Ѕанк≥вська справа > Ѕанки ≥ банк≥вська д≥¤льн≥сть

«битки банку за п≥дсумками д≥¤льност≥ банку за р≥к покриваютьс¤ за рахунок його резервного фонду, а при його недостатност≥ Ц за рахунок зменшенн¤ статутного фонду.

ѕрибуток Ї найважлив≥шим показником оц≥нки д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в. ¬она використовуЇтьс¤ анал≥тиками дл¤ визначенн¤ рейтинг≥в банк≥в на основ≥ њхн≥х баланс≥в. Ќин≥ н≥ в нас, н≥ за рубежем поки немаЇ загальноприйн¤тоњ методики численн¤ рейтинг≥в комерц≥йних банк≥в. “ому рейтинги, розрахован≥ по р≥зних методиках, можуть ≥стотно розр≥зн¤тис¤, а отже, р≥зними будуть оц≥нки д≥¤льност≥ банк≥в.

ќск≥льки кожна методика маЇ своњ позитивн≥ ≥ негативн≥ сторони, необх≥дно в≥д≥брати з них так≥, котр≥ найб≥льше повно характеризують д≥¤льн≥сть банк≥в. ƒл¤ цього, насамперед, варто установити загальну дл¤ вс≥х банк≥в форму балансу. ѕравильно визначен≥ рейтинги банк≥в дозвол¤ть кл≥Їнтам обрати т≥ з них, у которые можна буде без ризику пом≥щати ≥ вкладати своњ кап≥тали.

„астина II

I. ≤стор≥¤ банк≥вськоњ справи в —Ўј

Ѕанк≥вська справа в —получених Ўтатах јмерики. (≈тапи розвитку)

ћи зупинимос¤ на ≥стор≥њ ≥ зм≥н≥ структури Їдиноњ системи комерц≥йних банк≥в у —Ўј. ” силу ≥сторично сформованих причин т≥льки комерц≥йн≥ банки надавали послуги ¤к по в≥дкриттю поточних вклад≥в до запитанн¤ Ц чекових депозит≥в, так ≥ по наданню короткострокових комерц≥йних позичок. ќднак останн≥м часом ощадн≥ заснуванн¤ одержали б≥льш широк≥ можливост≥, у силу чого розходженн¤ м≥ж банками й ощадними заснуванн¤ми зменшилис¤.

Ѕанк≥вська система —Ўј функц≥онуЇ у вузьких рамках р≥зного роду адм≥н≥стративних ≥нструкц≥й ≥ обмежень. « часом ≥нструкц≥њ, прийн¤т≥ на федеральному р≥вн≥, здобували все зростаюче значенн¤, у той час ¤к роль ≥нструкц≥й, прийн¤тих ≥ встановлюваних на р≥вн≥ штат≥в, скорочувалас¤. ” число найважлив≥ших федеральних орган≥в, що регулюють д≥¤льн≥сть банк≥вськоњ сфери, входить служба  онтролера грошового об≥гу, ‘едеральна –езервна —истема ≥ ‘едеральна корпорац≥¤ по страхуванню депозит≥в.

≤стор≥¤ банк≥вськоњ справи в —Ўј.

ƒо по¤ви власне комерц≥йних банк≥в под≥бн≥ з ними функц≥њ виконали колон≥альн≥ позичков≥ чи контори приватн≥ асоц≥ац≥њ. ¬они видавали позички, звичайно п≥д заставу земл≥, ≥ випускали паперов≥ грош≥. ќднак вони звичайне створювалис¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ зроблено конкретних заход≥в ≥ ≥снували р≥вно ст≥льки часу, ск≥льки тривав терм≥н наданих ними кредит≥в.  р≥м того, вони не приймали депозит≥в, по ¤ких кл≥Їнти могли б виписувати чеки.

ѕершим комерц≥йним банком —Ўј, що одержав чартер, став Ѕанк ѕ≥вн≥чноњ јмерики, що утворивс¤ у ‘≥ладельф≥њ в 1781 р. јле вже до 1800 року в —Ўј було в≥дкрито 29 банк≥в, а до 1820 року њхнЇ число дос¤гло 300. «аконодавч≥ органи штат≥в у цей пер≥од видавали цим банкам чартери, видаючи дл¤ цього спец≥альн≥ законодавч≥ акти.

ѕеред √ромад¤нською в≥йною ком≥с≥њ штат≥в по справах банк≥в обмежували сферу своЇњ компетенц≥њ головним чином рев≥з≥¤ми ф≥нансового стану банк≥в. —початку ком≥с≥њ проводили рев≥з≥њ лише у випадках, коли банки ви¤вл¤лис¤ в скрутному положенн≥. ѕ≥зн≥ше в пор¤док речей ув≥йшов регул¤рний граф≥к проведенн¤ ф≥нансових рев≥з≥й.

