≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќсновн≥ напр¤мки розвитку науково-техн≥чного прогресу

ѕовертаючись до ≥дењ, що знаходитьс¤ в основ≥ створенн¤ мережевого комп'ютера, Ћар≥ ≈лл≥сон[1] пров≥в паралель м≥ж комп'ютерними ≥ будь-¤кими ≥ншими мережами, ¤кими ми щодн¤ користуЇмос¤. ѕрактично вс≥ вони розроблен≥ за наступним принципом: складна техн≥чна ≥нфраструктура з виключно простими к≥нцевими пристро¤ми, ¤к≥ призначен≥ дл¤ експлуатац≥њ споживачами ц≥Їњ мереж≥. —амими простими прикладами таких мереж можуть бути телефонна мережа ≥ телерад≥оспов≥щанн¤. Ѕезл≥ч обладнанн¤ ≥ висококвал≥ф≥кованого персоналу щогодини виконують своњ функц≥њ дл¤ п≥дтримки працездатност≥ системи ≥ наданн¤ послуг к≥нцевим користувачам. ” умовах зростаючоњ, нехай нав≥ть ≥ пов≥льно, ≥нформатизац≥њ виробництва мережевий комп'ютер був задуманий ¤к зас≥б максимально простоњ ≥ ефективноњ взаЇмод≥њ м≥ж користувачами ≥ ≥нформац≥йними ресурсами.

« точки зору апаратного забезпеченн¤ - мережевий комп'ютер ¤вл¤Ї собою материнську плату з ≥нтегрованими в≥део-, мережевою ≥ звуковою картами, контроллерами ≥ багато чим ≥ншим. ” ход≥ розвитку комп'ютеризац≥њ маЇ бути створен≥ нац≥ональн≥ та м≥жнац≥ональн≥ комун≥кац≥йно-обчислювальн≥ мереж≥, бази даних, нове покол≥нн¤ супутникових систем косм≥чного зв'¤зку, що дозволить полегшити доступ до ≥нформац≥йних ресурс≥в.

Ќасправд≥, сучасному виробництву ще довго не ≥менуватис¤ виробництвом тотальних ≥нформац≥йних технлог≥й, що п≥дкреслюю повне злитт¤ комп'ютерноњ техн≥ки ≥ комун≥кац≥њ.

ѕ≥дприЇмств-користувач≥в системою ≤нтернет у виробничих ц≥л¤х не так уже ≥ багато, хоча ц¤ система даЇ практично необмежен≥ можливост≥ в свободному обм≥н≥ даними, або використанн≥ бази даних мережевого сервера, дл¤ обм≥ну технолог≥й. ¬икористанн¤ комп'ютерних мереж дозволить виробникам знизити трансакц≥йн≥, поштов≥, часов≥ витрати. Ќов≥ технолог≥њ, що збер≥гаютьс¤ в баз≥ даних сервер≥в, стають доступн≥ дл¤ простого виробника, що волод≥Ї хоча б одним мережевим комп'ютером.

ѕотр≥бно в≥дм≥тити ≥ такий важливий елемент комп'ютеризац≥њ виробництва, ¤к широке поширенн¤ власне м≥кропроцесор≥в, кожний з ¤ких ор≥Їнтований на виконанн¤ одн≥Їњ або дек≥лькох спец≥альних задач. ¬будуванн¤ таких м≥кропроцесор≥в у вузли промислового обладнанн¤ дозвол¤Ї забезпечити р≥шенн¤ поставлених задач з м≥н≥мальними витратами ≥ в оптимальному вигл¤д≥. ¬икористанн¤ м≥кропроцесорноњ техн≥ки дл¤ збору ≥нформац≥њ, реЇстрац≥њ даних або локального управл≥нн¤ значно розширюЇ функц≥ональн≥ можливост≥ промислового обладнанн¤.

–озвиток комп'ютеризац≥њ викликаЇ потребу в розробц≥ ≥ створенн≥ нових засоб≥в обчислювальноњ техн≥ки. ѓх характерними особливост¤ми Ї: формуванн¤ елементноњ бази на сверхвеликих ≥нтегральних схемах; забезпеченн¤ продуктивност≥ до 10 м≥ль¤рд≥в операц≥й в секунду; на¤вн≥сть штучного ≥нтелекту, що значно розширюЇ можливост≥ ≈ќћ в обробц≥ поступаючоњ ≥нформац≥њ; можлив≥сть сп≥лкуванн¤ людини з ≈ќћ на природн≥й мов≥ шл¤хом мовного ≥ граф≥чного обм≥ну ≥нформац≥Їю.

2.4. ≈лектриф≥кац≥¤ та енергозбережувальн≥ технолог≥њ.

Ќайважлив≥шим напр¤мком науково-техн≥чного прогресу, базою дл¤ вс≥х ≥нших напр¤м≥в Ї електриф≥кац≥¤. ≈лектриф≥кац≥¤ промисловост≥ ¤вл¤Ї собою процес широкого впровадженн¤ електроенерг≥њ ¤к джерела живленн¤ виробничого силового апарату в технолог≥чн≥ процеси, засобу управл≥нн¤ ≥ контролю ходу виробництва.

