≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќсновн≥ напр¤мки розвитку науково-техн≥чного прогресу

ƒо таких компан≥й можна в≥днести г≥ганта машинобудуванн¤ компан≥ю Ђ“ойотаї. ” њњ виробництв≥ застосовуютьс¤ перших два типи робот≥в на виробництв≥ ≥ трет≥й тип в орган≥зац≥њ виробництва автомоб≥л≥в, танкер≥в ≥ т.д. ¬икористанн¤ даних технолог≥й дозволило скоротити час на виробництво одиниц≥ продукц≥њ, а також заощадити ф≥нансов≥ кошти.

ѕересв≥дчившись в тому, що дос¤гати зовн≥шньоњ схожост≥ робота з людиною абсолютно безглуздно, ≥нженри перестали створювати робот≥в, схожих на людей. “ехн≥чно б≥льш ц≥каво ≥ складно Ђнавчитиї робота рухатис¤. “ак, наприклад, така проста на перший погл¤д деталь, ¤к крокуюч≥ ноги, обертаЇтьс¤ надто складною техн≥чною задачею. Ђѕримуситиї робота ходити на двох ногах справа складновиконуваЇма, куди прост≥ше навчити робота пересуватис¤ на чотирьох (¤к тварини), шести (¤к комахи) або восьми ногах, тод≥ р≥вновагу тримати значно прост≥ше. Ќаприклад, одн≥Їю з останн≥х розробок двох великих американських компан≥й Rockwell International ≥ US Robotics з'¤вивс¤ робот, названий ALUV (Autonomius Legged Underwater Vehicle), що досл≥вно означаЇ Ђавтономний крокуючий п≥дводний транспортний зас≥бї, а точн≥ше робот-тральщик. «овн≥ в≥н нагадуЇ морського краба з ш≥стьма ногами. ¬исота робота трохи б≥льше п≥вметра, а важить в≥н б≥л¤ 10,5 кг. Ђ√ул¤ючиї по морському дну, Ђкрабї досл≥джуЇ все, до чого торкаЇтьс¤. …ого коренаст≥ суглобист≥ ноги ус≥¤н≥ датчиками аналогами вс≥л¤ких рецептор≥в. ¬≥ртуозно ч≥пл¤ючись за грунт при велик≥й хвил≥, робот нав≥ть в шторм може виконувати своњ Ђслужбов≥ї обов'¤зки - шукати м≥ни. якщо хвилюванн¤ дуже сильне, к≥нц≥вки робота починають в≥брувати ≥ в≥н занурюЇтьс¤ в грунт. –оботи-краби можуть працювати ≥ не поодинц≥ - десант розповзаЇтьс¤ по м≥лководдю ≥ проч≥суЇ дно. ƒо к≥нц¤ розв≥дки заг≥н металевих краб≥в значно зменьшуЇтьс¤. ѕ≥д≥рвавшись на знайдених м≥нах, електронн≥ сапери розчищають шл¤х люд¤м. ўоб п≥двищити ефективн≥сть роботи робот≥в, разробники збираютьс¤ вдосконалювати њх. –оботы черговоњ модел≥ будуть п≥дтримувати зв'¤зок не т≥льки з оператором, але ≥ м≥ж собою.