Ќац≥ональн≥ банки ≥ банки штат≥в

ѕрийн¤т≥ в 1862 роц≥ Ќац≥ональний валютний акт, а в 1864 роц≥ Ц Ќац≥ональний банк≥вський акт Ц над≥лили федеральний ур¤д правом санкц≥онувати веденн¤ банк≥вських операц≥й Ц видавати чартер. « цього часу банки, що одержали чартер в≥д федерального ур¤ду стали називатис¤ нац≥ональними банками. Ѕанки, що одержали чартер в≥д ур¤ду штат≥в, одержали назва банк≥в штат≥в. —п≥в≥снуванн¤ нац≥ональних банк≥в ≥ банк≥в штат≥в створило банк≥вську систему подв≥йного п≥дпор¤дкуванн¤.

ќдержанн¤ чартеру в≥д ур¤ду штату приносить переваги в тих штатах, де прийн¤та система правових обмежень маЇ менш твердий характер, чим система федеральних обмежень. ” р≥зних штатах д≥ють сам≥ р≥зн≥ обмеженн¤: так, в окремих випадках установлена стел¤ банк≥вських штраф≥в за виписуванн¤ чек≥в на суми, що перевищують суми, що лежать на рахунках; обмежена частка банк≥вських актив≥в, ¤к≥ можна вкладати в нерухом≥сть за межами даного штату; ≥нод≥ потр≥бно нав≥ть спец≥альний дозв≥л ур¤ду штату на проведенн¤ операц≥й з нерухом≥стю.

” наш≥ дн≥ за¤вки на в≥дкритт¤ нових банк≥в, ¤к ≥ колись, п≥ддаютьс¤ серйозн≥й експертиз≥ з метою визначенн¤ економ≥чноњ безпеки ≥ доц≥льност≥ њхнього в≥дкритт¤, однак обмеженн¤ ослабнули на ст≥льки, що дозвол¤ють сотн¤м нових банк≥в виходити на ринок.

Ѕанки-члени ‘–— ≥ банки-нечлены ‘–—

 омерц≥йний банк, що звернувс¤ з проханн¤м про прийом до ‘–— ≥ допущений до членства в н≥й, стаЇ банком-членом ‘–—. «а законом ус≥ нац≥ональн≥ банки повинн≥ вступати у ‘едеральну –езервну —истему. Ўтатн≥ банки можуть вступити в систему за бажанн¤м ≥ ¤кщо вони в≥дпов≥дають вимогам, пропонованим ‘едеральною –езервною —истемою до банк≥в-член≥в. «араз близько 10% банк≥в штат≥в Ї банками-членами ‘–—. Ќа долю банк≥в член≥в приходитьс¤ т≥льки 40% загального числа комерц≥йних банк≥в, однак з частка в загальному обс¤з≥ актив≥в комерц≥йних банк≥в значно б≥льше. « 1950 по 1980 р≥к число банк≥в-член≥в ‘–— скоротилос¤ з 6870 до 5422, а число банков-нечленов виросло з 7251 до 9414. ƒл¤ боротьби з ц≥Їю тенденц≥Їю  онгрес —Ўј прийн¤в «акон про дерегулировании депозитних заснувань ≥ про контроль за грошовим об≥гом 1980 р.

ƒо прийн¤тт¤ закону 1980 року вимоги до резерв≥в банков-нечленов ‘–— значно в≥др≥зн¤лис¤ друг в≥д друга в р≥зних штатах, залишаючись, проте, на р≥вн≥ б≥льш низькому, чим той, що вважавс¤ обов'¤зковим дл¤ банк≥в-член≥в.  р≥м цього в р¤д≥ штат≥в банкам-нечленам ‘–— дозвол¤лос¤ вважати депозити в ≥нших комерц≥йних банках, засобу, вкладен≥ в ц≥нн≥ папери ур¤ду —Ўј, а також не≥нкасован≥ грошов≥ суми резервами банку. Ѕ≥льш того, у багатьох штатах банки-нечлены ‘–— не зобов'¤зан≥ представл¤ти регул¤рн≥ зв≥ти про свою ф≥нансову д≥¤льн≥сть, необх≥дн≥ дл¤ численн¤ њхн≥х резерв≥в. ¬≥д них потр≥бно лише мати в банку належним чином складен≥ реЇстрац≥йн≥ записи, що могли б дати можлив≥сть рев≥зорам з≥ штатних банк≥в зробити рев≥з≥ю. ўо ж стосуЇтьс¤ банк≥в-член≥в, то њм тепер прийдетьс¤ п≥дкоритис¤ вимоз≥ один раз у двох тижн≥в вести обл≥к резервам.

II. ќрган≥зац≥¤ системи комерц≥йних банк≥в

Ќайб≥льш розповсюдженим типом банк≥в у —Ўј Ї бесфилиальный банк Ц банк без ф≥л≥й. „исло банк≥в у —Ўј значно перевершуЇ число банк≥в у будь-¤к≥й ≥нш≥й крањн≥ саме через те, що бесфилиальные банки Ц абсолютно переважний тип банк≥в у —Ўј. Ќаприклад, ус≥ банк≥вськ≥ послуги в  анад≥ даютьс¤ всего 13 банками. ќднак структура банк≥вськоњ системи —Ўј увесь час м≥н¤Їтьс¤. Ѕесфилиальные банки збер≥гають своЇ значенн¤, але в≥дд≥ленн¤, банк≥вськ≥ холдингов≥ компан≥њ та ≥нш≥ орган≥зац≥йн≥ структури в наш≥ дн≥ грають ус≥ зростаючу роль.

