитано)