≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕ≥дприЇмництво

Ќа цю структурну особлив≥сть Утрадиц≥йнихФ п≥дприЇмств ринкова економ≥ка в≥дреагувала визначеними тенденц≥¤ми. ѕрот¤гом останнього рок≥в у крањнах ≥з сучасною ринковою економ≥кою прогл¤даЇтьс¤ виразне прагненн¤ п≥дприЇмств дистанц≥юватис¤ в≥д багатьох функц≥й, що виконувалис¤ ран≥ше њхн≥ми внутр≥шн≥ми п≥дрозд≥лами, у першу чергу такими, котр≥ в≥др≥зн¤лис¤ пульсуючими навантаженн¤ми. —аме за рахунок цього фактора скорочуЇтьс¤ число промислових г≥гант≥в ≥ , разом з тим, зростаЇ к≥льк≥сть малих п≥дприЇмств. ”супереч теоретичн≥й догм≥ про нев≥дворотн≥сть процесу концентрац≥њ виробництва, середн≥ розм≥ри п≥дприЇмств ви¤вл¤ють ¤вну тенденц≥ю до зменшенн¤.

÷ей процес робить ринкову економ≥ку б≥льш динам≥чноњ, моб≥льноњ, сприйн¤тливоњ до ≥нновац≥й, п≥двищуЇ њњ здатн≥сть оперативно реагувати на ринковий попит ≥ його зм≥ни. –азом з тим зростаюча частина п≥дприЇмницького ризику переноситьс¤ на мал≥ п≥дприЇмства, а робота великих п≥дприЇмств, що залишаютьс¤ фундаментом ринковоњ економ≥ки ≥ њњ експортного потенц≥алу, стаЇ б≥льш ст≥йкою. ќсобливо сл≥д зазначити, що розвиток малого п≥дприЇмництва супроводжуЇтьс¤ розширенн¤м конкурентного —ередовища, вторгненн¤м конкуренц≥њ в сфери, що ран≥ш були представлен≥ внеконкурентными в≥дносинами внутр≥шн≥х п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмств.

«вичайно, характеризуючи зростанн¤ рол≥ малих п≥дприЇмств у ринков≥й економ≥ц≥, варто враховувати не т≥льки њхнЇ значенн¤ у вс≥й ≥нфраструктур≥ п≥дприЇмств, але ≥ соц≥альну сторону процесу, зокрема, роль малих п≥дприЇмств ¤к фактора зм≥ни структури власност≥, ¤к регул¤тора зайн¤тост≥ населенн¤ ≥ взагал≥ ¤к буферноњ зони ринковоњ економ≥ки, здатноњ зм'¤кшувати насл≥дку структурних зрушень, що в≥дбуваютьс¤ в н≥й.

ћожуть бути назван≥ р≥зн≥ вар≥анти процесу утворенн¤ мереж≥ малих п≥дприЇмств, що виконують функц≥њ формуванн¤ ≥нфраструктури у вс≥й сукупност≥ п≥дприЇмств. Ќасамперед, мал≥ п≥дприЇмства можуть створюватис¤ шл¤хом в≥дбруньковуванн¤ п≥дрозд≥л≥в, в≥д вид≥ленн¤ з б≥льш великого п≥дприЇмства з наданн¤м њм в≥дпов≥дних прав (юридичноњ особи, в≥дкритт¤ розрахункового рахунка, самост≥йного балансу ≥ т.п.). ѕри цьому мале п≥дприЇмство одержуЇ можлив≥сть самост≥йно формувати портфель замовлень, що ставить його доходи в пр¤му залежн≥сть в≥д результат≥в власноњ д≥¤льност≥. ќднак на цьому шл¤ху неминуч≥ численн≥ проблеми ≥ труднощ≥. «окрема, вони зв'¤зан≥ з формуванн¤м власност≥ на майно малих п≥дприЇмств, з матер≥ально-техн≥чним забезпеченн¤м виробництва ≥ , отже, розпод≥лом ≥ використанн¤м його доход≥в. ÷≥ проблеми не зникають ≥ в тому випадку, ¤кщо створенн¤ малих п≥дприЇмств зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ передач≥ майна в оренду.

