≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕон¤тт¤, функц≥њ та методи управл≥нн¤

ѕоб≥чн≥ цехи займаютьс¤, ¤к правило, утил≥зац≥Їю, переробкою та виготовленн¤м продукц≥њ з в≥дход≥в основного виробництва.

” структур≥ де¤ких п≥дприЇмств ~ ≥снують експериментальн≥ (досл≥дн≥) цехи, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дготовкою та випробуванн¤м нових вироб≥в, розробкою нових технолог≥й, проведенн¤м р≥зноман≥тних експериментальних роб≥т.

Ќа невеликих п≥дприЇмствах з в≥дносно простими виробничими процесами застосовуЇтьс¤ безцехова виробнича структура. ќсновою њњ побудови Ї виробнича д≥льниц¤, ¤к найб≥льший структурний п≥дрозд≥л п≥дприЇмства. ¬иробнича д≥льниц¤ ~ це сукупн≥сть територ≥альне в≥докремлених робочих м≥сць, на ¤ких виконуютьс¤ технолог≥чно однор≥дн≥ роботи або ≤ виготовл¤Їтьс¤ однотипна продукц≥¤.

Ќа великих п≥дприЇмствах дек≥лька однотипних цех≥в можуть бути об'Їднан≥ у корпус. ” цьому випадку корпус стаЇ основним структурним п≥дрозд≥лом п≥дприЇмства. “ака виробнича структура д≥стала назву корпусноњ.

Ќа п≥дприЇмствах, де зд≥йснюютьс¤ багатостад≥йн≥ процеси виробництва, характерною ознакою ¤ких Ї посл≥довн≥сть процес≥в переробки сировини (металург≥йна, х≥м≥чна, текстильна промислов≥сть), використовуЇтьс¤ комб≥натська виробнича структура, њњ основу становл¤ть п≥дрозд≥ли, ¤к≥ виготовл¤ють завершену частку готового виробу (чавун, сталь, прокат).

2. «а формою спец≥ал≥зац≥њ основних цех≥в розр≥зн¤ють технолог≥чну, предметну та зм≥шану виробнич≥ структури. ќзнакою технолог≥чноњ структури Ї спец≥ал≥зац≥¤ цех≥в п≥дприЇмства на виконанн≥ певноњ частки технолог≥чного процесу або окремоњ стад≥њ виробничого процесу (ливарн≥, терм≥чн≥, механообробн≥, складальн≥ цехи машинобуд≥вного п≥дприЇмства). “ехнолог≥чна структура використовуЇтьс¤ переважно на п≥дприЇмствах одиничного та др≥бносер≥йного виробництва з р≥зноман≥тною та нест≥йкою номенклатурою продукц≥њ.

ќзнакою предметноњ структури Ї спец≥ал≥зац≥¤ цех≥в на виготовленн≥ певного виробу або групи однотипних вироб≥в, вузл≥в, деталей з використанн¤м р≥зноман≥тних технолог≥чних процес≥в та операц≥й (цех кузов≥в, задн≥х мост≥в, двигун≥в на автомоб≥льному завод≥). ѕредметна структура виробництва поширена на п≥дприЇмствах великосер≥його та масового виробництва з обмеженою номенклатурою та значними обс¤гами продукц≥њ. ѕроте на практиц≥ Ч обмаль п≥дприЇмств, де вс≥ цехи спец≥ал≥зован≥ лише технолог≥чно або лише предметно. ѕереважна б≥льш≥сть п≥дприЇмств використовуЇ зм≥шану виробничу ≤ структуру, за ¤коњ частина цех≥в спец≥ал≥зована технолог≥чно, а решта Ч предметне.

3. ¬ залежност≥ в≥д на¤вност≥ основних та допом≥жних процес≥в розр≥зн¤ють п≥дприЇмства з комплексною та спец≥ал≥зованою структурою виробництва. ѕ≥дприЇмства з комплексною виробничою структурою мають всю сукупн≥сть основних та допом≥жних цех≥в, а з спец≥ал≥зованою структурою Ч лише њх частину. ѕри цьому п≥дприЇмства з спец≥ал≥зованою структурою под≥л¤ють на:

Ч п≥дприЇмства механоскладального типу, ¤к≥ отримують загот≥вки в≥д ≥нших п≥дприЇмств;

Ч п≥дприЇмства складального типу, ¤к≥ випускають продукц≥ю з деталей, вузл≥в та агрегат≥в, що виготовл¤ютьс¤ на ≥нших п≥дприЇмствах;

Ч п≥дприЇмства загот≥вельного типу, що спец≥ал≥зуютьс¤ на виробництв≥ загот≥вок;

Ч п≥дприЇмства, спец≥ал≥зован≥ на виробництв≥ окремих деталей.