¬≥дкритт¤ в≥дд≥лень усередин≥ штату. ” 1927 роц≥  онгрес прийн¤в закон ћакфеддена, в≥дпов≥дно до ¤кого нац≥ональним банкам дозвол¤лос¤ в≥дкривати в≥дд≥ленн¤ т≥льки в межах м≥ста, де знаходилас¤ головна контора банку, причому за умови, що законодавство штату не заборон¤ло це робити.

—еред представник≥в ур¤ду, що займаютьс¤ регулюванн¤м банк≥вських операц≥й, отсутствует Їдина точка зору, чи вважати в≥дд≥ленн¤ми банк≥в банк≥вськ≥ автомати й електронн≥ комп'ютерн≥ терм≥нали, розташован≥ в супермаркетах ≥ торгових центрах.

ѕротид≥¤ введенню законодавства, що дозвол¤Ї в≥дкритт¤ мереж≥ в≥дд≥лень банк≥в, у значн≥й м≥р≥ в≥дбиваЇ небажанн¤ представник≥в банк≥вських к≥л на м≥сц¤х утрачати контроль над своњми банками.

 р≥м того, представники ур¤ду, що займаютьс¤ регулюванн¤м банк≥вських операц≥й, з ворож≥стю в≥днос¤тьс¤ до в≥дкритт¤ в≥дд≥лень банк≥в. ¬еликий банк ≥з безл≥ччю в≥дд≥лень ( потенц≥йне джерело набагато б≥льшоњ к≥лькост≥ проблем, зв'¤заних ¤к ≥з проведенн¤м рев≥з≥й, так ≥ з≥ зд≥йсненн¤м контролю за його д≥¤льн≥стю. Ќаприклад, головний банк може перем≥щати кошти з одного в≥дд≥ленн¤ в ≥нше, що зробить украй скрутноњ точну оц≥нку д≥¤льност≥ усього банку в ц≥лому.

ƒотепер продовжуЇтьс¤ суперечка про те, ¤кий тип банку ( имеющий чи в≥дд≥ленн¤ бесфилиальный ( найб≥льшою м≥рою в≥дпов≥даЇ запитам жител≥в с≥льських ≥ прим≥ських район≥в. ’оча велик≥ банки з мережею численних в≥дд≥лень часто надають б≥льш великий асортимент банк≥вських послуг, чим бесфилиальные банки, останн≥ в стан≥, у свою чергу, користатис¤ послугами, звичайно зв'¤заними з на¤вн≥стю в≥дд≥лень банку, за посередництвом налагоджених кореспондентських в≥дносин з б≥льш великими банками.

Ѕанк≥вськ≥ в≥дд≥ленн¤ в ≥нших штатах ≥ "небанк≥вськ≥ банки". «н¤ттю обмежень на в≥дкритт¤ в≥дд≥лень банк≥в за межами штату передували важлив≥ зм≥ни, що в≥дбулис¤ в 70-х роках. —уть њх пол¤гала в тому, що багато великих банк≥в створювали власн≥ контори у великих м≥стах по вс≥й крањн≥, у задачу ¤ких входила видача позичок на споживч≥ нестатки, позичок д≥ловим п≥дприЇмствам, а також позичок п≥д нерухом≥сть, однак не входила задача прийому депозит≥в. ÷≥ контори функц≥онують, не порушуючи ≥нструкц≥й, що заборон¤ють в≥дкритт¤ внутр≥шньо штатних в≥дд≥лень, оск≥льки дл¤ того, щоб п≥дпадати п≥д сферу регулюванн¤ ур¤дових орган≥в, в≥дд≥ленн¤ банку повинне пропонувати населенню послуги по в≥дкриттю вс≥х звичайних тип≥в депозит≥в.

ўе одним нововведенн¤м, що приводить до в≥дкритт¤ внутр≥шньо штатних банк≥вських в≥дд≥лень, стало в≥дкритт¤ банк≥в з обмеженими послугами, що були створен≥ за межами тих штат≥в, у ¤ких розташовувалис¤ њхн≥ батьк≥вськ≥ чи банки банк≥вськ≥ холдингов≥ компан≥њ. Ѕанк з обмеженими послугами ¤вл¤Ї собою контора-в≥дд≥ленн¤ банку, що не зд≥йснюЇ ¤кий-небудь один з основних вид≥в д≥¤льност≥, що характеризують комерц≥йний банк, Ц в≥дкритт¤ чекових чи депозит≥в видачу комерц≥йних позичок. ƒо под≥бних небанк≥вських д≥лових одиниць в≥днос¤тьс¤ так≥ компан≥њ, ¤к "Siers Roback", "American Express" ≥ т.д.

1	2	3	4

Ќазва: Ѕанки ≥ банк≥вська д≥¤льн≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (9484 прочитано)