—творенн¤ малих п≥дприЇмств шл¤хом њхнього в≥дбруньковуванн¤ в≥д б≥льш великих може бути зв'¤зане з акц≥онуванн¤м ( наприклад, шл¤хом доданн¤ п≥дрозд≥лам форм невеликих акц≥онерних компан≥й, акц≥њ ¤ких можуть поширюватис¤ ¤к серед трудового колективу п≥дприЇмства (великого ≥ малих), так ≥ через в≥льний продаж. јле при будь-¤ких вар≥антах в≥дбруньковуванн¤ залишаЇтьс¤ головна проблема. ќдержуючи самост≥йн≥сть з рук великого п≥дприЇмства, мал≥ п≥дприЇмства стають незалежними суб'Їктами ринкових в≥дносин. “ому неминуче виникаЇ питанн¤, наск≥льки ц≥ знову утворен≥ суб'Їкти виробничоњ д≥¤льност≥ здатн≥ над≥йно ≥ ¤к≥сно виконувати своњ функц≥њ ¤к елементи ≥нфраструктури ≥нших п≥дприЇмств, у тому числ≥ стосовно тих, в≥д ¤ких вони в≥докремилис¤, а також ( у що об≥йдутьс¤ њхн¤ продукц≥¤ ≥ послуги п≥дприЇмствам, що залишилис¤ без в≥дпов≥дних п≥дрозд≥л≥в.

ѕропозиц≥њ до розвТ¤занн¤ проблеми

¬≥дзначена вище проблема виникаЇ через те, що сам по соб≥ спос≥б створенн¤ малих п≥дприЇмств на основ≥ дезинтеграцњ б≥льш великих не здатний створити конкурентне середовище ≥, отже, механ≥зми, що робл¤ть вплив на д≥¤льн≥сть малих п≥дприЇмств, ¤к≥сть њхньоњ продукц≥њ ≥ послуг, а також на ц≥ни њхньоњ реал≥зац≥њ. —аме це по¤снюЇ невдач≥ багатьох спроб формуванн¤ малих п≥дприЇмств на зазначен≥й основ≥. Ѕули випадки, коли вид≥ленн¤ з≥ складу великих п≥дприЇмств р¤ду малих не т≥льки не принесло усп≥ху, але ≥ стало додатковим фактором скороченн¤ випуску продукц≥њ, зниженн¤ њњ конкурентноздатност≥.

ѕравильн≥ висновки п≥дказуЇ досв≥д великих компан≥й у крањнах з розвитий сучасною ринковою економ≥кою. ¬≥домо, наприклад, що п≥дприЇмства такоњ найб≥льшоњ компан≥њ, ¤к Уƒженерал моторсФ, обслуговують 32 тис. постачальник≥в, що утвор¤ть њњ ≥нфраструктуру (в основному у вид≥ малих п≥дприЇмств). ѕродукц≥ю компан≥њ реал≥зують 11 тис. самост≥йних дилер≥в, що д≥ють у багатьох крањнах. “ак≥ ж дан≥ можуть бути приведен≥ по компан≥¤х япон≥њ ( електронним, автомоб≥льним, буд≥вельним ≥ ≥ншоњ. ’арактерною рисою таких систем Ї моб≥льн≥сть складу ≥ структури малих п≥дприЇмств. «начна њхн¤ частина ≥снуЇ лише нетривалий час, а пот≥м чи зникаЇ зм≥нюЇ р≥д д≥¤льност≥. –азом з тим виникають нов≥ мал≥ п≥дприЇмства, що пропонують свою продукц≥ю ≥ послуги. ј в п≥дсумку системи, що включають велик≥, середн≥ ≥ мал≥ п≥дприЇмства, функц≥онують ст≥йко й у в≥дпов≥дност≥ з ринковою кон'юнктурою, що складаЇтьс¤.