≤снуЇ ще одна проблема ст≥йк≥сть робота. ѕад≥нн¤ - досить велика проблема, що чекаЇ робота щокроку. ≤нод≥ творц¤м робот≥в необх≥дно вчити своњх Ђвихованц≥вї самост≥йно п≥д≥йматис¤ на ноги, добре ¤кщо хто-небудь може п≥дн¤ти апарат, що зваливс¤, а що робити ¤кщо робот проводить досл≥дженн¤ ≥ роботи на ћарс≥? Ћегко всто¤ти, ¤кщо маЇш форму, наприклад, багатогранника, а зам≥сть двох нижн≥х к≥нц≥вок-пристр≥в можуть забезпечити б≥льша к≥льк≥сть щупаловидних к≥нц≥вок. ЂBiper 3ї - механ≥зм ¤понського ≥нженера-конструктора ≤сао Ўимо¤ми (Esao Shemoyama) з “оккийського ун≥верситету рухаЇтьс¤ за допомогою де¤коњ под≥бност≥ ходуль, а ¤кщо зупинивс¤, вмить втрачаЇ р≥вновагу. Ћегше даЇтьс¤ ходьба його Ђсп≥вв≥тчизникуї - роботу ДLeg-12" в≥н навчаЇтьс¤ мистецтву втриманню р≥вноваги при ходьб≥ п≥д кер≥вництвом людини. …ого винах≥дник јциу “акан≥си (Atsue Takanese) спод≥ваЇтьс¤, що, зак≥нчивши курс тренуванн¤, робот зможе ходити самост≥йно.

–≥дн≥ Ѕрукс, зав≥дуючий лаборатор≥Їю штучного ≥нтелекту ћассачусетського технолог≥чного ≥нституту, вир≥шив власноручно виправити ≥снуюче становище, ¤кий почав роботи по створенню робота, под≥бному Homo sapiens не т≥льки зовн≥, але ≥ здатного мислити. ѕравда, поки що GOS, а саме так названий новий робот, в≥ддалено нагадуЇ андроњда, ¤кий маЇ всього лише голову на плечах та верхню частину торса. ∆оден витв≥р рук людських ще не був такий близький до створенн¤ гуманоњдних роботов. ћогутн≥й мозок GOSа, сконструйований з чип≥в Motorola 68332 (кожнен з низ р≥вноц≥нний по продуктивност≥ сучасному процесору, розташованому в окрем≥й к≥мнат≥). –обот може зад≥¤ти до 256 чип≥в одночасно, але частина з низ Ѕрукс плануЇ зам≥нити цифровими процесорами. ’оча структура штучного мозку в≥дм≥нна в≥д людського, в≥н здатний управл¤ти безл≥ччю р≥зних функц≥й.  оли ц¤ штучна дитина оволод≥Ї зором, Ѕрукс забезпечить його органами слуху, а ум≥нню сп≥лкуватис¤ з≥ своњми творц¤ми в≥н буде вчитис¤ тим же методом, що ≥ людина по схем≥ Ђд≥¤ реакц≥¤ батьк≥вї. Ѕрукс спод≥ваЇтьс¤ навчити GOS в≥дчувати втому ≥ нав≥ть б≥ль, ¤к≥ од¤гають робота в обладнану сенсорами шк≥ру.

—проби створенн¤ довершеного розумного робота напевно в майбутньому ув≥нчаютьс¤ усп≥хом. ј поки ми можемо використовувати ц≥ три типи робот≥в у виробництв≥, ¤к≥ все б≥льш ≥ б≥льш зам≥нюють людину.

2.2. јвтоматизац≥¤ виробництва.

–≥вень автоматизац≥њ характеризують т≥ ж показники, що ≥ р≥вень механ≥зац≥њ. ÷е коеф≥ц≥Їнт автоматизац≥њ виробництва, коеф≥ц≥Їнт автоматизац≥њ роб≥т ≥ коеф≥ц≥Їнт автоматизац≥њ труда. –озрахунок аналог≥чний, але виконуЇтьс¤ дл¤ автоматизованих роботах.

ѕ≥двищенн¤ ефективност≥ автоматизац≥њ виробництва зд≥йснюЇтьс¤ у наступних напр¤мах:

вдосконаленн¤ методик техн≥ко-економ≥чного анал≥зу вар≥ант≥в автоматизац≥њ певного обТЇкту, обгрунтований виб≥р найб≥льш ефективного проекту ≥ конкретних кошт≥в автоматизац≥њ;

забезпеченн¤ умов дл¤ ≥нтенсивного використанн¤ кошт≥в автоматизац≥њ, вдосконаленн¤ њх обслуговуванн¤;

п≥двищенн¤ техн≥ко-економ≥чних характеристик обладнанн¤, що випускаЇтьс¤, та що використовуЇтьс¤ дл¤ автоматизац≥њ виробництва.