Ќа основ≥ електриф≥кац≥њ виробництва зд≥йснюЇтьс¤ комплексна механ≥зац≥¤ ≥ автоматизац≥¤ виробництва, впровадженн¤ прогресивноњ технолог≥њ. ≈лектриф≥кац≥¤ забезпечуЇ в промисловост≥ зам≥ну труда машинним, розширюЇ вплив електроенерг≥њ на предмети прац≥. ќсобливо велика ефективн≥сть застосуванн¤ електричноњ енерг≥њ в технолог≥чних процесах, техн≥чн≥ засобах автоматизац≥њ виробництва ≥ управл≥нн¤, ≥нженерних розрахунках, обробц≥ ≥нформац≥њ, в рахунково-обчислювальних машинах. –ад важливих переваг перед традиц≥йними механ≥чними засоб≥в обробки метал≥в ≥ ≥нших матер≥ал≥в маЇ електроф≥зичн≥ ≥ електромеханичн≥ методи. ¬они дають можлив≥сть отримувати вироби складних геометричних форм, точн≥ по розм≥рах, в≥дм≥нн≥сть до в≥дпов≥дних параметр≥в шорсткост≥ поверхн≥ ≥ зм≥цнен≥ в м≥сц¤х обробки. Ќе залишаЇтьс¤ секретом, що використанн¤ енерг≥њ становить велику частину в≥д соб≥вартост≥ продукц≥њ, особливо це стосюЇтьс¤ енергоЇмних виробництв. який же залишаЇтьс¤ вих≥д, щоб знизити соб≥варт≥сть продукц≥њ за рахунок електроенерг≥њ, ¤кщо просте скороченн¤ њњ споживанн¤ призведе просто до зниженн¤ обс¤г≥в виробництва, а н≥¤к не до зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ? ¬их≥д - отриманн¤ б≥льш дешевоњ енерг≥њ, отриманноњ за допомогою альтернативних, нових вид≥в виробництва енерг≥њ.

Ќайб≥льш ун≥версальна форма енерг≥њ - електрика. ¬она виробл¤Їтьс¤ на електростанц≥¤х ≥ розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж споживачами за допомогою електричних мереж комунальними службами. ѕрипиненн¤ подач≥ електроенерг≥њ парал≥зуЇ вс≥ види д≥¤льност≥, включаючи виробництво. ƒл¤ того щоб цього не сталос¤ - використовуютьс¤ системи безпереб≥йного живленн¤ ≥ автономн≥ джерела енерг≥њ.

ѕотреба в енерг≥њ продовжуЇ рости. Ќаша цив≥л≥зац≥¤ динам≥чна. –озвиток будь-¤кого виробництва вимагаЇ, передус≥м, енергетичних витрат ≥ при ≥снуючих формах нац≥ональних економ≥к багатьох держав можна чекати виникненн¤ серйозних енергетичних проблем. Ѕ≥льш того в де¤ких крањнах вони вже ≥снують, включаючи ≥ ”крањну.

Ќав≥ть ¤кщо енергетичноњ кризи вдастьс¤ уникнути, св≥т, рано чи п≥зно, неминуче з≥ткнетьс¤ з тим, що основн≥ види традиц≥йного палива будуть вичерпан≥. «апаси нафти, газу, вуг≥лл¤ не неск≥нченн≥. „им б≥льше ми використовуЇмо ц≥ види енергетичноњ сировини, тим менше ≥х залишаЇтьс¤ ≥ тим дорожче з кожним днем вони нам обход¤тьс¤.

’оча к≥льк≥сть розв≥даних запас≥в де¤ких енергетичних ресурс≥в, наприклад нафти, зростаЇ, перед людством вже сьогодн≥ встаЇ задача освоЇнн¤ невичерпних джерел енерг≥њ.

” теч≥њ наступного в≥ку почнетьс¤ перех≥д до ≥нших джерел енерг≥њ, п≥сл¤ чого людство м≥цно встане на шл¤х створенн¤ невичерпноњ системи постачанн¤ енерг≥Їю. ќск≥льки, ще ≥снуЇ можлив≥сть вибору м≥ж р≥зними джерелами енерг≥њ, то вир≥шальне значенн¤ при цьому маЇ варт≥сть енерг≥њ. Ќа в≥дм≥ну в≥д нафти сьогодн≥ в св≥т≥ немаЇ ¤кихсь Їдиних ц≥н на вуг≥лл¤. ¬арт≥сть вуг≥лл¤ коливаЇтьс¤ в залежност≥ в≥д вм≥сту в ньому тих або ≥нших компонент≥в, можливостей використанн¤ дл¤ певноњ мети, умовах транспортуванн¤ ≥ т.д.