« викладеного випливаЇ висновок, що на основ≥ одного лише отпочковывани¤ не можна створити системи, що оптимально сполучать п≥дприЇмства р≥зних розм≥р≥в ≥ р≥зних функц≥й. ќдн≥Їю з найважлив≥ших умов виходу ”крањни на р≥вень конкурентноздатност≥ з п≥дприЇмствами далекого заруб≥жж¤ Ї створенн¤ найб≥льш спри¤тливих умов дл¤ формуванн¤ такоњ маси малих п≥дприЇмств, що у своњй сукупност≥ здатн≥ виконувати функц≥њ ≥нфраструктури на конкурентн≥й основ≥.

÷е повинн≥ бути мал≥ п≥дприЇмства ≥з широким д≥апазоном соц≥альноњ ор≥Їнтац≥њ, розм≥р≥в ≥ роду д≥¤льност≥. ÷е можуть бути п≥дприЇмства з м≥н≥мальною чисельн≥стю найманих роб≥тник≥в ≥ без найманих роб≥тник≥в узагал≥ ( с≥мейн≥ п≥дприЇмства. ћал≥ п≥дприЇмства можуть спец≥ал≥зуватис¤ на виготовленн≥ щодо нескладних елементах вироб≥в, склад ≥ номенклатура ¤ких зм≥нюютьс¤ в≥дпов≥дно до вимог ринку. Ќеобх≥дн≥ ”крањн≥ також п≥дприЇмства, що на догов≥рн≥й основ≥ зд≥йснюють техн≥чне обслуговуванн¤ ≥ ремонти устаткуванн¤, обчислювальноњ техн≥ки, прилад≥в ≥ апаратури.

”с¤ ц¤ велика зона малого б≥знесу повинна бути такий, щоб ус≥ п≥дприЇмства, ≥ в першу чергу велик≥ ≥ середн≥, мали можлив≥сть вибору постачальник≥в ≥ партнер≥в, продукц≥¤ ≥ послуги ¤ких в≥др≥зн¤ютьс¤ високою ¤к≥стю, над≥йн≥стю ≥ стаб≥льними ц≥нами, довод¤чи тим самим переваги даноњ системи в пор≥вн¤нн≥ з поруч п≥дприЇмств замкнутого комплексу, що д≥сталис¤ в спадщину в≥д командно-адм≥н≥стративноњ системи. ѕриродно, створенн¤ такоњ мереж≥ малого б≥знесу вимагаЇ визначених матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансово-кредитних ≥ орган≥зац≥йних передумов.

ќбгрунтуванн¤ пропозиц≥й та виб≥р альтернатив

ƒоданн¤ процесу створенн¤ малих п≥дприЇмств масового характеру веде до виникненн¤ зони малого б≥знесу, здатноњ усп≥шно входити в ≥нфраструктуру п≥дприЇмств. “им часом, в ”крањн≥ цей процес з≥штовхуЇтьс¤ з багатьма труднощ¤ми ≥ проблемами.

«а останн≥ роки, зокрема, тут в≥дбулис¤ в ц≥лому спри¤тлив≥ зм≥ни в механ≥зм≥ створенн¤ нових п≥дприЇмств, у тому числ≥ малих. «начно спрощений пор¤док проходженн¤ документ≥в, зв'¤заних з одержанн¤м дозвол≥в на п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть. ÷е привело до ≥стотного скороченн¤ необх≥дних дл¤ цього терм≥н≥в. якщо ран≥ш були потр≥бн≥ численн≥ в≥зи посадових ос≥б, що зат¤гувало час оформленн¤ документ≥в на багато тижн≥в ≥ нав≥ть м≥с¤ц≥, то тепер цей час скоротивс¤ до дек≥лькох дн≥в, а граничн≥ терм≥ни оформленн¤ практично обмежен≥ лише частотою зас≥дань ком≥с≥й виконавчих орган≥в влади, що дають остаточне р≥шенн¤. ѕравда, сл≥д зазначити завищен≥ труднощ≥ ≥ складн≥сть заповненн¤ необх≥дних документ≥в. јле ц≥ труднощ≥ легко переборн≥, оск≥льки виникли ф≥рми, за пор≥вн¤но невелику плату, що беруть на себе весь процес оформленн¤.