јвтоматизац≥¤ виробництва ≥ управл≥нн¤ виробництвом дозвол¤Ї заощадити ф≥нансов≥, ф≥зичн≥ ≥ людськ≥ ресурси дл¤ ф≥рм, ¤к≥ застосовують роботизовану техн≥ку в своЇму виробництв≥ ≥ в допом≥жних функц≥¤х.

ядром, основою самоњ ж автоматизац≥њ виступаЇ комп'ютерна техн≥ка.

2.3.  омпТютер≥зац≥¤ виробництва.

ќбчислювальна техн≥ка все б≥льш широко використовуЇтьс¤ не т≥льки дл¤ автоматизац≥њ виробництва, але ≥ в самих р≥зних його сферах. ѕод≥бне залученн¤ обчислювальноњ ≥ м≥кроелектронноњ техн≥ки в д≥¤льност≥ р≥зних виробничих систем називаЇтьс¤ комп'ютеризац≥Їю виробництва.

 омп'ютеризац≥¤ це основа техн≥чного переозброЇнн¤ виробництва, необх≥дна умова п≥двищенн¤ його ефективност≥. Ќа баз≥ ≈ќћ ≥ м≥кропроцесор≥в створюютьс¤ технолог≥чн≥ комплекси, машини ≥ обладнанн¤, вим≥рювальн≥, регулююч≥ ≥ ≥нформац≥йн≥ системи, ведутьс¤ проектно-конструкторськ≥ роботи ≥ науков≥ досл≥дженн¤, зд≥йснюЇтьс¤ ≥нформац≥йне обслуговуванн¤, навчанн¤ ≥ багато ≥ншого, що забезпечуЇ п≥двищенн¤ сусп≥льноњ ≥ ≥ндив≥дуальноњ продуктивност≥ прац≥, створенн¤ умов дл¤ всеб≥чного ≥ гармон≥йного розвитку особистост≥.

¬одночас дедал≥ б≥льшу роль у житт≥ сусп≥льства в≥д≥граЇ ≥нформатика. “ерм≥н, що поЇднав у соб≥ два слова У≥нформац≥¤" ≥ Уавтоматики". “ому сучасний етап науково-техн≥чного прогресу можна назвати комп'ютерно-≥нформац≥йним.

 омп'ютер≥зац≥¤ маЇ стат≥ звичайним, повс¤кденним ¤вищем: персональна електронно-обчислювальна машина (ѕ≈ќћ) вв≥йде у побут та на виробництво, под≥бно до холодильника, пральноњ машини, телефону у побут≥. ÷е стаЇ можливим завд¤ки м≥н≥атюр≥зац≥њ обчислювальних пристроњв, коли, наприклад у сучасному м≥кропроцесор≥ центральний обчислювальноњ системи розм≥щуЇтьс¤ на одному кристал≥ кремн≥ю розм≥ром к≥лька м≥л≥метр≥в. ѕод≥бн≥й м≥кропроцесор виконуЇ 40 тис¤ч операц≥й за секунду, що можна пор≥вн¤ти з продуктивн≥стю величезних електро-обчислювальних машин 60-х рок≥в, а ц≥на його на св≥товому ринку становить лише к≥лька долар≥в. «а прогнозами, прот¤гом найближчих 5-6 рок≥в св≥товий випуск ѕ≈ќћ дос¤гне 35 млн. штук на р≥к.

–еволюц≥йн≥ зм≥ни найважлив≥ших параметр≥в електро-обчислювальноњ техн≥ки за останн≥ дес¤тир≥чч¤ призвели до кардинальних зм≥н у галуз≥ ≥нформац≥йноњ техн≥ки та технолог≥њ, ¤к≥ можна визначити ¤к перех≥д до так званоњ безпаперовоњ ≥нформац≥њ.