‘ормуванн¤ виробничоњ структури зд≥йснюЇтьс¤ п≥д впливом багатьох фактор≥в. √оловними з них Ї: виробничий проф≥ль п≥дприЇмства; обс¤ги виробництва продукц≥њ; р≥вень спец≥ал≥зац≥њ; м≥сце знаходженн¤ п≥дприЇмства.

¬иробничий проф≥ль п≥дприЇмства, тобто характер та особливост≥ продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤, безпосередньо обумовлюють х≥д виробничого процесу та склад в≥дпов≥дних п≥дрозд≥л≥в. “ак, конструкц≥¤ виробу передбачаЇ певн≥ технолог≥чн≥ процеси його виготовленн¤, певну њх посл≥довн≥сть та трудом≥стк≥сть. ќтже, вона визначаЇ ≥ певний перел≥к виробничих п≥дрозд≥л≥в, що зд≥йснюють ц≥ технолог≥чн≥ процеси. —кладна технолог≥¤, таким чином, зб≥льшуЇ к≥льк≥сть п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ њњ реал≥зують, та призводить до б≥льш розгалуженоњ системи зв'¤зк≥в м≥ж ними.

 ≥льк≥сть виробничих п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства та њх розм≥ри залежать також ≥ в≥д обс¤г≥в виробництва продукц≥њ. якщо вони незначн≥, то увесь виробничий процес можна зд≥йснювати в межах одного чи невеликоњ к≥лькост≥ п≥дрозд≥л≥в з≥ спрощеною системою зв'¤зк≥в.

—уттЇво впливаЇ на виробничу структуру р≥вень спец≥ал≥зац≥њ. « -розвитком та поглибленн¤м спец≥ал≥зац≥њ - зменшуЇтьс¤ к≥льк≥сть виробничих п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства, спрощуЇтьс¤ його структура. Ќавпаки, чим б≥льш ун≥версальним Ї п≥дприЇмство, тим складн≥ша його структура.

¬иробнича структура п≥дприЇмства залежить ≥ в≥д м≥сц¤ його знаходженн¤. Ќаприклад, п≥дприЇмства розташован≥ у в≥ддалених "в≥д промислових центр≥в рег≥онах, ¤к правило, б≥льш ун≥версальн≥ та автономн≥. ƒл¤ таких п≥дприЇмств характерна розвинута виробнича структура.

«агальна структура. Ѕудь-¤ке п≥дприЇмство Ч це сукупн≥сть не т≥льки виробничих п≥дрозд≥л≥в. ƒо його складу вход¤ть в≥дд≥ли апарату управл≥нн¤, заклади культурно-побутового призначенн¤, ≥нш≥ невиробнич≥ п≥дрозд≥ли. “ому пор¤д з виробничою ≥снуЇ ≥ пон¤тт¤ загальноњ структури п≥дприЇмства.

«агальну структуру утворюЇ сукупн≥сть вс≥х виробничих, невиробничих та управл≥нських п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства.

ѕ≥дприЇмство очолюЇ директор. ¬≥н зд≥йснюЇ кер≥вництво п≥дприЇмством в ц≥лому, тобто репрезентуЇ п≥дприЇмство у будь-¤ких орган≥зац≥¤х та закладах, розпор¤джаЇтьс¤ в межах чинного законодавства його майном та засобами, укладаЇ договори, в≥дкриваЇ в банках розрахунков≥ рахунки тощо.

ѕершим заступником директора Ї головний ≥нженер. ¬≥н керуЇ науково-досл≥дними та експериментальними роботами, безпосередньо в≥дпов≥даЇ за удосконаленн¤ техн≥ки та технолог≥њ виробництва. ¬ його обов'¤зки входить також техн≥чна п≥дготовка та обслуговуванн¤ виробництва, розробка заход≥в щодо п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ та дотриманн¤ технолог≥чноњ дисципл≥ни.