ѕри вс≥м цьому, однак, залишаютьс¤ численн≥ фактори, що перешкоджають розвитку малого п≥дприЇмництва ¤к особливоњ буферноњ зони ринковоњ економ≥ки. ѕричому в першу чергу це в≥дноситьс¤ до сфери виробництва ≥ т≥Їњ њњ частини, що здатна виконувати функц≥њ ≥нфраструктури п≥дприЇмств. «овс≥м недостатн¤ ≥нтенсивн≥сть цього процесу. –азом з тим у його напр¤мках спостер≥гаютьс¤ ¤вн≥ деформац≥њ, що не в≥дпов≥дають потребам формуванн¤ сучасноњ ринковоњ економ≥ки.

ƒ≥ючий пор¤док створенн¤ п≥дприЇмств носить (¤к ≥ колись) дозв≥льний характер. ” законодавчих актах перерахован≥ види д≥¤льност≥, щодо ¤ких дозволене створювати п≥дприЇмства. ” результат≥, ¤кщо той чи ≥нший вид д≥¤льност≥ не передбачений у перел≥ку дозволених, тобто в≥н Ї неординарним, апарат виконавчих орган≥в влади одержуЇ широк≥ можливост≥ дл¤ необірунтованих заборон. “им часом, сутност≥ ринковоњ економ≥ки в≥дпов≥даЇ така форма нормативних акт≥в, коли перел≥чуютьс¤ заборонен≥ види д≥¤льност≥.

«д≥йсненн¤ пропозиц≥й ур¤довими орган≥зац≥¤ми

—творенню нових п≥дприЇмств, у тому числ≥ ≥ малих, перешкоджаЇ практика ст¤гуванн¤ збор≥в, зв'¤заних з оформленн¤м документ≥в ≥ дозвол≥в. ѕлата за дозволи носить р≥зноман≥тний характер. Ќеобх≥дно платити ¤к за дозв≥л займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю взагал≥, так ≥ за право займатис¤ кожним видом д≥¤льност≥ особливо. ”с≥ ц≥ внески в остаточному п≥дсумку зб≥льшують витрати п≥дприЇмств, скорочують њхн≥ доходи ≥ прибуток.

ќсобливо сл≥д зазначити, що на шл¤ху розвитку п≥дприЇмництва в ”крањн≥ коштуЇ д≥ючий пор¤док оподатковуванн¤ п≥дприЇмств. ‘ормально в≥дпов≥дно до цього пор¤дку податком обкладаЇтьс¤ лише прибуток п≥дприЇмств. ѕричому розм≥р податку складаЇ 30%, що в≥дпов≥даЇ прийн¤тому в ринков≥й економ≥ц≥ представленню про оптимальний р≥вень оподаткувань прибутку. јле це ( лише оманна видим≥сть. ѕ≥дприЇмства зобов'¤зан≥ включати у своњ витрати в≥драхуванн¤ в р≥зн≥ фонди (њхн≥й п'¤ть), що, по сут≥, Ї частиною доданоњ вартост≥. “им самим р≥вень витрат ≥стотно завышаетс¤, а прибуток в≥дпов≥дно скорочуЇтьс¤.

1	2	3

Ќазва: ѕ≥дприЇмництво
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1787 прочитано)