≤нформатики в житт≥ сучасного сусп≥льства починаЇ набувати вин¤ткового значенн¤. «окрема, вона може зд≥йснювати серйозний вплив на ≥нтенсиф≥кац≥ю економ≥ки, насамперед шл¤хом забезпеченн¤ оптимальних зв'¤зк≥в м≥ж галуз¤ми промисловост≥, окремими п≥дприЇмствами, а також шл¤хом вдосконаленн¤ управл≥нн¤, що спираЇтьс¤ на ≥нформатику. ¬≥д ч≥тко поставленноњ оперативноњ ≥нформац≥њ значною м≥рою залежить дотриманн¤ виробничоњ дисципл≥ни.

«вичайно, у сусп≥льств≥ все ще ≥снуЇ так званна паперова ≥нформац≥¤, але головним нос≥Їм ≥нформац≥њ все б≥льше стаЇ пам'¤ть комп'ютера, тобто безпаперова ≥нформац≥¤.

’оч нав≥ть ≥ у використанн≥ персонального комп'ютера у виробництв≥ комп'ютерн≥ виробники убачили недол≥ки. —аме в самод0000 персонального комп'ютера убачили розробники його сильн≥ ≥ слабк≥ сторони. –обота з ѕ  передбачаЇ пост≥йне прийн¤тт¤ р≥зних по складност≥ р≥шень: регул¤рне арх≥вуванн¤ даних, антив≥русний контроль, востановленн¤ даних п≥сл¤ збоњв, захист в≥д несанкц≥онованого доступу та ≥нших, що вимагаЇ належноњ квал≥ф≥кац≥њ знань. ” цьому в≥дношенн≥ мережевий комп'ютер дл¤ виробництва просто незам≥нний, оск≥льки в≥н волод≥Ї безперечними перевагами дл¤ орган≥зац≥њ з великою к≥льк≥стю сп≥вроб≥тник≥в, ¤к≥ потребуют обчислювальн≥ машин: економ≥¤ кошт≥в починаЇтьс¤ з моменту куп≥вл≥ пари мережевих комп'ютер≥в зам≥сть персональних ≥ продовжуЇтьс¤ в ход≥ њх експлуатац≥њ, ¤к насл≥док простоти обслуговуванн¤, так ≥ через в≥дсутн≥сть необх≥дност≥ л≥кв≥дувати насл≥дки безграмотного або необережного використанн¤. « ≥ншого боку виникаЇ необх≥дн≥сть в на¤вност≥ висококвал≥ф≥кованих мережевих адм≥н≥стратор≥в, здатних п≥дтримувати локальну ≥ зовн≥шню мережу в зразковому стан≥.

яке б враженн¤ не складалос¤, насправд≥ мережевий комп'ютер - щось б≥льше, н≥ж просто зас≥б зв'¤зку ≥ ≥нформац≥йного доступу. ћережевий комп'ютер був задуманий ¤к пристр≥й з великою обчислювальною потужн≥стю, ≥ все-таки його основними функц≥¤ми повинн≥ були стати саме зв'¤зок ≥ ≥нформац≥йний доступ: електронна пошта, в≥деоконференц≥њ, орган≥зац≥¤ виробництва через використанн¤ бази даних зовн≥шн≥х сервер≥в, моделюванн¤ структурних схем. ƒл¤ нормального розвитку ≥ функц≥онуванн¤ складного народногосподарського механ≥зму необх≥дн≥ пост≥йний обм≥н ≥нформац≥Їю м≥ж його ланками, сучасна обробка великого обс¤гу даних на р≥зних р≥вн¤х управл≥нн¤, що також неможливо без використанн¤ ≈ќћ. “ому в≥д р≥вн¤ комп'ютеризац≥њ значною м≥рою залежить розвиток економ≥ки.

1	2	3	4

Ќазва: ќсновн≥ напр¤мки розвитку науково-техн≥чного прогресу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3383 прочитано)