≈коном≥чну службу на п≥дприЇмств≥ очолюЇ головний економ≥ст (заступник директора з питань економ≥ки). ¬≥н в≥дпов≥даЇ за орган≥зац≥ю плановоњ роботи на п≥дприЇмств≥. ѕ≥дпор¤дкован≥ йому в≥дд≥ли зд≥йснюють контроль за виконанн¤м планових завдань, провод¤ть анал≥з д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ” його компетенц≥њ знаход¤тьс¤ також питанн¤ ф≥нанс≥в, орган≥зац≥њ прац≥ та зароб≥тноњ плати.

√оловне завданн¤ начальника виробництва Ч це забезпеченн¤ виконанн¤ план≥в п≥дприЇмства. « ц≥Їю метою начальник виробництва та п≥дпор¤дкований йому виробничий в≥дд≥л розробл¤ють оперативн≥ плани випуску продукц≥њ дл¤ кожного цеху, забезпечують ритм≥чну роботу по њх виконанню, зд≥йснюють контроль та регулюванн¤ переб≥гу виробничого процесу.

ћаркетингов≥ функц≥њ вивченн¤ попиту, ринк≥в збуту, реклами, просуванн¤ товар≥в, а також матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ виробництва покладен≥ на заступника директора з комерц≥йних питань. «аступник директора з кадрових та соц≥альних питань в≥дпов≥даЇ за реал≥зац≥ю кадровоњ пол≥тики п≥дприЇмства. ¬≥н, зокрема, займаЇтьс¤ питанн¤ми в≥дбору персоналу, його профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ та соц≥альноњ адаптац≥њ.-навчанн¤, п≥двищенн¤ та пониженн¤ в посад≥, переведенн¤, зв≥льненн¤.  р≥м того, йому п≥дпор¤дкован≥ служби, що задовольн¤ють соц≥альн≥ потреби персоналу п≥дприЇмства.

ƒек≥лька п≥дрозд≥л≥в апарату управл≥нн¤ п≥дприЇмства п≥дпор¤дкован≥ безпосередньо директору. ќбл≥к виробництва, контроль за використанн¤м засоб≥в та дотриманн¤м ф≥нансовоњ дисципл≥ни, складанн¤ зв≥т≥в та баланс≥в, розрахунки з роб≥тниками та службовц¤ми зд≥йснюЇ бухгалтер≥¤. ‘ункц≥њ контролю ¤кост≥ продукц≥њ, запоб≥ганн¤ браку, розробки та впровадженн¤ систем управл≥нн¤ ¤к≥стю покладен≥ на незалежний в≥д будь-¤кого заступника директора ¬≥дд≥л техн≥чного контролю. –еал≥зац≥ю д≥ловодства на п≥дприЇмств≥, тобто прийманн¤ вх≥дноњ документац≥њ, њњ реЇстрац≥ю, обл≥к, розпод≥л, орган≥зац≥ю внутр≥шнього документооб≥гу, в≥дправку та збер≥ганн¤ документ≥в забезпечуЇ канцел¤р≥¤.

ƒиректору п≥дприЇмства також безпосередньо п≥дпор¤дкован≥ начальники цех≥в, ¤к≥ зд≥йснюють техн≥чне та господарське кер≥вництво в≥дпов≥дним цехом. ƒо складу апарату управл≥нн¤ цеху входить заступник начальника цеху з п≥дготовки виробництва. ¬≥н займаЇтьс¤ питанн¤ми розробки технолог≥чних процес≥в, забезпечуЇ д≥льниц≥ необх≥дною документац≥Їю та оснасткою. ѕом≥чник начальника цеху з виробництва зд≥йснюЇ оперативне кер≥вництво виробничими процесами. ћехан≥к цеху орган≥зуЇ ремонт устаткуванн¤ та нагл¤д за його експлуатац≥Їю. ≈коном≥чну роботу в межах цеху очолюЇ економ≥ст, а питанн¤ми нормуванн¤ та оплати прац≥ займаЇтьс¤ нормувальник.

Ќачальник цеху зд≥йснюЇ управл≥нн¤ виробництвом за допомогою майстр≥в виробничих д≥льниць, ¤к≥ вже безпосередньо або за допомогою бригадир≥в орган≥зують працю виконавц≥в.