ƒо цього дн¤ ун≥версальним автономним джерелом, безумовно, Ї дизель-генератор. ¬≥н знаходить широке застосуванн¤ завд¤ки висок≥й над≥йност≥.  р≥м того, в≥н забезпечуЇ не т≥льки електроенерг≥Їю, але ≥ теплом.

Ѕ≥льш≥сть джерел енерг≥њ так чи ≥накше забруднюють або зм≥нюють навколишнЇ середовище. Ћише сонце ≥ в≥тер - два постачальники енерг≥њ, правда досить капризн≥, не внос¤ть практично н≥¤ких порушень в природу. ¬икористанн¤ сон¤чноњ енерг≥њ дозвол¤Ї розширити енергетичн≥ ресурси ≥ заощадити значну к≥льк≥сть палива в≥д екватора до 60-оњ широти. ƒжерела енерг≥њ, що в≥дновл¤ютьс¤ - в≥трогенератори ≥ гел≥останц≥њ, робл¤ть перш≥ кроки в енергетиц≥.

¬≥троенергетика, ¤ка використовуЇ в≥троколеса ≥ в≥трокарусел≥ зараз перероджуЇтьс¤. ” —Ўј вже побудован≥ ≥ експлуатуютьс¤ комерц≥йн≥ установки. ѕроекти наполовину ф≥нансуютьс¤ з державного бюджету. ƒругу половину ≥нвестують майбутн≥ споживач≥ еколог≥чно чистоњ енерг≥њ.

¬≥троагрегати д≥л¤тьс¤ на дв≥ групи:

в≥тродвигуни з горизонтальною в≥ссю обертанн¤ (крильчат≥);

в≥тродвигуни з вертикальною в≥ссю обертанн¤ (карус≥льн≥: лопатев≥ ≥ ортогональн≥).

Ќ≥¤ка людська д≥¤льн≥сть неможлива без використанн¤ енерг≥њ. ѕродуктивн≥сть ≥, зрештою, прибуток значною м≥рою залежать в≥д стаб≥льност≥ подач≥ енерг≥њ. Ќа¤вн≥сть енерг≥њ - одна з необх≥дних умов дл¤ р≥шенн¤ практично будь-¤коњ задач≥.

2.5. ’≥м≥зац≥¤ виробництва.

’≥м≥зац≥¤ виробництва - ≥нший найважлив≥ший напр¤мок науково-техн≥чного прогресу, ¤кий передбачаЇ вдосконаленн¤ виробництва за рахунок впровадженн¤ х≥м≥чних технолог≥й, сировини, матер≥ал≥в, вироб≥в з метою ≥нтенсиф≥кац≥њ, отриманню нових вид≥в продукц≥њ ≥ п≥двищенн¤ њх ¤кост≥, п≥двищенн¤ ефективност≥ ≥ зм≥стовност≥ труда, полегшенн¤ його умов.

—еред основних напр¤мк≥в розвитку х≥мизац≥њ виробництва можна в≥дм≥тити так≥, ¤к впровадженн¤ нових матер≥ал≥в, розширенн¤ споживанн¤ синтетичних смол ≥ пластмас, реал≥зац≥¤ прогресивних х≥м≥ко-технолог≥чних процес≥в, розширенн¤ випуску ≥ повсюдного застосуванн¤ р≥зноман≥тних х≥м≥чних матер≥ал≥в, що волод≥ють спец≥альними властивост¤ми (лак≥в, ≥нгибрит≥в короз≥њ, х≥м≥чних добавок дл¤ модиф≥кац≥њ властивостей промислових матер≥ал≥в ≥ вдосконаленн¤ технолог≥чних процес≥в).  ожний з цих напр¤мк≥в ефективний саме по соб≥, але найб≥льший ефект даЇ комплексне впровадженн¤.

3.ѕоказники ефективност≥ Ќ“ѕ

ƒе¤к≥ показники ефективност≥ науково-техн≥чного прогресу:

1. —умарний по роках розрахункового пер≥оду економ≥чний ефект розраховуЇтьс¤ за формулою:

Ёт = –т- «т,

де, ≈т - економ≥чний ефект заходу Ќ“ѕ за розрахунковий пер≥од;

–т - варт≥сна оц≥нка результат≥в заходу Ќ“ѕ за розрахунковий пер≥од;

«т - варт≥сна оц≥нка витрат на заходи Ќ“ѕ за розрахунковий пер≥од.

2. ¬арт≥сна оц≥нка результат≥в за розрахунковий пер≥од зд≥йснюЇтьс¤ таким чином:

tk

Pt =S Pt at,

t=tн

де Pt - варт≥сна оц≥нка результат≥в в t-м роц≥ розрахункового пер≥оду;

tн ≥ tk - початковий ≥ к≥нцевий роки розрахункового пер≥оду.

3. ¬арт≥сна оц≥нка оснвних результат≥в заходу визначаЇтьс¤:

1	2	3	4

Ќазва: ќсновн≥ напр¤мки розвитку науково-техн≥чного прогресу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3383 прочитано)