—утн≥сть ≥ параметри орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤ п≥дприЇмством. “ипи орган≥зац≥йних структур. Ћ≥н≥йно-функц≥ональн≥, див≥з≥ональн≥, матричн≥. —фери застосуванн¤.

ѕон¤тт¤ орган≥зац≥йноњ структури ” в≥дпов≥дност≥ з виробничою структурою п≥дприЇмства формуютьс¤ органи управл≥нн¤ д≥льниць, цех≥в та п≥дприЇмства в ц≥лому. ќдночасно з цим под≥л прац≥ в сфер≥ управл≥нн¤ зумовлюЇ в≥докремленн¤ однор≥дних роб≥т за функц≥¤ми управл≥нн¤ та зосередженн¤ цих роб≥т у п≥дрозд≥лах апарату управл≥нн¤. ќтже управл≥нський персонал п≥дприЇмства под≥л¤Їтьс¤ на л≥н≥йний та функц≥ональний (штабний, апаратний). Ћ≥н≥йний персонал забезпечуЇ безпосереднЇ кер≥вництво виробництвом. ‘ункц≥ональний Ч допомагаЇ л≥н≥йним кер≥вникам виконувати функц≥њ управл≥нн¤ своњми п≥дрозд≥лами. ћ≥ж л≥н≥йними кер≥вниками ≥ посадовими особами апарату управл≥нн¤ виникають певн≥ орган≥зац≥йн≥ в≥дносини. —укупн≥сть л≥н≥йних ≥ апаратних орган≥в управл≥нн¤ та в≥дносини м≥ж ними утворюють систему управл≥нн¤ п≥дприЇмством.

ќрган≥зац≥йна структура управл≥нн¤ Ч це форма системи управл≥нн¤, ¤ка визначаЇ склад, взаЇмод≥ю та п≥дпор¤дкован≥сть њњ елемент≥в.

¬ орган≥зац≥йн≥й структур≥ управл≥нн¤ кожний њњ елемент (виробничий чи управл≥нський п≥дрозд≥л) маЇ своЇ певне м≥сце та в≥дпов≥дн≥ зв'¤зки, ¤к≥ ≥ забезпечують њх взаЇмод≥ю. «в'¤зки наведених елемент≥в системи управл≥нн¤ под≥л¤ютьс¤ на л≥н≥йн≥, функц≥ональн≥ та м≥жфункц≥ональн≥.

Ћ≥н≥йн≥ звТ¤зки виникають м≥ж п≥дрозд≥лами та, кер≥вниками р≥зних р≥вн≥в управл≥нн¤ (директор начальник цеху ~ майстер). ÷≥ зв'¤зки з'¤вл¤ютьс¤ там, де один кер≥вник адм≥н≥стративне п≥дпор¤дкований ≥ншому.

‘ункц≥ональн≥ зв"¤зки характеризують взаЇмод≥ю кер≥вник≥в, що виконують певн≥ функц≥њ на р≥зних р≥вн¤х управл≥нн¤. јле м≥ж ними не ≥снуЇ адм≥н≥стративного п≥дпор¤дкуванн¤ (начальник цеху Ч начальник планового в≥дд≥лу).

ћ≥жфункц≥ональн≥ зв"¤зки мають м≥сце м≥ж п≥дрозд≥лами одного ≥ того ж р≥вн¤ управл≥нн¤ (начальник цеху Ч начальник цеху).

’арактер зазначених зв'¤зк≥в визначаЇ в≥дпов≥дний тип орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤.

“ипи орган≥зац≥йних структур управл≥нн¤. ¬ практиц≥ господарюванн¤ традиц≥йно розр≥зн¤ють дек≥лька тип≥в орган≥зац≥йних структур управл≥нн¤.

1. Ћ≥н≥йна орган≥зац≥йна структура управл≥нн¤ Ч це така структура, м≥ж елементами ¤коњ ≥снують лише одноканальн≥ взаЇмод≥њ. «а л≥н≥йноњ структури кожний п≥длеглий маЇ лише одного кер≥вника, ¤кий ≥ виконуЇ вс≥ адм≥н≥стративн≥ та спец≥альн≥ функц≥њ у в≥дпов≥дному п≥дрозд≥л≥. ѕеревагами структури л≥н≥йного типу Ї: ч≥тк≥сть взаЇмов≥дносин, несуперечлив≥сть команд, оперативн≥сть п≥дготовки та реал≥зац≥њ управл≥нських р≥шень, над≥йний контроль. јле кер≥вник при цьому маЇ бути висококвал≥ф≥кованим ун≥версалом, здатним вир≥шувати будь-¤к≥ питанн¤ п≥дпор¤дкованих йому ланок.

ѕроте в умовах частих технолог≥чних зм≥н, оновленн¤ номенклатури продукц≥њ використанн¤ ц≥Їњ структури розт¤гуЇ терм≥ни п≥дготовки та прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень, не забезпечуЇ злагодженост≥ у робот≥ функц≥ональних п≥дрозд≥л≥в.

4. ¬иникненн¤ див≥з≥ональноњ орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤ пов'¤зане з поглибленн¤м под≥лу управл≥нськоњ прац≥. «окрема, це процеси децентрал≥зац≥њ оперативних функц≥й управл≥нн¤, котр≥ передаютьс¤ виробничим п≥дрозд≥лам, та централ≥зац≥њ загальнокорпоративних функц≥й управл≥нн¤ (ф≥нансова д≥¤льн≥сть, розробка стратег≥њ ≥ т. ≥н.), ¤к≥ зосереджуютьс¤ у вищих ланках адм≥н≥страц≥њ корпорац≥њ. “аким чином, за див≥з≥ональноњ структури кожний виробничий п≥дрозд≥л (див≥з≥он, в≥дд≥ленн¤) корпорац≥њ маЇ свою власну досить розгалужену структуру управл≥нн¤, що забезпечуЇ його автономне функц≥онуванн¤. Ћише дек≥лька стратег≥чних функц≥й централ≥зован≥ на р≥вн≥ адм≥н≥страц≥њ вс≥Їњ корпорац≥њ.

√рупуванн¤ вид≥в д≥¤льност≥ у див≥з≥ональн≥й орган≥зац≥йн≥й структур≥ зд≥йснюЇтьс¤ з використанн¤м принципу под≥лу прац≥ за ц≥л¤ми. ÷е означаЇ, що навколо певного виробництва формуЇтьс¤ автономна орган≥зац≥йна сп≥льн≥сть. ѕри цьому можлив≥ три способи групуванн¤ виробничих п≥дрозд≥л≥в:

1) продуктовий (виготовленн¤ певного продукту); 2) за групами споживач≥в (задоволенн¤ потреб певноњ групи споживач≥в); 3) за м≥сцем знаходженн¤ (розташуванн¤ у певному географ≥чному район≥).

ѕеревагами див≥з≥ональноњ структури Ї: гнучке реагуванн¤ на зм≥ни у зовн≥шньому середовищ≥, швидке прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень та п≥двищенн¤ њх ¤кост≥.

јле водночас зб≥льшуютьс¤ чисельн≥сть апарату управл≥нн¤ та витрати на його утриманн¤.

ƒив≥з≥ональн≥ орган≥зац≥йн≥ структури управл≥нн¤ використовуютьс¤ великими п≥дприЇмствами з≥ значною к≥льк≥стю виробничих в≥дд≥лень, ¤к≥ функц≥онують в умовах динам≥чного середовища.

5. «а матричноњ орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤ пор¤д з л≥н≥йними кер≥вниками п≥дприЇмства та функц≥ональним апаратом управл≥нн¤ вид≥л¤ють ще й тимчасов≥ предметно-спец≥ал≥зован≥ ланки Ч проектн≥ групи.

ѕроектн≥ групи формуютьс¤ з спец≥ал≥ст≥в пост≥йних функц≥ональних в≥дд≥л≥в. ѕри цьому вони лише тимчасово п≥дпор¤дкован≥ кер≥внику проекту. ѕ≥сл¤ завершенн¤ роб≥т над проектом вони повертаютьс¤ до своњх функц≥ональних п≥дрозд≥л≥в.  ер≥вник проекту виконуЇ роль л≥н≥йного кер≥вника по в≥дношенню до спец≥ал≥ст≥в проектноњ групи. ќдночасно в≥н Ї функц≥ональним кер≥вником по в≥дношенню до виробничих п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства, що забезпечують реал≥зац≥ю проекту.

1	2	3	4

Ќазва: ѕон¤тт¤, функц≥њ та методи управл≥нн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2652 прочитано)